розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Шульга Вікторією Сергіївною, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2022 року у складі судді Батманової В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Свистунової О. В., Пищиди М. М.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 300 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09 квітня 2014 року ОСОБА_2 розпискою підтвердив факт отримання від ОСОБА_1 300 000,00 грн. Як вказано у розписці, ці кошти були внесені позивачем для подальшої спільної діяльності з вирощування риби та з метою отримання позивачем права на оренду ставка в с. Оленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Позивач вказав, що правовідносини між сторонами не були обмежені самою лише розпискою та передачею позивачем відповідачу вказаних вище коштів. Позивач здійснив ще ряд грошових вкладень в ставок - здійснив зариблення та посадку плодових дерев.

Саме ці правовідносини стали предметом судового спору, який був розглянутий Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська у справі № 200/22921/15-ц за позовом ОСОБА_1 та ТОВ "Київська Русь" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про стягнення безпідставно набутого майна - вартість риби, яка була запущена мальком в ставок та плодових дерев, висаджених на земельну ділянку біля ставку, а також 5 000,00 дол. США.

Так, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2020 року, вказаний позов було задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість безпідставно набутого майна: риби, яка була запущена мальком в ставок, що розташований на земельній ділянці водного фонду (кадастровий номер з/д - 1222385300:01:003:0328) загальною площею 28,8514 га, що розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району, Дніпропетровської області, та доходи, які вказані особи одержали від реалізації риби в розмірі 2 075 539,00 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, вартість безпідставно набутого майна: горіху 120 шт., яблунь різних сортів в асортименті 320 шт. та груш 5 шт., які знаходяться на земельній ділянці (кадастровий номер з/д - 1222385300:01:003:0328) загальною площею 28,8514га, що розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району, Дніпропетровської області та передана в оренду ОСОБА_4, в розмірі 27 810,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 000,00 дол. США, перерахувавши в національній валюті (гривні), що на день подання позову становить 107 450,00 грн згідно офіційного курсу Національного Банку України (21,49 грн./1 долар США). В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В позовних вимогах ТОВ "Київська Русь" - відмовлено повністю. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Разом з тим, постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2020 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2020 року було скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Дніпровський апеляційний суд в своїй постанові від 27 листопада 2020 року встановив, що матеріали справи не містять документів, що вказують на домовленість сторін на здійснення сумісної діяльності.

Також суд встановив факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_1 у розмірі 300 000,00 грн.

Позивач зауважив, що повернення отриманих відповідачем грошових коштів у розмірі 300 000,00 грн по розписці від 09 квітня 2014 року не було предметом спору у справі № 200/22921/15-ц.

Водночас, ухвалена 27 листопада 2020 року Дніпровським апеляційним судом постанова встановлює безпідставність набутих ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_1 у розмірі 300 000,00 грн та відповідно тягне за собою зобов`язання відповідача в поверненні отриманих ним коштів.

Саме прийняття вказаного судового рішення, на думку позивача, надає йому право стверджувати про безпідставність набутих відповідачем грошових коштів та вимагати їх повернення.

Посилаючись на положення статті 1212 Цивільного кодексу України, позивач зазначив про те, що особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Так, згідно з розпискою від 09 квітня 2014 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 250 000,00 грн (30 000,00 дол. США по курсу на період складання розписки) на зариблення, годування, та інші господарські потреби спільної діяльності, а також 50 000,00 грн - на проведення спільної діяльності.

Отже, цією розпискою відповідач підтвердив факт отримання від позивача грошових коштів у сумі 250 000,00 грн, що станом на день складання розписки було еквівалентно 30 000,00 дол. США, а також 50 000,00 грн.

Позивач вважає, що оскільки щодо грошових коштів, отриманих відповідачем від позивача у сумі 250 000,00 грн вказаний еквівалент у доларах США, тому він має право заявляти до стягнення в цій частині суму, що дорівнює 30 000,00 дол. США на дату подання заяви про збільшення позовних вимог від 07 лютого 2022 року.

Також позивач вважає, що на його користь підлягають стягненню з відповідача грошові кошти у сумі 50 000,00 грн.

З урахуванням викладеного просив суд, стягнути з ОСОБА_2 на його користь 898 103,00 грн (30 000,00 дол. США * 28,27 + 50 000,00 грн).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в провадженні Дніпровського апеляційного суду перебувала цивільна справа № 200/22921/15-ц, у якій набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Шульга В. С. оскаржила його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шульга В. С. залишено без задоволення, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

04 листопада 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Шульга В. С. звернулась до Верховного Суду засобами поштового зв`язку з касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року.

У касаційній скарзі представник позивача просила суд касаційної інстанції скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що зазначенні судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, оскільки підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК Українибули відсутні.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

08 грудня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 рокусправу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що 09 квітня 2014 року ОСОБА_2 написав розписку, в якій, зокрема, підтвердив що ОСОБА_1 були передані йому грошові кошти у розмірі 250 000,00 грн (що еквівалентно 30 000,00 дол. США) та 50 000,00 грн для проведення сумісної діяльності.

У жовтні 2015 року ОСОБА_1, ТОВ "Київська Русь" звернулися до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна, в якому просили суд:

- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість безпідставно набутого майна: риби, яка була запущена мальком в ставок, що розташований на земельній ділянці водного фонду загальною площею 28,8514 га, що розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, та доходи, які вказані особи одержали від реалізації риби в розмірі 2 075 539,00 грн;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість безпідставно набутого майна: 1 225 шт. фруктових дерев, 500 шт. винограднику, 400 шт. смородини, 1 160 шт. горіху, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду загальною площею 28,8514 га, що розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та передана в оренду ОСОБА_4, в розмірі 51 118 грн;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 вартість виконаних робіт по облаштуванню земельної ділянки загальною площею 28,8514 га, що розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та передана в оренду ОСОБА_4, в розмірі 171 572,00 грн;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 8 000,00 дол. США, перерахувавши в національній валюті (гривні), що на день подання позову становить 171 920,00 грн згідно офіційного курсу НБУ (21,49 грн/1 дол. США);

- зобов`язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 безпідставно набуте майно: піч опалювальну "Буллетерм-Л" - 18 кВт, яка знаходиться на земельній ділянці водного фонду загальною площею 28,8514 га, що розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та передана в оренду ОСОБА_4 ;

- зобов`язати ОСОБА_4 повернути ТОВ "Київська Русь" безпідставно набуте майно: ємність металева, балка № 30 б/у; плівка вторинна; пересувний вагончик-битовка; тачка будівельна 90л. 1 колесо; кутик 90х6 ст.3 6м. (0,185т); кутик 90х7 ст.3 (0,048т); труба 219х7 (0,19т); лист 10мм 1500х6000 ст. 3 Т.В. (0,35т); лист 30 мм 2000х6600 ст.3 (0,5т); швелер 24П ст.3пс 12м(0,725т); брус 40х40 (0,384 куб.м.); кутик 90х6 ст.3 ндл (1,93т); лист 8мм 1500х6300 ст.3 (1,194т); швелер 24 ст.3пс міра (2,3т); лист а/ц 01-101 (354шт.); кущорізи GRUNTEK BS-52X ; рейка 25х50х2 (1,249 куб.м.); насосна станція Hydrofresh SAER М99/24Н; тачка садово-будівельна двохколісна, об`єм вода/пісок 110/200л. вантажопідйомність 320 кг; репаратор 3/4" (51-105Н) 5 шт.; шланг для полива ECONOMIC 3/4" 30м. 10-021 5шт.; мангал-піч професійний, яке знаходиться на земельній ділянці водного фонду загальною площею 28,8514 га, що розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та передана в оренду ОСОБА_4 .

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, вартість безпідставно набутого майна: риби, яка була запущена мальком в ставок, що розташований на земельній ділянці водного фонду (кадастровий номер з/д - 1222385300:01:003:0328) загальною площею 28,8514 га, що розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району, Дніпропетровської області, та доходи, які вказані особи одержали від реалізації риби в розмірі 2 075 539,00 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, вартість безпідставно набутого майна: горіху 120 шт., яблунь різних сортів в асортименті 320 шт. та груш 5 шт., які знаходяться на земельній ділянці (кадастровий номер з/д - 1222385300:01:003:0328) загальною площею 28,8514га, що розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району, Дніпропетровської області та передана в оренду ОСОБА_4, в розмірі 27 810,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 000,00 дол. США, перерахувавши в національній валюті (гривні), що на день подання позову становить 107 450,00 згідно офіційного курсу НБУ (21,49 грн./1 дол. США). Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 1783,95 грн з кожного. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В позовних вимогах ТОВ "Київська Русь" - відмовлено повністю.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року залишено без змін в оскаржуваній частині.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року скасовано.В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ТОВ "Київська Русь" до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна відмовлено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2020 року скасовано.Стягнуто з ОСОБА_1, ТОВ "Київська Русь" на користь ОСОБА_4 судовий збір по 2 740,50 грн з кожного.

Дніпровський апеляційний суд в своїй постанові від 27 листопада 2020 року встановив, що матеріали справи не містять документів, що вказують на здійснення сторонами сумісної діяльності.

Водночас, ухвалена 27 листопада 2020 року Дніпровським апеляційним судом постанова встановлює факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_1 у розмірі 300 000,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі у цьому разі допускається за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року

у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії", пункт 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Закриваючи провадження у справі, що є предметом перегляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що набрала законної сили постанова Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2020 року у справі № 200/22921/15-ц, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ТОВ "Київська Русь" до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, про повернення безпідставно набутого майна. Зазначена постанова ухвалена, зокрема, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Проте, погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій неможливо з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову у справі № 200/22921/15-ц апеляційний суд виходив з того, що доказів того, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були укладені будь-які договори оренди, позивачем ані до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції, надано не було.

Також позивачі просили стягнути з ОСОБА_7 безпідставно набуте майно, та повернути майно в натурі, проте доказів того, що останній це майно було передано не знайшло свого підтвердження.

Таким чином, при розгляді справи № 200/22921/15-ц питання про стягнення на підставі статті 1212 ЦК України грошових коштів у розмірі 898 103,00 грн (сума, еквівалентна 30 000,00 дол. США + 50 000,00 грн) згідно розписки від 09 квітня 2014 року не вирішувалося.

Таким чином зазначені вище позови не є тотожними, оскільки в них не збігається предмет позову.

На вказане суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.