розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року у складі судді Заставенко М. О. та постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 рокуОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В. (далі - приватний виконавець), товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") Хробатенко В. П., третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. (далі - приватний нотаріус), про визнання результатів прилюдних торгів недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що 20 липня 2007 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 75 300 доларів США. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, предметом якого були: 1) будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006. Вказані об`єкти нерухомості належали на праві приватної власності ОСОБА_5

13 вересня 2019 року приватним виконавцем Корольовим В. В. відкрито виконавче провадження № 60065422, у межах якого ОСОБА_5 є боржником, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - стягувачем. Вказане виконавче провадження відкрито з метою виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Бондар І. М. У подальшому вищевказані будинок та земельна ділянка були реалізовані ДП "Сетам" на електронних торгах, переможцем яких став ОСОБА_2 .

Позивачка зазначала, що вона є спадкоємцем ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважала, що торги проведено незаконно, оскільки приватним виконавцем не було дотримано вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) , який не дозволяв реалізації будинку і земельної ділянки, оскільки такі об`єкти були предметом іпотеки та виступали на забезпечення зобов`язань за споживчим кредитом, що наданий ОСОБА_4 в іноземній валюті. При цьому реалізований житловий будинок та земельна ділянка використовувався нею та її матір`ю - ОСОБА_5 як місце постійного проживання.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними результати прилюдних торгів, які проводилися ДП "Сетам" з реалізації лоту № 415921 (будинок та земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006, за адресою: АДРЕСА_1 ), які оформлені протоколом № 479017 проведення електронних торгів.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що порушень, які могли вплинути на результати торгів під час проведення прилюдних торгів, не встановлено, електронні торги були проведені з дотриманням вставленого законом порядку, а тому немає підстав для визнання електронних торгів та їх результатів недійсними.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2020 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 - про забезпечення судових витрат задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 у п`ятнадцятиденний строк з моменту одержання копії даної ухвали внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві грошові кошти у сумі 25 тис. грн для забезпечення можливого відшкодування понесених витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задоволено частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року залишено без змін. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2020 року скасовано.

Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також вказав, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України). Оскільки згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення. Проте, таких порушень, які могли вплинути на результати торгів під час проведення прилюдних торгів, судом не встановлено, електронні торги були проведені з дотриманням встановленого законом порядку, а тому немає підстав для визнання електронних торгів та їх результатів недійсними.

Доводи позивачки про те, що іпотечне майно є єдиним постійним її місцем проживання, а тому на нього поширюється положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) , є безпідставними, так як у вказаному садовому будинку ніхто не зареєстрований, позивачка зареєстрована та проживає за іншою адресою, а факт її проживання разом з померлою ОСОБА_5 спростовується матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 останньої.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині вирішення справи по суті скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - строк на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва.

У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не встановили, чи має позивачка інше житло і, як наслідок, чи підпадає до спірних правовідносин положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) . Позичка використовує садовий будинок як постійне місце проживання. Зазначене хоч і не підтверджується паспортними даними, проте підтверджується іншими доказами, яким суди не надали належної оцінки. Крім того, суд першої інстанції безпідставно відмовив у залучені до участі у справі ОСОБА_7, який є сином померлої та подав заяву про прийняття спадщини за законом. Отже, суди фактично позбавили співвласника спірного будинку - ОСОБА_7 можливості захистити свої майнові права.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення

від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судами встановлено, що 20 липня 2007 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 75 300 доларів США. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, предметом якого були: 1) будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006. Вказані об`єкти нерухомості належали на праві власності ОСОБА_5

24 лютого 2014 року приватним нотаріусом Бондар І. М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 642, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - садовий будинок та земельну ділянку, площею 0,0527 га, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належав на праві власності ОСОБА_5

18 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Коновалової О. О. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Постановою приватного виконавця Корольова В. В. від 13 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження № 60065422 з примусового виконання виконавчого напису від 24 лютого 2014 року № 642.

У межах вказаного виконавчого провадження відповідно до протоколу № 479017 про проведення електронних торгів, 07 травня 2020 було проведено електронні торги з реалізації іпотечного майна - садового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Переможцем торгів став ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, зареєстровано за ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси

у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон

або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи,

яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги

такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту,

який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з положеннями статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша

статті 61 Закону України "Про виконавче провадження").

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства

(стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає можливість визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (z1301-16) (далі - Порядок реалізації арештованого майна) та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що порушень, які могли вплинути на результати торгів під час проведення прилюдних торгів, не встановлено, електронні торги були проведені з дотриманням вставленого законом порядку, а тому немає підстав для визнання цих торгів та їх результатів недійсними.

Доводи касаційної скарги про те, що вищевказаний садовий будинок підпадає під дію положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) , оскільки вказаний садовий будинок є єдиним місцем постійного проживання ОСОБА_1, є безпідставними, так як у вказаному садовому будинку ніхто не зареєстрований, позивачка зареєстрована та проживає за іншою адресою, а факт її проживання разом з померлою ОСОБА_5 спростовується матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 останньої. Цим доказам суди дали належну правову оцінку.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, позивачкою не доведено, що на спірні правовідносини поширюється дія положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) , а також те, що електронні торги відбулися з порушенням норм ЦК України (435-15) , Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , Порядку реалізації арештованого майна, та що вони вплинули на результати торгів, які спричинили порушення її прав чи інтересів.

Посилання касаційної скарги на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у залучені до участі у справі ОСОБА_7, який є сином померлої та подав заяву про прийняття спадщини за законом, а тому фактично позбавив його, як співвласника спірного будинку, можливості захистити свої майнові права, є безпідставними, оскільки ОСОБА_7 має можливість, у разі наявності у нього правових підстав, оспорити прилюдні торги. Проте, він таким правом не скористався, відповідних процесуальних дій не вчинив, касаційну скаргу про те, що судові рішення порушують його права не подавав.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а в основному зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.