Постанова

Іменем України

21 червня2023 року

м. Київ

справа № 403/337/17

провадження № 61-15899св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І. Єгорової С. М., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтований тим, що 08 січня 2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, згідно з яким відповідачка отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки.

ОСОБА_1 у порушення умов кредитного договору від 08 січня 2014 року допустила заборгованість за кредитом, яка станом на 19 червня 2017 року становила 41 651,86 грн.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала та не сплатила своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 41 651,86 грн, з яких: 3 759,19 грн - заборгованість за кредитом; 32 433,06 грн - за процентами за користування кредитом; 3 000,00 грн - за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1 959,61 грн - штраф (процента складова).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 08 січня 2014 року у розмірі 9 911,02 грн, з яких: 3 759,19 грн - заборгованість за кредитом; 3 692,22 грн - за відсотками за користування кредитом; 2 459,61 грн - штрафи. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала та не повернула своєчасно банку кредитні кошти, тому заборгованість за договором підлягає стягненню.

Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року відмовлено.

Відмовивши у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за відсутності передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України виключень.

Постановою Верховного Суду від 28 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Направивши справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, Верховний Суд виходив з того, що Кропивницький апеляційний суд помилково постановив у складі судді одноособово ухвалу від 01 лютого 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, яка оскаржується в касаційному порядку,у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року відмовлено.

Відмовивши у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за відсутності у ОСОБА_1 обставин непереборної сили, внаслідок яких вона була позбавлена можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо звернення з апеляційною скаргою у передбачений законодавством строк. Наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, просилаїї скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину четверту статті 287 ЦПК України.

У судовому засіданні від 27 травня 2019 року під час ухвалення заочного рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області вона участі не брала та не знала про це рішення.

На початку січня 2021 року вона знайшла в будинку конверт із заочним рішенням, проте повісток до суду і заочного рішення суду вона не отримувала.

Через стан здоров`я, викликаний атеросклеротичним кардіосклерозом, гіпертонічною хворобою, дисциркулярною енцелопатією другого ступеню змішаного ґенезу, яка проявляється в зниженні пам`яті та неможливості запам`ятовувати, усвідомлювати і передавати інформацію, вона не пам`ятає хто і коли отримав лист із заочним рішенням суду.

Ознайомившись із заочним рішенням, вважає його незаконним, оскільки кредитну картку не отримувала, договір не підписувала, тому бажає його оскаржити.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки вона надала клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження із обґрунтуванням причин пропуску строку на апеляційне оскарження та неотримання заочного рішення.

Суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 333/1020/16-ц, провадження № 61-10922св20.

Аргументи інших учасників справи

Відзив ПАТ КБ "ПриватБанк" на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване судове рішення є законним, ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 знала про розгляд справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, заявами про відкладення розгляду справи, розписками про повідомлення про призначення судових засідань, зверненням із зустрічним позовом, клопотанням про призначення експертизи.

Крім того, заочне рішення ОСОБА_1 отримала 05 червня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала 23 січня 2021 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження заочного рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської областівід 27 травня 2019 року.

Доказів щодо поважності пропуску строку відповідачка не надала, а наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилалася на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також вказала, що суд не застосував постанову Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 333/1020/16-ц, провадження № 61-10922св20.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право має забезпечуватися справедливими судовими процедурами.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції.

Забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має здійснюватися судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених законодавством, яке регулює вирішення відповідних процесуальних питань.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, забезпечення права на апеляційний перегляд справи (частина третя статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2021 року визнано наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року неповажними. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року залишено без руху.

Запропоновано відповідачці протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до Кропивницького апеляційного суду докази неповідомлення її про розгляд справи в суді першої інстанції, а також навести обґрунтовані підстави та подати докази щодо виникнення обставин непереборної сили (за їх наявності).

Роз`яснено, що в разі якщо заяву не буде подано у зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнанні неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку встановленому статтею 358 ЦПК України.

01 вересня 2021 року на виконання ухвали Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2021 року до Кропивницького апеляційного суду надійшов лист ОСОБА_1, в якому вона просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року.

Клопотання відповідачки про поновлення строку мотивоване тим, що через стан здоров`я, а саме хвороби, які перешкоджають їй запам`ятовувати, усвідомлювати та передавати інформацію, вона не пам`ятає, хто і коли отримав лист з оскаржуваним рішенням суду.

Судову повістку про виклик до суду в судове засідання, призначене на 27 травня 2019 року, ОСОБА_1 не отримувала і була позбавлена можливості взяти участь у судовому засіданні, а через те, що не отримувала особисто копію заочного рішення, не могла вчасно його оскаржити.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, встановив, що повний текст заочного рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року складений 30 травня 2019 року (том 2, а. с. 228-233).

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи, призначений 27 травня 2019 року на 14 год 15 хв (том 2, а. с. 220).

Копію оскаржуваного заочного рішення відповідачка отримала 05 червня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2, а. с. 240), з апеляційною скаргою звернулась 23 січня 2021 року (том 2, а. с. 248-259), тобто майже через 1 рік та 5 місяців після складення повного тексту заочного рішення, яке оскаржується.

На підтвердження існування непереборної сили для оскарження рішення у встановлений законом строк, ОСОБА_1 надала довідку Комунального некомерційного підприємства "Устинівська центральна районна лікарня Устинівської районної ради Кіровоградської області" від 15 лютого 2019 року № 99 про те, що ОСОБА_2 потребує дообстеження, стан хворого тяжкий (том 3, а. с.53).

Згідно з довідкою Комунального некомерційного підприємства "Устинівська центральна районна лікарня Устинівської районної ради Кіровоградської області" від 14 лютого 2019 року № 96 ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря терапевта і потребує медикаментозного лікування. Діагноз: атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 2 ст., дисциркулярна енцефалопатія 2 ст.(том 3, а. с. 54).

З огляду на досліджені судом апеляційної інстанції докази ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи, вчасно отримала оскаржуване нею заочне рішення та мала можливість оскаржити його в апеляційному порядку у визначені законом строки.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 обставини не є достатніми підставами, що свідчать про існування непереборної сили, через яку вона не могла оскаржити заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року у встановлений законом строк, протягом майже 1 року та 5 місяців.

Інших обставин непереборної сили, внаслідок чого відповідачка пропустила строк на апеляційне оскарження заочного рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року вона не зазначила, тому наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, пропущеного понад рік з дня складення повного тексту заочного рішення суду першої інстанції, є неповажними, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки відповідачка надала клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження із обґрунтуванням причин пропуску строку на апеляційне оскарження та неотримання заочного рішення є безпідставними, з огляду на викладені мотиви у цій постанові.

Твердження ОСОБА_1 у касаційній скарзі, що на початку січня 2021 року знайшла в будинку конверт із заочним рішенням, разом з тим повісток до суду і заочного рішення вона не отримувала спростовуються належними доказами у справі отримання нею заочного рішення та відповідно повісток.

З цих підстав також є непереконливим посилання в касаційній скарзі, що через стан здоров`я відповідачка не пам`ятає, хто і коли отримав лист із заочним рішенням суду.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не порушив норми процесуального права, тому немає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на те, що суд апеляційної інстанції не застосував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 333/1020/16-ц, провадження № 61-10922св20.

Визначаючи подібність правовідносин, Верховний Суд враховує правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 333/1020/16-ц, провадження № 61-10922св20, дійшов висновку, що ОСОБА_1 копію позовної заяви з доданими документами, повідомлення про виклик в судове засідання не отримувала, оскільки вони надсилалися на адресу: АДРЕСА_2 та були повернуті до суду, а за цією адресою ОСОБА_1 знялася з реєстрації 29 грудня 2010 року (том 1, а. с. 136). Копію рішення від 21 січня 2019 року суд першої інстанції за супровідним листом від 31 січня 2019 року направив особі з іншими ініціалами знову на адресу: АДРЕСА_2 . Копію рішення суд першої інстанції повторно направив ОСОБА_1 у відповідь на її звернення лише у травні 2020 року (том 1, а. с. 282, 283), тому звернувшись 17 червня 2020 року із апеляційною скаргою та, зазначаючи, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи у суді першої інстанції, заявник мала право на апеляційний перегляд справи. Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Посилання в касаційній скарзі на цю постанову є безпідставним, оскільки у вказаній справі встановлені відмінні від справи, яка переглядається, обставини щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення.

Зокрема, у справі № 333/1020/16-ц, провадження № 61-10922св20, ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи у суді першої інстанції, а у справі, яка переглядається ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи.

Узагальнені висновки у наведеній заявницею постанові не суперечать висновку суду апеляційної інстанції у справі, яка переглядається.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набираєзаконної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко