м. Черкаси у складі судді Пироженка С. А. від 16 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Новікова О. М., Вініченка Б. Б., Нерушак Л. В., від 27 жовтня 2022 року, і виходив з наступного.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У червні 2013 року ОСОБА_1 звернуласядо суду з позовом до

ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Черкаська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що на підставі договору дарування від 06 листопада 2002 року, укладеного з ОСОБА_5, вона є власником 21/50 (42 %) частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками цього ж будинку є ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_3 ), та ОСОБА_2 .

3. У цілях спільного обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1 виділено 1 071 кв. м для постійного користування та 23 кв. м для тимчасового користування.

4. ОСОБА_1 зазначала, що на момент виникнення первинних часток у праві власності на домоволодіння дарувальнику ОСОБА_5 належало 3/4 частини житлового будинку та земельна ділянка, яка відповідала розміру частини будинку, належного їй на праві власності, а ОСОБА_6 належала 1/4 частина житлового будинку та земельна ділянка, яка відповідала розміру частини будинку, належного їй на праві власності. Згодом відповідачами належну їм частину будинку було переобладнано шляхом її збільшення, у зв`язку із чим збільшилася і їхня частка у спільному домоволодінні.

5. Вважає, що розмір земельної ділянки, якою вона користується, повинен відповідати розміру первинної частки будинку, належного дарувальнику

ОСОБА_5, що складало 3/4 частини будинку

АДРЕСА_1, у зв`язку із чим їй має бути виділена для обслуговування будинку частка земельної ділянки в розмірі 75 %.

6. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд встановити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1, виділивши їй в користування земельну ділянку відповідно до первинних часток у частині домоволодіння на момент їх виникнення розміром 820,5 кв. м.

7. У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_3 ), третя особа - Черкаська міська рада, про виділення в натурі частини домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

8. На обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 зазначала, що у 1990 році отримала в дар від ОСОБА_6 3/20 (15/100) частки домоволодіння по АДРЕСА_1, співвласниками якого також є ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_3 ) у розмірі 43/100 частки та ОСОБА_1 у розмірі 42/100 частки.

9. Посилаючись на відсутність можливості узгодити в досудовому порядку питання користування як спірним домоволодінням, так і спірною земельною ділянкою, ОСОБА_2 просила суд виділити їй в натурі та визнати за нею право власності на 15/100 частин домоволодіння по

АДРЕСА_1, а саме: кімнату літ. 1-2, площею 14 кв. м, а також встановити порядок користування земельною ділянкою, виділивши їй 15 % від загальної площі земельної ділянки для обслуговування належної частки будинку.

10 . У липні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Черкаська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

11. На обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначала, що відповідно до свідоцтва на право приватної власності на житло від 14 листопада 1986 року вона є співвласником домоволодіння по АДРЕСА_1, із часткою у ньому у розмірі 43/100 (43 %). Частки інших співвласників становлять: ОСОБА_1 - 42/100 (42 %), ОСОБА_2 - 15/100, (15 %). Для постійного користування власникам зазначеного домоволодіння виділена земельна ділянка у розмірі 1 071 кв. м, а також для тимчасового

користування - у розмірі 23 кв. м.

12. Зазначала, що між співвласниками відсутня угода щодо порядку користування зазначеною земельною ділянкою, у зв`язку із чим просила суд встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток кожного із співвласників у домоволодінні, виділити їй у користування земельну ділянкою площею, що відповідає 43 % загальної площі земельної ділянки, ОСОБА_1 - 42 % загальної площі земельної ділянки, ОСОБА_2 - 15 % загальної площі земельної ділянки.

13. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня

2020 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_6 - її спадкоємицю ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

14. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня

2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області

від 02 липня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

15. Встановлено порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до варіанту № 4 судової будівельно-технічної експертизи № 19-БТ від 30 квітня 2013 року шляхом виділення ОСОБА_1 земельної ділянки площею

796,5 кв. м (на план-схемі зображено зеленим кольором). ОСОБА_6 та ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 265,5 кв. м (на план-схемі зображено червоним кольором). Для забезпечення доступу ОСОБА_1 для обслуговування зовнішньої стіни житлового будинку "А-І" та співвласників ОСОБА_6 та ОСОБА_2 до власної земельної ділянки виділено ділянку спільного користування площею 8,0 кв. м (на план-схемі зображено жовтим кольором).

16. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відмовлено.

17. При визначенні порядку користування земельною ділянкою між сторонами, суд першої інстанції, із висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із часток ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у спільній власності на будинок, які ними було прийнято у дар у 1956 та 1964 році, та виділив у користування ОСОБА_1, яка набула право власності від

ОСОБА_5, земельну ділянку, яка відповідає 3 /4 часткам у праві власності на будинок, а ОСОБА_7 та ОСОБА_2 - земельну ділянку у розмірі, пропорційному 1/4 частці у праві власності на будинок.

18 . Відмовляючи у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2 про виділ частки у спірному домоволодінні, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із відсутності технічної можливості виділу належної ОСОБА_2 частки у розмірі 3/20, що встановлено на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 грудня 2013 року

19. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 задоволено частково.

20. У частині вирішення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1,

ОСОБА_6 про виділення в натурі частини домоволодіння рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 02 липня 2014 року залишено без змін.

21. В іншій частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси

від 05 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області

від 02 липня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

22. Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення питання про встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою та направляючи справу в цій частині на новий судовий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив про необхідність встановлення того, який порядок користування спірною земельною ділянкою склався між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 відповідно до їх часток у спільній власності на будинок до його перебудови чи після перерахунку часток у 1986 році, чи свідчить перерахунок часток у спільній власності на будинок про згоду співвласників цього будинку на зміну порядку користування землею відповідно до нових часток та у якій частці (21/50 чи 3/4) право користування землею перейшло від ОСОБА_5 до обдаровуваної ОСОБА_1 .

23. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 серпня

2022 року встановлено порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до варіанту № 3 судової земельно-технічної експертизи № 926/19-223

від 22 листопада 2019 року, шляхом виділення ОСОБА_1 (частка 21/50) земельної ділянки загальною площею 448,5 кв. м (в тому числі земельна ділянка спільного користування (на план-схемі зображено бордовим кольором). Виділено ОСОБА_3 (частка 43/100) та ОСОБА_2 (частка 3/200) земельну ділянку площею 619,3 кв. м

(в тому числі земельна ділянка спільного користування (на план-схемі зображена зеленим кольором). Для можливості проходу, проїзду на транспортному засобі до частин своєї земельної ділянки виділено земельну ділянку спільного користування загальною площею 60,0 кв. м (на план-схемі позначена синім кольором).

24. Визначаючи порядок користування спірною земельної ділянкою відповідно до варіанту № 3 висновку експерта (доопрацьованого) за результатами проведення додаткової земельно-технічної експертизи

від 30 березня 2021 року № 926/19-23, суд першої інстанції виходив із того, що зазначений варіант найбільше відповідає інтересам сторін, буде прийнятним для них та справедливим.

25. Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 серпня 2022 року змінено шляхом доповнення його резолютивної частини вказівкою про розподіл судових витрат. В решті рішення залишено без змін.

26. Суд апеляційної інстанції погодився із визначеним судом першої інстанції порядком користування спірною земельної ділянкою, зазначивши, що такий варіант найбільше враховує інтереси усіх сторін.

Узагальнені доводи касаційної скарги

27. 30 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 і встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно з варіантом № 1 висновку експертизи № 1/16 від 21 липня 2017 року.

28. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 127/21769/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України),а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази та встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів. Крім того зазначає, що судом першої інстанції не вирішено питання щодо стягнення та розподілу судових витрат (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

29. На обґрунтування доводів касаційної скарги представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 вказує, що суди попередніх інстанцій не урахували, що розмір земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 повинен відповідати розміру первинної частки у будинку, належної дарувальнику ОСОБА_5, а саме 3/4 частинам будинку АДРЕСА_1 (75 %, 820,5 кв. м).

30. Посилається заявник на те, що фактичний порядок користування спірною земельною ділянкою був встановлений у висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 21 липня 2017 року № 1/16. Водночас, висновок додаткової експертизи, яку суди попередніх інстанцій взяли за основу при вирішенні спору, на думку заявника, є недопустимим доказом у справі, оскільки фактично зазначений висновок є самостійною експертизою, яка не призначалася судом та не ініціювалася сторонами у справі. Більш того, експертом не вирішено питання щодо сараю (літ. В), який належить ОСОБА_1 та через який надано відповідачам доступ до земельної ділянки, яка перебуватиме у їх користуванні.

31. Також посилається на неправильний розподіл судом апеляційної інстанції судових витрат у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

32. Ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2023 року касаційну скаргу

залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

33. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2023 року поновлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 серпня 2022 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі № 712/7073/13-ц, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

34. 30 січня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

35. Домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належало ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 04 грудня 1940 року.

36. Рішенням Черкаського міськвиконкому від 11 квітня 1953 року № 536 для спільного обслуговування указаного домоволодіння було виділено земельну ділянку площею 1 071 кв. м - у постійне користування та 23 кв. м - у тимчасове.

37. На підставі договору дарування від 04 серпня 1956 року №1-3172

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подарували 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_11 та ОСОБА_7 .

38. На підставі договору дарування від 04 серпня 1956 року №1-3169

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подарували іншу 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_5 .

39. Згодом ОСОБА_11 належну їй 1/4 частину подарувала ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 07 липня 1964 року №1-4233.

40. Частка в домоволодінні ОСОБА_5 стала 3/4. Тоді як частка в домоволодінні ОСОБА_8 з 1956 року залишалась 1/4.

41. Рішенням Соснівського райвиконкому від 04 липня 1983 року № 433 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було надано дозвіл на добудову до житлового будинку коридору, кухні та жилої кімнати загальним розміром

4,0 х 9,5 м, облицювання будинку цеглою із заміною покрівлі замість приміщення літ. 1-1.

42. Рішенням Соснівського райвиконкому від 28 грудня 1983 року № 738 ОСОБА_5 дозволено добудову веранди та кухні загальним розміром

4,5 х 4,5 м, у зв`язку з розподілом будинку. На зміну рішення Соснівського райвиконкому № 433 від 04 липня 1983 року на підставі рішення Соснівського райвиконкому № 224 від 20 квітня 1984 року ОСОБА_7 дозволено замість приміщення літ. 1-1 добудову коридору, кухні та двох житлових кімнат загальним розміром 4 х 11.

43. Після перебудови за взаємною згодою співвласників здійснено перерахунок часток у домоволодінні АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Черкаської міської ради народних депутатів № 460

від 25 вересня 1986 року частка Клешні ( ОСОБА_6 ) у праві власності на будинок становила 29/50, ОСОБА_5 - 21/50, про що 14 листопада 1986 року житлово-експлуатаційним відділом виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів видано свідоцтва про право власності на будинок у частках 29/50 ОСОБА_8 та 21/50 ОСОБА_5 .

44. Відповідно до договору від 06 липня 1990 року ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_2 3/20 частки будинку

АДРЕСА_1 . Згідно з договором дарування від 06 листопада 2002 року ОСОБА_5 подарувала належну їй 21/50 частку у зазначеному вище домоволодінні ОСОБА_1 .

46. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом

від 03 червня 2020 року ОСОБА_3 є власником 43/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться по

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

47. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

48. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

49. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

50. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

51. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

52. Спірні правовідносини стосуються визначення порядку користування земельною ділянкою, якою користуються власники домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка виділялася попереднім власникам домоволодіння на підставі рішення Черкаського міськвиконкому від 11 квітня 1953 року № 536.

53. Статтею 91 ЗК Української РСР (у редакції станом на момент перерахунку у 1986 році часток у домоволодінні між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ) було передбачено, що особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які сталися у зв`язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою. Угода про порядок користування земельною ділянкою є обов`язковою і для особи, яка згодом придбає відповідну частку в спільній власності на цей будинок. Якщо згоди на користування спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується в порядку, встановленому статтею 167 цього Кодексу.

54. Відповідно до частин першої, четвертої статті 120 Земельного кодексу України, у редакції, яка була чинною на момент набуття позивачкою ОСОБА_1 права власності на 21/50 часток домоволодіння, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

55. Положення частин першої, четвертої статті 88 ЗК України, у зазначеній вище редакції, передбачали, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

56. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

57. Встановивши, що попереднім власникам домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме ОСОБА_7 належало на праві власності 29/50, а ОСОБА_5 - 21/50 частки у зазначеному домоволодінні. Згодом зазначені частки були відчужені та на час вирішення цього спору власниками домоволодіння є ОСОБА_2 - у розмірі 3/20 частки (договір дарування від 06 липня 1990 року), ОСОБА_1 - у розмірі 21/50 частки (договір дарування від 06 листопада 2002 року) та ОСОБА_3 - 43/100 частки (свідоцтво право на спадщину за заповітом від 03 червня 2020 року). Отже суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про необхідність визначення порядку користування спірною земельною ділянкою, з урахуванням розміру часток кожної із сторін спору у праві власності на домоволодіння, розташованого на такій земельній ділянці.

58. В контексті доводів касаційної скарги щодо набуття позивачкою права власності на 3/4 частин домоволодіння, колегія суддів зауважує, що розміри часток у праві власності на домоволодіння, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1, були визначені між його власниками до набуття ОСОБА_1 права власності на нього, з огляду частки, зазначені у свідоцтвах про право власності, виданих 14 листопада 1986 року ОСОБА_5 (№ НОМЕР_1, зареєстроване в Черкаському бюро технічної інвентаризації за

№ 11431) та ОСОБА_7 (зареєстроване в Черкаському бюро технічної інвентаризації за № 11431, дублікат свідоцтва, виданий Черкаським житлово-експлуатаційним відділом 20 грудня 2002 року). При цьому саме 21/50 частки у праві власності на зазначене домоволодіння набула ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 06 листопада 2002 року, укладеного з ОСОБА_5 .

59. З метою визначення порядку користування спірною земельною ділянкою між сторонами, з урахуванням ідеальних часток співвласників у домоволодінні та фактичного користування, у справі було проведено декілька судових будівельно-технічних та земельно-технічних експертиз.

60. Приймаючи за основу при вирішенні спору варіант № 3 висновку експерта (доопрацьованого) за результатами проведення додаткової земельно-технічної експертизи № 926/19-23 від 30 березня 2021 року, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із розміру часток співвласників домоволодіння, необхідності дотримання принципу добросусідства між сторонами, забезпечення можливості нормального користування будинком та здійснення догляду за ним, урахували розташування господарських будівель, можливість підходу, проходу та проїзду з вулиці на подвір`я для кожної із сторін.

61. Доводи касаційної скарги, у тому числі щодо не урахування необхідності знесенням або реконструкції сараю літ. В, зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, яким суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку.

62. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

63. Колегія суддів ураховує, що фактично позивачка не погоджується із виділенням їй у користування меншої, на її думку, площі земельної ділянки, та вважає за необхідне визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 21 липня 2017 року № 1/16, яким передбачено виділення ОСОБА_1 у користування площі земельної ділянки, яка на 262 кв. м перевищує площу, яка б відповідала її ідеальній частці у праві власності на домоволодіння. Отже такий варіант порушує права інших співвласників домоволодіння. Крім того, зазначений варіант не передбачає можливості проходу та проїзду співвласників до своїх частин житлового будинку та господарсько-побутових будівель, у зв`язку із чим саме за клопотанням позивачки було призначено додаткову судову земельно-технічну експертизу (ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 липня 2018 року та від 11 лютого 2019 року).

64. При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, фактичного порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

65. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-841цс16 та від 01 листопада 2017 року у справі № 6-2454цс16.

66. Суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи висновкам експертів та з метою забезпечення дотримання прав усіх співвласників домоволодіння, принципів пропорційності та справедливості при визначенні порядку користування спільною земельною ділянкою, забезпечення вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном,дійшли правильного висновку про можливість виділення сторонам у користування частин земельної ділянки за варіантом

№ 3 висновку експерта (доопрацьованого) за результатами проведення додаткової земельно-технічної експертизи № 926/19-23 від 30 березня

2021 року. При цьому судами враховані вказівки суду касаційної інстанції, висловлені в ухвалі від 11 лютого 2015 року.

67. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів (в оскарженій частині), Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

68. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.

69. Розподіл судових витрат у спорі, здійснений судом апеляційної інстанції з урахуванням розміру задоволених позовних вимог кожного із позивачів у справі, яка переглядається, відповідає положенням статті 141 ЦПК України. Доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права в цій частині є необґрунтованими.

70. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

71. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.