розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на рішення Іллічівського міськрайонного суду Одеської області від 11 травня 2021 року у складі судді Петрюченко М. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Комлевої О. С., Цюри Т. В.,

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - ДП "МТП "Чорноморськ") про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що з 23 грудня 2004 року вона працювала в ДП "МТП "Чорноморськ" на посаді перукаря готельного комплексу "Моряк".

Наказом ДП "МТП "Чорноморськ" від 28 липня 2020 року № 260/0-8 її звільнено з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ) у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників.

ОСОБА_1 вважала своє звільнення незаконним, оскільки ДП "МТП "Чорноморськ" не було виконано вимог частини другої статті 40 та частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо її працевлаштування, їй не було запропоновано всі наявні вакантні посади, що відповідають її кваліфікаційному рівню протягом періоду звільнення, а також не було враховано її переважне право щодо залишення на роботі. Крім того, її звільнення відбулося за відсутності попередньої згоди виборного органу первинної профспілки.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на статті 42, 43, 49-2, 49-4 КЗпП України, просила суд:

- визнати наказ ДП "МТП "Чорноморськ" від 16 грудня 2019 року № 449 незаконним, таким, що виданий з порушенням норм права, як такий, що не передбачає жодних змін у організації виробництва і праці та скасувати його;

- визнати наказ ДП "МТП "Чорноморськ" від 28 липня 2020 року № 260/0-8 "Про звільнення ОСОБА_1" за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України незаконним та скасувати його;

- поновити ОСОБА_1 на посаді перукаря готельного комплексу "Моряк" ДП "МТП "Чорноморськ";

- зобов`язати ДП "МТП "Чорноморськ" провести компенсацію сум вимушеного прогулу ОСОБА_1 за весь період вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано наказ ДП "МТП "Чорноморськ" від 28 липня 2020 року № 260/0-8 "Про звільнення ОСОБА_1" за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України незаконним та скасовано його.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді перукаря готельного комплексу "Моряк" ДП "МТП "Чорноморськ".

Зобов`язано ДП "МТП "Чорноморськ" провести компенсацію сум вимушеного прогулу ОСОБА_1 за весь період вимушеного прогулу.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплаті заробітної плати за один місяць.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ДП "МТП "Чорноморськ" своєчасно та належним чином 19 березня 2020 року повідомило ОСОБА_1 про наступне вивільнення, але не виконало обов`язок щодо надання пропозицій про всі наявні на підприємстві вакансії, які з`явилися на підприємстві протягом двох місяців і які існували на день звільнення, зокрема на 28 липня 2020 року. Таким чином, ДП "МТП "Чорноморськ" не виконало обов`язок, передбачений статтею 49-2 КЗпП України щодо надання пропозиції ОСОБА_1 про всі наявні вакансії, які існували на момент її звільнення, що є підставою для скасування наказу про звільнення.

Крім того, Профспілкою робітників морського транспорту морського порту "Чорноморськ" не розглядалося питання щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1, що також є підставою для визнання наказу про звільнення незаконним і що тягне за собою поновлення її на роботі та обов`язок роботодавця виплатити їй заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Однак ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу ДП "МТП "Чорноморськ" від 16 грудня 2019 року № 449 щодо ліквідації з 01 квітня 2020 року структурного підрозділу готельний комплекс "Моряк" з усіма робочими місцями та посадами, у тому числі посади перукаря, яку обіймала ОСОБА_1, оскільки в ДП "МТП "Чорноморськ" дійсно відбулися зміни в організації виробництва і праці внаслідок укладання договорів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ДП "МТП "Чорноморськ" залишено без задоволення.

Рішення Іллічівського міськрайонного суду Одеської області від 11 травня 2021 року залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що ДП "МТП "Чорноморськ" своєчасно та належним чином повідомило ОСОБА_1 про наступне вивільнення, але не виконало обов`язок щодо надання пропозицій про всі наявні на підприємстві вакансії, які з`явилися на підприємстві протягом двох місяців і які існували на день звільнення.

Що стосується доводів відповідача про те, що у зв`язку із зміною в організації праці на підприємстві позивачу було запропоновано переведення на одне з вакантних робочих місць, то колегія суддів зазначає, що термін з моменту попередження про майбутнє звільнення до дня звільнення позивача складає понад чотири місяці, протягом якого позивачу не було запропоновано інші вакантні посади, які існували в цей період на підприємстві.

Тобто, враховуючи, що з моменту попередження (19 березня 2020 року) та до звільнення позивача (28 липня 2020 року) пройшло більше чотирьох місяців, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на підприємстві, на момент звільнення позивача, існували вакансії, тому відповідач не виконав обов`язок, передбачений статтею 49-2 КЗпП України щодо надання пропозиції про всі наявні вакансії, які існували на момент звільнення.

Також питання щодо згоди на звільнення ОСОБА_1 Профспілкою робітників морського транспорту морського порту "Чорноморськ" не вирішувалося, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України є незаконним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП "МТП "Чорноморськ" на рішення Іллічівського міськрайонного суду Одеської області від 11 травня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19, від 08 червня 2022 року у справі № 465/5654/16-ц, від 10 червня 2022 року у справі № 500/4430/19, від 14 червня 2022 року у справі № 465/7570/18, від 23 червня 2022 року у справі № 761/43507/19, від 27 червня 2022 року у справі № 227/2755/20, від 29 червня 2022 року у справі № 461/2120/20, від 30 червня 2022 року у справі № 755/15477/20, від 20 липня 2022 року у справі № 695/2568/18, а також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема частини п`ятої статті 43 КЗпП України, та посилається на порушення норм процесуального права, зокрема на не дослідження судами зібраних у справі доказів (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 була членом Профспілки працівників морського порту Чорноморськ, а не Профспілки робітників морського транспорту морського порту "Чорноморськ". 12 травня 2020 року Профспілка працівників морського порту Чорноморськ отримала подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1, однак відповіді на обґрунтоване подання ДП "МТП "Чорноморськ" не надала і навіть після закінчення строку, визначеного частиною п`ятою статті 43 КЗпП України, тому можна вважати, що профспілка надала згоду на звільнення працівника.

Також суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що матеріали справи не містять доказів наявності вакантних посад, які існували на підприємстві та відповідали б освіті, кваліфікації, досвіду ОСОБА_1, але не були їй запропоновані з часу ознайомлення з наказом про скорочення і до дня звільнення. ОСОБА_1 двічі пропонувалися вакантні посади для переведення, однак вона не надала згоди на переведення на іншу посаду.

Крім того, судом апеляційної інстанції розглянуто справу за відсутності представника ДП "МТП "Чорноморськ", який не з`явився у судове засідання, у зв`язку з оголошенням в Одеській області з 11 год. 09 хв. до 13 год 26 хв. повітряної тривоги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.

У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2023 року справу № 501/2935/20 призначено до розгляду.

Відзив на касаційні скарги учасники справи до суду не подали

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 з 23 грудня 2004 року працювала в ДП "МТП "Чорноморськ" на посаді перукаря Готельного комплексу "Моряк", що підтверджує копія трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 (т.1, а. с. 29).

Наказом ДП "МТП "Чорноморськ" від 16 грудня 2019 року № 449 "Про зміни в організації виробництва і праці" з 01 березня 2020 року змінено істотні умови праці працівникам підприємства, тощо, до якого внесено зміни наказом від 20 грудня 2019 року № 468 та наказом від 19 березня 2020 року № 85 (т. 1, а. с. 5-7, 8, 10).

У зв`язку з цим, наказом ДП "МТП "Чорноморськ" від 20 грудня 2019 року № 469 "Про зміну істотних умов праці" з 01 березня 2020 року змінено істотні умови праці працівникам підприємства (т. 1, а. с. 113, 114).

Наказами ДП "МТП "Чорноморськ" від 31 грудня 2019 року № 503 та № 505 "Про заходи щодо подолання фінансової кризи ДП "МТП "Чорноморськ" з 01 січня 2020 року було призупинено нарахування та виплату видів доплат та доплат, передбачених діючим колективним договором (т. 1, а. с. 119, 120).

Наказами директора ДП "МТП "Чорноморськ" від 31 грудня 2019 року № 500 та № 501 "Про скасування надбавок за виконання особливо важливої роботи на термін її виконання" скасовано з 16 березня 2020 року надбавки за виконання особливо важливої роботи на період її виконання окремим працівникам підприємства згідно з додатком до цього наказу (т. 1, а. с. 115 - 118).

На підставі зазначених наказів 18 березня 2020 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про майбутнє звільнення та запропоновано її переведення на одне з вакантних робочих місць згідно з переліком, станом на 18 березня 2020 року та станом на 08 липня 2020 року (т. 1, а. с. 136-139).

ДП "МТП "Чорноморськ" направило голові Профспілки працівників морського порту Чорноморськ Іванову О. М. подання на звільнення з ДП "МТП "Чорноморськ" працівників підприємства за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, яке профспілка отримала 12 травня 2020 року, однак відповіді не надала (т. 1, а. с. 145-147).

Відповідно до листа Профспілки робітників морського транспорту морського порту "Чорноморськ" від 26 червня 2020 року профспілкою було отримано від ДП "МТП "Чорноморськ" подання на звільнення з ДП "МТП "Чорноморськ" працівників підприємства за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці. Однак профспілковий комітет не може розглянути це подання через обмеження карантину та запропоновано призначити дату і місце проведення консультацій на виконання вимог КЗпП України (322-08) (т. 1, а. с. 60, 61).

Наказом ДП "МТП "Чорноморськ" від 28 липня 2020 року № 260/0-8 ОСОБА_1 звільнено з посади перукаря готельного комплексу "Моряк" ДП "МТП "Чорноморськ" за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників (т. 1, а. с. 148).

Згідно з витягом з журналу отримання копії наказу про звільнення ОСОБА_1 12 серпня 2020 року отримала трудову книжку (т. 1, а. с. 149).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ДП "МТП "Чорноморськ" не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу

від 16 грудня 2019 року № 449 "Про зміни в організації виробництва і праці" не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не переглядаються в касаційному порядку.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 5-1 КЗпП України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно зі статтею 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року (провадження № 6-40цс15), зазначено, що оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що з часу вручення 19 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлення про майбутнє звільнення та до звільнення 28 липня 2020 року пройшло більше чотирьох місяців, ОСОБА_1 не було запропоновано всі наявні на підприємстві вакансії, які з`явилися на підприємстві протягом двох місяців і які існували на день звільнення, зокрема на 28 липня 2020 року.

Таким чином, ДП "МТП "Чорноморськ" не виконало обов`язок, передбачений статтею 49-2 КЗпП України щодо надання пропозиції ОСОБА_1 про всі наявні вакансії, які існували на момент її звільнення, що є підставою для скасування наказу про звільнення.

За наведених обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України є незаконним.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм матеріального й процесуального права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19, від 08 червня 2022 року у справі № 465/5654/16-ц, від 10 червня 2022 року у справі № 500/4430/19, від 14 червня 2022 року у справі № 465/7570/18, від 23 червня 2022 року у справі № 761/43507/19, від 27 червня 2022 року у справі № 227/2755/20, від 29 червня 2022 року у справі № 461/2120/20, від 30 червня 2022 року у справі № 755/15477/20, від 20 липня 2022 року у справі № 695/2568/18, на які заявник посилався у касаційній скарзі, оскільки висновки судів попередніх інстанцій не суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду.

Також колегія суддів не бере до уваги доводи касаційної скарги про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України, з огляду на таке.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 липня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "МТП "Чорноморськ" на рішення Іллічівського міськрайонного суду Одеської області (т. 1,

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року призначено справу за апеляційною скаргою ДП "МТП "Чорноморськ" на рішення Іллічівського міськрайонного суду Одеської області до розгляду на

23 березня 2022 року (т. 1, а. с. 239).

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Одеського апеляційного суду судове засідання призначене на 23 березня 2022 року не відбулося, у зв`язку з відсутністю складу суду, справу відкладено на 08 червня 2022 року (т. 1, а. с. 245).

Згідно з довідкою секретаря судового засідання Одеського апеляційного суду судове засідання призначене на 08 червня 2022 року не відбулося, у зв`язку з неналежним повідомленням сторін, справу відкладено на

30 вересня 2022 року про, що належним чином повідомлено сторін, що підтверджують довідки про доставку електронних листів та довідка про доставку SMS повідомлення (т. 2, а. с. 1, 4-6).

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Одеського апеляційного суду справу розглянуто 30 вересня 2022 року за відсутності осіб, які беруть участь у справі (т. 2, а. с. 10).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, оскільки справа перебувала на розгляді суду апеляційної інстанції понад рік, від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутності учасників справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, правильно застосував норми матеріального права і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги значною мірою зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.