розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Сигінь Юрій Михайлович, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 аліментів на його утримання у розмірі 4 000,00 грн щомісячно з кожного відповідача.

Позовна заява мотивована тим, що він є інвалідом ІІІ групи та непрацездатний. Він потребує матеріальної допомоги, оскільки отримує пенсію, яка є нижчою прожиткового мінімуму. Від шлюбу з ОСОБА_4 в нього є діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, однак вони не допомагають йому матеріально.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 4 000,00 грн щомісячно до його смерті.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова у складі судді Ліуша А. І. від 29 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення районного суду мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що він не отримує інших доходів, окрім пенсії, не отримує державних пільг, субсидій. Позивачем не надано доказів про відсутність у нього майна, яке може приносити дохід.

Районний суд врахував, що згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ від 22 квітня 2015 року ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи та може працювати лише на роботі, не пов`язаній із тривалою ходою, без значного фізичного навантаження.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року була залишена без руху для надання особі, яка подала апеляційну скаргу, можливості подати апеляційному суду клопотання про поновлення надання їй можливості із зазначенням обґрунтованих доводів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, подання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників у справі.

На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Однак, ОСОБА_1 не виконано вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року в частині подання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Сигінь Ю. М., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2022 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2022 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 26 грудня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві Усику Г. І.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року у зв`язку з відрядженням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Усика Г. І. до Вищої ради правосуддя, на підставі службових записок Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д., справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2023 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Сигінь Ю. М., мотивована тим, що копії апеляційної скарги на рішення районного суду відповідно до кількості учасників справи було подано до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова разом з апеляційною скаргою у кількості 3 примірників. Додатково копії апеляційної скарги були направлені до відома відповідачів.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України, оскільки заявником долучено до апеляційної скарги її копії відповідно до кількості учасників справи.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Сигінь Ю. М., підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю.

Частиною першою статті статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Судом встановлено, що 07 жовтня 2022 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу Залізничного районного суду направив апеляційну скаргу на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року вказана апеляційна скарга була залишена без руху для надання особі, яка подала апеляційну скаргу, можливості подати апеляційному суду клопотання про поновлення надання їй у можливості із зазначенням обґрунтованих доводів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції; подання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників у справі.

На виконання вимог вказаної ухвали 31 жовтня 2022 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Інформація про долучення до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення районного суду копій апеляційної скарги для відповідачів у матеріалах справи відсутня.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі зазначив про невиконання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року в частині подання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників у справі.

Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, оскільки суд при застосуванні норм процесуального права допустив надмірний формалізм, що позбавило заявника права доступу до суду.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що в апеляційній скарзі серед додатків до неї зазначено "апеляційна скарга в кількості 3 примірників". Крім того, до апеляційної скарги долучено копії фіскальних чеків про направлення апеляційної скарги відповідачам.

Отже, апеляційний суд не звернув уваги, що права відповідачів не були порушені.

Крім того, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (далі - Інструкція) відповідальний працівник суду у день надходження кореспонденції перевіряє цілісність конверта (пакета), відповідність адресування, із дотриманням правил безпеки розкриває конверт (пакет), перевіряє відповідність вкладень опису (наявність додатків до документа).

Пунктом 6 розділу ІІ Інструкції визначено, що конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт (додаток 1) у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів.

Матеріали справи не містять документу (акту), складеного відповідальним працівником суду, який би підтверджував відсутність на момент відкриття поштового конверту зазначених в апеляційній скарзі документів. Також у матеріалах справи немає доказів направлення особі, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого пунктом 6 розділу ІІ Інструкції акту.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04 грудня 1995 року). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Белле проти Франції" від 04 грудня 1995 року та "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії").

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року надмірним формалізмом та такими, що не відповідають положенням процесуального права.

Апеляційний суд не врахував наведеного та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.