розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Гуревичем Родіоном Геннадійовичем, на постанову Донецького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Хейло Я. В., Канурної О. Д., Мірути О. А.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 27 квітня 2012 року між АКБ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк") та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 175АІ10120427022. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ "Укрсоцбанк" правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків його є АТ "Альфа-Банк" з дати затвердження передавального акту загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" та рішення єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк", тобто з 15 жовтня 2019 року.

Відповідно до кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 93 697 грн. Відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, у зв`язку із чим має заборгованість, яка підлягає стягненню.

Ураховуючи наведене, АТ "Альфа-Банк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 157 335,32 грн, яка складається з: 63 932,22 грн -заборгованість за кредитом, 58 240,16 грн -заборгованості за відсотками, 15 869,39 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 14 101,31 грн -пені за несвоєчасне повернення відсотків, 2 749,09 грн - розміру інфляційних витрат за кредитом, 2 443,15 грн - розміру інфляційних витрат за відсотками, судовий збір у розмірі 2 360,03 грн, та встановити подальші нарахування відповідно до умов кредитного договору до моменту виконання рішення відповідно до частини десятої статті 265 ЦПК України.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2020 року у складі судді Погрібної Н. М. позов АТ "Альфа-Банк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором № 175АІ10120427022 від 27 квітня 2012 року в сумі 157 335, 32 грн, яка складається з наступного: 63 932,22 грн - сума заборгованості за кредитом, 58 240,16 грн - сума заборгованості за відсотками, 15 869,39 грн - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, 14 101,31 грн - сума пені за несвоєчасне повернення відсотків, 2 749,09 грн - розмір інфляційних витрат за кредитом, 2 443,15 грн - розмір інфляційних витрат за відсотками.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гуревича Р. Г. про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2020 року скасовано.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2021 року позовну заяву в частині позовних вимог АТ "Альфа-Банк" про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 15 869,39 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 14 101,31 грн, інфляційних витрат за відсотками у розмірі 2 443, 15 грн залишено без розгляду

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2021 року у задоволенні позову АТ "Альфа-Банк" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції вважав, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки банк має право вимагати стягнення заборгованості за споживчим договором лише за умови попереднього надіслання останнім відповідної письмової вимоги.

Оскільки банк в порушення вимог Закону та умов договору досудової вимоги про усунення порушення не направив, отже, у нього відсутнє право для звернення до суду про стягнення заборгованості. Крім того, позивач пропустив строк позовної давності щодо стягнення щомісячних платежів.

Додатковим рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гуревича Р. Г. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Ухвалено додаткове рішення у справі.

Стягнуто з АТ "Альфа-Банк" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500 грн та судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, прийнятою у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" задоволено частково.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2021 року скасовано.

Позов АТ "Альфа-Банк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором від 27 квітня 2012 року № 175АІ10120427022 у розмірі 69 663,08 грн, яка складається з: 63 932,22 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 981,77 грн - заборгованість за відсотками за період часу з 01 вересня 2017 року до 26 квітня 2019 року; 2 749,09 грн - інфляційні збитки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що банк звернувся до суду з позовом 01 вересня 2020 року, після спливу кінцевого терміну повернення кредиту за договором, який визначений сторонами 26 квітня 2019 року, отже, в межах строку позовної давності. З огляду на зазначене, банк має право вимагати стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 63 932, 22 грн, яка відповідачем погашена не була.

Оскільки за умовами договору (пункт 1.1.1.) відповідач мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 27 числа кожного місяця впродовж строку кредитування (84 місяці), перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. Тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що останній платіж на погашення щомісячних платежів було здійснено відповідачем 10 листопада 2014 року, позивач звернувся до суду з позовом 01 вересня 2020 року, отже, пропустив строк позовної давності для стягнення з відповідача нарахованих та несплачених за договором відсотків з листопада 2014 року до серпня 2017 року та в межах строку позовної давності має право на стягнення таких відсотків лише за період з 01 вересня 2017 року до 26 квітня 2019 року (строк закінчення дії договору), розмір яких відповідно до наданого банком розрахунку складає 2 981,77 гривень.

Крім того, оскільки після спливу строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове виконання основного зобов`язання в порядку частини другої статті 1050 ЦК України у позивача відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, тому вимоги позивача про стягнення процентів, які нараховані після 26 квітня 2019 року, є необґрунтованими, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині. При цьому апеляційний суд послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що на момент перегляду справи судом апеляційної інстанції була порушена процедура проведення спрощеного провадження. Зазначене позбавило права відповідача надати зауваження щодо апеляційної скарги.

Зазначає, що відповідно до листа Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2021 року Донецьким апеляційним судом 07 жовтня 2021 року було надіслано на його адресу ( АДРЕСА_1 ) копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги разом з доданими до неї матеріалами. Повідомлення про вручення зазначених документів у матеріалах справи відсутні.

Крім того, зазначені документи не направлялися на адресу представника відповідача, хоча оскаржувана постанова була надіслана саме на його адресу ( АДРЕСА_2 ).

Підставами касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 363/2990/17 (провадження № 61-46607св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19 (провадження № 61-3263св20) та від 15 вересня 2021 року у справі № 174/814/19 (провадження № 61-18381св20), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній малозначній справі на підставі підпункту а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

27 квітня 2012 року між АКБ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк") та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 175АІ10120427022, відповідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 93 697 грн з фіксованою процентною ставкою у розмірі 16,7 % річних. Позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Відповідно до пункту 1.2 договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: для оплати придбаного автомобіля марки HYUDAI, модель ACCENT, рік випуску 2012, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, згідно з договором № 1200403 к від 05 квітня 2012 року, укладеним з ТОВ Алекс Схід".

Згідно із пунктом 3.3.4 кредитного договору позичальник зобов`язаний суворо дотримуватись положень договору.

За умовами пункту 3.3.6 кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за використання кредиту у порядку та в розмірі, визначеному пунктами 1.1, 2.4, 2.7 цього договору.

У пункті 3.3.7 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі погашати кредит за фактичний час його використання і можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному пунктом 1.1 договору.

Банк виконав свої зобов`язання перед ОСОБА_1 щодо надання кредиту, а ОСОБА_1 порушив порядок та строки виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку із чим станом на 29 липня 2020 року виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 157 335,32 грн, яка складається з наступного: 63 932,22 грн - сума заборгованості за кредитом, 58 240,16 грн - сума заборгованості за відсотками, 15 869,39 грн - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, 14 101,31 грн - сума пені за несвоєчасне повернення відсотків, 2 749,09 грн - розмір інфляційних витрат за кредитом, 2 443,15 грн - розмір інфляційних витрат за відсотками

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Пунктом 2 частини третьої статті 3 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Згідно із частиною першою статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до вимог статті 361 ЦПК України разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи.

Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Так Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).

Встановлено, що ухвалою Донецького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Альфа-Банк" на рішення артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2021 року.

У вказаній ухвалі зазначено, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження направити всім учасникам справи.

Копію апеляційної скарги та додані до неї матеріали направити позивачу та надати йому строк для подання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі в строк до 25 жовтня 2021 року.

Роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 360 ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (а. с. 167).

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року визначено, що справа підлягає призначенню для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; підготовчі дії у справі закінчено; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного суду (м. Бахмут Донецької області) (а. с 170).

Супровідним листом від 07 жовтня 2021 року учасникам справи, зокрема відповідача ОСОБА_1, направлено копію ухвали Донецького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року та копію апеляційної скарги (а. с. 168).

Процедура спрощеного провадження включає в себе відкриття апеляційного провадження, про що суд апеляційної інстанції постановлює ухвалу, та надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги з доданими до неї додатками (частина перша статті 359, стаття 361 ЦПК України).

Матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 чи його представником - адвокатом Гуревичем Р. О. копії ухвали Донецького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги з додатками до неї.

Отже, на момент перегляду справи в апеляційному порядку, процедура проведення спрощеного провадження була порушена.

При цьому, згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Зазначене позбавило відповідача можливості надати зауваження щодо апеляційної скарги, поданої у справі, за якою він є відповідачем, а апеляційний суд це позбавило обов`язку надати оцінку доводам й обґрунтуванням заперечення. Отже, суд не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод справедливого судового розгляду й принципу рівності сторін.

Верховний Суд констатує, що апеляційний суд мав право розглянути справу у спрощеному позовному провадженні, проте вимоги цивільної процесуальної форми вимагають дотримання процедури проведення спрощеного позовного провадження.

Отже, суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

До подібних по суті висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19 (провадження № 61-3263св20).

У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати; справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.