Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 201/12324/20
провадження № 61-13962 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Осіяна О. М. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - первинна профспілкова організація співробітників акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк";
третя особа - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 липня 2021 рокуу складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ППОС АТ КБ "ПриватБанк"), третя особа - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ППОС АТ КБ "Приватбанк" через чат-бот в Telegram під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3), аудиторією якого є 2 216 осіб, поширив документ під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4", який містить недостовірну інформацію щодо нього, яка з логіко-граматичного аналізу синтаксичної структури має негативний характер, оскільки висвітлює його в якості особи, яка скоїла протиправні карні діяння, вказані висловлювання використанні у стверджувальній формі, зокрема, у формі фактичних даних, результатом яких є дискредитація його в очах оточуючих та формує у них відповідну негативну оцінку про його моральні, ділові та професійні якості. Відповідний Маніфест також було надіслано на адресу Кабінету Міністрів України.
У зв`язку з чим просив суд першої інстанції визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ППОС АТ КБ "ПриватБанк" через чат-бот в Telegram під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) в документі із заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_4", наступного змісту:
(Абзац 9) Але керівництво банку обізнано ігнорує вказані вище пропозиції позичальників, оскільки вони вигідні банку, державі та суспільству, але не вигідні йому - цьому керівництву. Тому воно прийняло інше рішення, вочевидь корупційне: продати борги позичальників на так званих "голландських аукціонах" з пониженням ціни, в яких не можуть брати участь самі боржники.
(Абзац 10) При цьому ті, хто, злою волею долі, керує наразі "ПриватБанком", не приховують, що в результаті їх "мудрої" лінії банк отримає, щонайменше, в 60 разів менше грошей, ніж йому пропонують позичальники. Вони самі, разом з колекторами, з якими, безумовно, перебувають у злочинній змові, отримають значно більше.
(Абзац 11) Іншими словами, йдеться про намір верхівки "ПриватБанку", що складається, до речі, переважно з іноземців, "незалежних" від держави Україна та її законів, вкрасти величезні гроші і в державного "ПриватБанку", та в 700 тисяч сімей, тобто, приблизно двох мільйонів громадян України.
(Абзац 12) Саме через цю обставину вказане вище рішення було прийняте потай від 25-тисячного трудового колективу "ПриватБанку", який теж планується ошукати, оскільки його трудовий дохід безпосередньо залежить від сукупного госпрозрахункового доходу банку.
(Абзац 13) При цьому ініціатори продажу дебіторської заборгованості ПриватБанку так званим "колекторам", тобто, фактично рейдерам, прекрасно розуміють, що покупці боргів будуть конвертувати свої права в гроші злочинним шляхом - іншого просто не дано, оскільки ПриватБанк вже використав в цих правовідносинах усі можливі законні засоби для стягнення боргу.
(Абзац 14) Таким чином, вони розуміють, що готують вчинення правочину, який направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, який є нікчемним згідно зі статтею 228 ЦК України, але цих людей це не зупиняє. Пояснення цьому є тільки одне - вочевидь корупційні наміри та цинічна зневага до держави Україна та до народу нашої країни.
(Абзац 15) Вказана вище акція готувалася заздалегідь, та не тільки посадовцями "ПриватБанку", але й їх спільниками в Кабінеті Міністрів та Національному банку України, їй передували Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв та умов визначення банками, в яких державі належить 75 і більше відсотків статутного капіталу, заходів з управління проблемними активами" від 15 квітня 2020 року № 281 (281-2020-п) , та постанова Правління Національного банку України від 13 квітня 2020 року № 49 "Про затвердження Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки".
(Абзац 16) Ці документи, які вийшли майже одночасно, передбачають для банка можливість продавати борги, строк виконання зобов`язань за якими ще не закінчився (постанова Правління Національного банку України № 49), та забороняють боржникам приймати участь в аукціонах з продажу вказаних вище боргів, тобто викупати у банків власні борги (постанова Кабінету Міністрів України № 9281).
(Абзац 17) Ці нормативні акти є вочевидь незаконними.
(Абзац 18) Так, Постанова Кабінету Міністрів України № 281 суперечить статті 24 Конституції, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права та є рівними перед законом, не може бути обмежень або привілеїв за ознаками майнового стану або іншими ознаками, а також статті 27 ЦК України, згідно з якою правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки, є нікчемними, а правовий акт органу державної влади, органу влади не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки.
(Абзац 19) Що ж до Постанови Національного банку України № 49, то вона суперечить "Міжнародним стандартам фінансової звітності", прийнятим Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документам, якими визначено порядок складання фінансової звітності. Згідно зі статтею 12-1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ці стандарти є невід`ємною частиною цього закону.
(Абзац 20) Вони передбачають, що списання фінансового активу можливе лише у разі спливу строку дії договірних прав на грошові потоки від активу, тобто після закінчення строку виконання зобов`язання за кредитним договором, в той час, як постановою Національного банку України № 49 передбачено прямо зворотне.
(Абзац 21) Правління та Наглядова рада "ПриватБанку" в змові з окремими службовцями Національного банку України вже давно стали на шлях вчинення злочинів проти держави та народу України, та єдиний, хто веде з ними наразі непримиренну боротьбу законними засобами - наша Профспілка, яка наразі нараховує більше однієї тисячі членів.
(Абзац 22) Окрім ініційованих нею шістдесяти (поки що) цивільних судових спорів про оскарження незаконних дій посадовців ПриватБанку та державних органів, що дозволяють їм чинити безлад, окрім десятків вимог про звільнення їх з роботи за численні брутальні порушення трудового та профспілкового законодавства ми робимо все для притягнення вказаних вище осіб до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, які вони вчиняють проти держави та кожного з нас.
(Абзац 23) Достатньо вказати, що за нашими заявами Служба безпеки України відкрила та розслідує (у всякому разі, робить такий вигляд) кримінальне провадження № 42019040000000509 від 29 липня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 114 КК України (шпигунство). Його предметом є той факт, що Голова Правління АТ КБ "ПриватБанк" громадянин Чехії ОСОБА_1 з січня 2018 до цього часу збирає відомості, що містять державну таємницю України, не маючи, як іноземець, законного допуску до неї.
(Абзац 24) Для цього він затвердив внутрішній нормативний акт банку, обов`язковий для виконання усіма його співробітниками: "Положення про Службу безпеки Головного офісу АТ КБ "ПриватБанк". Згідно цього Положення генеральною метою та основним завданням підрозділу "Служба безпеки" банку є ознайомлення його, іноземця ОСОБА_1, з відомостями, що містять державну таємницю.
(Абзац 25) 3 моменту відкриття згаданого вище кримінального провадження, 29 липня 2019 року, до теперішнього співробітники Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області не можуть встановити, чи дійсно Голова Правління "ПриватБанку" є іноземним шпигуном, та прийняте передбачене законом рішення про пред`явлення йому підозру або про закриття кримінального провадження. Через це ОСОБА_1 навіть зараз не позбавлений можливості збирати інформацію, що становить державну таємницю, тобто витік цієї інформації продовжується.
(Абзац 26) Неодноразові звернення нашої Профспілки до Президента, Генерального Прокурора України, Служби безпеки України та Верховної Ради з вказаного вище приводу ігноруються.
(Абзац 27) Така ж сама ситуація склалася і з десятками інших кримінальних проваджень, відкритих різними правоохоронними органами щодо державних та корупційних злочинів, вчинених членами Правління АТ КБ "ПриватБанк" на чолі з ОСОБА_1 та Наглядовою Радою Банку на чолі з громадянко США ОСОБА_6, зокрема - кримінальне провадження № 42020000000000468 від 11 березня 2020 року, предметом якої є існування створеної протягом 2017-2019 років злочинної організації вищенаведеними особами, якою вчинені тяжкі та особливо тяжкі злочини, зокрема - шпигунство, державна зрада та привласнення майна АТ КБ "ПриватБанк".
(Абзац 28) Як бачите, протягом вже семи місяців це кримінальне провадження не закінчено з тієї ж самої причини, що й провадження про шпигунство ОСОБА_1 - через саботаж правоохоронних органів.
(Абзац 29) Національний банк України, посилаючись на прийняте його Правлінням Положення "Про ліцензування банків", називає репутацію вказаних вище осіб "бездоганною" та відмовляється вимагати їх заміни через відсутність обвинувальних вироків суду щодо них.
(Абзац З0) Наразі ми оскаржуємо цю протиправну бездіяльність Національного банку України до суду, але і вироків судів щодо верхівки "ПриватБанку" теж не за горами, оскільки ми маємо беззаперечні докази злочинної діяльності вказаних вище осіб.
(Абзац 31) Мільярди гривень були вкрадені у ПриватБанка і внаслідок фіктивної угоди, підписаної Правлінням з юридичною фірмою "Астерс Консалт" про надання банку юридичних послуг, які мала надавати йому власна юридична служба, але за космічними цінами.
(Абзац 32) У відповідь на наші викриття найманці згаданих вище шпигунів та крадіїв кричать в інтернеті, що ми є "профспілкою ОСОБА_2". Але, по -
перше, це є відвертою брехнею, а по-друге - це дивне твердження ніяк не спростовує наші обвинувачення по суті, що й неможливо. Отже, ці дивні крики злочинців підтверджують, що захищатися їм нічим, та є, фактично, їх агонією.
(Абзац 33) Ми урочисто запевняємо усіх громадян України, що нас ці крики не зупинять, та ми не дозволимо так званим правоохоронним органам, особливо Національному антикорупційному бюро України покласти згадані вище беззаперечні докази злочинів верхівки ПриватБанку "під сукно".
(Абзац 34) Але тим часом ці люди, чиє керування найбільшим банком нашої країни ось-ось призведе до краху усієї банківської системи та економічній кризі, якою Україна ще не знала, можуть вчинити свою "останню гастроль", про яку вже йшлось вище, та яка, на цей раз, може боляче вдарити по двох мільйонах громадян України.
Також позивач просив суд зобов`язати ППОС АТ КБ "ПриватБанк" протягом 5 календарних днів з дня набрання рішення у цій справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом оприлюднення спростування такої недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі на своєму телеграм каналі "ІНФОРМАЦІЯ_3" (ІНФОРМАЦІЯ_5) під заголовком "Спростування" та шляхом направлення засобами поштового зв`язку спростування недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі під заголовком "Спростування" на адресу Кабінету Міністрів України".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року у складі судді Антонюка О. А. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ППОС АТ КБ "ПриватБанк" через чат-бот в Telegram під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в документі із заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_4", наступного змісту:
(Абзац 9) Але керівництво банку обізнано ігнорує вказані вище пропозиції позичальників, оскільки вони вигідні банку, державі та суспільству, але не вигідні йому - цьому керівництву. Тому воно прийняло інше рішення, вочевидь корупційне: продати борги позичальників на так званих "голландських аукціонах" з пониженням ціни, в яких не можуть брати участь самі боржники.
(Абзац 10) При цьому ті, хто, злою волею долі, керує наразі "ПриватБанком", не приховують, що в результаті їх "мудрої" лінії банк отримає, щонайменше, в 60 разів менше грошей, ніж йому пропонують позичальники. Вони самі, разом з колекторами, з якими, безумовно, перебувають у злочинній змові, отримають значно більше.
(Абзац 11) Іншими словами, йдеться про намір верхівки "ПриватБанку", що складається, до речі, переважно з іноземців, "незалежних" від держави Україна та її законів, вкрасти величезні гроші і в державного "ПриватБанку", та в 700 тисяч сімей, тобто, приблизно двох мільйонів громадян України.
(Абзац 12) Саме через цю обставину вказане вище рішення було прийняте потай від 25-тисячного трудового колективу "ПриватБанку", який теж планується ошукати, оскільки його трудовий дохід безпосередньо залежить від сукупного госпрозрахункового доходу банку.
(Абзац 13) При цьому ініціатори продажу дебіторської заборгованості ПриватБанку так званим "колекторам", тобто, фактично рейдерам, прекрасно розуміють, що покупці боргів будуть конвертувати свої права в гроші злочинним шляхом - іншого просто не дано, оскільки ПриватБанк вже використав в цих правовідносинах усі можливі законні засоби для стягнення боргу.
(Абзац 14) Таким чином, вони розуміють, що готують вчинення правочину, який направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, який є нікчемним згідно зі статтею 228 ЦК України, але цих людей це не зупиняє. Пояснення цьому є тільки одне - вочевидь корупційні наміри та цинічна зневага до держави Україна та до народу нашої країни.
(Абзац 15) Вказана вище акція готувалася заздалегідь, та не тільки посадовцями "ПриватБанку", але й їх спільниками в Кабінеті Міністрів та Національному банку України, їй передували Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв та умов визначення банками, в яких державі належить 75 і більше відсотків статутного капіталу, заходів з управління проблемними активами" від 15 квітня 2020 року № 281 (281-2020-п) , та постанова Правління Національного банку України від 13 квітня 2020 року № 49 "Про затвердження Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки".
(Абзац 16) Ці документи, які вийшли майже одночасно, передбачають для банка можливість продавати борги, строк виконання зобов`язань за якими ще не закінчився (постанова Правління Національного банку України № 49), та забороняють боржникам приймати участь в аукціонах з продажу вказаних вище боргів, тобто викупати у банків власні борги (постанова Кабінету Міністрів України № 9281).
(Абзац 17) Ці нормативні акти є вочевидь незаконними.
(Абзац 18) Так, Постанова Кабінету Міністрів України № 281 суперечить статті 24 Конституції, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права та є рівними перед законом, не може бути обмежень або привілеїв за ознаками майнового стану або іншими ознаками, а також статті 27 ЦК України, згідно з якою правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки, є нікчемними, а правовий акт органу державної влади, органу влади не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки.
(Абзац 19) Що ж до Постанови Національного банку України № 49, то вона суперечить "Міжнародним стандартам фінансової звітності", прийнятим Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документам, якими визначено порядок складання фінансової звітності. Згідно зі статтею 12-1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ці стандарти є невід`ємною частиною цього закону.
(Абзац 20) Вони передбачають, що списання фінансового активу можливе лише у разі спливу строку дії договірних прав на грошові потоки від активу, тобто після закінчення строку виконання зобов`язання за кредитним договором, в той час, як постановою Національного банку України № 49 передбачено прямо зворотне.
(Абзац 21) Правління та Наглядова рада "ПриватБанку" в змові з окремими службовцями Національного банку України вже давно стали на шлях вчинення злочинів проти держави та народу України, та єдиний, хто веде з ними наразі непримиренну боротьбу законними засобами - наша Профспілка, яка наразі нараховує більше однієї тисячі членів.
(Абзац 22) Окрім ініційованих нею шістдесяти (поки що) цивільних судових спорів про оскарження незаконних дій посадовців ПриватБанку та державних органів, що дозволяють їм чинити безлад, окрім десятків вимог про звільнення їх з роботи за численні брутальні порушення трудового та профспілкового законодавства ми робимо все для притягнення вказаних вище осіб до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, які вони вчиняють проти держави та кожного з нас.
(Абзац 23) Достатньо вказати, що за нашими заявами Служба безпеки України відкрила та розслідує (у всякому разі, робить такий вигляд) кримінальне провадження № 42019040000000509 від 29 липня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 114 КК України (шпигунство). Його предметом є той факт, що Голова Правління АТ КБ "ПриватБанк" громадянин Чехії ОСОБА_1 з січня 2018 до цього часу збирає відомості, що містять державну таємницю України, не маючи, як іноземець, законного допуску до неї.
(Абзац 24) Для цього він затвердив внутрішній нормативний акт банку, обов`язковий для виконання усіма його співробітниками: "Положення про Службу безпеки Головного офісу АТ КБ "ПриватБанк". Згідно цього Положення генеральною метою та основним завданням підрозділу "Служба безпеки" банку є ознайомлення його, іноземця ОСОБА_1, з відомостями, що містять державну таємницю.
(Абзац 25) 3 моменту відкриття згаданого вище кримінального провадження, 29 липня 2019 року, до теперішнього співробітники Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області не можуть встановити, чи дійсно Голова Правління "ПриватБанку" є іноземним шпигуном, та прийняте передбачене законом рішення про пред`явлення йому підозру або про закриття кримінального провадження. Через це ОСОБА_1 навіть зараз не позбавлений можливості збирати інформацію, що становить державну таємницю, тобто витік цієї інформації продовжується.
(Абзац 26) Неодноразові звернення нашої Профспілки до Президента, Генерального Прокурора України, Служби безпеки України та Верховної Ради з вказаного вище приводу ігноруються.
(Абзац 27) Така ж сама ситуація склалася і з десятками інших кримінальних проваджень, відкритих різними правоохоронними органами щодо державних та корупційних злочинів, вчинених членами Правління АТ КБ "ПриватБанк" на чолі з ОСОБА_1 та Наглядовою Радою Банку на чолі з громадянко США ОСОБА_6, зокрема - кримінальне провадження № 42020000000000468 від 11 березня 2020 року, предметом якої є існування створеної протягом 2017-2019 років злочинної організації вищенаведеними особами, якою вчинені тяжкі та особливо тяжкі злочини, зокрема - шпигунство, державна зрада та привласнення майна АТ КБ "ПриватБанк".
(Абзац 28) Як бачите, протягом вже семи місяців це кримінальне провадження не закінчено з тієї ж самої причини, що й провадження про шпигунство ОСОБА_1 - через саботаж правоохоронних органів.
(Абзац 29) Національний банк України, посилаючись на прийняте його Правлінням Положення "Про ліцензування банків", називає репутацію вказаних вище осіб "бездоганною" та відмовляється вимагати їх заміни через відсутність обвинувальних вироків суду щодо них.
(Абзац З0) Наразі ми оскаржуємо цю протиправну бездіяльність Національного банку України до суду, але і вироків судів щодо верхівки "ПриватБанку" теж не за горами, оскільки ми маємо беззаперечні докази злочинної діяльності вказаних вище осіб.
(Абзац 31) Мільярди гривень були вкрадені у ПриватБанка і внаслідок фіктивної угоди, підписаної Правлінням з юридичною фірмою "Астерс Консалт" про надання банку юридичних послуг, які мала надавати йому власна юридична служба, але за космічними цінами.
(Абзац 32) У відповідь на наші викриття найманці згаданих вище шпигунів та крадіїв кричать в інтернеті, що ми є "профспілкою ОСОБА_2". Але, по -
перше, це є відвертою брехнею, а по-друге - це дивне твердження ніяк не спростовує наші обвинувачення по суті, що й неможливо. Отже, ці дивні крики злочинців підтверджують, що захищатися їм нічим, та є, фактично, їх агонією.
(Абзац 33) Ми урочисто запевняємо усіх громадян України, що нас ці крики не зупинять, та ми не дозволимо так званим правоохоронним органам, особливо Національному антикорупційному бюро України покласти згадані вище беззаперечні докази злочинів верхівки ПриватБанку "під сукно".
(Абзац 34) Але тим часом ці люди, чиє керування найбільшим банком нашої країни ось-ось призведе до краху усієї банківської системи та економічній кризі, якою Україна ще не знала, можуть вчинити свою "останню гастроль", про яку вже йшлось вище, та яка, на цей раз, може боляче вдарити по двох мільйонах громадян України.
Зобов`язано ППОС АТ КБ "ПриватБанк" протягом 5 календарних днів з дня набрання рішення у цій справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом оприлюднення спростування такої недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі на своєму телеграм каналі "ІНФОРМАЦІЯ_3" (ІНФОРМАЦІЯ_5) під заголовком "Спростування" та шляхом направлення засобами поштового зв`язку спростування недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі під заголовком "Спростування" на адресу Кабінету Міністрів України".
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 через чат-бот в Telegram під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) поширено документ під назвою "Маніфест профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк". Вказана у Маніфесті інформація була доведена щонайменше до 2216 осіб, які є аудиторією каналу. Крім того, Маніфест було надіслано відповідачем на адресу Кабінету Міністрів України. В той же час, поширена інформація має негативний характер, висвітлює позивача в якості особи, яка скоїла численні протиправні карні діяння. Відповідач використовував стверджувальні висловлювання, які вказують на факт вчинення позивачем протиправних карних дій - злочину. Результатом наведених тверджень відповідача є дискредитація ОСОБА_1 в очах оточуючих, яка формує у них відповідну негативну оцінку про його моральні, ділові та професійні якості; цілеспрямованість зазначених фрагментів Маніфесту є негативним по відношенні до ОСОБА_1 та подане виключно у формі фактичних даних, в той час як обвинувальний вирок відносно позивача відсутній. Факт поширення недостовірної інформації про незаконне збирання ОСОБА_1 державної таємниці під час перебування на посаді Голови Правління АТ КБ "ПриватБанк", спростовується листом Служби безпеки України від 16 червня 2020 року.
В опублікованих відповідачем відомостях в Маніфесті зазначаються відомості, що є оціночними судженнями, разом з тим виражені у грубій, образливій, непристойній та принизливій формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача; образливі судження завдають шкоди не лише позивачу, його честі, гідності та діловій репутації, безпідставно ставлять під сумнів його неупередженість та кваліфікацію як керівника установи, але і в цілому авторитету держави Україна на міжнародній арені.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу ППОС АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також в апеляційній скарзі заперечується факт належності йому вказаного каналу в месенджері Тelegram, а також поширення інформації, яку просить спростувати позивач.
Встановлено, що доменне ім`я Telegram.org є приватним доменним іменем другого рівня в домені org, який є загальним доменом верхнього рівня. Доменне ім`я Telegram.org не відноситься до українського сегменту Інтернет.
Адреса Telegram не належить до адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, адміністрування цих доменних імен в Україні не здійснюється.
При цьому, дані про власника веб-сайту згідно з чинним законодавством можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України (1618-15) в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
З клопотанням про призначення у справі судової експертизи для проведення комп`ютерно-технічного дослідження та дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів для встановлення власників аккаунтів, розміщених на ресурсах-посиланнях із залученням фахівців для дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) позивач не звертався.
Таким чином, позивач не підтвердив належними доказами те, що відповідач, на каналі в Telegram під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3), яка належить саме йому, виклав зазначену у позові інформацію про позивача.
Крім того, відповідно до скріншоту, долученого позивачем до матеріалів справи, вбачається, що телеграм-канал створено під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) Всеукраїнською професійною спілкою працівників АТ КБ "ПриватБанк".
Колегія суддів вважала, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про належність вказаного телеграм-каналу саме відповідачу, зважаючи на те, що доказів на підтвердження останнього позивачем не надано, в той же час матеріали справи містили посилання на можливе дійсне створення каналу саме Всеукраїнською професійною спілкою працівників АТ КБ "ПриватБанк".
Ураховуючи те, що дійсного власника каналу Telegram не встановлено та не залучено у справі як співвідповідача, у задоволенні позову в частині визнання недостовірною та зобов`язання ППОС AT КБ "ПриватБанк" протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом оприлюднення спростування такої недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі на своєму телеграм каналі "ІНФОРМАЦІЯ_3" (ІНФОРМАЦІЯ_3) під заголовком "Спростування" слід відмовити із цих підстав.
Щодо порушення прав позивача шляхом направлення оспорюваної інформації на адресу Кабінету Міністрів України, колегія суддів виходила з того, що викладена відповідачем інформація у зверненні до посадових осіб містила власні судження з огляду на співставлення певних обставин, які мали місце, і стосувалися діяльності позивача, як голови правління українського банку АТ КБ "ПриватБанк", рівень критики щодо якої є значно ширшим, ніж щодо пересічного громадянина.
У своєму зверненні відповідач не вдавався до образливих висловлювань, а зміст його звернення не став відомим загалу.
Таким чином, оскільки надсилання ППОС АТ КБ "ПриватБанк" листів, скарг та заяв до різних органів з метою перевірки компетентними органами незаконної, на думку відповідача, діяльності ОСОБА_1 як голови правління АТ КБ "ПриватБанк", свідчить про реалізацію профспілковою організацією конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширенням недостовірної інформації, колегія суддів вважала, що рішення суду в частині зобов`язання ППОС AT КБ "ПриватБанк" протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом направлення засобами поштового зв`язку спростування недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі під заголовком "Спростування" на адресу Кабінету Міністрів України" також підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 червня 2020 року у справі № 761/7719/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 201/12324/20 з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що пункт 12 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) щодо залучення власника веб-сайту у даному випадку не може застосовуватися з огляду на відмінність веб-сайту від телеграм-каналу, що означає відсутність необхідності у такому залученні.
Вважало, що апеляційним судом не враховано положень пункту 10 зазначеної постанови Пленуму Верховного суду України, зокрема щодо необхідності залучення до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі, а вирішення справи без залучення Всеукраїнської професійної спілки працівників АТ КБ "ПриватБанк" було можливим.
Відповідно до наданих відповідачем доказів на виконання ухвали суду Маніфест було направлено вичерпному переліку осіб: Голові Комітету Верховної ради України з питань правоохоронної діяльності; Міністру соціальної політики України; Міністру фінансів України; Голові Національного банку України; Генеральному прокурору України; Комітету Верховної ради України з питань соціальної політики та захисту ветеранів; Голові Комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики; Голові Комітету Верховної ради України з питань антикорупційної політики; Голові Комітету Верховної ради України з питань економічного розвитку; Прем`єр-міністру і Президенту України.
Отже, станом на дату розміщення Маніфесту у телеграм-каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 о 21 год. 39 хв., документ був доступний лише профспілковій організації, що підтверджує факт самостійного розповсюдження або передачі Всеукраїнській професійній спілці працівників АТ КБ "ПриватБанк" для розповсюдження на телеграм-каналі.
Вказані обставини підтверджують, що оскільки ППОС АТ КБ "ПриватБанк" інформувала, що входить до складу Спільного представницького органу профспілок АТ КБ "ПриватБанк", відповідно є співвласником телеграм-каналу ІНФОРМАЦІЯ_3.
Таким чином, судом апеляційної інстанції не враховано, що: ППОС АТ КБ "ПриватБанк" є автором маніфесту і на момент публікації у телеграм-каналі ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) тільки вона мала документ у розпорядженні; ППОС АТ КБ "ПриватБанк" є співвласником телеграм-каналу ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3), що підтверджує технічну можливість розміщення маніфесту на каналі та, відповідно, спростування недостовірної інформації у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, - шляхом розміщення на каналі без залучення Всеукраїнської професійної спілки працівників АТ КБ "ПриватБанк".
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року ППОС АТ КБ "ПриватБанк" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 12 лютого 2018 року займає посаду голови правління АТ КБ "ПриватБанк" (а.с. 80, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 на каналі месенджеру Telegram під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3), посилання ІНФОРМАЦІЯ_5, здійснено опублікування документа під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_6", затверджений протоколом засідання Комітету Первинної профспілкової організації АТ КБ "ПриватБанк" від 16 жовтня 2020 року № 58 (а.с. 75-79, т. 1).
Аудиторія каналу Telegram - ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) складає 2 216 осіб.
Вказаний документ було додано окремим файлом у форматі PDF для можливості його завантаження (а.с. 79, т. 1).
Крім того, вищевказаний Маніфест було направлено Секретаріату Кабінету Міністрів України та отримано 22 жовтня 2020 року за № 53652/0/1-20 (а.с. 83-88, т. 1).
У змісті вказаного Маніфесту викладено:
(Абзац 1) Хочемо попередити вас про чергове, але достатньо велике економічне лихо, яке чекає на більш, ніж два мільйони громадян України найближчим часом.
(Абзац 2) Йдеться про намір Правління та Наглядової ради АТ КБ "ПриватБанк" продати право вимоги по боргах за кредитними договорами позичальників колекторським фірмам з позбавленням боржників права самим викупити свої борги у банка. Це рішення оформлено Протоколом засідання Правління банку від 06 жовтня 2020 року №49 про продаж третім особам - невідомий наразі колекторським компаніям - права вимоги банку до фізичних осіб - позичальників за простроченими кредитними договорами.
(Абзац 3) Прийняття Правлінням банку вказаного вище рішення підтверджується електронними документами, що є в загальному доступі у співробітників банку, та були надані Профспілці її членами.
(Абзац 4) Всього вирішено продати право вимоги більш ніж за 700 тисячами кредитних договорів на загальну суму більше 5 мільярдів гривень, за близько 25 мільйонів грн, тобто за 0,49 % від суми сукупного боргу.
(Абзац 5) Такі умови продажу вищенаведених прав автори цього рішення пояснюють їх, буцім-то, безнадійністю та неможливістю для банку виручити більші суми внаслідок реалізації правовідносин, що склалися між банком та позичальниками за вищенаведеними кредитними договорами.
(Абзац 6) Але це, заздалегідь для Правління банку, не відповідає дійсності, оскільки активи, які вони планують продати за безцінь, насправді можуть бути реалізовані в десятки разів дорожче.
(Абзац 7) Це підтверджується численними письмовими зверненнями позичальників до керівництва банку з проханням погасити їх зобов`язання за умови сплати частини боргу. В своїх листах, копії яких є в нашому розпорядженні, вони пропонують невідкладно погасити від 50-ти процентів від суми нарахованого банком боргу.
(Абзац 8) Отже, якщо провести компанію переговорів з позичальниками та погодитися на їхні пропозиції, виходячи з взаємних інтересів та беручи до уваги об`єктивні економічні труднощі, що виникли в людей через політичні негаразди нашої країни та пандемію коронавірусу, можна в дуже короткий час реалізувати проблемну заборгованість банка самим боржникам в середньому, на наш погляд, за третю частину її номінальної вартості, тобто щонайменше, за 1,6 млрд грн, а ніяк не за 25 мільйонів.
(Абзац 9) Але керівництво банку обізнано ігнорує вказані вище пропозиції позичальників, оскільки вони вигідні банку, державі та суспільству, але не вигідні йому - цьому керівництву. Тому воно прийняло інше рішення, вочевидь корупційне: продати борги позичальників на так званих "голландських аукціонах" з пониженням ціни, в яких не можуть брати участь самі боржники.
(Абзац 10) При цьому ті, хто, злою волею долі керує наразі "ПриватБанком", не приховують, що в результаті їх "мудрої" лінії банк отримає, щонайменше, в 60 разів менше грошей, ніж йому пропонують позичальники. Вони самі, разом з колекторами, з якими, безумовно, перебувають у злочинній змові, отримають значно більше.
(Абзац 11) Іншими словами, йдеться про намір верхівки "ПриватБанку", що складається, до речі, переважно з іноземців, "незалежних" від держави Україна та її законів, вкрасти величезні гроші і в державного "ПриватБанку", та в 700 тисяч сімей, тобто, приблизно двох мільйонів громадян України.
(Абзац 12) Саме через цю обставину вказане вище рішення було прийняте потай від 25-тисячного трудового колективу "ПриватБанку", який теж планується ошукати, оскільки його трудовий дохід безпосередньо залежить від сукупного госпрозрахункового доходу банку.
(Абзац 13) При цьому ініціатори продажу дебіторської заборгованості ПриватБанку так званим "колекторам", тобто, фактично рейдерам, прекрасно розуміють, що покупці боргів будуть конвертувати свої права в гроші злочинним шляхом - іншого просто не дано, оскільки ПриватБанк вже використав в цих правовідносинах усі можливі законні засоби для стягнення боргу.
(Абзац 14) Таким чином, вони розуміють, що готують вчинення правочину, який направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, який є нікчемним згідно зі статтею 228 ЦК України, але цих людей це не зупиняє. Пояснення цьому є тільки одне - вочевидь корупційні наміри та цинічна зневага до держави Україна та до народу нашої країни.
(Абзац 15) Вказана вище акція готувалася заздалегідь, та не тільки посадовцями "ПриватБанку", але й їх спільниками в Кабінеті Міністрів та Національному банку України, їй передували Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв та умов визначення банками, в яких державі належить 75 і більше відсотків статутного капіталу, заходів з управління проблемними активами" від 15 квітня 2020 року № 281 (281-2020-п) , та постанова Правління Національного банку України від 13 квітня 2020 року № 49 "Про затвердження Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки".
(Абзац 16) Ці документи, які вийшли майже одночасно, передбачають для банка можливість продавати борги, строк виконання зобов`язань за якими ще не закінчився (постанова Правління Національного банку України № 49), та забороняють боржникам приймати участь в аукціонах з продажу вказаних вище боргів, тобто викупати у банків власні борги (постанова Кабінету Міністрів України № 9281).
(Абзац 17) Ці нормативні акти є вочевидь незаконними.
(Абзац 18) Так, Постанова Кабінету Міністрів України № 281 суперечить статті 24 Конституції, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права та є рівними перед законом, не може бути обмежень або привілеїв за ознаками майнового стану або іншими ознаками, а також статті 27 ЦК України, згідно з якою правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки, є нікчемними, а правовий акт органу державної влади, органу влади не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки.
(Абзац 19) Що ж до Постанови Національного банку України № 49, то вона суперечить "Міжнародним стандартам фінансової звітності", прийнятим Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документам, якими визначено порядок складання фінансової звітності. Згідно зі статтею 12-1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ці стандарти є невід`ємною частиною цього закону.
(Абзац 20) Вони передбачають, що списання фінансового активу можливе лише у разі спливу строку дії договірних прав на грошові потоки від активу, тобто після закінчення строку виконання зобов`язання за кредитним договором, в той час, як постановою Національного банку України № 49 передбачено прямо зворотне.
(Абзац 21) Правління та Наглядова рада "ПриватБанку" в змові з окремими службовцями Національного банку України вже давно стали на шлях вчинення злочинів проти держави та народу України, та єдиний, хто веде з ними наразі непримиренну боротьбу законними засобами - наша Профспілка, яка наразі нараховує більше однієї тисячі членів.
(Абзац 22) Окрім ініційованих нею шістдесяти (поки що) цивільних судових спорів про оскарження незаконних дій посадовців ПриватБанку та державних органів, що дозволяють їм чинити безлад, окрім десятків вимог про звільнення їх з роботи за численні брутальні порушення трудового та профспілкового законодавства ми робимо все для притягнення вказаних вище осіб до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, які вони вчиняють проти держави та кожного з нас.
(Абзац 23) Достатньо вказати, що за нашими заявами Служба безпеки України відкрила та розслідує (у всякому разі, робить такий вигляд) кримінальне провадження № 42019040000000509 від 29 липня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 114 КК України (шпигунство). Його предметом є той факт, що Голова Правління АТ КБ "ПриватБанк" громадянин Чехії ОСОБА_1 з січня 2018 до цього часу збирає відомості, що містять державну таємницю України, не маючи, як іноземець, законного допуску до неї.
(Абзац 24) Для цього він затвердив внутрішній нормативний акт банку, обов`язковий для виконання усіма його співробітниками: "Положення про Службу безпеки Головного офісу АТ КБ "ПриватБанк". Згідно цього Положення генеральною метою та основним завданням підрозділу "Служба безпеки" банку є ознайомлення його, іноземця ОСОБА_1, з відомостями, що містять державну таємницю.
(Абзац 25) 3 моменту відкриття згаданого вище кримінального провадження, 29 липня 2019 року, до теперішнього співробітники Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області не можуть встановити, чи дійсно Голова Правління "ПриватБанку" є іноземним шпигуном, та прийняте передбачене законом рішення про пред`явлення йому підозру або про закриття кримінального провадження. Через це ОСОБА_1 навіть зараз не позбавлений можливості збирати інформацію, що становить державну таємницю, тобто витік цієї інформації продовжується.
(Абзац 26) Неодноразові звернення нашої Профспілки до Президента, Генерального Прокурора України, Служби безпеки України та Верховної Ради з вказаного вище приводу ігноруються.
(Абзац 27) Така ж сама ситуація склалася і з десятками інших кримінальних проваджень, відкритих різними правоохоронними органами щодо державних та корупційних злочинів, вчинених членами Правління АТ КБ "ПриватБанк" на чолі з ОСОБА_1 та Наглядовою Радою Банку на чолі з громадянко США ОСОБА_6, зокрема - кримінальне провадження № 42020000000000468 від 11 березня 2020 року, предметом якої є існування створеної протягом 2017-2019 років злочинної організації вищенаведеними особами, якою вчинені тяжкі та особливо тяжкі злочини, зокрема - шпигунство, державна зрада та привласнення майна АТ КБ "ПриватБанк".
(Абзац 28) Як бачите, протягом вже семи місяців це кримінальне провадження не закінчено з тієї ж самої причини, що й провадження про шпигунство ОСОБА_1 - через саботаж правоохоронних органів.
(Абзац 29) Національний банк України, посилаючись на прийняте його Правлінням Положення "Про ліцензування банків", називає репутацію вказаних вище осіб "бездоганною" та відмовляється вимагати їх заміни через відсутність обвинувальних вироків суду щодо них.
(Абзац З0) Наразі ми оскаржуємо цю протиправну бездіяльність Національного банку України до суду, але і вироків судів щодо верхівки "ПриватБанку" теж не за горами, оскільки ми маємо беззаперечні докази злочинної діяльності вказаних вище осіб.
(Абзац 31) Мільярди гривень були вкрадені у ПриватБанка і внаслідок фіктивної угоди, підписаної Правлінням з юридичною фірмою "Астерс Консалт" про надання банку юридичних послуг, які мала надавати йому власна юридична служба, але за космічними цінами.
(Абзац 32) У відповідь на наші викриття найманці згаданих вище шпигунів та крадіїв кричать в інтернеті, що ми є "профспілкою ОСОБА_2". Але, по -
перше, це є відвертою брехнею, а по-друге - це дивне твердження ніяк не спростовує наші обвинувачення по суті, що й неможливо. Отже, ці дивні крики злочинців підтверджують, що захищатися їм нічим, та є, фактично, їх агонією.
(Абзац 33) Ми урочисто запевняємо усіх громадян України, що нас ці крики не зупинять, та ми не дозволимо так званим правоохоронним органам, особливо Національному антикорупційному бюро України покласти згадані вище беззаперечні докази злочинів верхівки ПриватБанку "під сукно".
(Абзац 34) Але тим часом ці люди, чиє керування найбільшим банком нашої країни ось-ось призведе до краху усієї банківської системи та економічній кризі, якою Україна ще не знала, можуть вчинити свою "останню гастроль", про яку вже йшлось вище, та яка, на цей раз, може боляче вдарити по двох мільйонах громадян України.
(Абзац 35) Ми, певна річ, зробимо все, щоб запобігти цьому законним шляхом. Але нам потрібна допомога суспільства.
(Абзац 36) Тому ми звертаємось до Верховної Ради, Президента, Урду, Національного банку та Генерального Прокурора України: діючи кожен в межах своїх конституційних повноважень - зупиніть безлад в ПриватБанку! Скасуйте вказані вище незаконні акти Кабміну та Нацбанку, забороніть продавати активи цього державного банку за безцінь! Не допустіть нового витока соціальної напруженості та бандитського свавілля, врятуйте банківську систему України та збережіть, тим самим, залишки спокою в нашій державі!
(Абзац 37) Ми звертаємось до керівників усіх профспілок, політичних партій та громадських організацій, що діють в Україні: проявіть солідарність з нашою Профспілкою, приєднуйтесь до наших вимог, вказаних вище! Приймайте участь в законних акціях, які ми будемо чинити для супротиву ворогам держави та суспільства!
(Абзац 38) Ми звертаємось до усіх засобів масової інформації: доведіть цей маніфест до відома суспільства, не замовчуйте цю подію, ставайте на бік нашого народу та держави!
(Абзац 39) Ми звертаємось до семисот тисяч добросовісних боржників, про яких йдеться, та членів їх сімей - жертв тяжкої економічної ситуації: не чекайте, поки до вас прийдуть бандити з бітами "вибивати "борги "ПриватБанк"! Звертайтесь до нас, ми допоможемо врегулювати відносини з банком законним шляхом на взаємовигідних умовах та захистити ваші права! Приєднуйтеся до наших вимог, беріть участь в наших акціях!
(Абзац 40) Ми звертаємось до усіх громадян України: не залишайтесь сторонніми спостерігачами ситуації в ПриватБанку! Приєднуйтесь до наших вимог, беріть участь в наших акціях, наддавайте нам моральну підтримку!
(Абзац 41) Пам`ятайте: приймаючи участь в боротьбі за конституційні та життєво важливі права інших людей, ви рятуєте нашу державу та самих себе (а.с. 70-74, 84-88, т. 1).
Згідно з висновком експерта "Українського центру судових експертиз" № 1-18/11 за результатами проведення лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження від 18 листопада 2020 року вбачається, що у тексті документа під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4" від ІНФОРМАЦІЯ_1, затвердженого протоколом засідання Комітету Первинної профспілкової організації АТ КБ "ПриватБанк" від 16 жовтня 2020 року № 58, наявні висловлювання, в яких міститься інформація негативного характеру щодо особи громадянина Чехії ОСОБА_1 . Вказані висловлювання викладені у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень (а.с. 182-195, т. 1).
Відповідно до листа Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України від 16 червня 2020 року вбачається, що інформація про надання Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею АТ КБ "ПриватБанк", відсутня (а.с. 81, т. 1).
Відповідачем повідомлено, що вказаний Маніфест було направлено Голові Комітету Верховної ради України з питань правоохоронної діяльності ОСОБА_9, Міністру соціальної політики України ОСОБА_3, Міністру фінансів України ОСОБА_4, Голові Національного банку України ОСОБА_5, Генеральному прокурору України ОСОБА_7, Комітету Верховної ради України з питань соціальної політики та захисту ветеранів ОСОБА_8, Голові Комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_10, Голові Комітету Верховної ради України з питань антикорупційної політики ОСОБА_11, Голові Комітету Верховної ради України з питань економічного розвитку ОСОБА_12, Прем`єр-міністру ОСОБА_13, Президенту України ОСОБА_14
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності і честі та на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі і своєї ділової репутації.
Статтею 275 ЦК України визначено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.
Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.
У пунктах 12, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) судам роз`яснено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України (1618-15) в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК України судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК України (1618-15) . У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов`язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.
Телеграм (Telegram) - це багатоплатформовий клауд-месенджер з функціями VoIP для смартфонів, планшетів та персональних комп`ютерів, який дозволяє обмінюватися текстовими, голосовими та відеоповідомленнями, наліпками та фотографіями, файлами багатьох форматів. Також він має функції відео- і аудіодзвінків, організації відеконференцій у групах і каналах.
Чинне законодавство не містить таких понять, як "месенджер" чи "телеграм-канал".
Для користування месенджером "Telegram" особа повинна завантажити застосунок. При цьому в процесі завантаження необхідним є доступ до мережі Інтернет, а для реєстрації у месенджері необхідно вказувати мобільний номер телефону.
Однією з функцій месенджеру "Telegram" є створення телеграм-каналу, на якому власник телеграм-каналу та/або адміністратор, якому власником надано відповідні права на керування каналом, мають можливість розміщувати та видаляти інформацію, відео, фото тощо.
Отже, технічна можливість розміщення інформації на телеграм-каналі "ІНФОРМАЦІЯ_3" є у його власника та/або адміністратора; у свою чергу, підписники каналу позбавлені технічної можливості розміщувати інформацію на відповідному телеграм-каналі.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України (1618-15) , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).
Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (частина перша статті 50 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду заяви за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмет спору та підстави позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Судом встановлено, що відповідно до скріншоту, долученого позивачем до матеріалів справи, телеграм канал створено під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) Всеукраїнською професійною спілкою працівників АТ КБ "ПриватБанк".
З матеріалів справи убачається, що місцезнаходження юридичної особи - ППОС АТ КБ "ПриватБанк" визначено по узвозу Крутогірному, 28 кв. 136 у м. Дніпро, ідентифікаційний код - 43067985 (а.с. 165-169, т. 1).
Разом з тим, з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що місцезнаходження юридичної особи - Всеукраїнська професійна спілка працівників АТ КБ "ПриватБанк" визначено по вул. Кирилівській, 104а у м. Києві, ідентифікаційний код - 42938090.
Отже, вказані організації є різними юридичними особами.
Відтак, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, встановивши, що дійсного власника каналу "Telegram" не встановлено та не залучено співвідповідачем у справі, дійшов правильного висновку про відмову у позові в частині визнання недостовірною та зобов`язання відповідача протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом оприлюднення спростування такої недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі на своєму телеграм каналі "ІНФОРМАЦІЯ_3" (ІНФОРМАЦІЯ_3) під заголовком "Спростування", оскільки позивач не підтвердив належними доказами те, що відповідач на каналі в Telegram під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3), яка належить саме йому, розмістив зазначену у позові інформацію про позивача.
При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що з клопотанням про призначення у справі судової експертизи для проведення комп`ютерно-технічного дослідження та дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів для встановлення власників аккаунтів, розміщених на ресурсах-посиланнях із залученням фахівців для дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) позивач не звертався.
Крім того, із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2021 року та постановою Верховного Суду від 14 липня 2022 року, у справі № 904/6902/20 у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ППОС АТ КБ "ПриватБанк" про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію відмовлено з подібних підстав.
У вказаній справі АТ КБ "ПриватБанк" вже викладало свої доводи щодо належного відповідача за позовними вимогами банку про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію у зв`язку з опублікуванням Маніфесту профспілкової організації співробітників АТ КБ "Приватбанк" 19 жовтня 2020 року у телеграм-каналі "ІНФОРМАЦІЯ_3", який, на думку банку, належить відповідачу.
Відтак, відповідні доводи касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" є безпідставними.
Згідно з статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Тлумачення статті 40 Конституції України свідчить, що у випадку, коли особа звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.
При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Оскільки відповідач звертався із скаргами та заявами до різних органів з метою перевірки компетентними органами діяльності ОСОБА_1 як голови правління АТ КБ "ПриватБанк", реалізувавши таким чином своє право на звернення до компетентних органів, уповноважених розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, у такому разі мало місце реалізація особами конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 26 березня 2020 року у справі № 464/12824/14-ц (провадження № 61-18996св19), від 23 січня 2020 року у справі № 554/10962/16-ц (провадження № 61-44796св18), від 10 червня 2019 року у справі № 310/5745/16-ц (провадження № 61-40572св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 554/10962/16-ц (провадження № 61-44796св18), від 09 листопада 2020 року у справі № 752/5766/16-ц (провадження № 61-9541св19), від 09 листопада 2021 року у справі № 243/4297/20 (провадження № 61-4906св21).
Таким чином позовні вимоги про зобов`язання Первинної ПОС AT КБ "ПриватБанк" протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом направлення засобами поштового зв`язку спростування недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі під заголовком "Спростування" на адресу Кабінету Міністрів України" також не підлягають задоволенню.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційного суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. М. Осіян
Судді: О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович
С. Ф. Хопта