розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 липня 2022 року у складі судді Колочко О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 рокуу складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат"), третя особа - Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат"), про скасування наказів про догани, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем, працював на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування 4 розряду дільниці № 12 шахти "Тернівська" АТ "Криворізький залізорудний комбінат", а 06 травня 2020 року його звільнено на підставі наказу № 740-к за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку ПАТ "Кривбасзалізрудком" на 2011-2012 року, колективного договору ПАТ "Кривбасзалізрудком" на 2011-2012 роки, за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Підставою звільнення було зазначено його запізнення на видачу наряду з 14.30 год. до 14.40 год., з`явився у нарядній о 15.20 год.

Позивач вважав звільнення незаконним, оскільки трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку не передбачено таке порушення, як запізнення на видачу наряду, до того ж разове запізнення не є систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Стверджував, що, працюючи у 3 зміну, робочий час якої з 15.30 год. до 22.30 год., спуск на горизонт о 15.00 год. і 15.20 год., він прибув вчасно, отримав наряд, спустився у відведений час, почав і закінчив роботу вчасно, виконавши наряд.

При його звільненні відповідачем порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме він не відмовлявся надати пояснення, як про це зазначено у відповідному акті, натомість, йому не пропонували надати пояснення щодо систематичного запізнення на видачу нарядів.

Крім того, при обранні виду стягнення повинен враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, що не було зроблено роботодавцем, оскільки якщо б навіть таке порушення, як запізнення на видачу наряду, і було з його боку, воно не вплинуло на якість і кількість виконання роботи ним та бригадою, не заподіяло жодної шкоди та не потягло за собою негативних наслідків для підприємства. Профспілковий комітет не надав згоди на його звільнення.

Крім того, в обґрунтування систематичного невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, зазначено накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 17 вересня 2019 року та 21 жовтня 2019 року, з якими він також не погоджується.

Зі вказаними наказами його не ознайомлювали і він дізнався про їх існування тільки 20 червня 2020 року при отриманні відповіді на адвокатський запит, а тому строк на їх оскарження не сплинув. Перша догана винесена начебто за прогул, який мав місце 04 серпня 2019 року, натомість, він був відсутній на роботі з поважних причин у зв`язку з травмою ноги. До того ж графік робіт був змінений і він не був із ним ознайомлений. Друга догана була оголошена начебто за прогул 22 вересня 2019 року, тоді як він був відсутній на роботі з поважних причин за сімейними обставинами. Оскільки вказані накази є незаконними, підприємство повинно виплатити йому премію за вересень 2019 року у розмірі 1 550,04 грн, якої він був незаконно позбавлений через безпідставні догани.

Крім того, вказував, що у день звільнення йому було видано неналежно оформлену трудову книжку, а саме в ній відсутня печатка підприємства, що є порушенням вимог статті 47 КЗпП України та прирівнюється до її невидачі і тягне за собою виплату роботодавцем середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Крім того, відповідач, у зв`язку з його незаконним звільненням, повинен сплатити останньому середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду.

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ в.о. заступника Голови правління ПАТ "Кривбасзалізрудком" О. В. Капука від 21 жовтня 2019 року № 5578 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності по шахті "Тернівська"; стягнути з ПАТ "Кривбасзалізрудком" невиплачену йому виробничу премію за вересень 2019 року у розмірі 1 550,04 грн; визнати незаконним та скасувати наказ в.о. заступника Голови правління ПАТ "Кривбасзалізрудком" О. В. Капука від 17 вересня 2019 року № 4949 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності по шахті "Тернівська" в частині оголошення догани; визнати незаконним та скасувати наказ в.о. голови Правління ПАТ "Кривбасзалізрудком" С. Б. Новака від 06 травня 2020 року № 740-к "Про звільнення"; поновити його на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування 4 розряду дільниці № 12 шахти "Тернівська" ПАТ "Кривбасзалізрудком"; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 15 000 грн у зв`язку з незаконним звільненням.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" від 17 вересня 2019 року № 4949 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності по шахті "Тернівська", яким було оголошено догану ОСОБА_1 та позбавлено 100% виробничої премії за серпень 2019 року.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" від 21 жовтня 2019 року № 5578 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності по шахті "Тернівська", яким було оголошено догану ОСОБА_1 та позбавлено 100% виробничої премії за вересень 2019 року.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" від 06 травня 2020 року № 740-к про звільнення ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування 4 розряду дільниці № 12 шахти "Тернівська" АТ "Криворізький залізорудний комбінат" з 06 травня 2020 року.

Стягнуто з АТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_1 виробничу премію за вересень 2019 року у розмірі 1 550,04 грн.

Стягнуто з АТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 328 463,46 грн.

Стягнуто з АТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 000 грн.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць звернуто до негайного виконання.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідач не довів вчинення позивачем дисциплінарних проступків, за які йому було оголошено догани, а тому накази АТ "Криворізький залізорудний комбінат" "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності по шахті "Тернівська" від 17 вересня 2019 року № 4949 та від 21 жовтня 2019 року № 5578 є незаконними та підлягають скасуванню, як і наказ від 06 травня 2020 року № 740-к про звільнення ОСОБА_1, оскільки відсутня системність невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

При цьому, суди вважали, що позивач не пропустив строк звернення до суду з позовом, оскільки йому не були вручені накази про оголошення доган.

Відповідач не виплатив позивачу премію за вересень 2019 року у зв`язку з оголошенням безпідставної догани.

Незаконне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також незаконне звільнення завдало ОСОБА_1 моральної шкоди, заявлений розмір якої суди вважали обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2023 року до Верховного Суду, АТ "Криворізький залізорудний комбінат", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до районного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказу про звільнення з пропуском місячного строку, передбаченого частиною другою статті 233 КЗпП України. Також вважає безпідставними пояснення позивача, які були взяті до уваги судами, про те, що він не знав про накази про оголошення його догани, оскільки ухилявся від отримання відповідних наказів, а однією з позовних вимог є стягнення премії за вересень 2019 року, у зв`язку з оголошенням догани. Тобто, працівник знав або повинен був знати про те, що, на його думку, порушені його права. Зазначає, що незнання про порушення через байдужість до свої прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19).

Суди безпідставно взяли за основу пояснення позивача та його матері при доказуванні поважності пропуску ним роботи, адже жодних доказів цього ним не надано.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ратушна Р. П., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що її доводи є безпідставними, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи, ухваливши законні та обґрунтовані судові рішення, доводи відповідача є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами і встановленими судами обставинами. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

31 березня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 працював на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування 4 розряду дільниці № 12 шахти "Тернівська" АТ "Криворізький залізорудний комбінат".

Згідно з наказом в. о. заступника голови правління ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (на теперішній час - АТ "Кривбасзалізрудком") від 17 вересня 2019 року № 4949 за порушення пункту 2.1.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ "Кривбасзалізрудком" та статті 139 КЗпП України, а саме за відсутність 04 серпня 2019 року на роботі без поважних причин (прогул), електрослюсарю (слюсарю) черговому та з ремонту устаткування дільниці № 12 шахти "Тернівська" ОСОБА_1 оголошено догану та позбавлено 100 % виробничої премії за серпень 2019 року. З наказом ОСОБА_1 не ознайомлений.

Підставою для накладення вказаного стягнення були: доповідна записка директора шахти "Тернівська" ОСОБА_2 від 13 вересня 2019 року, доповідна записка табельника ОСОБА_3, доповідна записка начальника дільниці № 12 ОСОБА_4, пояснювальна записка ОСОБА_5 від 05 серпня 2019 року, витяг з табелю робочого часу за серпень, вересень 2019 року.

19 вересня 2019 року комісією у складі гірничого нормувальника шахти "Тернівська" ОСОБА_6, старшого інспектора відділу кадрів ОСОБА_7, завідувача канцелярії ОСОБА_8 було складено акт про те, що електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування дільниці № 12 ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з наказом № 4949 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності по шахті "Тернівська" від 17 вересня 2019 року .

Згідно з наказом в. о. заступника голови правління ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" від 21 жовтня 2019 року № 5578, за порушення пункту 2.1.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ "Кривбасзалізрудком" та вимоги статті 139 КЗпП України, а саме за відсутність 22 вересня 2019 року на роботі без поважних причин (прогул), електрослюсарю (слюсарю) черговому та з ремонту устаткування дільниці № 12 шахти "Тернівська" ОСОБА_1 оголошено догану та позбавлено 100 % виробничої премії за вересень 2019 року. З наказом ОСОБА_1 не ознайомлений.

Підставою для накладення вказаного стягнення були: доповідна записка в. о. директора шахти "Тернівська" ОСОБА_9 від 11 жовтня 2019 року, доповідна записка старшого табельника ОСОБА_10, доповідна записка в. о. начальника дільниці № 12 ОСОБА_11, пояснювальна записка ОСОБА_5 від 26 вересня 2019 року, витяг з табелю робочого часу за вересень, жовтень 2019 року.

24 жовтня 2019 року комісією у складі гірничого нормувальника шахти "Тернівська" ОСОБА_6, старшого інспектора відділу кадрів ОСОБА_7, завідувача канцелярії ОСОБА_8 було складено акт в тому, що електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування дільниці № 12 ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з наказом № 5578 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності по шахті "Тернівська" від 21 жовтня 2019 року.

Згідно з наказом в.о. голови правління ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" від 06 травня 2020 року № 740-к, ОСОБА_1 звільнено з 06 травня 2020 року згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку ПАТ "Кривбасзалізрудком" на 2011-2012 роки Колективного договору ПАТ "Кривбасзалізрудком" на 2011-2012 роки (які були чинні на момент скоєння дисциплінарного проступку).

Підставою для накладення вказаного стягнення були: доповідна записка директора шахти "Тернівська" ОСОБА_2 від 10 квітня 2020 року, службова записка начальника дільниці № 12 ОСОБА_4, акт про відмову від надання пояснень щодо систематичного запізнення на видачу нарядів від 09 квітня 2020 року, витяг з табелю виходу на роботу ОСОБА_1 за квітень-травень 2020 року, копія наказу ПАТ "Кривбасзалізрудком" від 17 вересня 2019 року № 4949, копія виписки з протоколу профкому від 11 жовтня 2019 року № 8, копія наказу ПАТ "Кривбасзалізрудком" від 21 жовтня 2019 року № 5578, копія подання про надання згоди на розірвання трудового договору від 17 квітня 2020 року № 53-02/1251, виписка з протоколу профкому від 24 квітня 2020 року № 14-а, копія наказу ПАТ "Кривбасзалізрудком" від 22 червня 2018 року № 3083 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності по шахті "Тернівська".

Згідно із протоколом № 14-а засідання профспілкового комітету шахти "Тернівська" ПАТ "Кривбасзалізрудком" від 24 квітня 2020 року було розглянуто подання адміністрації шахти "Тернівська" про звільнення підземного електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування дільниці № 12 шахти "Тернівська" ОСОБА_1, відмовлено в наданні згоди на його звільнення.

Відповідно до копії листка непрацездатності серії АДС № 682029 ОСОБА_1 був звільнений від роботи з 19 липня 2019 року до 03 серпня 2019 року включно, а згідно з копією листка непрацездатності серії АДЄ № 809651 ОСОБА_1 був звільнений від роботи з 05 серпня 2019 року до 19 серпня 2019 року включно.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень АТ "Криворізький залізорудний комбінат" зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17, від 03 лютого 2021 року у справі № 682/2782/18, від 29 вересня 2021 року у справі № 466/10419/19 та від 03 листопада 2021 року у справі № 387/326/20 (провадження № 61-2166св21) що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також АТ "Криворізький залізорудний комбінат" вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга АТ "Криворізький залізорудний комбінат" задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно із частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Частинами першою та другою статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Відповідно до статті 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У пунктах 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно із частиною першою статті 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши усі надані сторонами докази на предмет належності та достатності, врахувавши їх та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оголошення доган та звільнення ОСОБА_1 відбулося безпідставно, оскільки ним допущені вказані в наказах порушення з поважних причин, а також в його діях відсутнє систематичне невиконання службових обов'язків.

Крім того, судами враховано, що адміністрацією підприємства було направлено подання до профспілкового комітету ПАТ "Кривбасзалізрудком" про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, однак профспілковий комітет надав відмову у наданні згоди на звільнення.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та відхиляє посилання касаційної скарги на недостатнє встановлення судами обставин справи та обґрунтування висновків виключно на показаннях позивача та свідка - його матері, оскільки судами було забезпечено повний та всебічний розгляд справи, а також досліджені всі надані сторонами докази, у тому числі внутрішні документи підприємства щодо організації праці, доповідні записки, заяви уповноважених осіб та інші, які в своїй сукупності дозволили дійти висновку про незаконність дій роботодавця щодо звільнення робітника.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 пропущено строк для звернення до суду, є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції правильно відхилив аналогічні доводи апеляційної скарги заявника, пославшись на те, що згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року (540-20) КЗпП України (322-08) доповнено главою XIX, згідно з якою під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, звернувшись до суду з позовом 13 липня 2020 року - під час дії карантину, позивач не пропустив місячний строк, оскільки вказаний строк продовжується на строк дії карантину.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо пропуску строку звернення до суду із оскарженням наказів про оголошення доган й зазначає таке.

Вирішуючи спір про поновлення працівника на роботі, звільненого за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, суд повинен перевірити законність всіх попередніх стягнень, які за висновком роботодавця, входять до системи для звільнення (річний строк та інше). Отже, незалежно від того чи оспорює позивач такі накази, які й не потрібно оспорювати заявленням окремої позовної вимоги, суд перевіряє законність таких наказів про оголошення доган, які передували звільненню за систему порушень. А тому помилково дослідження судом строку звернення до суду із оскарженням наказів роботодавця, які увійшли у систему порушень, не є підставою для скасування законних та обґрунтованих судових рішень.

Посилання касаційної скарги на правові висновки Верховного Суду у раніше прийнятих постановах не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на законність оскаржуваних судових рішень, оскільки були прийняті у справах, у яких були встановлені відмінні фактичні обставини.

Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.