розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 05 травня 2022 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Вініченка Б. Б., Сіренка Ю. В. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Шаповала Олексія Анатолійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Придніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ),

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог заяви

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в якій просив суд:

- визнати неправомірною та скасувати постанову Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08 жовтня 2021 року "Про передачу виконавчого провадження", яка винесена посадовою особою органу ДВС старшим державним виконавцем Шаповалом О. А.;

- визнати неправомірною бездіяльність Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі його посадової особи старшого державного виконавця Шаповала О. А. стосовно невиконання покладених Законом на орган ДВС обов`язків з виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2021 року за виконавчим листом № 711/8351/20 від 02 вересня 2021 року у виконавчому провадженні № 66803695, а саме, нездійснення перевірок виконання рішення суду боржницею ОСОБА_2 щодо повідомлення стягувача ОСОБА_1 про час та місце побачень з дитиною: до 11 год. 17 вересня 2021 року щодо побачень з 11год. 18 вересня 2021 року; до 11 год. 18 вересня 2021 року щодо побачень з 11 год. 19 вересня 2021 року; до 11 год. 01 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 02 жовтня 2021 року; до 11 год. 02 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 03 жовтня 2021 року; до 11 год. 15 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 16 жовтня 2021 року; до 11 год. 15 жовтня 2021 року щодо побачень з 11год. 17 жовтня 2021 року; до 11 год. 05 листопада 2021 року щодо побачень з 11 год. 06 листопада 2021 року; до 11 год. 06 листопада 2021 року щодо побачень з 11год. 07 листопада 2021 року; до 18 год. 18 листопада 2021 року щодо побачень з 18 год. 19 листопада 2021 року;

- зобов`язати Придніпровський відділ ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі його посадової особи старшого державного виконавця Шаповала О. А., будь-якої іншої посадової особи, в провадженні якої знаходиться ВП № 66803695, усунути допущені правопорушення шляхом перевірки виконання рішення суду боржницею ОСОБА_2 у час, порядку та спосіб, що передбачені зазначеним рішенням Придніпровського районного суду та скласти відповідні акти про невиконання рішення суду у відповідності до вимог статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаргу мотивував тим, що рішенням Придніпровського районного суду від 23 червня 2020 року шлюб між сторонами розірвано.

В подальшому рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено способи участі батька у вихованні дитини. Зокрема, встановлено ОСОБА_1 певний порядок і спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування та спільного перебування дитини за місцем проживання батька, а також спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідною згодою матері за кордоном, з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути, часу навчання і відпочинку.

Крім того, вказаним рішенням зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні та участі у вихованні батька ОСОБА_1 із донькою та не пізніш як за добу до дати побачень повідомляти батька дитини засобами електронного чи телефонного зв`язку, в тому числі на Вайбер чи СМС-повідомленням, відповідно на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 чи на номер телефону № НОМЕР_1, про місце (адресу), де знаходиться дитина і, де батько дитини має можливість забрати дитину на період побачення та/чи відпочинку та куди повинен повернути дитину після закінчення часу побачень та/чи відпочинку; в такому самому порядку ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про обставини, які перешкоджають та/чи унеможливлюють здійснення чергового побачення батька з дитиною.

Зобов`язано ОСОБА_2, з урахуванням фізичного стану, графіку навчань та відпочинку дитини не чинити перешкод та сприяти батьку дитини ОСОБА_1 у спілкуванні із донькою засобами телефонного зв`язку.

На виконання рішення Придніпровським районним судом було видано виконавчий лист № 711/8351/20 від 02 вересня 2021 року.

14 вересня 2021 року старшим державним виконавцем Шаповалом О. А. Придніпровського РВ ДВС у м. Черкаси було відкрито виконавче провадження № 66803695.

Заявник вказав, що у відповідності до встановленого порядку виконання рішення в період його примусового виконання ОСОБА_1 мав право на побачення, а боржник ОСОБА_2 була зобов`язана повідомити ОСОБА_1 про час та місце побачень та зобов`язана забезпечити такі побачення у наступні періоди: до 11 год. 17 вересня 2021 року щодо побачень з 11год. 18 вересня 2021 року; до 11 год. 18 вересня 2021 року щодо побачень з 11 год. 19 вересня 2021 року; до 11 год. 01 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 02 жовтня 2021 року; до 11 год. 02 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 03 жовтня 2021 року; до 11 год. 15 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 16 жовтня 2021 року; до 11 год. 15 жовтня 2021 року щодо побачень з 11год. 17 жовтня 2021 року; до 11 год. 05 листопада 2021 року щодо побачень з 11 год. 06 листопада 2021 року; до 11 год. 06 листопада 2021 року щодо побачень з 11год. 07 листопада 2021 року; до 18 год. 18 листопада 2021 року щодо побачень з 18 год. 19 листопада 2021 року.

Зазначав, що завідомо знаючи про усі обов`язки боржника, а також будучи належним чином повідомленою про відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_2 систематично не виконувала судове рішення, а державний виконавець самоусунувся від виконання покладених на нього обов`язків щодо контролю за виконанням судового рішення, не застосував надані йому законом повноваження щодо обов`язкового впливу на боржника з метою примушення її виконати судове рішення.

Більш того 08 листопада 2021 року старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС у м. Черкаси Шаповалом О. А. на підставі заяви боржника про зміну її місця проживання була винесена постанова про передачу виконавчого провадження про виконання судового рішення за виконавчим листом № 711/8351/20 від 02 вересня 2021 року до Голосіївського відділу ДВС у м. Києві Центрального МУМЮ (м. Київ).

Заявник вважає, що старший державний виконавець Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Шаповал О. А. припустився помилки, виніс необґрунтовану та незаконну постанову, якою грубо порушені права та законні інтереси стягувача ОСОБА_1 . Необґрунтованість такої постанови мотивує тим, що боржник на час винесення постанови була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане місце проживання не змінювалося з часу розгляду справи Придніпровським районним судом м. Черкаси у цій справі. Її заява про зміну місця проживання на адресу АДРЕСА_2 без відповідного документального підтвердження факту реєстрації місця проживання за вказаною адресою не створює будь-яких процесуальних наслідків для зміни місця виконання судового рішення. Крім того заява боржника не перевірялася органом ДВС на відповідність дійсності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Придніпровський районний суд м. Черкаси ухвалою від 13 січня 2022 року скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав неправомірною та скасував постанову Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08 жовтня 2021 року "Про передачу виконавчого провадження", яка винесена посадовою особою органу ДВС старшим державним виконавцем Шаповалом О. А.

Визнав неправомірною бездіяльність Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі його посадової особи старшого державного виконавця Шаповала О. А. стосовно невиконання покладених Законом на орган державної виконавчої служби обов`язків з виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2021 року за виконавчим листом від 02 вересня 2021 року № 711/8351/20 у виконавчому провадженні № 66803695, а саме не здійснення перевірок виконання рішення суду боржником ОСОБА_2 щодо повідомлення стягувача ОСОБА_1 про час та місце побачень з дитиною до 11год. 17 вересня 2021 року щодо побачень з 11 год. 18 вересня 2021 року; до 11 год.18 вересня 2021 року щодо побачень з 11 год.19 вересня 2021 року; до 11 год.01 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 02 жовтня 2021 року; до 11 год. 02 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 03 жовтня 2021 року.

Зобов`язав Придніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі його посадової особи старшого державного виконавця Шаповала О. А., будь-якої іншої посадової особи, в провадженні якої знаходиться ВП № 66803695, усунути допущені правопорушення шляхом перевірки виконання рішення суду боржницею ОСОБА_2 у час, порядку та спосіб, що передбачені зазначеним рішенням Придніпровського районного суду та скласти відповідні акті про невиконання рішення суду у відповідності до вимог статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".

В задоволенні інших вимог скарги відмовив.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги місцевий суд виходив з того, що у цій справі визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача має відбуватись за зареєстрованим місцем проживання боржника, яким є - АДРЕСА_1, а тому вважав, що постанова державного виконавця про передачу виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Крім того місцевий суд вважав, що підлягає визнанню неправомірною бездіяльність державного виконавця стосовно невиконання останнім обов`язків покладених на нього законом з виконання рішення, а також вважав за можливе зобов`язати суб`єкта оскарження усунути допущені порушення шляхом перевірки виконання рішення боржником та зобов`язанням скласти відповідні акти.

Черкаський апеляційний суд постановою від 05 травня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнив частково.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2022 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шаповала О. А. щодо перевірки виконання рішення суду в частині повідомлення стягувача ОСОБА_1 про час та місце побачень з дитиною: до 11 год. 17 вересня 2021 року щодо побачень з 11 год. 18 вересня 2021 року; до 11 год. 18 вересня 2021 року щодо побачень з 11 год. 19 вересня 2021 року; до 11 год. 01 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 02 жовтня 2021 року; до 11 год. 02 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 03 жовтня 2021 року.

В решті скаргу залишив без задоволення.

Приймаючи оскаржену постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що боржник надала державному виконавцю належні докази на підтвердження зміни місця проживання та роботи, які стали достатньою підставою для передачі виконавчого провадження до іншого органу державної виконавчої служби.

Апеляційний суд зазначав, що ним визнано обґрунтованими доводи заявника щодо бездіяльності державного виконавця щодо побачень до 03 жовтня 2021 року включно (із врахування передачі виконавчого провадження до іншого органу ДВС) в частині не здійснення виконавцем перевірок щодо повідомлення боржницею стягувача за добу до дати побачень.

Вказував також на те, що суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) можуть здійснюватися лише державними виконавцями. Складання/не складання актів відноситься до виключної компетенції державного виконавця і є його дискреційними повноваженнями.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 05 травня 2022 року в якій просив оскаржене судове рішення скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі заявник вказує на ту обставину, що судом апеляційної інстанції було протиправно досліджено довідку про місце роботи боржника, оскільки спірна постанова державним виконавцем була прийнята лише на підставі власноручно написаної боржником заяви.

Вважає, що у постанові апеляційного суду відсутнє будь-яке матеріально-правове обґрунтування підстав законності оскаржуваної постанови. Суд апеляційної інстанції також не навів критичного правового аналізу ухвали місцевого суду в частині вирішення питання здійснення виконавчого провадження за місцем реєстрації особи чи місцем її фактичного проживання, натомість апеляційний суд вказав на місце роботи проте не пов`язав цієї обставини з фактичним місцем проживання.

Аргументом касаційної скарги є також те, що, на думку заявника, апеляційний суд безпідставно зазначив, що заявник не вказав, яким чином може бути ускладнено виконання рішення суду винесенням оскарженої постанови. Вказує, що підтримка в судовій практиці права боржника на свій розсуд змінювати своє місце проживання створить необмежені можливості для зловживання таким правом та призведе до можливості ухилення та затягування виконання судового рішення.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із Придніпровського районного суду м. Черкаси справу № 711/8351/20.

11 липня 2022 року справа № 711/8351/20 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2021 року в тому числі зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні та участі у вихованні батька ОСОБА_1 із донькою та не пізніш як за добу до дати побачень повідомляти батька дитини засобами електронного чи телефонного зв`язку, в тому числі на Вайбер чи СМС-повідомленням, відповідно на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 чи на номер телефону № НОМЕР_1, про місце (адресу), де знаходиться дитина і, де батько дитини має можливість забрати дитину на період побачення та/чи відпочинку та куди повинен повернути дитину після закінчення часу побачень та/чи відпочинку; в такому самому порядку ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про обставини, які перешкоджають та/чи унеможливлюють здійснення чергового побачення батька з дитиною.

14 вересня 2021 року старшим державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шаповалом О. А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 66803695 з виконання виконавчого листа № 711/8351/20 виданого 02 вересня 2021 про визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_3 .

Постановою старшого державного виконавця Шаповала О. А. від 08 жовтня 2021 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 711/8351/20 передано до Голосіївського відділу ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ). Підставою для такої виконавчої дії слугувала заява боржника про зміну місця проживання, а саме АДРЕСА_2, що за підвідомчістю відноситься до Голосіївського відділу ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) (а. с. 9).

Разом із заявою про зміну адреси боржника, що була направлена до Придніпровського відділу ДВС 19 вересня 2021 року (з описом вкладення) ОСОБА_2, на підтвердження зміни свого місяця проживання у зв`язку із зміною місця роботи надала договір оренди житла від 03 липня 2021 року, довідку з місця роботи № 1426/з від 16 вересня 2021 року від ТОВ "Інжинір Буд Проект" та витяг з ГУ статистики у м. Києві про місцезнаходження роботодавця.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За приписами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Апеляційний суд встановив, що 14 вересня 2021 року старший державний виконавець Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шаповалом О. А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 66803695 з виконання виконавчого листа № 711/8351/20 виданого 02 вересня 2021 року.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Підставою для такої виконавчої дії була заява боржника про зміну місця проживання: АДРЕСА_2, що за підвідомчістю відноситься до Голосіївського відділу ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ).

Згідно з п. 6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, що матеріалами справи доведено належність підстав для державного виконавця в межах його повноважень для передачі виконавчого провадження до іншого органу державної виконавчої служби.

Суд апеляційної інстанції правильно зауважував, що поза увагою місцевого суду лишилась та обставина, що боржником було змінено місце проживання у зв`язку із зміною місця роботи, тому державний виконавець передав виконавче провадження за підтвердженими належними доказами місцем проживання боржника у зв`язку зі зміною місця роботи.

Вищенаведеним спростовуються аргументи касаційної скарги про те, що у постанові апеляційного суду відсутнє будь-яке матеріально-правове обґрунтування підстав законності оскаржуваної постанови і суд апеляційної інстанції не навів критичного правового аналізу ухвали місцевого суду в частині вирішення питання здійснення виконавчого провадження та довід касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції було протиправно досліджено довідку про місце роботи боржника, оскільки спірна постанова державним виконавцем була прийнята лише на підставі власноручно написаної боржником заяви колегія суддів відхиляє також, адже апеляційний суд врахував неналежне повідомлення боржника про час та місце розгляду скарги, а тому дослідив надані останньою докази, подані разом із апеляційною скаргою, як такі, що не були надані до районного суду з поважних причин.

Крім того апеляційний судом також встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2021 року, яке перебувало на виконанні у старшого державного виконавця Шаповала О. А., в тому числі зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні та участі у вихованні батька ОСОБА_1 із донькою та не пізніш як за добу до дати побачень повідомляти батька дитини засобами електронного чи телефонного зв`язку, в тому числі на Вайбер чи СМС-повідомленням, відповідно на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 чи на номер телефону № НОМЕР_1, про місце (адресу), де знаходиться дитина і, де батько дитини має можливість забрати дитину на період побачення та/чи відпочинку та куди повинен повернути дитину після закінчення часу побачень та/чи відпочинку; в такому самому порядку ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про обставини, які перешкоджають та/чи унеможливлюють здійснення чергового побачення батька з дитиною.

Разом із тим апеляційний суд вказував, що заявник просив визнати незаконною бездіяльність державного виконавця щодо нездійснення перевірок виконання рішення суду ОСОБА_2 щодо повідомлення стягувача ОСОБА_1 про час та місце побачень з дитиною: до 11 год. 17 вересня 2021 року щодо побачень з 11год. 18 вересня 2021 року; до 11 год. 18 вересня 2021 року щодо побачень з 11 год. 19 вересня 2021 року; до 11 год. 01 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 02 жовтня 2021 року; до 11 год. 02 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 03 жовтня 2021 року; до 11 год. 15 жовтня 2021 року щодо побачень з 11 год. 16 жовтня 2021 року; до 11 год. 15 жовтня 2021 року щодо побачень з 11год. 17 жовтня 2021 року; до 11 год. 05 листопада 2021 року щодо побачень з 11 год. 06 листопада 2021 року; до 11 год. 06 листопада 2021 року щодо побачень з 11год. 07 листопада 2021 року; до 18 год. 18 листопада 2021 року щодо побачень з 18 год. 19 листопада 2021 року та зобов`язати Придніпровський відділ ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі його посадової особи старшого державного виконавця Шаповала О. А., будь-якої іншої посадової особи, в провадженні якої знаходиться ВП № 66803695 усунути допущені правопорушення шляхом перевірки виконання рішення суду боржником у час, порядку та спосіб, що передбачені зазначеним рішенням Придніпровського районного суду та скласти відповідні акти про невиконання рішення суду у відповідності до вимог статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Порядок виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішень про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначений статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".

Також порядок виконання рішень державним виконавцем про встановлення побачення з дитиною передбачений розділом IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Колегія судів зазначає, що апеляційний суд правильно вказував, що виходячи зі змісту вказних норм, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником (в даному випадку ОСОБА_2 ) побачень стягувача (в даному випадку ОСОБА_1 ) з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

З огляду на зазначений припис закону боржник ОСОБА_2 зобов`язана особисто вчиняти певні дії, зокрема сприяти проведенню побачень батька дитини з дочкою.

Згідно з частиною першою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Разом із тим апеляційним судом було встановлено, що жодних належних та допустимих доказів щодо вчинення державним виконавцем Шаповалом О. А. дій з метою перевірки виконання зазначеної частини судового рішення від 11 червня 2021 року та прийняття будь-яких рішень з даного приводу матеріали справи не містять та правильно зазначено, що порядок виконання рішення в частині зобов`язання ОСОБА_2 вчиняти дії щодо завчасного повідомлення стягувача про місце перебування дитини регулюється статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження, а не статтею 64-1 такого Закону, про що помилково вказано у оскаржуваній ухвалі суду.

Апеляційний суд вважав, що в даному випадку слід врахувати, що суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) можуть здійснюватися лише державними виконавцями. Складання/не складання актів відноситься до виключної компетенції державного виконавця і є його дискреційними повноваженнями.

Суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції правильними, оскільки при вирішенні питання щодо зобов`язання старшого державного виконавця вчинити дії та прийняти міри для примусового виконання виконавчого провадження та питання про зобов`язання скласти відповідні акт, слід виходити з того, що суд не вправі підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження державного виконавця (державної виконавчої служби) щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до їх компетенції.

З огляду на вищенаведене апеляційний суд правильно зазначав, що вказівка місцевого суду на обов`язок старшого державного виконавця усунути допущені правопорушення шляхом перевірки виконання рішення суду боржником ОСОБА_2 у час, порядку та спосіб, що передбачені зазначеним рішенням Придніпровського районного суду саме шляхом складання відповідних актів про невиконання рішення суду у відповідності до вимог статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" є втручанням у роботу державного виконавця.

Оскільки суд апеляційної інстанції встановив порушення місцевим судом норм процесуального права та скасував його ухвалу в повному обсязі, враховуючи відсутність доводів касаційної скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця стосовно нездійснення перевірок виконання рішення суду боржником ОСОБА_2 щодо повідомлення стягувача ОСОБА_1 про час та місце побачень з дитиною та з урахуванням передачі виконавчого провадження за підвідомчістю, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для часткового задоволення вимог скарги ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи встановлені вище обставини справи колегія суддів зазначає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 .

Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм процесуального закону.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "РуїзТоріха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").