розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника

ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 серпня 2021 року у складі судді Кость В. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду

від 02 червня 2022 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Фазикош Г. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до Мукачівської міської ради Закарпатської області та ОСОБА_2 про визнання протиправним, скасування рішення Мукачівської міської ради Закарпатської області та державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про скасування технічного звіту на виготовлення державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування державного акта на земельну ділянку.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 вересня 2019 року первісний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення 52 сесії шостого скликання Мукачівської міської ради від 26 грудня 2013 року № 1007 "Про передачу, надання, вилучення земельних ділянок громадян міста Мукачева", у частині надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0395 га

по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про скасування технічного звіту щодо виготовлення державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 046987, виданого ОСОБА_1, відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та Мукачівської міської ради залишено без задоволення, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2019 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 27 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду

від 26 січня 2021 року залишено без змін.

У липні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Мукачівської сільської ради Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень та державної реєстрації права власності на земельну ділянку

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування технічного звіту на виготовлення державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та державного акта на земельну ділянку.

Заява мотивована тим, що 01 червня 2021 року у межах розгляду справи

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування запису про державну реєстрацію йому було відмовлено у задоволенні клопотання про направлення судових запитів до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області на отримання документальної інформації про відсутність земельної ділянки 2110400000:01:001:0068

Для з`ясування цих обставин він звертався до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про надання копії технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок Горвата по АДРЕСА_2, проте по суті відповіді не було надано.

ОСОБА_2 зазначав, що на його заяву про надання інформації

з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30 червня 2021 року приватним нотаріусом йому надані відомості, згідно з якими об`єкт нерухомого майна кадастровий номер 2110400000:01:001:0068, площа 0.0523 га закрито, дата, час державної реєстрації 28 грудня 2020 року. Під час розгляду апеляційної скарги Закарпатським апеляційним судом 26 січня 2021 року об`єкт, що виступав предметом позову ОСОБА_1, власника земельної ділянки, закрито, про що не було відомо заявнику, а також

не володів фактами відсутності об`єкту спору і Закарпатський апеляційний суд.

Зазначений доказ ним отримано 30 червня 2021 року, що, на думку ОСОБА_2, є підставою для перегляду рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2019 року

за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, ОСОБА_2 просив суд задовольнити його заяву про перегляд рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами, скасувати указане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у цій справі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 10 серпня 2021 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2021 року залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник звернувся

із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2019року із пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 серпня 2021 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про залишення без розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2019 року, оскільки заявник дізнався щонайменше з 18 травня 2021 року про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, а звернувся до суду з цією заявою згідно з штемпелем

на поштовому конверті лише 29 липня 2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що встановлений пунктом 1

частини першої статті 424 ЦПК України строк для подачі заяви щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2019 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3, не пропущено, оскільки

із такою заявою він звернувся до суду у тридцятиденний строк після отримання доказу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого на час розгляду цієї справи Закарпатським апеляційним судом 26 січня 2021 року об`єкт, що виступав предметом позову

ОСОБА_1, власника земельної ділянки, закрито, у зв`язку із цим суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що заявником пропущено строк, встановлений пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2022 року поновлено

ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 серпня 2021 року

та постанови Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2022 року. Відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано

із Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області зазначену цивільну справу.

У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду

від 26 січня 2021 року та постановою Верховного Суду від 16 червня

2021 року, первісний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення 52 сесії шостого скликання Мукачівської міської ради від 26 грудня 2013 року № 1007 "Про передачу, надання, вилучення земельних ділянок громадян міста Мукачева", в частині надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0395 га

по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про скасування технічного звіту щодо виготовлення державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1 по

АДРЕСА_2 та скасування державного акту

на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 046987, виданого ОСОБА_1, відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

29 липня 2021 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області засобами поштового зв`язку надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 вересня 2019 року в якій заявник посилався на те, що 30 червня 2021 року від приватного нотаріуса він отримав інформацію, що об`єкт нерухомого

майна - земельна ділянка кадастровий номер 2110400000:01:001:0068, площа 0.0523 га закрито 28 грудня 2020 року, про що не було відомо йому

і суду апеляційної інстанції, що, на його думку, є істотною для справи обставиною і підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, та зазначав, що вказаний доказ нововиявленої обставини ним отримано 30 червня 2021 року, і встановленого законом строку

на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ним не пропущено.

Разом із цим, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у поданій заяві зазначав, що 01 червня 2021 року у межах розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування запису про державну реєстрацію йому було відмовлено у задоволенні клопотання про направлення судових запитів до Головного управління Держгеокадастру

в Закарпатській області на отримання документальної інформації про відсутність земельної ділянки 2110400000:01:001:0068 у ОСОБА_1 .

Зі змісту ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 червня 2021 року у справі № 303/2286/21 вбачається, що 18 травня 2021 року від представника відповідача ( ОСОБА_3 ) надійшла заява про направлення судових запитів до Головного управління Держгеокадастру

в Закарпатській області на отримання документальної інформації про відсутність земельної ділянки 2110400000:01:0068 у ОСОБА_1 (ухвала опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03 червня 2021 року).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

У пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України передбачено,

що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно із пунктом 1 частини першої, пунктом 1 частини другої,

частиною третьою статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної

пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені

в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Відповідно до частини першої, пункту 6 частини третьої статті 426 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

До заяви додається, зокрема у разі пропуску строку на подання заяви, - клопотання про його поновлення.

Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи з принципу змагальності у цивільному процесі, відповідно до прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України (1618-15) , суд виключно

з ініціативи та у межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить

із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних,

не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися

як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) потрібно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного процесуального строку, законом не встановлено, вони визначаються

у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.

Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно

є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними

та допустимими доказами.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав

і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору, що передбачає неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження чи перегляду рішення суду, що набрало законної сили, лише

з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України (1618-15) певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

За змістом статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, зокрема на подання заяви про перегляд

за нововиявленими обставинами судового рішення, у разі недотримання яких, суд, виключно за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду. У разі пропуску відповідного строку та за відсутності клопотання учасника справи про його поновлення суд залишає заяву без розгляду. Це правило не стосується пропуску присічного строку, який не підлягає поновленню навіть

за наявності поважних причин його пропуску. ЦПК України (1618-15) визначено, що заява про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами може бути подана протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин,

що стали підставою для перегляду судового рішення, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 клопотання про поновлення строку на звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до суду першої інстанції не подавав, вважав, що такий строк ними не пропущений, оскільки його відлік розпочався з 30 червня

Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що про існування обставин, які стали підставою для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами, заявнику стало відомо з 18 травня 2021 року, тобто з дати, коли він звертався до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області під час розгляду справи

№ 303/2286/21 із заявою про направлення судових запитів до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області на отримання документальної інформації про відсутність земельної ділянки кадастровий номер 2110400000:01:0068 у ОСОБА_1, тому відлік тридцятиденного строку розпочався саме з цього дня та сплинув 17 червня 2019 року.

При цьому, суд правильно не взяв до уваги посилання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтвердження факту отримання ним доказу закриття об`єкту, земельної ділянки кадастровий номер 2110400000:01:0068, оскільки відомості Державного земельного кадастру про всі зареєстровані земельні ділянки у межах України відображаються

на Публічній кадастровій карті України, доступ до якої станом на 2021 рік був вільним для будь-якої особи.

У зв`язку із цим, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано вважав, що у представника

ОСОБА_2 - ОСОБА_3 була об`єктивна можливість отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:001:0068 та її власників раніше,

у тому числі і станом 18 травня 2021 року, шляхом отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заявником не було наведено жодних поважних підстав, що не давали йому можливості раніше (до 30 червня 2021 року) отримати інформацію з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Доводи касаційної скарги про те, що потрібно розпочинати відлік строку

з 30 червня 2021 року, тобто з дня отримання від приватного нотаріуса інформації про те, що об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка кадастровий номер 2110400000:01:001:0068, площа 0.0523 га,

є безпідставними, оскільки тридцятиденний строк потрібно починати обраховувати з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів першої

та апеляційної інстанцій не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи.

Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів

та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду