розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 лютого 2023 року у складі судді Нагірної О. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,

Описова частина

Короткий зміст вимог

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила застосувати щодо ОСОБА_2 обмежувальний припис у вигляді заборони перебувати разом із нею в місці спільного проживання по АДРЕСА_1, а також вести телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб на строк 6 місяців.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що їй на праві власності належить будинок АДРЕСА_1, в якому вона проживає. Також в цьому будинку зареєстрований, але понад 10 років не проживає її внук ОСОБА_2 Проживає він у своєї дружини в квартирі АДРЕСА_2 .

Вказувала, що останнім часом між ними склалися неприязні відносини, понад три роки вона потерпає від насильства зі сторони ОСОБА_2, який разом зі своєю дружиною постійно погрожує їй, ображає нецензурними словами та неодноразово здійснював над нею фізичне насильство, з приводу чого 17 грудня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області видав обмежувальний припис на шість місяців.

Однак після спливу шести місяців ОСОБА_2 знову вчиняє відносно неї домашнє насильство і 22 вересня 2022 року вона змушена була звернутись до Дрогобицької міськрайонної прокуратури зі скаргою з цього приводу. 22 вересня 2022 року Дрогобицький РВП вніс її звернення в інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України" за № 933.

Проте 30 грудня 2022 року ОСОБА_2 улаштував скандал і наніс їй побої, внаслідок чого вона з 30 грудня 2022 року до 12 січня 2023 року перебувала на стаціонарному лікуванні, їй проводилось оперативне втручання (закрита репозиція перелому носової кістки). За цим фактом порушено кримінальне провадження і триває досудове слідство.

На теперішній час вона змушена проживати у відділенні з надання притулку для жінок та дітей, які постраждали від домашнього насильства, Центру соціально-психологічної допомоги у Львівській області.

Посилаючись на наведене та з метою забезпечення дієвого й ефективного способу захисту від повторного вчинення домашнього насильства, просила заяву задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 лютого 2023 року у складі судді Нагірної О. Б. заяву ОСОБА_1 задоволено.

Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк 6 місяців, яким заборонено ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Ухвалено про видачу обмежувального припису кривднику ОСОБА_2 інформувати Дрогобицький районний відділ поліції Головного управління Національної поліції (далі - відділ поліції ГУНП) у Львівській області для взяття його на профілактичний облік.

Рішення суду допущено до негайного виконання та роз`яснено, що оскарження цього рішення не зупиняє його виконання

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із доведеності фактів вчинення ОСОБА_2 фізичного та психологічного насильства щодо ОСОБА_1, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для видачі обмежувального припису строком на 6 місяців, що є пропорційним, ефективним та достатнім способом захисту заявника.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 лютого 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

02 травня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шемеляк Г. Т. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 756/2072/18, від 27 листопада 2019 року в справі № 753/23624/18, від 06 лютого 2022 року в справі № 753/8626/19, від 29 серпня 2019 року в справі № 640/23804/18, від 02 вересня 2020 року в справі №635/4854/19-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також, касаційна скарга містить посилання на порушення судами норм процесуального права, а саме справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні заяви.

Наявність відкритого кримінального провадження щодо факту заподіяння заявниці легких тілесних пошкоджень із короткочасним розладом здоров`я не є доказом заподіяння заінтересованою особою ОСОБА_2 домашнього насильства щодо неї.

Суд першої інстанції на порушення норми процесуального права розглянув справу за відсутності заінтересованої особи, ОСОБА_2 не був повідомлений належним чином про дату, час і місце засідання суду, а про розгляд справи дізнався з рішення суду, яке було скеровано на його адресу.

Вказані порушення процесуальних норм не врахував суд апеляційної інстанції при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу № 442/709/23 за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2023 року справу № 442/709/23 призначено до судового розгляду.

Обставини справи, встановлені судами

Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 . Окрім неї в будинку також зареєстрований і її внук ОСОБА_2 .

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2021 року у справі № 442/9659/21 встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час тривають конфлікти з приводу користування цим будинком і в ході цих конфліктів ОСОБА_1 піддавалась домашньому насильству зі сторони ОСОБА_2 .

Також установлено, що ОСОБА_1 на теперішній час перебуває у центрі соціально-психологічної допомоги у Львівській області, де була влаштована за клопотанням старости села Биків, оскільки остерігається повертатися у власний будинок.

Згідно з листом Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області від 26 січня 2023 року ОСОБА_1 за період із серпня 2020 року до грудня 2022 року понад 16 разів зверталася до поліції з приводу вчинення стосовно неї домашнього насильства зі сторони ОСОБА_2 . Останній раз - 30 грудня 2022 року, в ході якого їй було заподіяно тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров`я (згідно з висновком судово-медичної експертизи - закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку; закритий перелом кісток носа; закритий перелом стінки правої гайморової пазухи; крововилив під сполучні оболонки правого очного яблука та інше).

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження оскаржених у цій справі судових рішень є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 756/2072/18, від 27 листопада 2019 року в справі № 753/23624/18, від 06 лютого 2022 року в справі № 753/8626/19, від 29 серпня 2019 року в справі № 640/23804/18, від 02 вересня 2020 року в справі №635/4854/19-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також касаційна скарга містить посилання на порушення судами норм процесуального права, а саме справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина перша статті 223 ЦПК України).

Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала (частина шоста статті 223 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини першої статті 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб.

За змістом частини другої статті 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що ухвалою від 06 лютого 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області відрив провадження у справі № 442/709/23, установив заінтересованій особі та його представнику 15-денний строк для подання відзиву на заяву, а заявниці - 5-денний строк для відповіді на відзив та, при цьому, призначив справу до розгляду по суті на цей же день (06 лютого 2023 року) із викликом сторін.

06 лютого 2023 року (у день прийняття ухвали про відкриття провадження у справі) місцевий суд прийняв постанову, якою задовольнив заяву ОСОБА_1 та видав обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк 6 місяців.

У вказаній постанові суд вказав, що учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Між тим, доказів направлення та отримання вказаного повідомлення учасниками справи та заінтересованій особі, в тому числі ОСОБА_2, матеріали справи не містять. Окрім того, розгляд заяви по суті суд першої інстанції призначив у той же день, що й відкрив провадження у справі (06 лютого 2023 року).

За таких обставин ОСОБА_2 не був присутній у судовому засіданні під час розгляду заяви про видачу щодо нього обмежувального припису судом першої інстанції, процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи стосовно нього порушені через його непоінформованість про дату і час розгляду справи в суді першої інстанції.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8- 12, 128- 130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.

Порушення обов`язку завчасно повідомити про розгляд справи позбавило ОСОБА_2 права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане порушення також перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вище вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Свою апеляційну скаргу ОСОБА_2, зокрема, обґрунтував тим, що суд першої інстанції належним чином не повідомив його про дату, час та місце розгляду справи.

Проте суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін судове рішення суду першої інстанції, не навів обґрунтованих мотивів прийняття чи відхилення таких доводів, не врахував, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У частині четвертій статті 411 ЦПК України визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення апеляційного суду постановлене без додержання норм процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.