розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Коротченко Олександр Олександрович, на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2022 рокуу складі судді

Шульженко В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 19 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л.,

Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання незаконним та скасування наказу.

Позовну заяву мотивовано тим, що 04 червня 2009 року позивач уклав з Онуфріївською районною державною адміністрацією договір оренди землі, на підставі якого набув право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 71,80 га, кадастровий номер 3524684200020009002, яка розташована на території Мар`ївської сільської ради Онуфріївського району, строком на 10 років. Цей договір зареєстрований у Онуфріївському районному відділі, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 20 липня 2009 року за

Згідно з пунктом 43 договору він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації. Таким чином строк дії договору закінчився 20 липня 2019 року.

Після закінчення строку дії договору позивач як орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач стверджує, що він належним чином виконував зобов`язання за договору, порушень умов договору не допускав.

Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, 11 червня 2019 року позивач надіслав до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області заяву про поновлення договору оренди землі, яку відповідач зобов`язаний був протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Жодного із приписів, встановлених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не виконало.

У листі-повідомленні від 09 липня 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача про заперечення щодо поновлення договору оренди землі, зазначивши, що до заяви на поновлення договору оренди землі ним не було додано проєкт додаткової угоди.

Позивач вважає, що ненадання ним орендодавцю проєкту додаткової угоди разом із заявою про поновлення договору не є порушенням закону, оскільки достатнім є висловлення згоди орендаря стосовно істотних умов договору, які викладені у первісному договорі, що має наслідком автоматичне поновлення договору.

Враховуючи, що позивач виконав визначені законом та договором умови для поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах, ухваленні рішення про припинення права оренди у формі наказу відповідача

від 24 липня 2019 року, а також надіслання позивачу акта приймання-передачі земельної ділянки для його підписання, порушує інтереси орендаря за договором.

Крім того, позивач вважає, що з урахуванням того, що він належним чином виконував умови договору оренди землі й після спливу строку договору продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, а відповідач впродовж місяця не надіслав йому лист-заперечення, то він має право на поновлення договору на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі у запропонованій ним редакції; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24 липня 2019 року "Про припинення права оренди земельної ділянки", яким було припинено право оренди зазначеної земельної ділянки.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області

від 11 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивач (орендар за договором) не дотримався встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядку поновлення договору на новий строк, а відповідач (орендодавець за договором) не погодився на поновлення договору та пред`явив вимогу орендарю про повернення земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку, на який було укладено договір, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у поновленні договору з підстав того, що позивач не надав проєкт додаткової угоди є помилковою, оскільки ОСОБА_1 у заяві про поновлення договору оренди землі не висловлював пропозицій щодо поновлення договору на нових умовах, а також щодо зміни істотних умов договору землі тощо, а лише просив поновити строк дії договору на тих самих умовах, на яких він укладався. З урахуванням того, що він належним чином виконував умови договору оренди землі й після спливу строку договору продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, а відповідач впродовж місяця не надіслав йому лист-заперечення, то він має право на поновлення договору на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 08 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

04 червня 2009 року між орендодавцем Онуфріївською районною державною адміністрацією та орендарем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 71,80 га, кадастровий номер 3524684200:02:000:9002, яка розташована на території Мар`ївської сільської ради Онуфріївського району. Договір укладено на 10 років.

Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

Пунктом 31 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 42 договору сторони передбачили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений договір зареєстровано 20 липня 2009 року, а томустрок його дії договору закінчився 20 липня 2019 року.

У заяві від 11 червня 2019 року ОСОБА_1 просив Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області поновити договір оренди землі. До заяви додав копію паспорта та коду, копію договору оренди, копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-3505982662018 від 23 серпня 2018 року.

У листі-повідомленні від 09 липня 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області заперечило поновлення договору оренди землі, оскільки при поданні заяви про поновлення договору оренди заявник не додав проєкт додаткової угоди.

24 липня 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області видало наказ "Про припинення права оренди земельної ділянки", яким припинено право оренди земельної ділянки, надану позивачу. Віднесено вказану земельну ділянку до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності

У листі-повідомленні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомлявся про заперечення у поновленні договору оренди землі та йому направлено акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання з проханням повернути підписаний акт до Головного управління.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України "Про оренду землі" (161-14) , ЗК України (2768-14) та загальними нормами ЦК України (435-15) .

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України (2768-14) , Законом України "Про оренду землі" (161-14) .

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди

землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі", якою фактично передбачено два способи пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та одинадцятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури поновлення договору оренди землі.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої

статті 777 ЦК України.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини другої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі") процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року у справі № 923/925/18.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі, зокрема, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив у позовній заяві, що до закінчення строку, на який був укладений договір оренди від 04 червня 2009 року, тобто до 20 липня 2019 року, він звернувся до орендодавця в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням від 11 червня 2019 року про поновлення договору оренди землі, але передбачений частиною третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" проєкт додаткової угоди не додав.

Зміст листа (заяви) ОСОБА_1 від 11 червня 2019 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 37, т. 1), не має істотних умов договору оренди землі та підтверджує пояснення позивача, що проєкт додаткової угоди разом з листом орендодавцю ним не надавався.

Таким чином, орендар не виконав свій обов`язок, передбачений частиною третьою статті 33 зазначеного Закону, а його пропозиція орендодавцю щодо поновлення договору не була конкретною, тому останній не мав об`єкту здійснення аналізу і оцінки умов, на який хотів поновити договір орендар (позивач по справі).

Установивши, що позивач, який бажав поновлення договору оренди землі, всупереч вимогам частин другої, третьої статті 33 Закону України "Про оренду землі" разом з листом-повідомленням про поновлення договору не надіслав орендодавцю проєкт додаткової угоди про поновлення договору, на що орендодавець відмовив у поновленні договору, тобто сторони не досягли згоди щодо істотних умов, на яких договір мав бути поновленим, а також впродовж місячного строку після закінчення строку договору орендодавець пред`явив вимогу орендарю про повернення земельної ділянки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для поновлення договору оренди за частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також визнання укладеною додаткової угоди.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач у заяві від 11 червня 2019 року просив поновити строк дії договору на тих самих умовах, а тому не мав обов`язку надавати проєкт додаткової угоди є помилковими та суперечать змісту частини третьої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Верховний Суд враховує, що орендодавець відмовив орендарю у продовженні строку дії договору, ця відмова до суду заявником не оскаржена.

За таких обставин переважне право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки не було порушено, оскільки відсутня воля орендодавця на поновлення такого договору, про що завчасно було повідомлено орендаря.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 січня 2020 року у справі № 379/1354/18 (провадження № 61-17309св19); від 25 березня 2020 року у справі № 379/1439/18 (провадження

№ 61-1715св20); від 06 квітня 2020 року у справі № 378/382/18 (провадження № 61-2684св19), від 20 серпня 2020 року у справі № 325/1951/19 (провадження № 61-7876св20).

У зв`язку з наведеним не підлягають врахуванню доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та неврахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, оскільки за наведеного правового висновку Верховного Суду у разі припинення договору оренди землі на підставі частин першої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" договір оренди не підлягає поновленню у разі продовження користування земельною ділянкою після припинення дії договору.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суди попередніх інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Коротченко Олександр Олександрович, залишити без задоволення, а рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області