Постанова

Іменем України

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 1512/2-591/11

провадження № 61-351св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у складі колегії суддів:

Гірняк Л. А., Цюри Т. В., Сегеди С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи та короткий зміст позовних вимог

У червні 2010 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі -

ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитними договорами і звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 10 лютого 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), і ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі

35 000,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту до 10 лютого 2013 року.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, 10 лютого 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк", з однієї сторони, та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, з іншої сторони, було укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавці передали в іпотеку банку квартиру

АДРЕСА_1, яка належить їм на праві приватної спільної часткової власності у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 вересня 1995 року Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Також, 10 лютого 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх її зобов`язань за кредитним договором від 10 лютого 2006 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору від 10 лютого 2006 року станом на 14 березня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 35 482,13 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 21 655,14 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 10 882,79 дол. США; пені у розмірі 2 944,20 дол. США.

04 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 15 508,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,00 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту до 04 вересня 2013 року.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, 04 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_2 передав в заставу рухоме майно, а саме - легковий автомобіль Chevrolet Lacetti, номерний знак НОМЕР_1, який належить заставодавцю на праві приватної власності згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 31 серпня

2006 року.

Також, 04 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_6 було укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов`язалася відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх його зобов`язань за кредитним договором від 04 вересня 2006 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору від 04 вересня 2006 року станом на 14 березня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 16 366,65 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 10 907,96 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4 270,27 дол. США; пені у розмірі 1 188,42 дол. США.

05 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_6 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого остання отримав кредит у розмірі 70 000,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,50 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту до 05 квітня 2017 року.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, 05 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", з однієї сторони, та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, з іншої сторони, було укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотеко давці передали в іпотеку банку квартиру

АДРЕСА_1, яка належить їм на праві приватної спільної часткової власності у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 вересня 1995 року Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Також, 05 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх її зобов`язань за кредитним договором від 05 квітня 2007 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору від 05 квітня 2007 року станом на 14 березня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 90 930,83 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 59 503,97 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 26 062,45 дол. США; пені у розмірі 5 364,41дол. США.

08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" і ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу права вимоги, за умовами якого до

ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги за вищевказаними кредитними договорами від 10 лютого 2006 року, від 04 вересня 2006 року, від 05 квітня 2007 року та за договорами поруки і іпотеки, укладеними на забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами. Отже, згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України новим кредитором за цими зобов`язаннями стало ПАТ "Дельта Банк".

На підставі вказаного, ПАТ "Дельта Банк", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21 березня 2011 року, просило суд:

- стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором

від 10 лютого 2006 року у загальному розмірі 35 482,13 дол. США;

- звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10 лютого 2006 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк", з однієї сторони, та

ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, з іншої сторони, а саме - квартиру

АДРЕСА_1, шляхом продажу цього майна на прилюдних торгах, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 10 лютого 2006 року у загальному розмірі 35 482,13 дол. США;

- стягнути солідарно з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором від 04 вересня 2006 року у загальному розмірі 16 366,65 дол. США;

- стягнути солідарно з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором від 05 квітня 2007 року у загальному розмірі

90 930,83 дол. США;

- звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 05 квітня 2007 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк", з однієї сторони, та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4,

з іншої сторони, а саме - 3/4 частини квартири АДРЕСА_1, шляхом продажу цього майна на прилюдних торгах, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 05 квітня 2007 року у загальному розмірі 90 930,83 дол. США.

Заперечуючи проти задоволення позову ПАТ "Дельта Банк", у серпні 2012 року ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_5, пред`явила зустрічний позов до ПАТ "УкрСиббанк", в якому просила визнати недійсними договори іпотеки, укладені між АКІБ "УкрСиббанк", з однієї сторони, та

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з іншої сторони, 10 лютого 2006 року та 05 квітня 2007 року, за умовами яких останні передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, яка належить їм на праві приватної спільної часткової власності.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що оспорювані іпотечні договори необхідно визнати недійсними, оскільки на момент їх укладення один із іпотекодавців, а саме - ОСОБА_5 не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними, що підтверджується рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 березня 2012 року, яким ОСОБА_5 було визнано недієздатним.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2013 року позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" на підставі пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року залишено без розгляду.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області

від 02 квітня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2015 року, позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсними договори іпотеки, укладені 10 лютого 2006 року і

05 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", з однієї сторони, та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, з іншої сторони, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами від 10 лютого 2006 року і 05 квітня 2007 року, за умовами яких ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві приватної спільної часткової власності у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 вересня 1995 року Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2014 року скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2013 року про залишення без розгляду позовної заяви ПАТ "Дельта Банк", справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Дельта Банк" про визнання поруки припиненою.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами

від 10 лютого 2006 року та 05 квітня 2007 року, укладеними між

АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_6, між ним та АКІБ "УкрСиббанк" були укладені відповідні договори поруки від 10 лютого 2006 року і від 05 квітня 2007 року. Договорами поруки не встановлений строк їх припинення, а лише зазначено, що вони діють до повного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором. Згідно з наданих АКІБ "УкрСиббанк" розрахунків заборгованості за кредитними договорами від 10 лютого 2006 року

та 05 квітня 2007 року позичальник припинила виконання своїх зобов`язань у жовтні 2008 року. Отже, у банка починаючи з листопада 2008 року виникло право вимоги за цими договорами, однак із позовом до суду, у тому числі до поручителя, кредитор звернувся лише у червні 2010 року. Вказане свідчить, що кредитором пропущено встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення вимог до поручителя, що є підставою для припинення поруки.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 21 червня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду із позовом ПАТ "Дельта Банк".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 21 червня 2016 року частково задоволено позов ПАТ "Дельта Банк".

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 10 лютого 2006 року у розмірі 35 482,13 дол. США, що за курсом Національного банку України складає 281 554,28 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 21 655,14 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 10 882,79 дол. США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 1 582,31 дол. США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 1 361,89 дол. США.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 05 квітня 2007 року у розмірі 90 930,83 дол. США, що за курсом Національного банку України складає 721 545,22 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 59 503,97 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 26 062,45 дол. США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 2 139,98 дол. США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 3 224,43 дол. США.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 04 вересня 2006 року у розмірі 16 366,65 дол. США, що за курсом Національного банку України складає 129 871,01 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 10 907,96 дол. США; заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4 270,27 дол. США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 675,50 дол. США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 512,92 дол. США.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" про стягнення заборгованості у солідарному порядку із поручителів ОСОБА_6 і ОСОБА_2 та про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано припиненою поруку, яка виникла на підставі договору поруки від 10 лютого 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та

АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк".

Визнано припиненою поруку, яка виникла на підставі договору поруки від 05 квітня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк".

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору, тому, встановивши, що основне зобов`язання за кредитними договорами не виконано, суд стягнув заборгованість з позичальників, погодившись із розрахунком банку.

Пунктом 5.5 кредитних договір від 10 лютого 2016 року і від 05 квітня

2007 року сторонами погоджено, що за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів строком більше ніж на 5 календарних днів, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. Тому, встановивши, що позичальники за кредитними договорами від 10 лютого 2016 року, 04 вересня 2006 рокуі від 05 квітня 2007 року свої зобов`язання з повернення кредитних коштів припинили виконувати у листопаді 2008 року, суд вважав, що з цього часу у банка згідно з пунктом 5.5 кредитного договору виникло право вимоги, а з позовом до поручителя кредитор звернувся лише у червні 2010 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України, що є підставою для припинення поруки.

У задоволенні вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд відмовив, оскільки рішенням суд, яке набрало законної сили, визнано недійсними договір іпотеки від 10 лютого 2006 року, укладений з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 10 лютого 2006 року, та іпотечний договір від 05 квітня 2007 року, укладений з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 05 квітня 2007 року.

Короткий зміст судових рішень апеляційної і касаційної інстанцій

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 січня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 21 червня 2016 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору. Встановивши, що основне зобов`язання за кредитними договорами не виконано, суд стягнув заборгованість за цими договорами з позичальника, визнавши, що розмір заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору. Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив зустрічний позов ОСОБА_2, оскільки вимогу до поручителя було пред`явлено з пропуском строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України. Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано недійсними договори іпотеки, і ці обставини згідно з частиною третьою статті 61 ЦПК України

2004 року не підлягають доказуванню, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року касаційну скаргу

ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 січня 2017 року в частині позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" про стягнення заборгованості за кредитними договорами та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання поруки припиненоюскасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що розглядаючи справу, апеляційний суд не врахував, що пунктом 5.5 кредитних договорів

від 10 лютого 2006 року, від 04 вересня 2006 року, від 05 квітня 2007 року встановлено право, а не обов`язок кредитора визнати термін виконання кредиту таким, що настав, однак, не встановив, якими доказами підтверджено, що кредитор реалізував це право у порядку, встановленому розділом 11 кредитних договорів та змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог про припинення поруки. При новому розгляді справи апеляційному суду слід звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12, провадження № 14-145цс18.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості з ОСОБА_2 за договором поруки від 10 лютого 2006 року, в частині відмови в стягненні заборгованості з ОСОБА_8 за договором поруки від 04 вересня 2006 року, в частині відмови в стягненні заборгованості з ОСОБА_2 за договором поруки від 05 квітня

2007 року скасовано і прийнято в цій частині нову постанову.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та

ОСОБА_8 на користь ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" за договором поруки від 04 вересня 2006 року 16 366,65 дол. США, що еквівалентно курсу НБУ 129 871,01 грн, яка складається із 10 907,96 дол. США - заборгованість за кредитом;4 270,27 дол. США - заборгованість за процентами;1188,42 дол. США - пеня.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та

ОСОБА_8 на користь ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" правонаступника - ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" за договором поруки

90 930,83 дол. США, яка складається із: 59 503,97 дол. США - заборгованість за кредитом; 26 062,45 дол. США - заборгованість за процентами;

5 364 дол. США - пеня.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою залишити без задоволення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що порука

ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не припинена, оскільки банком було змінено строк виконання зобов`язання за кредитним договором

від 10 лютого 2006 року на 30 квітня 2010 року, а до суду банк звернувся

07 червня 2010 року; за кредитними договорами від 04 вересня 2006 року та від 05 квітня 2007 року на 18 березня 2011 року, з позовними вимогами банк звернувся 22 березня 2011 року, отже встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк звернення із вимогами до поручителів пропущено не було. Таким чином заборгованість за кредитними договорами від 04 вересня 2006 року та від 05 квітня 2007 року підлягає стягненню у солідарному порядку із ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Оскільки банк заявив позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 лютого 2006 року виключено з позичальника, то суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах заявлених позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що останній платіж за кредитними договорами від 04 вересня 2006 року та від 05 квітня 2007 року позичальниками був внесений у жовтні 2008 року, однак банк звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення заборгованості за цими договорами лише 07 червня 2010 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України, а тому порука ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є припиненою.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_3, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_3, яка не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної постанови. Зазначає, що порука ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є припиненою, з огляду на положення частини четвертої статті 559 ЦК України. Посилається на те, що матеріали справи не містять доказів переходу права вимоги від АКІБ "УкрСиббанк" до ПАТ "Делта Банк", що є підставою для відмови позивачу у позові.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_3 .

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 лютого 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є

ПАТ "УкрСиббанк", і ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 35 000,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту

до 10 лютого 2013 року.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, 10 лютого 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк", з однієї сторони, та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, з іншої сторони, було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві приватної спільної часткової власності у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 вересня 1995 року Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Також, 10 лютого 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх її зобов`язань за кредитним договором від 10 лютого 2006 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору від 10 лютого 2006 року станом на 14 березня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 35 482,13 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 21 655,14 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 10 882,79 дол. США; пені у розмірі 2 944,20 дол. США.

04 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 15 508,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,00 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту до 04 вересня 2013 року.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, 04 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_2 передав в заставу рухоме майно, а саме - легковий автомобіль Chevrolet Lacetti, номерний знак НОМЕР_1, який належить заставодавцю на праві приватної власності згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 31 серпня

2006 року.

Також 04 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_6 було укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов`язалася відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх його зобов`язань за кредитним договором від 04 вересня 2006 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору від 04 вересня 2006 року станом на 14 березня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 16 366,65 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 10 907,96 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4 270,27 дол. США; пені у розмірі 1 188,42 дол. США.

05 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_6 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 70 000,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,50 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту до 05 квітня 2017 року.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, 05 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", з однієї сторони, та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, з іншої сторони, було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві приватної спільної часткової власності у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 вересня 1995 року Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Також, 05 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх її зобов`язань за кредитним договором від 05 квітня 2007 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору від 05 квітня 2007 року станом на 14 березня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 90 930,83 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 59 503,97 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 26 062,45 дол. США; пені у розмірі 5 364,41дол. США.

08 лютого 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" і ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу права вимоги, за умовами якого до

ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги за кредитними договорами

від 10 лютого 2006 року, від 04 вересня 2006 року, від 05 квітня 2007 року та за договорами поруки і іпотеки, укладеними на забезпечення виконання зобов`язань за цими кредитними договорами.

Отже, згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України новим кредитором за цими зобов`язаннями стало ПАТ "Дельта Банк".

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Касаційна скарга ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_3, задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, врахувавши мету правочину, відносини між сторонами, їх поведінку та обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, установивши, що

ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у повному обсязі, однак належним чином не виконував зобов`язань за кредитним договором від 04 вересня 2006 року щодо повернення кредиту із нарахованими на нього відсотками, унаслідок чого виникла заборгованість, дійшов правильного висновку про стягнення такої заборгованості з позичальника у розмірі 16 366,65 доларів США.

При цьому суд не перевіряє законність постанови суду апеляційної інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами від 10 лютого, 04 вересня 2006 року та від 05 квітня 2007 року з ОСОБА_6, оскільки остання з касаційною скаргою не зверталася, а за змістом статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не має права перевіряти законність рішення щодо осіб, які скаргу на таке рішення не подавали.

Щодо поруки ОСОБА_2 за кредитним договором від 05 квітня

2007 року слід зазначити таке.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов`язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов`язків, що випливають із зобов`язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов`язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов`язки сторін кредитного договору.

Умовами кредитного договору від 05 квітня 2007 року визначено, що строк сплати процентів встановлено з 01 до 10 числа кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти (пункт 1.3.4 договору).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила

(з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК Українистрок пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Саме таких висновків щодо застосування норми частини четвертої статті 559 ЦК України дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові

від 13 червня 2018 року (справа № 408/8040/12), на необхідність врахування якої вказував суд касаційної інстанції у постанові від 21 серпня 2019 року.

Установлено, що останній платіж за кредитним договором від 05 квітня

2007 року позичальником було сплачено 10 жовтня 2008 року, а із цим позовом банк звернувся до суду 22 березня 2011 року, а тому колегія суддів дійшла висновку про припинення поруки в частині щомісячних зобов`язань, які виникли поза межами шестимісячного строку до звернення банку із цим позовом (з 10 листопада 2008 року до 22 серпня 2010 року).

Водночас пред`явивши позовні вимоги про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 05 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_6, 22 березня 2011 року, банк не пропустив шестимісячний строк, що вказує на дотримання ним вимог частини четвертої статті 559 ЦК України щодо дострокової вимоги.

Таким чином, оскільки банк скористався правом на дострокове повернення кредитних коштів, змінив строк дії основного зобов`язання, пред`явивши цей позов, то у частині основної суми кредиту, повернути яку банк вимагав достроково - 59 503,97 доларів США, та процентів, нарахованих до закінчення строку дії кредитного договору, у розмірі 7 671,34 доларів США, порука не припинилась.

Отже з позичальника ОСОБА_6 солідарно з поручителем

ОСОБА_2 слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 05 квітня 2007 року у розмірі 72 539,72 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 59 503,97 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7 671,34 доларів США; пені у розмірі 5 364,41доларів США.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_9, в інтересах якого діє

ОСОБА_3, про припинення поруки та про неправомірність розрахунку заборгованості за кредитним договором є безпідставними, оскільки з ОСОБА_9 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитними договорами не стягувалася.

За змістом статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не має права перевіряти законність рішення щодо осіб, які скаргу на таке рішення не подавали. Це відповідає основоположним принципам цивільного процесуального права - диспозитивності й змагальності процесу, тому особи, які беруть участь у справі, самі визначають свою процесуальну поведінку.

Оскільки ОСОБА_6 касаційну скаргу не подавала і матеріали касаційного провадження не містять доказів стосовно надання нию та ОСОБА_2 повноважень ОСОБА_3 на представлення інтересів позичальника і поручителя у суді касаційної інстанції, то судове рішення в частині стягнення з них заборгованості за кредитним договоромколегією суддів не переглядаються.

Посилання на касаційній скарзі ОСОБА_9, в інтересах якого діє

ОСОБА_3, на те, що судове рішення порушує їх право як співвласників майна, яке передано в іпотеку банку та на яке може бути звернено стягнення в процесі виконання судового рішення про стягнення з позичальника і поручителя кредитної заборгованості, є помилковими, оскільки у разі виконання такого судового рішення виконавець реалізує те майно, яке належить боржникам, однак ОСОБА_9 боржником за кредитними договорами не значиться.

Оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_3 не є сторонами кредитних договорів та договорів поруки, то їх доводи щодо неправомірності нарахування банком заборгованості у заявленому позивачем розмірі є помилковими та такими, що стосуються безпосередньо прав та обов`язків позичальника та поручителя, які не уповноважували зазначених осіб діяти в їх інтересах.

Посилання у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_3 не була повідомлена про розгляд справи судом апеляційної інстанції є помилковими, оскільки про дату, час та місце судового засідання, призначеного, зокрема,

на 11 листопада 2021 року як ОСОБА_9, так і його законний представник ОСОБА_3 були належним чином повідомлені, про що свідчить наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення їм 19 серпня 2021 року судової повістки про виклик до суду

(а. с. 79, 81, т. 5).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржуване судове рішення підлягає зміні в частині стягнення з ОСОБА_2 як солідарного з позичальником ОСОБА_6 боржника кредитної заборгованості за кредитним договором від 05 квітня 2007 року із визначенням її складових.

Згідно з підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання касаційної скарги ОСОБА_2 сплатив 3 400 грн.

З огляду на зміну розміру стягнутої з нього заборгованості за кредитним договором, з ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 687,82 грн (3 400 грн х 20,23 %).

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Касаційну скаргу ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року в частині вирішення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" до ОСОБА_10, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 квітня 2007 року змінити.

Суму заборгованості за кредитним договором від 05 квітня 2007 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_10 солідарно із ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо", змінити, визначивши її у розмірі 72 539,72 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 59 503,97 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7 671,34 доларів США; пені у розмірі 5 364,41доларів США.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада

2021 року залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 687,82 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта