розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року у складі судді Калиновської Л. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Лобова О. А.,

Описова частина

Короткий зміст вимог

У вересні 2021 року керівник Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договорів дарування і купівлі-продажу та зобов`язання повернути земельні ділянки. Прокурор просив суд:

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності від 18 червня 2013 року № 1401434 на земельну ділянку, площею 0,25 га (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161) за ОСОБА_1 ;

- визнати недійсними договори дарування від 18 березня 2019 року, за якими ОСОБА_1 подарувала земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161) ОСОБА_2 і ОСОБА_3, та скасувати державну реєстрацію цих правочинів;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_4 набув право власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161), та скасувати державну реєстрацію цього правочину;

- зобов`язати ОСОБА_4 повернути на користь держави спірну земельну ділянку.

Під час судового розгляду представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Макаров С. О. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження по справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що у провадженні Дергачівського районного суду перебувала справа № 619/3113/20 за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому після зміни підстави позову позивач просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області земельну ділянку, що є предметом цього спору.

Підстави позову у справах № 619/4837/21 та № 619/3113/20 є ідентичними, предмет позову - законність передачі земельної ділянки у власність, подання позовів фактично спрямоване на позбавлення права власності на земельну ділянку законного володільця ОСОБА_4 та її передачу Малоданилівській селищній раді.

Представник відповідача звертав увагу суду, що зміна способу захисту не свідчить про те, що предмет та підстави позову змінено.

Також зазначав, що у цій справі прокурор, окрім іншого, просить суд зобов`язати ОСОБА_4 повернути на користь держави в особі Малоданилівської селищної ради земельні ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:4091 та 6322083001:00:000:4092, що утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастром номером 6322083001:00:000:3161. Підставами для витребування/повернення земельних ділянок відповідно до поданих прокурором позовів у вказаних справах є те, що питання про передачу спірних земельних ділянок на розгляд ради не виносилося, не розглядалося та відповідне рішення не приймалося, та той факт, що земельна ділянка розташована у прибережній - захисній смузі (землі водного фонду).

Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, провадження у справі закрито з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Закриваючи провадження у справі, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - Макаров С. О. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що підстави позову у справі за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння (№ 619/3113/20) та у справі, яка є предметом розгляду, є ідентичними, предмет позову - законність передачі земельної ділянки у власність, подання позовів фактично спрямовано на позбавлення права власності на землю володільця ОСОБА_4 та її передачу Малоданилівській селищній раді.

У справі № 619/3113/20 прокурор, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь Малоданилівської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3161, а у цій справі прокурор, окрім іншого, просить суд зобов`язати ОСОБА_4 повернути на користь держави в особі Малоданилівської селищної ради земельні ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:4091 та 6322083001:00:000:4092, що утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6322083001:00:000:3161.

Підставами для витребування/повернення земельних ділянок відповідно до поданих прокурором позовів у зазначених справах є те, що, по-перше, питання про передачу спірної землі на розгляд ради не виносилося, не розглядалося та відповідне рішення не приймалося, по-друге - земельна ділянка фактично розташована у прибережній захисній смузі (землі водного фонду). Тобто прокурором у позовах ставиться під сумнів первісна передача земельної ділянки.

Суди попередніх інстанцій вказали, що похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Так, позовні вимоги до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є похідними від первісної вимоги з огляду на те, що прокурор ставить під сумнів законність первісної передачі у власність спірної земельної ділянки. Разом із тим, предмет і підстави позову у справах № 619/4837/21 та № 619/3113/20 є тотожними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2023 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.

Місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування положень пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України. За правилами пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Закриваючи провадження у справі, місцевий суд не врахував, що у справах № 619/4837/21 та № 619/3113/20 відмінні сторони, предмет та підстави позову.

Заявник зазначає, що місцевий та апеляційний суди застосували положення статей 5, 10, 12, 13, 260 та пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 345/284/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18, від 22 червня 2021 року у справі № 637/1024/18, від 22 листопада 2021 року у справі 308/1203/19 та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17.

Провадження у суді касаційної інстанції

27 лютого 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

У березні матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

07 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Інші учасники справи на скористалися правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

- визнати недійсними договори дарування від 18 березня 2019 року, відповідно до яких ОСОБА_1 подарувала земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161) ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скасувати державну реєстрацію цих правочинів;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_4 набув право власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161), скасувати державну реєстрацію цього правочину;

- зобов`язати ОСОБА_4 повернути на користь держави спірну земельну ділянку.

Встановлено, що у провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебувала справа № 619/3113/20 за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_4, в якій прокурор просив суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,25 га (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161), на користь Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) Дергачівського району Харківської області.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року (справа № 619/3113/20), відмовлено у задоволенні позову керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення змісту пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить про те, що підставою для ухвалення судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначила, що "згідно із пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з указаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі" (пункти 26, 27).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що "необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що "предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу".

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, провадження № 12-15гс19).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19 (провадження № 61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження № 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21), від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20 (провадження № 61-14440св21).

Отже, суд закриває провадження у справі, якщо у позовах, які розглядалися судами, одночасно збігаються сторони, предмет та підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, предмет та підстави позову, тобто коли позови збігаються за складом учасників цивільної справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, якими обґрунтовано звернення до суду. Нетотожність хоча б однієї із цих складових не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У процесуальному законодавстві закріплена конструкція позовного провадження як певна процедура розгляду і вирішення цивільних справ зі спорів про право цивільне.

Позовному провадженню притаманна позовна форма як модельна, узагальнююча конструкція процедури позовного провадження. Для неї характерні такі ознаки, як наявність матеріально-правової вимоги, яка випливає із порушеного або оспорюваного права сторони і яка підлягає в силу закону розгляду в певному порядку, встановленому законом; наявність спору про суб`єктивне право; наявність двох сторін із протилежними інтересами, які наділені законом певними правомочностями щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів у суді.

Цивільні процесуальні правовідносини персоніфікують учасників цивільного судочинства, визначають їхні права і обов`язки відповідно до процесуальних функцій і гарантії забезпечення справедливого судочинства.

Отже, провадження цивільного процесу - це специфічна модель розгляду цивільної справи, що відбиває предметну характеристику цивільного судочинства з точки зору матеріально-правової природи справ, що розглядаються, специфіку доказування фактів як юридико-фактологічної основи справи та результатів розгляду справи, які відбиваються у процесуальних актах - певного роду документах.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права.

Матеріально-правова вимога позивача повинна спиратися на підставу позову. Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин (постанова Верховного суду від 06 липня 2022 року у справі № 932/15395/19-ц, провадження № 61-20127св21).

У справі, що переглядається, сторонами є: позивач - керівник Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада), відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .

Предметом позову є скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договорів дарування і купівлі-продажу та зобов`язання повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:4091 та 6322083001:00:000:4092, які утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастром номером 6322083001:00:000:3161.

Підставами повернення земельних ділянок відповідно до поданого прокурором позову у цій справі визначено те, що питання передачі спірних земельних ділянок на розгляд сільської ради не виносилося, не розглядалося та відповідне рішення не приймалося, з урахуванням того, що земельна ділянка розташована у прибережній - захисній смузі (землі водного фонду).

У справі № 619/3113/20 сторонами є: позивачі - Дергачівська місцева прокуратура Харківської області, Малоданилівська селищна рада (об`єднана територіальна громада) Дергачівського району Харківської області,відповідач - ОСОБА_4 .

Предметом позову є заявлені прокурором вимоги про витребування з незаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,25 га (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161), на користь Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) Дергачівського району Харківської області.

Підставами повернення земельної ділянки відповідно до поданого прокурором позову у цій справі визначено те, що питання передачі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6322083001:00:000:3161 на розгляд сільської ради не виносилося, у встановленому порядку сільською радою не розглядалося та відповідне рішення не приймалося. Крім того, спірна земельна ділянка розташована у прибережній - захисній смузі (землі водного фонду).

Отже, у справах № 619/4837/21 та № 619/3113/20 відмінними (нетотожними) є:

сторони (у справі № 619/4837/21 - позивач: керівник Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада), відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ; у справі № 619/3113/20 - позивачі Дергачівська місцева прокуратура Харківської області, Малоданилівська селищна рада (об`єднана територіальна громада) Дергачівського району Харківської області, відповідач - ОСОБА_4 ));

предмети позовів (у справі № 619/4837/21 - вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договорів дарування і купівлі-продажу та зобов`язання повернення земельних ділянок із кадастровими номерами 6322083001:00:000:4091 та 6322083001:00:000:4092, які утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастром номером 6322083001:00:000:3161; у справі № 619/3113/20 - вимога про витребування з незаконного володіння земельної ділянки, площею 0,25 га (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161), на користь Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) Дергачівського району Харківської області;

підстави позовних вимог (у справі № 619/4837/21 - повернення земельних ділянок з кадастровими номерами6322083001:00:000:4091 та 6322083001:00:000:4092, які утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастром номером 6322083001:00:000:3161, розташованих у прибережній - захисній смузі (землі водного фонду) за відсутності вирішення сільською радою питання про передачу спірних земельних ділянок, відсутності відповідного рішення сільської ради про таку передачу спірних земельних ділянок, розташованих у прибережній - захисній смузі (землі водного фонду); у справі № 619/3113/20 - витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6322083001:00:000:3161 за відсутності вирішення сільською радою питання про передачу спірної земельної ділянки, відсутності відповідного рішення сільської ради про таку передачу земельної ділянки, розташованої у прибережній - захисній смузі (землі водного фонду),

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі, яка переглядається, з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, є помилковими.

Закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто абсолютно збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За таких обставин оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.