Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 954/1000/20
провадження № 61-8185св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області,
третя особа - Нововоронцовська районна державна адміністрація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2020 року в складі судді Гончаренка О. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року в складі колегії суддів: Полікарпової О. М., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та просив визнати укладеною додаткову угоду про поновлення на новий строк договору оренди землі від 14 липня 2006 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 14 липня 2006 року він уклав з відповідачем договір оренди земельної ділянки площею 25 га, розташованої на території Любимівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, строком на 5 років.
Додатковою угодою від 20 лютого 2012 року поновлено строк дії договору оренди на 7 років. Державна реєстрація цих змін проведена 09 грудня 2015 року, а відтак строк дії договору закінчується 09 грудня 2022 року.
У червні 2019 року та в жовтні 2020 року він звертався до відповідача з заявами про продовження строку оренди земельної ділянки, проте останній повідомив, що строк дії договору оренди закінчився 14 липня 2018 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не дотримався вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", до закінчення строку дії договору оренди не повідомив відповідача про свій намір укласти договір оренди на новий строк.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року в справі № 322/1178/17, від 22 вересня 2020 року в справі № 159/5756/18; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, не врахували, що про свій намір продовжити договір оренди землі він повідомив до закінчення строку його дії, який необхідно обчислювати з дня його державної реєстрації, а саме з 09 грудня 2015 року, а також не надали оцінки обставинам фактичного користування ним земельною ділянкою протягом 2019-2020 років.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 червня 2021 року справа № 954/1000/20 надійшла до Верховного Суду.
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що 14 липня 2006 року між Любиміською сільською радою Нововоронцовського району Херсонської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 25 га, кадастровий номер 6524182800:03:029:0017, розташованої на території Любимівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, терміном на 5 років.
20 лютого 2012 року додатковою угодою до договору, укладеною між Нововоронцовською районної державної адміністрації та ОСОБА_1, строк дії договору вказаної земельної ділянки продовжено на 7 років. Додаткова угода була зареєстрована у відділі Держкомзему у Нововоронцовському районі 20 лютого 2012 року.
Тобто строк дії договору оренди було продовжено до 20 лютого 2019 року.
Договором оренди земельної ділянки та додатковою угодою до нього передбачено, що після закінчення строку договору орендар, за інших рівних умов, має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
З 01 січня 2013 року розпорядником спірної земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України.
09 вересня 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повідомило ОСОБА_1 про припинення укладеного з ним договору оренду земельної ділянки.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 4947-СГ від 21 листопада 2019 року договір оренди земельної ділянки від 14 липня 2006 року припинено у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 направив на адресу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки від 14 липня 2006 року шляхом підписання додаткової угоди, до якого долучив її проект.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтями 125, 126 ЗК Українипередбачено, що право власності на земельну ділянку, право постійного користування, право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Установлено, що додатковою угодою від 20 лютого 2012 року, яка того ж дня була зареєстрована в порядку, передбаченому чинним на час її укладення законодавством, сторони продовжили строк дії договору оренди земельної ділянки на 7 років, який закінчився 20 лютого 2019 року.
Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України (2768-14) , Законом України "Про оренду землі" (161-14) .
Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої та шостої 33 Закону України "Про оренду землі" (161-14) (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.
Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2018 року в справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року в справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, від 31 серпня 2021 року в справі № 903/1030/19.
Установивши, що позивач не дотримався вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", до спливу строку договору оренди не повідомив відповідача про свій намір укласти договір оренди на новий строк, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
При цьому сам по собі факт продовження користування ОСОБА_1 орендованою земельної ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі та направлення відповідачем заперечень позивачу щодо поновлення договору оренди землі після спливу одного місяця з дня закінчення строку договору не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку з тим, що позивач не дотримався вимог частини другої статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка надає орендареві підстави розраховувати на можливість такого поновлення.
Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів та стосуються переоцінки доказів, щов силу вимог статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріально і процесуального права.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 08 квітня 2021 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов