відповідач - Семенівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Криничанської селищної ради Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2022 року в складі судді Берелет В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Свистунової О. В., Пищиди М. М.,

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Семенівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Криничанської селищної ради Дніпропетровської області (далі - Семенівський ЗЗСО) та просила визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 58-к/гр від 28 липня 2021 року про її звільнення з роботи; поновити її на посаді технічної працівниці; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 06 вересня 2021 року їй було вручено наказ № 58-к/гр від 28 липня 2021 року директора Семенівського ЗЗСО, згідно з яким її звільнено з посади технічної працівниці за систематичне порушення трудової дисципліни та прогул. Того ж дня їй було вручено трудову книжку з відповідним записом.

Звільнення вважала незаконним, оскільки заходи дисциплінарного стягнення раніше до неї не застосовувались, з правилами внутрішнього розпорядку її не ознайомлювали.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено з дотриманням вимог закону.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 664/2820/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в справі № 452/970/17.

На обґрунтовування вимог касаційної скарги зазначає, що суди не врахували, що відповідач не надав суду доказів про те, що її було ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, зокрема з режимом робочого часу, як і копії трудового договору, у якому були б зазначені її обов`язки, а також не довів складові дисциплінарного проступку, тому передчасно відмовили в задоволенні позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

20 лютого 2023 року справа № 178/1540/21 надійшла до Верховного Суду.

Представник Семенівського ЗЗСО Мушик В. П. надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 з 1993 року працювала на посаді технічної працівниці в Семенівському ЗЗСО.

Наказом директора Семенівського ЗЗСО від 27 травня 2021 року ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни. Доказів ознайомлення позивача з цим актом матеріали справи не містять. Згідно з актом (без дати) ОСОБА_1 відмовилася підписувати наказ.

27 липня 2021 року завгоспом Семенівського ЗЗСО ОСОБА_3 написано на ім`я директора закладу доповідну записку про відсутність без поважної причини на робочу місці прибиральниці ОСОБА_1, а саме 27 липня 2021 року з 13:30 до 17:00 год, що становить більше трьох годин і є грубим порушенням трудової дисципліни згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України.

Також було складено відповідний акт про відсутність позивача на робочому місці від 27 липня 2021 року.

За даним фактом на підставі наказу директора закладу від 27 липня 2021 року створена комісія з службового розслідування. Відібрані пояснення від очевидців цієї події, складено акт службового розслідування від 27 липня 2021 року.

28 липня 2021 року ОСОБА_1 написала пояснення на ім`я директора Семенівського ЗЗСО, у яких зазначила, що покинула робоче місце 27 липня 2021 року о 13:40 год у зв`язку із нервовим зривом та необхідністю їхати за ліками.

На засіданні профспілкового комітету Семенівської ЗЗСО, яке відбулося 28 липня 2021 року, надано згоду на звільнення ОСОБА_1, про що свідчить протокол № 5 позачергового засідання профкомітету від 28 липня 2021 року.

Наказом директора Семенівської ЗЗСО № 58-к/тр від 28 липня 2021 року ОСОБА_1 звільнена з посади технічної працівниці з 28 липня 2021 року за систематичне порушення трудової дисципліни та прогул (3,5 години) без поважної причини згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України. Підстави звільнення: доповідна записка завгоспа ОСОБА_3 від 27 липня 2021 року та протокол № 5 засідання місцевого комітету від 27 липня 2021 року.

Того ж дня до трудової книжки позивача внесено запис про її звільнення з двох підстав: прогул без поважної причини та систематичне порушення трудової дисципліни.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Частиною третьою статті 149 КЗпП України визначено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

За приписами пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

Установлено, що ОСОБА_1 27 липня 2021 року була відсутня на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня. Вказана обставина визнана нею у поясненнях від 28 липня 2021 року.

Поважних причин відсутності позивача на робочому місці суди не встановили. Посилання ОСОБА_1 в поясненнях від 28 липня 2021 року на необхідність поїхати за ліками не підтверджені жодними доказами.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо законності звільнення позивача за прогул з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, й доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують.

Однак з висновком судів попередніх інстанцій щодо законності звільнення позивача й за систематичне порушення трудової дисципліни колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 3 та 4 частини першої статті 40 КЗпП України, є дисциплінарними стягненнями.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачений статтею 149 КЗпП України, частиною другою якої встановлено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За обставинами цієї справи доведено вчинення позивачем прогулу, за що відповідач обґрунтовано застосував до неї стягнення у вигляді звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Обставин вчинення позивачем інших дисциплінарних проступків суди не встановили. Наказ про звільнення таких обставин не містить. Самі ж по собі показання свідків, які зазначали про конфлікту поведінку позивача, не свідчать про вчинення нею конкретних порушень трудової дисципліни, за які до неї можна було б застосувати передбачене пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України дисциплінарне стягнення.

Тобто фактично ОСОБА_1 одночасно звільнено з підстав, передбачених пунктами 3 та 4 частини першої статті 40 КЗпП України, за одне й те саме порушення трудової дисципліни - прогул, що не відповідає вимогам закону.

За правилами частини третьої статті 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причин звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

З підстав наведених вище Верховний Суд вважає за необхідне змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з роботи, виключивши з такого посилання на розірвання трудового договору за систематичне порушення трудової дисципліни.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним наказу про звільнення й ухвалення в цій частині нового рішення про часткове задоволення цих вимог шляхом змінипричин звільнення позивача. В іншій частині оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2022 року тапостанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Семенівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Криничанської селищної ради Дніпропетровської областіпро визнання незаконним наказу про звільнення скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Семенівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Криничанської селищної ради Дніпропетровської області про визнання незаконним наказу про звільнення задовольнити частково.

Виключити з формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з роботи посилання на розірвання трудового договору за систематичне порушення трудової дисципліни.

В іншій частині рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.