заявник - Відділ комунальних ресурсів та самоврядного контролю Краматорської міської ради (нині - Управління земельних відносин Краматорської міської ради),

заінтересовані особи: Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, Житлово-будівельний кооператив "Космос-29",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління земельних відносин Краматорської міської ради на постанову Донецького апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Халаджи О. В.,

Описова частина

Короткий зміст вимог

У березні 2021 року Відділ комунальних ресурсів та самоврядного контролю Краматорської міської ради звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про передачу безхазяйного нерухомого майна у власність Краматорської територіальної громади, заінтересовані особи: Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, Житлово-будівельний кооператив "Космос-29" (далі - ЖБК "Космос-29").

Заява Відділу комунальних ресурсів та самоврядного контролю Краматорської міської ради мотивована тим, що 31 травня 2013 року недобудований житловий будинок на АДРЕСА_1 взятий на облік як безхазяйне нерухоме майно, про що 12 червня 2013 року здійснено публікацію в газеті "Краматорська правда" № 24.

З огляду на те, що звернень з приводу визнання права власності на вказане майно від інших осіб не було, заявник вважає за можливе передати недобудований житловий будинок на АДРЕСА_1, який згідно з акту комісії з обстеження безхазяйного нерухомого майна від 15 лютого 2021 року має сім поверхів із залізобетонних панелей, з відсутнім дахом, вікнами та дверима - у комунальну власність.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 09 липня 2021 року у складі судді Ткачової С. М. задоволено заяву Управління земельних відносин Краматорської міської ради, заінтересовані особи: Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, ЖБК "Космос-29", про передачу безхазяйного нерухомого майна у власність Краматорської територіальної громади.

Передано у власність Краматорській територіальній громаді в особі Краматорської міської ради безхазяйне нерухоме майно - недобудований житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявник, який діяв в межах наданих йому повноважень, виконав вимоги законодавства щодо взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного, зробив оголошення про це в друкованому засобі масової інформації та заяву подано понад один рік з дня взяття на облік недобудованого будинку.

Заінтересована особа - ЖБК "Космос-29" був обізнаний про взяття на облік недобудованого будинку в якості безхазяйного майна, при цьому кооператив не довів що він є правонаступником кооперативу забудовника, а тому відсутні підстави вважати, що заінтересована особа має відношення до недобудованого будинку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено у апеляційному порядку ЖБК "Космос-29".

Постановою Донецького апеляційного суду від 08 грудня 2021 року рішення Краматорського міського суду Донецької області від 09 липня 2021 року скасовано, залишено без розгляду заяву Управління земельних відносин Краматорської міської ради, за участі заінтересованих осіб: Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, ЖБК "Космос-29", про передачу безхазяйного нерухомого майна у власність Краматорської територіальної громади.

Вирішено питання про розподіл судових витрат

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задоволення заяви про передачу недобудованого будинку, як безхазяйної нерухомої речі, у власність територіальної громади у цій справі може вплинути на обсяг прав вкладників ЖБК "Космос-29" та на обсяг спадкових прав спадкоємців, що вказує на існування спору про право.

Наведене унеможливлює розгляд справи у порядку окремого провадження і такий спір про право має розглядатися у порядку позовного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2022 року Управління земельних відносин Краматорської міської ради подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 08 грудня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення у справі ухвалено апеляційним судом без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 6 частини другої статті 356 ЦПК України та частина третя статті 367 ЦПК України), викладених у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17 та від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суд від 17 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, витребувано справу із суду першої інстанції та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

У лютому 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Інші учасники справи не скористалися правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Недобудований житловий будинок знаходиться на АДРЕСА_1, має сім поверхів із залізобетонних панелей, з відсутнім дахом, вікнами та дверима взято на облік управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради на підставі рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна від 31 травня 2013 року (акт комісії з обстеження безхазяйного нерухомого майна від 15 лютого 2021 року).

Інформаційне повідомлення про взяття на облік управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради на підставі рішення "Про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна від 31 травня 2013 року незавершеного будівництва недобудованого житлового будинку по АДРЕСА_1" здійснено в друкованому засобі масової інформації "Краматорська правда" № 24 за 12 червня 2013 року.

Рішення про створення ЖБК "Космос-29" прийнято рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради № 166 від 05 травня 1993 року.

З протоколу загальних зборів громадян, бажаючих вступити до ЖБК "Космос-29" вбачається, що кооператив створено для будівництва будинку 5а згідно з рішенням виконавчого комітету № 155 від 05 квітня 1993 року, також вирішено питання про проектну вартість будівництва будинку 5а та визначено розмір пайового внеску.

Витяг зі статуту ЖБК "Космос-29", прийнятого загальними зборами 30 квітня 1993 року, містить відомості про те, що кооператив створюється з метою забезпечення житлом членів кооперативу шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку за власні кошти кооперативу та кошти банківського кредиту.

У листі, адресованому голові Краматорської міської ради від 13 травня 2013 року, повідомляється про необхідність розгляду на сесії міської ради питання про відновлення документів (проекту будинку, відводу під будівництво земельної ділянки і щодо взяття на баланс) на недобудований будинок на АДРЕСА_1 за правонаступником кооперативу, котрий було створено в 1993 році.

Нова редакція статуту ЖБК "Космос-29" містить відомості про те, що цей кооператив є правонаступником кооперативу, котрий було створено 30 квітня 1993 року з метою будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 у відповідності до Закону України "Про кооперацію" (1087-15) .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

За зальним правилом, окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 7 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (стаття 332 ЦПК України).

Згідно зі статтею 333 ЦПК України суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

Статтею 335 ЦК України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Тільки після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Залишаючи без розгляду заяву Управління земельних відносин Краматорської міської ради, за участі заінтересованих осіб: Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, ЖБК "Космос-29", про передачу безхазяйного нерухомого майна у власність Краматорської територіальної громади, суд апеляційної інстанції вказав про те, що задоволення цієї заяви може вплинути на обсяг прав вкладників ЖБК "Космос-29" та на обсяг спадкових прав спадкоємців, що свідчить про виникнення спору про право.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що у цій справі наявний спір про право, який може бути вирішено в порядку позовного провадження.

Ураховуючи, що у справі наявний спір про право на спірне нерухоме майно, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції правомірно застосував у цій справі частину шосту статті 294 ЦПК України.

Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2020 року у справі № 608/2493/18 (провадження № 61-10041св19), від 18 березня 2021 року у справі № 677/757/19 (провадження № 61-16387св20), від 06 жовтня 2021 року у справі № 398/3161/20 (провадження № 61-14334св21) та від 29 вересня 2022 року у справі № 686/6342/22 (провадження № 61-7724св22).

Встановити осіб, які мають майнове право на спірне майно, визначити наявність чи відсутність підстав для передачі безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади можливо лише в межах розгляду справи в порядку позовного провадження, а не в порядку окремого провадження.

У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується у порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює, обґрунтовано зазначив, що подана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки під час розгляду справи було встановлено наявний спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Посилання заявника на те, що рішення у справі ухвалено апеляційним судом без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 6 частини другої статті 356 ЦПК України та частина третя статті 367 ЦПК України), викладених у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17 та від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

У справі № 264/949/19 розглядався спір у порядку загального позовного провадження між фізичною та юридичними особами про захист прав на знак для товарів і послуг.

У справі № 145/474/17 розглядався спір, у порядку загального позовного провадження між фізичними особами про захист честі, гідності та ділової репутації.

У справі № 346/5603/17 розглядався спір у порядку загального позовного провадження між фізичними особами про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

У справі № 404/251/17 розглядався спір у порядку загального позовного провадження між фізичними особами про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, від 26 травня 2021 року у справі № 910/8358/19).

Подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови Верховного суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).

Таким чином, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17 та від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17, на які посилається заявник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, до правовідносин у справі, що переглядається.

Саме по собі посилання на неоднакове застосування норм права у різних справах, у неподібних правовідносинах, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм права.

Решта доводів касаційної скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням у справі та переоцінки доказів у справі, проте встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Враховуючи вимоги статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції, у Верховного Суду відсутні підстави для перегляду оскарженого судового рішення. Передбачених частиною третьою статті 400 ЦПК України підстав для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги Верховним Судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "DIYA 97 v. UKRAINE", № 19164/04, пункт 47).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, обґрунтовано залишив без розгляду заяву Управління земельних відносин Краматорської міської ради про передачу безхазяйного нерухомого майна у власність територіальної громади.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав для скасування оскарженої постанови апеляційного суду.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судових рішень, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги, на думку колегії суддів, слід відмовити, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.