розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариство "Альфа-Банк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2022 року в складі судді Позняка В. М. та на постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року в складі колегії суддів Хоми М. В., Гірського Б. О., Парандюк Т. С.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позов мотивувала тим, що з 01 серпня 1999 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, однак спільне життя між ними не склалось, у зв`язку із чим ОСОБА_2 подав до суду позов про розірвання шлюбу.

За час перебування у шлюбі сторони набули нерухоме майно, а саме:

земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 6125280600:02:001:1078, за адресою: с. Байківці Тернопільського району, Тернопільської області;

незавершений будівництвом житловий будинок (готовність 70%) загальною площею 259,51 м2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказавши на те, що добровільної згоди щодо поділу зазначеного нерухомого майна сторони не дійшли, позивачка просила в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на частку земельної ділянки кадастровий номер 61252806000:02:001:1078 площею 0,12 га в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської обл. та на частку незавершеного будівництвом житлового будинку загальною площею 259,51 м2 на АДРЕСА_1, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 61252806000:02:001:1078.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 05 липня 2022 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області позов ОСОБА_1 задовольнив; у порядку поділу спільного майна подружжя визнав за ОСОБА_1 право власності на: частку земельної ділянки кадастровий номер 61252806000:02:001:1078 площею 0,12 га в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; частку незавершеного будівництвом житлового будинку загальною площею 259,51 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; вирішив питання про розподіл судових витрат. Постановою від 03 листопада 2022 року Тернопільський апеляційний суд апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" залишив без задоволення; рішення суду першої інстанції - без змін.

Суди виходили з того, що зазначене нерухоме майно придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі, спільність коштів сторонами не заперечувалась, а тому вказана нерухомість є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та кожна зі сторін має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Оскільки сторони не надали доказів на спростування презумпції спільності права власності на спірне майно, суд вважав за можливе визнати за кожним з колишнього подружжя право власності на 1/2 частину нерухомості, що відповідатиме обставинам справи та вимогам сімейного законодавства.

Аргументи учасників справи

У грудні 2022 року АТ "Альфа-Банк" через свого представника засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди не звернули увагу на обставини того, що 30 січня 2008 року АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 770/38-39-08, з метою забезпечення виконання зобов`язань за яким цього ж дня сторони уклали договір іпотеки, згідно з умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку земельну ділянку площею 0,12 га кадастровий номер 6125280600:02:001:1078 за адресою: с. Байківці Тернопільського району, Тернопільської області та незавершений будівництвом житловий будинок загальною площею 259,51 м2, за адресою: АДРЕСА_1 ;

позивачка, звернувшись до суду з позовом про поділ майна подружжя, знала про обтяження спірного майна іпотекою, вказані обтяження були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та були чинними на час розгляду справи судом першої інстанції. Такий поділ фактично направлений на невиконання боржником кредитних зобов`язань, порушує права та інтереси третьої особи і свідчить про очевидну недобросовісність та зловживання сторонами своїми правами стосовно кредитора, за відсутності спору між собою, у зв`язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити, адже поділ іпотечного майна впливає на можливість виконання рішення про стягнення заборгованості та на можливість банку звернути стягнення на іпотечне майно.

09 січня 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк", в якому її представник адвокат Варода П. Б. просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 09 грудня 2022 року касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк" передано на розгляд судді-доповідачеві Антоненко Н. О.

Ухвалою від 19 грудня 2022 року Верховний Суд касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк" на оскаржені судові рішення в частині посилання пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження повернув особі, яка її подала; в іншій частині відкрив касаційне провадження у справі; витребував з суду першої інстанції матеріали справи № 607/9089/20; надав учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

04 січня 2023 року матеріали справи № 607/9089/20 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачеві Антоненко Н. О.

Ухвалою від 23 березня 2023 року Верховний Суд зупинив касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 523/8641/15 (провадження № 61-9085сво21).

Ухвалою від 25 липня 2023 року Верховний Суд поновив касаційне провадження у справі.

Межі та підстави касаційного перегляду

При перегляді в касаційному порядку судових рішень, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В ухвалі від 19 грудня 2022 року Верховний Суд зазначив, що касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року в справі № 61-20786св18, від 16 листопада 2016 року в справі № 6-2513св16 та постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року в справі № 726/831/15-ц, від 11 вересня 2019 року в справі № 2-1905/1/2010.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 01 серпня 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.

У період шлюбу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки набув у власність земельну ділянку площею 0,12 га кадастровий номер 61252806000020011078 цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 415108 від 24 травня 2005 року.

На вказаній земельній ділянці сторони розпочали будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1, будівельна готовність якого станом 30 січня 2008 року становить 70%. Вказаний незавершений будівництвом об`єкт нерухомості зареєстрований за ОСОБА_2

30 січня 2008 року АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа Банк", та ОСОБА_2 уклали договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-39-08, згідно з умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 98 000 дол. США з кінцевим терміном повернення до 10 січня 2023 року. У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором у цей же день на підставі договору іпотеки позичальник передав кредитору в іпотеку об`єкт незавершеного будівництва, незавершений будівництвом житловий будинок, готовністю 70 % на АДРЕСА_2, заставною вартістю 463 616 грн та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, заставною вартістю 243 384 грн.

30 січня 2008 року АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа Банк" (Кредитор), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір поруки № 770/43-20-08, згідно з умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-39-08 від 30 січня 2008 року.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, у сімейному законодавстві України встановлено спростовну презумпцію спільності майна подружжя, яка полягає у тому, що майно, набуте за час шлюбу, вважається об`єктом права спільної сумісної власності (виключення зазначені у статті 57 СК України), допоки одним із подружжя, який це заперечує, не доведено інше.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя (частини перша, друга статті 65 СК України).

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).

У частині першій статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Системне тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності, належить подружжю з моменту його набуття, незалежно від того, за ким із подружжя здійснена реєстрація права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 03 липня 2023 року в справі № 523/8641/15 (провадження № 61-9085сво21) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що "у разі задоволення позову одного з подружжя про визнання права на частку в праві спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці, інший з подружжя, який не був стороною договору іпотеки, а надав лише згоду на вчинення договору іпотеки іншим з подружжя, стає співіпотекодавцем. […] Серед підстав припинення іпотеки відсутній юридичний факт визнання права на частку в праві спільної власності на майно, що перебуває у спільній сумісній власності".

У справі, яка переглядається, встановивши, що спірне нерухоме майно є спільним сумісним майном подружжя, оскільки придбано ними у шлюбі, і презумпцію спільності майна подружжя не спростовано, суди зробили правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову про поділ майна подружжя.

Доводи касаційної скарги про те, що оскаржуваними рішеннями порушено права АТ "Альфа-Банк", є безпідставними, оскільки після визнання за ОСОБА_1 права на 1/2 частину у праві спільної власності на спірне нерухоме майно іпотека не припинилася, позивачка набула статусу співіпотекодавця і несе обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до визнання її права на частину у спільній власності на предмет іпотеки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

У зв`язку з необхідністю врахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2023 року в справі № 523/8641/15 (провадження № 61-9085сво21), касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскаржені рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариство "Альфа-Банк" залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року залишити без змін.