Постанова
Іменем України
17 липня 2023 року
м. Київ
справа № 757/12885/20
провадження № 61-10106св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладопром", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром",
відповідачі за первісним позовом: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1, Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Техно-Сервіс", Акціонерне товариство "Полтавахолод",
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідачі за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладопром", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром", Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Техно-Сервіс" на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року у складі судді Козлова Р. Ю., постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Поліщук Н. В., Шкоріної О. І., та на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Поліщук Н. В., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
24 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладопром" (далі - ТОВ "Хладопром"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром" (далі - ТОВ "Фабрика морозива Хладопром") звернулися до суду з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 15 березня 2004 року № НОМЕР_2 та свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 10 грудня 2018 року № НОМЕР_3, зобов`язання вчинити дії.
Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ТОВ "Хладопром", ТОВ "Фабрика морозива Хладопром", Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" та зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести зміни до Державного реєстру свідоцтва України на знак для товарів і послуг щодо припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 та здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання відповідно до заяви, поданої до суду 02 вересня 2020 року, ТОВ "Крок Техно-Сервіс" залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду із первісним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Печерського районного суду від 10 лютого 2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, клопотання ОСОБА_1 про заміну сторони його процесуальним правонаступником за зустрічним позовом задоволено. Замінено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на його правонаступника - ДП "Український інститут інтелектуальної власності".
Постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Крок Техно-Сервіс" залишено без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року (про заміну сторони його правонаступником) залишено без змін.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про національний орган інтелектуальної власності" від 13 жовтня 2020 року №1267-р (1267-2020-р) на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" (703-20) визначено, що ДП "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності (далі - НОІВ).
НОІВ - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.
НОІВ є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політки у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.
Враховуючи, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України має процесуальний статус співвідповідача, позовні вимоги до Міністерства заявлені стосовно зобов`язання внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність", а виконання зазначених функцій, у зв`язку з внесеними змінами до законодавства, покладено саме на ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (функціонального правонаступника Міністерства), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для процесуального правонаступництва Міністерства.
Позов був пред`явлений у березні 2020 року, його предметом є права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, а одним із відповідачів було визначено Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, до якого пред`явлені такі вимоги: внести зміни до Державного реєстру свідоцтв щодо недійсності оспорюваних свідоцтв та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
У зв`язку із внесенням змін до законодавства функції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг були частково передані НОІВ, зокрема, у сфері опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року визначено, що функції НОІВ виконує ДП "Український інститут інтелектуальної власності".
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року клопотання ТОВ "Хладопром", ТОВ "Фабрика морозива Хладопром" про призначення експертизи задоволено. Призначено у справі судову експертизу з питань інтелектуальної власності, виконання якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
На вирішення експерта (експертів) поставлено такі питання:
Який елемент є домінуючим в Свідоцтві на знак для товарів та послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 15 березня 2004 року НОМЕР_2
Який елемент є домінуючим в Свідоцтві на знак для товарів та послуг від 10 грудня 2018 року № НОМЕР_3
Чи містить в собі знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвом від 15 березня 2004 року № НОМЕР_2 раніше зареєстрований знак для товарів та послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвом від 16 квітня 2001 року № НОМЕР_1
Чи містить в собі знак для товарів і послуг від 10 грудня 2018 року № НОМЕР_3 раніше зареєстрований знак для товарів та послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвом від 16 квітня 2001 року № НОМЕР_1
Чи є знак для товарів і послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвом від 15 березня 2004 року № НОМЕР_2 схожими настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів та послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвом від 16 квітня 2001 року № НОМЕР_1
Чи є знак для товарів і послуг за Свідоцтвом від 10 грудня 2018 року № НОМЕР_3 схожими настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів та послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвом від 16 квітня 2001 року № НОМЕР_1
Чи є знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвом від 15 березня 2004 року № НОМЕР_2 таким, що може ввести в оману щодо товару або особи, яка виробляє товар 30 класу МКТН - морозиво ТОВ "ФМ ХЛАДОМРОМ", щодо свідоцтва України від 16 квітня 2001 року № НОМЕР_1
Чи є знак для товарів і послуг за Свідоцтвом від 10 грудня 2018 року № НОМЕР_3 таким, що може ввести в оману щодо товару або особи, яка виробляє товар 30 класу МКТП - морозиво ТОВ "ФМ ХЛАДОПРОМ", щодо свідоцтва України від 16 квітня 2001 року № НОМЕР_1
Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ТОВ "ХЛАДОПРОМ".
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено до отримання висновку експерта.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року заяву представника ТОВ "Крок Техно-Сервіс" адвоката ОСОБА_2. про відмову від апеляційної скарги задоволено.
Апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року, закрито.
Суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції інтереси ТОВ "Крок Техно-Сервіс" в судовому засіданні представляв адвокат ОСОБА_2. на підставі ордера № 219569, виданого 16 липня 2021 року. В ордері вказано, що його видано на підставі договору від 16 липня 2021 року № 16-02 про надання правової допомоги ТОВ "Крок Техно-Сервіс". У ордері не зазначено про обмеження прав чи повноважень представника під час здійснення ним представництва.
Адвокат ОСОБА_2. зареєстрований в Єдиному реєстрі адвокатів України.
У судовому засіданні 22 листопада 2021 року представник ТОВ "Крок Техно-Сервіс" адвокат ОСОБА_2. заявив про відмову від апеляційної скарги ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року про призначення експертизи, що зафіксовано технічними засобами звукозапису судового розгляду та в протоколі судового засідання.
Суд апеляційної інстанції роз`яснив представнику ТОВ "Крок Техно-Сервіс" правові наслідки вчинення цієї процесуальної дії, згідно з частиною п`ятою статті 364 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ).
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мітін Д. В. підтримав заяву представника ТОВ "Крок Техно-Сервіс" адвоката ОСОБА_2.
Представник ТОВ "Хладопром", ТОВ "Фабрика морозива Хладопром" - адвокат Бондарець Р. Б. вказав, що розцінює цю заяву як зловживання процесуальними правами, направлене на затягування розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ "Крок Техно-Сервіс" надало повноваження на ведення справи в суді адвокату ОСОБА_2. без зазначення обмежень, він здійснює від імені особи, яку він представляє, всі її процесуальні права та обов`язки, у тому числі має право відмовитись від апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У червні 2021 року ТОВ "Крок Техно-Сервіс" направило поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У грудні 2021 року ТОВ "Крок Техно-Сервіс" направило поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року (про закриття апеляційного провадження), у якій просить скасуватиоскаржувану ухвалу та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року мотивована тим, що питання заміни Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на його правонаступника - ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вирішено за відсутності представника ТОВ "Крок Техно-Сервіс", не повідомленого належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Також указане питання вирішено без застосування частини першої статті 55 ЦПК України.
Суд першої інстанції взагалі не повідомив ТОВ "Крок Техно-Сервіс" про його залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Постановлення судом першої інстанції ухвали про заміну сторони правонаступником без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання не змінює вимоги пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України про те, що такий вид ухвал підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та не може бути перешкодою у реалізації однієї з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Підставами для касаційного оскарження відповідно до статті 389 ЦПК України заявник зазначає таке: суди попередніх інстанцій розглянули клопотання за відсутності заявника, який належним чином не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що є підставою для скасування оскаржуваних процесуальних рішень відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року (про закриття апеляційного провадження) мотивована тим, що оскільки представник ТОВ "Крок Техно-Сервіс" адвокат ОСОБА_2. використав типову форму ордера (надруковану), то відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок введення реєструордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 (далі - Положення № 36), у ордері необхідно зазначити обов`язкові реквізити, передбаченні цим Положенням. До таких реквізитів включено обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги. Зазначене узгоджується з частиною четвертою статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", статтями 237, 240 ЦК України та статтями 60, 62 ЦПК України. Водночас у справі відсутні докази на підтвердження повноважень представника на відмову від апеляційної скарги.
Підставою касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України заявник зазначає таке: суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме частину четверту статті 62, пункт 1 частини першої статті 362, частину четверту статті 364 ЦПК України.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року, поданому до суду у серпні 2021 року, ТОВ "Хладопром" та ТОВ "Фабрика морозива Хладопром" заперечують проти доводів ТОВ "Крок Техно-Сервіс", просять залишити касаційну скаргу без задоволення.
Відзив обґрунтовано помилковим посиланням ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на обов`язкову підставу для скасування судового рішення, передбачену пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції направляв на адресу ТОВ "Крок Техно-Сервіс" повідомлення про дату, час та місце судового засідання. Також, 31 серпня 2020 року саме ТОВ "Крок Техно-Сервіс" за власним волевиявленням подало до Печерського районного суду міста Києва заяву про вступ у справу, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ОСОБА_1 Аргументи ТОВ "Крок Техно-Сервіс" про незастосування судом першої інстанції частини першої статті 55 ЦПК України під час вирішення питання про правонаступництво спростовуються змістом оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Крім того, ОСОБА_1 є бенефіціарним власником АТ "Полтавахолод" та є одним із двох засновників ТОВ "Крок Техно-Сервіс".
У поясненнях до відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Крок Техно-Сервіс" зазначає, що ТОВ "Хладопром" та ТОВ "Фабрика морозива Хладопром" маніпулюють фактичними обставинами справи. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ОСОБА_1, - ТОВ "Крок Техно-Сервіс" належним чином не повідомлене про дату час та місце судового розгляду.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року (про закриття апеляційного провадження), поданому до суду у серпні 2021 року, ТОВ "Хладопром" та ТОВ "Фабрика морозива Хладопром" заперечують проти доводів ТОВ "Крок Техно-Сервіс", просять залишити касаційну скаргу без задоволення, постановити окрему ухвалу, направити її до органів прокуратури України або Національної поліції України та відомості про вчинення адвокатом ОСОБА_2. кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого статтею 400-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України (2341-14) ), оскільки адвокат ОСОБА_2. не зазначив в ордері обмежень, встановлених договором про надання правової допомоги від 16 липня 2021 року № 16-02.
Відзив обґрунтовано тим, що з огляду на вимоги частини другої статті 64 ЦПК України та пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (в редакції від 12 квітня 2019 року № 41) відомості про обмеження повноважень адвоката обов`язково вказуються лише у разі, коли обмеження повноважень, передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги. В іншому випадку (відсутність таких обмежень) зазначення таких відомостей в ордері не є обов`язковим.
ТОВ "Крок Техно-Сервіс" умисно не надало адвокату ОСОБА_2. права на подання заяви про відмову від апеляційної скарги з метою у подальшому відмовитися від апеляційної скарги та оскаржити таку відмову у касаційному порядку. Зазначене вказує про затягування ТОВ "Крок Техно-Сервіс" розгляд справ.
У поясненнях до відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Крок Техно-Сервіс" зазначає, що доводи ТОВ "Хладопром" та ТОВ "Фабрика морозива Хладопром" є недостовірним викладенням обставин справи. Представник ОСОБА_1 звертав увагу суду на необхідності перевірки існування обмежень правомочностей адвоката.
19 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Крок Техно-Сервіс" про заміну ДП "Український інститут інтелектуальної власності" на правонаступника - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".
Заява обґрунтована тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 13 жовтня 2020 року № 1267 функції національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) тимчасового покладено на ДП "Український інститут інтелектуальної власності". Розпорядженням КМУ від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності" визначено, що функції НОІВ виконує ДО "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" та припинено повноваження ДП "Український інститут інтелектуальної власності" як органу, що виконує функції НОІВ.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року, витребувано матеріали справи.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
20 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Крок Техно-Сервіс" про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Олійник А. С. Погрібного С. О., Яремка В. В., у справі № 757/12885/20-ц.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. Погрібного С. О., Яремка В. В. від 22 вересня 2021 року заяву ТОВ "Крок Техно-Сервіс" про відвід колегії суддів у справі № 757/12885/20-ц визнано необґрунтованою, оскільки обставини, на які посилається заявник як на підставу для відводу колегії суддів, не знайшли свого підтвердження
й не свідчать про існування підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України.
Вирішення питання про відвід колегії суддів Верховного Суду Олійник А. С. Погрібного С. О., Яремка В. В. передано у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. від 29 вересня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ "Крок Техно-Сервіс" про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
у справі № 757/12885/20-ц відмовлено, оскільки доводи заявника не вказують про існування обставин, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року.
07 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року про закриття апеляційного провадження, в якому зазначено також про продовження строку для подання відзиву.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2022 року відзив ОСОБА_1 . На касаційну скаргу ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у справі № 757/12885/20-ц повернено заявнику без розгляду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року відкрито з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України, для обов`язкового скасування оскаржуваних процесуальних рішень, оскільки суди попередніх інстанцій розглянули клопотання за відсутності заявника, який належним чином не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що є підставою для скасування оскаржуваних процесуальних рішень відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України.
Касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року відкрито з підстав порушення судом апеляційної інстанції частини четвертої статті 62, пункту 1 частини першої статті 362, частини четвертої статті 364 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг та відзивів, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо касаційної скарги ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Печерського районного суду від 10 лютого 2021 року (про заміну сторони процесуальним правонаступником), яку занесено до протоколу судового засідання, та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що у зв`язку із внесенням змін до законодавства функції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг були частково передані НОІВ, зокрема, у сфері опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року), та такі функції НОІВ виконує ДП "Український інститут інтелектуальної власності", правомірно виходив з необхідності здійснення процесуального правонаступництва Міністерства за зустрічним позовом за заявою позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 .
Щодо посилання заявника на існування обов`язкових підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки розгляд клопотання ОСОБА_1 про заміну сторони (відповідача) його процесуальним правонаступником за зустрічним позовом відбулося без участі ТОВ "Крок Техно-Сервіс", Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
У матеріалах справи відсутні повідомлення про вручення поштового відправлення про виклик учасників справи до суду на 10 лютого 2021 року.
Згідно з матеріалами справи: справа № 757/12885/20 по суті ще не розглянута; предметом касаційного оскарження є протокольна ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про задоволення клопотання позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) ОСОБА_1 про заміну сторони процесуальним правонаступником за зустрічним позовомз відповідачаМіністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на його правонаступника - ДП "Український інститут інтелектуальної власності".
Заявник ТОВ "Крок Техно-Сервіс" є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом.
Заміну сторони у справі на правонаступника суд здійснив за клопотанням позивача ОСОБА_1 за зустрічним позовом.
ТОВ "Крок Техно-Сервіс" не зазначає, які процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи щодо ТОВ "Крок Техно-Сервіс" порушені через неповідомлення його про дату і час розгляду клопотання ОСОБА_1 в суді першої інстанції.
З огляду на це Верховний Суд вважає, що немає підстав для обов`язкового скасування процесуальних судових рішень у цій справі за вказаних обставин, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що при зверненні з апеляційною скаргою ТОВ "Крок Техно-Сервіс" не вказало, які його права як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом порушуються залученням до участі у справі як правонаступника відповідача ДП "Український інститут інтелектуальної власності" за зустрічним позовом ОСОБА_1 .
Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин визначених процесуальним законом обов`язкових підстав для скасування протокольної ухвали Печерського районного суду від 10 лютого 2021 року (про заміну сторони процесуальним правонаступником) та постанови Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року немає.
Доводів (заперечень) щодо суті вирішеного судами питання - заміни відповідача процесуальним правонаступником за зустрічним позовом з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ДП "Український інститут інтелектуальної власності", касаційна скарга не містить.
Щодо касаційної скарги ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року (про закриття апеляційного провадження)
Прийнявши відмову адвоката ОСОБА_2. від апеляційної скарги ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року (про призначення експертизи) та закривши апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності у адвоката обмежень прав чи повноважень під час здійснення ним представництва на вчинення таких дій.
Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (5076-17) .
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга статті 64 ЦПК України).
Відповідно до частини першої-другої статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI (5076-17) ) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з пунктами 4-6, 14 Положення № 36 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.
Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер) (пункт 16 Положення № 36).
Згідно з пунктами 4, 6 рішення Ради адвокатів від 12 квітня 2019 року № 41 "Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції" дозволено адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону, і Додаток № 1 до Положення № 36 (типова форма ордера) діє до 01 січня 2022 року.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі
№ 9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) зазначено, що "ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI (5076-17) , є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України (2747-15) не вимагає. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України). Положенням частини п`ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (995_004) , необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист".
Отже, відповідно до вимог процесуального законодавства повноваження адвоката як представника в суді підтверджуються довіреністю або ордером.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції інтереси ТОВ "Крок Техно-Сервіс" в судовому засіданні на підставі ордера № 219569, виданого 16 липня 2021 року (типова форма ордера, виготовлена друкарським способом) представляв адвокат ОСОБА_2. У ордері вказано, що його видано на підставі договору від 16 липня 2021 року № 16-02 про надання правової допомоги ТОВ "Крок Техно-Сервіс". У ордері не зазначено про обмеження прав чи повноважень представника під час здійснення ним представництва.
Враховуючи, що ТОВ "Крок Техно-Сервіс" надало повноваження на ведення справи в суді адвокату ОСОБА_2., адвокат на підтвердження таких повноважень надав до суду ордер без зазначення обмежень щодо представництва, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що він здійснює від імені особи, яку він представляє, всі її процесуальні права та обов`язки, у тому числі має право відмовитись від апеляційної скарги.
Доводи касаційної скарги, наведені заявником на спростування зазначеного, є необґрунтованими та спростовуються усталеною практикою Верховного Суду, сформованою щодо питання обсягу повноважень адвоката на підставі ордера.
Крім того, заявник у касаційній скарзі не зазначив конкретний пункт договору від 16 липня 2021 року № 16-02 про надання правової допомоги ТОВ "Крок Техно-Сервіс", який порушив адвокат.
Посилання заявника на те, що у матеріалах справи відсутній документ, який підтверджує повноваження представника на відмову від апеляційної скарги, є необґрунтованим та спростовуються договором від 16 липня 2021 року № 16-02 про надання правової допомоги ТОВ "Крок Техно-Сервіс", в якому відсутнє застереження про вчинення адвокатом вказаної процесуальної дії.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері, при цьому саме адвокат (особа, яка видала ордер) несе відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних, у тому числі за неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги. Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI (5076-17) , є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката як представника на ведення справи в суді. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинний ЦПК України (1618-15) не вимагає (постанова Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 569/24629/18 (провадження № 61-3235св22)).
У постанові від 21 квітня 2020 року у справі № 910/10156/17 Верховний Суд зазначив, що відсутність в ордері відомостей щодо обмежень повноважень адвоката не може бути підставою для повернення апеляційної скарги. З огляду на пункт 14 Положення № 36, такі відомості обов`язково вказуються лише у разі, коли обмеження повноважень, передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги. В іншому випадку (відсутність таких обмежень) зазначення таких відомостей в ордері не є обов`язковим.
Враховуючи, що ні в указаному договорі, ні в ордені, немає застереження про заборону адвокату відмовитись від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вирішив питання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року.
Посилання ТОВ "Хладопром" та ТОВ "Фабрика морозива Хладопром" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Крок Техно-Сервіс" на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року на необхідність постановлення окремої ухвали, направлення її до органів прокуратури України або Національної поліції України разом з відомостями про вчинення адвокатом ОСОБА_2. кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого статтею 400-1 КК України, оскільки адвокат ОСОБА_2. не зазначив в ордері обмежень, встановлених договором про надання правової допомоги від 16 липня 2021 року № 16-02, Верховний Суд вважає такими, що не заслуговують на увагу.
Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України).
Звернення до суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року (про закриття апеляційного провадження) вказує про незгоду ТОВ "Крок Техно-Сервіс" з цим рішенням. Заявник оскаржив його у визначеному цивільним процесуальним законом України порядку.
У разі існування розбіжностей в обсязі повноважень адвоката відповідно до договору від 16 липня 2021 року № 16-02 про надання правової допомоги ТОВ "Крок Техно-Сервіс" та ордеру, виданого на його підставі, ТОВ "Крок Техно-Сервіс" не позбавлене можливості використати інший правовий механізм захисту своїх прав - самостійно звернутись до органів прокуратури України або Національної поліції України разом з відомостями про вчинення адвокатом ОСОБА_2. кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого статтею 400-1 КК України.
Щодо заяви ТОВ "Крок Техно-Сервіс" про заміну відповідача за первісним та зустрічним позовами ДП "Український інститут інтелектуальної власності" на правонаступника - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"
19 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Крок Техно-Сервіс" про заміну ДП "Український інститут інтелектуальної власності" на правонаступника - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".
Відповідно до частин першої та другої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Аналізуючи вказану норму, можна дійти висновку, що можливість вирішення питання правонаступництва на будь-якій стадії судового процесу стосується тієї (конкретної) стадії розгляду, на якій досліджуються правовідносини, щодо яких виник спір, учасником яких є особа, яку необхідно замінити.
Процесуальне правонаступництво учасника справи на стадії касаційного перегляду справи можливе лише в тому випадку, коли спір вирішується по суті позову/суди попередніх інстанцій вирішили спір по суті, ухвалили у справі відповідні рішення, а суд касаційної інстанції перевіряє на предмет законності та обґрунтованості ухвалені рішення в контексті правовідносин учасників справи.
За вказаних обставин, оскільки заяву про заміну відповідача ДП "Український інститут інтелектуальної власності" за первісним та зустрічним позовами правонаступником подано на стадії касаційного перегляду процесуальних ухвал судів попередніх інстанцій, що не пов`язано з розглядом справи по суті/наданням правової оцінки відносинам, щодо яких виник спір, ця заява не підлягає задоволенню.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права під час розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Техно-Сервіс" про заміну відповідача за первісним та зустрічним позовами Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" на правонаступника - Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", відмовити.
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Техно-Сервіс" залишити без задоволення.
Протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року, постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
О. В. Ступак
В. В. Яремко