ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 750/7326/18 провадження № 61-1404св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: Чернігівська обласна рада, Комунальний лікувально-профілактичний заклад "Чернігівська обласна дитяча лікарня", Комунальний навчальний заклад "Чернігівський базовий медичний коледж",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Чернігівської обласної ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2018 року, ухвалене у складі судді Логвіної Т. В., та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 3 грудня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Губар В. С., Вінгаль В. М., Кузюри Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до Чернігівської обласної ради, Комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна дитяча лікарня", Комунального навчального закладу "Чернігівський базовий медичний коледж" про визнання незаконним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, щовони проживають у гуртожитку і неодноразово звертались із заявами про приватизацію до відповідних органів, проте на різних стадіях процесу приватизації їм чинять перешкоди, однією з яких є рішення Чернігівської обласної ради від 23 лютого 2017 року "Про передачу в оперативне управління навчальному закладу "Чернігівський базовий медичний коледж" будівлі, що розташована на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові.
Оскільки рішення не було погоджено з Чернігівською міською радою і громадські слухання не проводились, вважають це рішення Чернігівської обласної ради прийнятим з порушенням прав територіальної громади, положень Статуту територіальної громади міста Чернігова, тому просили визнати незаконним та скасувати рішення Чернігівської обласної ради від 23 лютого 2017 року "Про передачу в оперативне управління навчальному закладу "Чернігівський базовий медичний коледж" Чернігівської обласної ради будівлі на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2018 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Чернігівської обласної ради від 23 лютого 2017 року "Про передачу в оперативне управління навчальному закладу "Чернігівський базовий медичний коледж" Чернігівської обласної ради будівлі на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення прийнято з порушенням строків оприлюднення його проекту, встановлених статтею 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", за відсутності відповідного повідомлення у терміни, встановлені статтею 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що свідчить про те, що Чернігівська обласна рада діяла не на підставі та не у спосіб, передбачені Конституцією і законодавством України.
Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 3 грудня 2018 року апеляційна скарга Чернігівської обласної ради залишена без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2018 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, вважав, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що є недоведеними обставини про те, що внаслідок прийнятого рішення не відбулось втручання органу місцевого самоврядування у здійснення житлових прав позивачів та не доведено, що передача гуртожитку з оперативного управління дитячої лікарні в оперативне управління медичному коледжу, а потім - передача медичним коледжем цього гуртожитку в оренду дитячій лікарні не впливає на приватне та сімейне життя позивачів та узгоджується з частиною другою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, не доведено, що прийняття Чернігівською обласною радою оскаржуваного рішення було необхідним у соціально орієнтованій правовій державі та у демократичному суспільстві і не суперечить засадам верховенства права.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що проект оскаржуваного рішення розглянутий на засіданні профільної постійної комісії Чернігівської обласної ради з питань управління та розпорядження об`єктами комунальної власності 21 лютого 2017 року, що підтверджується відповідним протоколом засідання постійної комісії № 15 від 21лютого 2017 року.
Розпорядженням голови Чернігівської обласної ради № 18 від 13 лютого 2017 року "Про скликання 8 сесії обласної ради сьомого скликання" встановлені дата та місце проведення засідання постійних комісій обласної ради. Проект рішення "Про передачу в оперативне управління навчальному закладу "Чернігівський базовий медичний коледж" Чернігівської обласної ради будівлі на вул. Поліни Осипенкл, 2-а у м. Чернігові оприлюднений на офіційному веб-сайті Чернігівської обласної ради та направлений депутатам для ознайомлення 16 лютого 2017 року. Зазначені обставини відповідач не спростував.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2019 року Чернігівська обласна рада подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду касаційну скаргу, в якій просила рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 3 грудня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, які мають значення для її правильного вирішення справи, не врахували, що порушення порядку оприлюднення проекту рішення ради не може бути підставою для скасування такого рішення, скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзив на касаційну скаргу; вважають, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки висновків та доказів, які містять матеріали справи, тому просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін як законні і обґрунтовані.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Деснянського районного суду м. Чернігова матеріали цивільної справи № 750/7326/18.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, щоЧернігівською обласною радою 23 лютого 2017 року прийнято рішення 31-8/VII "Про передачу в оперативне управління навчальному закладу "Чернігівський базовий медичний коледж" Чернігівської обласної ради будівлі на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові, відповідно до якого припинено право та вилучено з оперативного управління комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна дитяча лікарня" будівлю гуртожитку, розташовану на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові, та передано її в оперативне управління навчальному закладу "Чернігівський базовий медичний коледж" Чернігівської обласної ради.
Цим же рішенням внесено зміни до переліку нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і договорів на закріплення майна на праві оперативного управління.
Проект оскаржуваного рішення розглянуто на засіданні профільної постійної комісії обласної ради з питань управління та розпорядження об`єктами комунальної власності 21 лютого 2017 року.
Своєчасність оприлюднення проекту оспорюваного рішення Чернігівською обласною радою належними доказами не підтверджено.
На сесії Чернігівської обласної ради 23 лютого 2017 року зазначений проект прийнято як рішення Чернігівської обласної ради № 31-8/VII.
Крім того, рішення про скликання восьмої сесії обласної ради сьомого скликання було доведено до відома депутатів і населення 13 лютого 2017 року шляхом підписання та оприлюднення розпорядження голови обласної ради № 18 про скликання сесії на офіційному веб-сайті обласної ради, але серед переліку питань, що винесені на розгляд сесії, відсутнє питання про передачу в оперативне управління навчальному закладу "Чернігівський базовий медичний коледж" Чернігівської обласної ради будівлі на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові.
Таким чином, проект рішення "Про передачу в оперативне управління навчальному закладу "Чернігівський базовий медичний коледж" Чернігівської обласної ради будівлі на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові оприлюднений в строк, менший ніж це передбачено частиною третьою статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", та інформація стосовно вирішення питання передачі будівлі в оперативне управління навчальному закладу "Чернігівський базовий медичний коледж" Чернігівської обласної ради не була належним чином доведена до відома територіальної громади.
Також судами встановлено, що 3 березня 2017 року Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради на підставі договору оренди № 9 передав в оренду комунальному лікувально-профілактичному закладу "Чернігівська обласна дитяча лікарня" гуртожиток на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові.
Відповідно до акта прийому-передачі від 3 березня 2017 року в оренду орендареві - комунальному лікувально-профілактичному закладу "Чернігівська обласна дитяча лікарня" - з метою утримання та управління передано гуртожиток на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові .
Зазначені обставини у суді першої та апеляційної інстанції сторони не спростовували і не заперечували.
Встановлено судами і те, що на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові розташована п`ятиповерхова будівля на 332 ліжко-місця, збудована і прийнята в експлуатацію у 1984 році та призначена для проживання медичних працівників у період їх роботи в лікувальних закладах міста Чернігова.
Проектної документації, первинних документів щодо прийняття будівлі в експлуатацію у 1984 році та рішення органу місцевого самоврядування про надання зазначеній будівлі статусу гуртожитку матеріали справи не містять.
Зі свідоцтва про право на нерухоме майно суди попередніх інстанцій встановили, що об`єкт нерухомості на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові належить до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 354 від 15 грудня 2008 року.
Зазначене свідоцтво про право власності не містить інформації про те, що зазначений об`єкт нерухомості за вказаною адресою має статус гуртожитку, проте Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації вказувало, що будинок на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові має статус гуртожитку.
Судами встановлено, що в гуртожитку на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові проживають та зареєстровані 190 осіб; в 30 кімнатах постійно проживають та зареєстровані більш ніж 30 сімей та 30 дітей.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року (460-20) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другою статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Пунктом першим статті восьмої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) гарантовано кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Частинами першою та четвертою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Відповідно до пункту двадцятого частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради здійснюється вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.
Згідно з частиною першою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
У частині десятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"зазначено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
Відповідно до статті 23 Регламенту Чернігівської обласної ради сьомого скликання проекти рішень обласної ради оприлюднюються ними у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) . На чергову сесію вносяться питання, подані не пізніше ніж за 15 днів до сесії. Питання, подані пізніше цього терміну, вносяться на наступну сесію. За погодженням президії обласної ради або голови обласної ради проект рішення в окремих випадках може бути внесено в день засідань постійних комісій, а у виняткових випадках - у день проведення пленарного засідання ради (проект рішення повинен бути підготовлений на паперових носіях).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядження голови Чернігівської обласної ради "Про скликання 8 сесії обласної ради сьомого скликання" прийнято 13 лютого 2017 року, проект оскаржуваного рішення оприлюднено 16 лютого 2017 року та розглянуто на засіданні профільної постійної комісії обласної ради з питань управління і розпорядження об`єктами комунальної власності 21 лютого 2017 року,а 23 лютого 2018 року на сесії Чернігівської обласної ради таке рішення затверджено, тобто без дотримання встановлених законом строків.
Отже проект оскаржуваного рішення Чернігівською обласною радою оприлюднений в строк, менший ніж 20 днів, як це передбачено частиною третьою статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Крім того, серед переліку питань, які винесені на розгляд сесії, відсутнє питання про передачу в оперативне управління навчальному закладу "Чернігівський базовий медичний коледж" Чернігівської обласної ради будівлі гуртожитку на вул. Поліни Осипенко, 2-а у м. Чернігові.
Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, касаційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вмотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.
Доводи стосовно невстановлення фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, ненадання належної оцінки доказам касаційний суд вважає безпідставними, оскільки такі доводи спростовуються встановленими обставинами справи і змістом оскаржуваних судових рішень, які містять результати оцінки доказів, що подані сторонами.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, висновків судів не спростовують і зводяться до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.
Проте, в силу статті 400 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Межі цього обов?язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання виконання судом обов?язку щодо надання обґрунтування, яке випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи.
Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судових рішень.
Оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні, суд касаційної інстанції відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Щодо судових витрат
Касаційну скаргу залишено без задоволення, тому підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 409, 401 ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, статтею 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Чернігівської обласної ради залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 21 вересня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 3 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук