розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду Верховного Суду (проспект Повітрофлотський, 28, м. Київ) справу за заявою Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерфреш Експорт С.Л.У." (Interfresh Export S.L.U.) (Королівство Іспанія) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року у справі № 1/18 за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерфреш Експорт С.Л.У." (Interfresh Export S.L.U.) (Королівство Іспанія) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Світ-Агро" (Україна) про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Світ-Агро", яка підписана представником Яловим Олексієм Олексійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року у складі судді Ящук Т. І.,

Короткий зміст вимог заяви

01 червня 2022 року представник Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерфреш Експорт С.Л.У." (Interfresh Export S.L.U.) (Королівство Іспанія) звернулась до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року у справі № 1/18 за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерфреш Експорт С.Л.У." (Interfresh Export S.L.U.) (Королівство Іспанія) (далі - КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У.") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Світ-Агро" (Україна) (далі - ТОВ "ТД "Світ-Агро") про стягнення коштів.

Заява обґрунтована тим, що 02 лютого 2017 року між КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." і ТОВ "ТД "Світ-Агро" укладено контракт № 05022017.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного контракту продавець (КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У.") продає, а покупець (ТОВ "ТД "Світ-Агро") придбаває фрукти, овочі (товар). У пункті 10.2 контракту міститься арбітражне застереження, відповідно до якого, якщо сторони не дійдуть мирного урегулювання, суперечки підлягають розгляду арбітражним судом в країні позивача відповідно до правил арбітражного суду країни позивача. Рішення арбітражного суду є остаточним і обов`язковим для всіх сторін.

Рішенням Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року у справі № 1/18 стягнено з ТОВ "ТД "Світ-Агро" на користь КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У.":

грошову суму в розмірі 21 612,33 євро за неоплачені рахунки за поставку товару;

штраф за затримку в оплаті, а саме: відсотків, що вимагаються за законом,

у сумі, яка нараховується від дати подання позасудової вимоги (25 травня 2018 року) до дати винесення арбітражним судом рішення, і від цієї дати до дати здійснення повної оплати відповідачем відсотків, встановлених законом, плюс два пункти;

збір на арбітражне судочинство у розмірі 1 508,90 євро.

Рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року у справі № 1/18 за позовом КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." до ТОВ "ТД "Світ-Агро" про стягнення коштів є остаточним і обов`язковим для сторін. Це рішення в добровільному порядку відповідач не виконав.

Представник заявника наголошувала, що в резолютивній частині рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року у справі № 1/18 передбачено обов`язок відповідача сплатити на користь позивача штраф за затримку в сплаті коштів, визначено порядок його розрахунку. Остаточна сума відсотків (пені) повинна розраховуватись за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який (яка) здійснює примусове виконання рішення суду

і відповідні дії (рішення) якого (якої) можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України (1618-15) .

Представник КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." просила:

надати дозвіл на примусове виконання вказаного рішення про стягнення

з ТОВ "ТД "Світ-Агро" на користь КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У.": 21 612,33 євро за неоплачені рахунки за поставку товару; відсотків, що вимагаються за законом, у сумі, яка нараховується від дати подання позасудової вимоги (25 травня

2018 року) до дати винесення арбітражним судом рішення, і від цієї дати до дати здійснення повної оплати, плюс два пункти; 1 508,90 євро збору на арбітражне судочинство;

видати виконавчий лист про стягнення з ТОВ "ТД "Світ-Агро" на користь КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У.": 21 612,33 євро за неоплачені рахунки за поставку товару; відсотків, що вимагаються за законом, у сумі, яка нараховується від дати подання позасудової вимоги (25 травня 2018 року) до дати винесення арбітражним судом рішення, і від цієї дати до дати здійснення повної оплати, плюс два пункти; 1 508,90 євро збору на арбітражне судочинство.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року заяву

КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." про визнання і надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року задоволено.

Надано дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року у справі № 1/18 за позовом КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." до

ТОВ "ТД "Світ-Агро" про стягнення коштів.

Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Арбітражного суду

м. Альмерії від 10 грудня 2019 року в справі № 1/18 про стягнення

2018 року) до дати винесення арбітражним судом рішення, і від цієї дати до дати здійснення повної оплати, плюс два пункти; 1 508,90 євро збору на арбітражне судочинство.

Стягнено з ТОВ "ТД "Світ-Агро" на користь КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." витрати зі сплати судового збору в сумі 1 135,00 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при вирішенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд не може оцінювати, чи є законним прийняте рішення, обговорювати його обґрунтованість по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви.

Суд не встановив підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року в справі № 1/18, тому вважав, що відповідну заяву КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." слід задовольнити та видати виконавчий лист на примусове виконання вказаного рішення арбітражного суду.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги

У листопаді 2022 року до Верховного Суду від представника ТОВ "ТД "Світ-Агро" надійшла апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року в справі № 1/18 відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

відповідно до пунктів 10.1, 10.2, 10.3 контракту від 02 лютого 2017 року

№ 05022017, який укладений між ТОВ "ТД "Світ-Агро" та КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У.", сторони погодили та уклали арбітражну угоду у вигляді арбітражного застереження, викладеного в пункті 10 контракту. Згідно з пунктом 10 вказаного контракту всі розбіжності, які виникають внаслідок або в зв`язку з цим договором, повинні вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. Якщо сторони не можуть дійти згоди, то дана розбіжність повинна бути вирішена арбітражним судом в країні позивача відповідно до арбітражних правил арбітражної організації країни позивача. Рішення арбітражної організації є остаточним і обов`язковим для обох сторін. Витрати, пов`язані з арбітражем, повинні бути оплачені стороною, що програла, якщо інше не вирішено арбітражною організацією. Мова арбітражного розгляду англійська. Суд в складі одного арбітра. Згідно з Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 рік) передача спору до арбітражу вимагає однозначного волевиявлення сторін щодо цієї передачі із зазначенням органу, який буде здійснювати розгляд цих спорів. Проте погоджене сторонами арбітражне застереження не містить чіткого визначення органу, який уповноважений вирішувати спори між сторонами, що не дає можливості визначити дійсне однозначне волевиявлення сторін на передачу спору конкретному арбітражу. Таким чином, арбітражне застереження, передбачене у пункті 10 контракту, не визначає Арбітражний суд м. Альмерії як арбітражний суд, який вправі вирішувати спори між сторонами, а також з огляду на заперечення компетенції цього суду ТОВ "ТД "Світ-Агро" під час вирішення справи по суті таке арбітражне застереження не відповідає вимогам Регламенту Арбітражного суду м. Альмерії та не дає можливості визначити дійсне однозначне волевиявлення сторін щодо передачі на вирішення спору саме до цього суду;

відсутність в арбітражному застереженні назви арбітражної установи, а також відсутність чіткої інформації про місцезнаходження арбітражу не дає можливості визначити те, до якого саме арбітражу має звертатися сторона. Наведене свідчить про неможливість виконання арбітражного застереження, оскільки немає можливості установити намір сторін щодо арбітражного механізму вирішення спору та компетентного органу для його вирішення.За таких обставин, арбітражне застереження, передбачене у пункті 10 контракту, не може бути виконаним у зв`язку з відсутністю можливості установити намір сторін щодо арбітражного механізму вирішення спору та компетентного органу для його вирішення, а також у зв`язку

з відсутністю в арбітражному застереженні назви арбітражної установи та чіткої інформації про місцезнаходження арбітражу;

зміст контракту не містить дійсного арбітражного застереження, яке містить волевиявлення сторін передати даний спір на розгляд саме Арбітражного суду

м. Альмерії та здійснювати арбітражний розгляд відповідно до юридичних правил, встановлених Арбітражним судом м. Альмерії. Крім того, зміст Контракту не визначає чітко конкретну арбітражну (судову) установу, яка буде здійснювати розгляд спорів, а відсилає до арбітражного суду країни позивача та здійснення розгляду спорів відповідно до арбітражних правил арбітражної організації країни позивача, що унеможливлює встановити реальний намір сторін щодо арбітражного механізму вирішення спору та компетентного органу для його вирішення. Відповідно до інформації, викладеної на сайті Торгової палати Альмерії http://camaradealmeria.es та зазначеної у повідомленні Арбітражного суду

м. Альмерії, цей суд здійснює розгляд справ згідно з процедурними правилами Іспанського арбітражного суду (далі - Регламент суду). При цьому регламент суду встановлює чіткий порядок та умови передання спору на розгляд відповідного арбітражу, вирішення спору підпорядкований правилам та процедурам, регламенту, встановленими судом. Водночас арбітражне застереження у контракті не містить зазначених вимог, що унеможливлює встановлення реальної волі сторін на передачу спору саме до Арбітражного суду м. Альмерії та встановлення компетентності Арбітражного суду м. Альмерії щодо спору між сторонами, який виник щодо виконання контракту купівлі-продажу від 02 лютого 2017 року № 05022017.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

У січні 2023 року від представника КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року - без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що:

апеляційна скарга не містить жодних аргументів щодо підтвердження порушення судом норм процесуального права і підстав для скасування судового рішення, передбачених статтею 376 ЦПК України;

доводи, які викладені в апеляційній скарзі ТОВ "ТД "Світ-Агро", є ідентичними до тих, які викладені у запереченні на заяву КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." про визнання і надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року у справі № 1/18;

суд першої інстанції в оскарженій ухвалі у повному обсязі спростував аргументи, які наведені ТОВ "ТД "Світ-Агро".

Короткий зміст додаткових пояснень

У березні 2023 року від представника КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." надійшли додаткові пояснення, у яких вона вказує про наявність компетенції Арбітражного суду м. Альмерії на розгляд спору, який виник між сторонами.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження за скаргою ТОВ "ТД "Світ-Агро" на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року та витребувано матеріали справи з Київського апеляційного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 рокузакінчено підготовчі дії у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 лютого 2023 року о 11:00 годині за адресою: просп. Повітрофлотський, 28, м. Київ

з повідомленням учасників справи.

Короткий зміст пояснень учасників справи

Представник ТОВ "ТД "Світ-Агро" Ялов О. О. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." Гаврилюк М. В. заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Фактичні обставини справи

02 лютого 2017 року між ТОВ "ТД "Світ-Агро" (покупець) і КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." (продавець) було укладено контракт купівлі-продажу № 05022017.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 вказаного контракту продавець (позивач) продає,

а покупець (відповідач) придбаває фрукти, овочі (товар). Кількість та номенклатура товару встановлюються у специфікаціях на постачання товару, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 контракту продавець несе відповідальність за якість проданого товару протягом всього терміну придатності за умови дотримання покупцем умов зберігання товарів. У випадку якщо поставлений товар виявиться дефектним з вини продавця, продавець зобов`язаний замінити товар на новий або відшкодувати його вартість протягом 30 календарних днів або здати його на знищення відповідно до чинного законодавства України. Всі витрати із заміни або знищення товару та відшкодування мита бере на себе продавець.

У пункті 4 контракту визначено, що валюта платежу - євро, €. Покупець виконує 100 % передоплату. Форма платежу - прямий банківський переказ.

Відповідно до пункту 5 контракту товар постачається за графіком, погодженим сторонами відповідно до специфікацій, і є невід`ємною частиною цього контракту. Датою відвантаження товару вважати дату, проставлену у CMR. Продавець зобов`язаний виконати відвантаження товару відповідно до графіка, погодженого сторонами у специфікаціях до цього контракту.

Згідно з пунктом 7 контракту товар вважається прийнятим за кількістю відповідно до CMR та за якістю згідно з сертифікатом якості виробника.

У випадку невідповідності товару за кількістю / якістю висновок незалежного першокласного сюрвеєра (SGS та подібного) буде підставою для виставлення претензій із заміни / допостачання товару або відшкодування. Витрати

з проведення експертизи та заміни невідповідного товару - за рахунок винуватої сторони.

Відповідно до пункту 8.1 контракту у випадку постачання неякісного / недопостачання товару продавець повинен протягом 60 робочих днів з моменту виставлення претензії за власний рахунок допoстaвити / замінити товар належним або повернути грошові кошти в сумі непоставленого / неякісного товару. Вивезення неякісного товару за рахунок продавця.

Продавець зобов`язується оплатити покупцю неустойку в розмірі 0,2 % вартості неякісного товару за кожен день протягом строку, коли виконувалася заміна неякісного товару (пункту 8.1.1 контракту).

У випадку якщо постачання товару затримується більш ніж на 15 календарних днів у порівнянні з даними, зазначеними у графіку відвантажень, покупець має право розірвати контракт та вимагати від продавця відшкодування всіх збитків, понесених через затримку відвантаження (пункт 8.2 контракту).

У пункті 10.1 контракту сторони визначили, що всі суперечки, які виникають внаслідок або у зв`язку з цим договором, повинні вирішуватися шляхом переговорів між сторонами.

Якщо сторони не можуть досягти згоди, тоді така суперечка повинна вирішуватись арбітражним судом в країні позивача відповідно до арбітражних правил арбітражної організації країни позивача. Рішення арбітражної організації є остаточним та обов`язковим для обох сторін. Витрати, пов`язані з арбітражем, повинні оплачуватись стороною, яка програла, якщо інше не вирішено арбітражною організацією (пункт 10.2 контракту).

Мова арбітражного розгляду англійська. Суд в складі одного арбітра (пункт

10.3 контракту).

Посилаючись на порушення ТОВ "ТД "Світ-Агро" умов контракту, продавець

КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." звернулась до Арбітражного суду м. Альмерії

з позовною заявою про стягнення грошових коштів.

Рішенням Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року у справі № 1/18 стягнено з ТОВ "ТД "Світ-Агро" на користь КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У.": 21 612,33 євро за неоплачені рахунки за поставку товару та встановлені законом відсотки у сумі, яка нараховується від дати подання позасудової вимоги (25 травня 2018 року) до дати винесення арбітражним судом рішення, і від цієї дати до дати здійснення повної оплати, плюс два пункти.Крім того, вказаним рішенням визначено, що судові витрати і гонорари за арбітражне судочинство мають бути оплачені обома сторонами порівну.

Відповідно до повідомлення канцелярії Арбітражного суду м. Альмерії від 24 березня 2020 року кожна сторона має сплатити суму витрат на арбітражне судочинство в розмірі 1 508,9 євро. Оскільки КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." сплатила витрати у повному обсязі, ТОВ "ТД "Світ-Агро" повинно повернути зазначеній компанії грошову суму в розмірі 1 508,90 євро.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши заяву про визнання і надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), Першим протоколом та протоколами № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції.

Правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу на території України врегулюванні статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Нью-Йоркська конвенція), та Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (4002-12) .

Відповідно до частини першої статті 35 Закону Україну "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 цього ж Закону.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України

і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України (1618-15) .

Порядок розгляду і правовий механізм вирішення заявипро визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені

в главі 3 розділу ІХ ЦПК України (1618-15) "Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів".

Згідно з статтею 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Частинами першою, третьою статті 475 ЦПК України визначено, що питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України. Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

У статті 478 ЦПК України і статті 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови

з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що при вирішенні питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви. При цьому тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Частиною першою статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними

в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена

у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Згідно зі статтею II Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж усі або будь-які спори, що виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним або іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, що підписана сторонами, або що міститься в обміні листами або телеграмами.

У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 824/116/21 зазначено, що "арбітражна угода володіє позитивним і негативним ефектом: вона зобов`язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який відноситься до обсягу арбітражного угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав на використання судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним на вирішення спору за умови відсутності укладеної між сторонами подібної арбітражної угоди.

Відповідно до принципу "competence-competence" арбітражний суд наділений повноваженнями вирішувати питання, чи має він компетенцію на розгляд того чи іншого спору між сторонами арбітражного застереження".

ТОВ "ТД "Світ-Агро", заперечуючи проти задоволення заяви КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року у справі № 1/18, посилалось на те, що погоджене сторонами арбітражне застереження (передбачене у пункті 10 контракту) не містить чіткого визначення органу, який уповноважений вирішувати спори між сторонами, та не визначає Арбітражний суд м. Альмерії як арбітражний суд, який мав право вирішувати спори між сторонами. Відсутність в арбітражному застереженні назви арбітражної установи, а також відсутність чіткої інформації про місцезнаходження арбітражу не дає можливості визначити, до якого саме арбітражу має звертатися сторона. Вказане свідчить про неможливість виконання арбітражного застереження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вказаних доводів ТОВ "ТД "Світ-Агро" з таких мотивів.

Відповідно до тексту рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня

2019 року у справі № 1/18 відповідач ТОВ "ТД "Світ-Агро" під час розгляду вказаної справи зазначав про некомпетентність цього арбітражного суду у розгляді цього спору.

У рішенні Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року зазначено, що після декількох спроб арбітражного суду вручити відповідачеві повідомлення про позов, який пред`явлено до нього, 20 травня 2019 року відповідачеві

ТОВ "ТД "Світ-Агро" таке повідомлення було вручене; зазначене товариство заявило про некомпетентність цього арбітражного суду у цій справі; щодо цього питання суд прийняв постанову від 29 травня 2019 року про свою компетентність; 18 липня 2019 року ТОВ "ТД "Світ-Агро" надало відповідь на позовні вимоги позивача КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У.", у якій вказало, що не визнає вимоги позивача, оскільки частина товару, поставленого КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У.", не відповідала мінімальним критеріям стандарту якості, передбаченим контрактом, і таким, що вимагаються за законом, а частина одержаних поставок є такою, що не могла бути використаною. Крім того, відповідач як компанія-покупець поніс збитки, пов`язані з необхідністю сплати податків на товар, укладанням контракту з підприємством для утилізації товару, витратами на робочу силу для відокремлення продукції поганої якості. ТОВ "ТД "Світ-Агро" заявило про понесені ним загальні збитки на суму 21 649,55 євро, які пов`язані

з поставкою неякісної продукції.

Крім того, згідно з цим рішенням Арбітражного суду слухання справи відбулося

12 листопада 2019 року о 11:00 годині у приміщенні Торгової палати м. Альмерії

у присутності секретаря Арбітражного суду пана Хесуса Ігнасіо Хіменеса Переса. Від позивача участь у судовому засідання брав юрист пан Альфредо Нахас де ла Крус, а від імені відповідача - пані ОСОБА_1 . Для допомоги сторонам у синхронному перекладі з англійської на іспанську мову залучено пані ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), перекладачку в одноосібній компанії з обмеженою відповідальністю "Традукторес е Інтерпретес 2000 С.Л.У."; кожна сторона сплатила перекладачці 50 % її гонорару. Обидві сторони були вислухані, кожна зі сторін виклала свою думку, при цьому не відбулося жодних порушень або утисків їхніх прав. Все було записано на аудіоносій у день проведення судового слухання і внесено до протоколу, підписаного усіма сторонами.

Щодо компетенції Арбітражного суду м. Альмерії в рішенні зазначено, що, як однозначно вказано сторонами у контракті від 02 лютого 2017 року, обидві сторони звертаються до арбітражного суду у країні позивача, про що йдеться у пункті 10.2 контракту, та відповідно до внутрішніх правил країни позивача: "У разі виникнення суперечностей сторони беззаперечно звертаються до арбітражного суду у країні або регіоні позивача і відповідно до правил арбітражного суду цієї країни чи регіону". У такому разі передача сторонами спору до Арбітражного суду у країні або регіоні позивача є очевидною, оскільки позивачем є одноосібна Компанія з обмеженою відповідальністю "Інтерфреш Експорт С.Л.У." з місцезнаходженням в м. Альмерії (Іспанія), а позивач має усі законні права звернутися з клопотанням про здійснення арбітражного розгляду саме до Арбітражного суду м. Альмерії. При цьому застосовним законодавством є законодавство Іспанії.

Після звернення до цього арбітражного суду в Іспанії сторони зобов`язуються ознайомитися із застосовним національним законодавством або одержати допомогу від іспанського юриста, який знається на іспанському законодавстві

і може їх консультувати. У сферу обов`язків арбітражного судді або арбітражного суду не входить повідомлення сторонам положень законів, законодавчих норм, статей або, навіть, роз`яснення засад юриспруденції, що застосовуються у справі. Проте переважають принципи "lure novit curia" та "Da mihi factum, dabo tibi ius", тобто сторони тільки мають викладати факти (зі зміненими обставинами, так, як вони їх сприймають), а обов`язком арбітражного судді є застосувати право відповідно до конкретного випадку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі

№ 906/493/16 (провадження № 12-142гс18) зроблено висновок про те, що "господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди; суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності

в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд.

У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.

Вирішення питання про виконуваність чи невиконуваність арбітражної угоди

у зв`язку з наявністю помилок у найменуванні арбітражної установи є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи".

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 766/19814/17 зазначено, що "Нью-Йоркська конвенція 1958 року передбачає, що кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду.

Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).

У пункті 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року зазначається, що відносно арбітражної угоди судами визнавалося, що вона не може бути виконана, якщо арбітражна угода мала "патологічний характер", головним чином у таких випадках: і) якщо положення арбітражної угоди були складені нечітко і не містили достатньо вказівок, які б дозволили перейти до арбітражного розгляду, та іі) якщо в арбітражній угоді призначалася арбітражна установа, яка не існує. Але суди також можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку […].

Та обставина, що сторони не чітко визначили установу, яка буде здійснювати арбітражний розгляд справи, у розумінні пункту 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року та згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 серпня 2018 року у справі № 906/493/16 (провадження № 12-142гс18), не є тією обставиною, за якою у задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу слід відмовити, оскільки суд має тлумачити незначні помилки та неточності в назві арбітражних установ, що передбачені в арбітражній угоді, на користь міжнародного комерційного арбітражу.

З урахуванням усіх обставин справи суди можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.

[…] вирішення питання про виконуваність чи невиконуваність арбітражної угоди у зв`язку з наявністю помилок у найменуванні арбітражної установи є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи, а як було встановлено судами обох попередніх інстанцій рішення Арбітражного суду біржі сільськогосподарських продуктів у Відні від 19 квітня 2017 року не оскаржене і набрало законної сили, отже питання про виконуваність арбітражної угоди вже було вирішене".

Таким чином, доводи ТОВ "ТД "Світ-Агро" про те, що рішення прийняте Арбітражним судом м. Альмерії, який не було визначено арбітражним застереженням, були предметом перевірки арбітражного суду. При цьому арбітражний суд визнав себе компетентним розглядати цей спір, оскільки

у рішенні Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року зазначено, що передача сторонами спору до Арбітражного суду у країні або регіоні позивача

є очевидною, адже позивачем є одноосібна КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." з місцезнаходженням в м. Альмерії (Іспанія), а позивач має усі законні права звернутися з клопотанням про здійснення арбітражного розгляду саме до Арбітражного суду м. Альмерії.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що заперечення ТОВ "ТД "Світ-Агро", які ґрунтуються на відсутності в арбітражному застереженні конкретної назви арбітражної установи та інформації про місцезнаходження арбітражу, не можуть бути взяті до уваги як підстава для відмови у задоволенні заяви. У пункті 10.2 контракту вказано, що "суперечка повинна вирішуватись арбітражним судом в країні позивача відповідно до арбітражних правил арбітражної організації країни позивача". Таке формулювання арбітражного застереження дає можливість визначити, до якого саме арбітражу має звертатися сторона, а саме - до арбітражного суду країни позивача. Зазначена умова контракту щодо арбітражного вирішення спорів між його сторонами стосовно визначення компетентного арбітражного суду виконувана та дотримана в цій конкретній справі, оскільки спір, що виник між сторонами, ініційований позивачем КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У." з місцем знаходження в м. Альмерія Королівства Іспанія розглянутий Арбітражним судом м. Альмерії Королівства Іспанії, тобто арбітражним судом країни позивача. В цій ситуації немає підстав вважати, що спір вирішений не компетентним арбітражним судом, тобто не тим судом, про який сторони домовились в укладеному між ними контракті, що містить арбітражне застереження.

Рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року у справі № 1/18 не було оскаржене відповідачем та набрало законної сили. Таким чином, питання про виконуваність арбітражної угоди вже вирішене.

Та обставина, що сторони не визначили конкретну установу (тобто із зазначенням її назви), яка буде здійснювати арбітражний розгляд справи, не є тією обставиною, за якої у задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу слід відмовити. Положення арбітражної угоди були складені чітко і містять достатньо вказівок, які дозволяють здійснити арбітражний розгляд арбітражному суду країни позивача.

Арбітражна угода не визнана недійсною; боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; рішення вже стало обов`язковим для сторін, не було скасовано і його виконання не зупинено судом.

Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подана у передбачені статтею 475 ЦПК України строки, до неї приєднано необхідний перелік документів, який визначений статтею 476 цього Кодексу та частиною другою статті 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Відповідно до норм закону спір (з огляду на його предмет) може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу. Визнання та виконання цього арбітражного рішення не суперечить публічному порядку України.

Відповідно до частин першої, шостої статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання

і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Встановивши, що підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Арбітражного суду м. Альмерії від 10 грудня 2019 року

у справі № 1/18 немає, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення відповідної заяви КОВ "Інтерфреш Експорт С.Л.У.".

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 479 ЦПК України, якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу передбачена сплата відсотків та (або) пеня, які нараховуються відповідно до умов, вказаних в рішенні міжнародного арбітражу, суд вказує у своїй ухвалі про визнання та надання дозволу на виконання такого рішення про нарахування таких відсотків та (або) пені до моменту виконання рішення з урахуванням чинного законодавства, що регулює таке нарахування.