розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Клочковим Сергієм Олександровичем, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2021 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2022 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В., Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог-Плюс" (далі - ТОВ "Діалог-Плюс"), про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію.

Позовна заява мотивована тим, що 21 липня 2017 року між ним та ТОВ "Діалог-Плюс" було укладено договори купівлі-продажу майнових прав № 3-3-160, № 5-3-285 та № 5-5-294. Предметом вказаних договорів була купівля-продаж майнових прав на квартири з будівельними номерами 160, 285 та 294, відповідно, у будинку АДРЕСА_11 . Договорами передбачено, що приймання-передача майнових прав здійснювалась за актами приймання-передачі майнових прав після отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта та проведення покупцем повного розрахунку. Приймання-передача квартир здійснюється сторонами договорів за актами приймання-передачі квартир у строк та порядку, встановленому для приймання-передачі майнових прав на квартири. Покупець набуває право власності на майнові права після оформлення актів приймання-передачі майнових прав та актів приймання-передачі квартир.

Позивач вказував, що свій обов`язок по оплаті майнових прав він повністю виконав, що підтверджується: меморіальним ордером № Н090487LDQ та дублікатом чеку Р24АР24А283335468А03248 на суму 444 600 грн, меморіальним ордером № Н0905TH7J4 та дублікатом чеку Р24АР24А283760892А40362 на суму 171 000 грн, про що йому була видана довідка від 08 вересня 2017 року № 08/09-1 щодо майнових прав на квартиру 156 (будівельний номер 160). Зазначав, що ним було сплачено за майнові права на квартиру 285, що підтверджується меморіальним ордером № Н09058TH7J4 та дублікатом чеку Р24АР24А283760892A40362 на суму 792 600 грн, про що йому була видана довідка від 08 вересня 2017 року № 08/09-2 щодо майнових прав на квартиру 281 (будівельний номер 285), та за майнові права на квартиру 290 (будівельний номер 294), що підтверджується меморіальним ордером № Н0905G6QF4 та дублікатом чеку Р24АР24А283852230А75553 на суму 487 500 грн, та меморіальним ордером №Н0905GOI8S, дублікатом чеку Р24АР24А283923628А65696 на суму 11 700 грн, про що йому була видана довідка від 08 вересня 2017 року № 08/09-3 щодо майнових прав на квартиру 290 (будівельний номер 294 ).

Після завершення будівництва ТОВ "Діалог-Плюс" змінило нумерацію квартири з 160 на 156, нумерацію квартири з 285 на 281, нумерацію квартири з 294 на 290.

16 листопада 2018 року за ним було зареєстровано право власності на квартири: 156, 281 та 290 . 14 січня 2019 року йому стало відомо про те, що спірні квартири йому вже не належать і право власності на них зареєстровано за: ОСОБА_2 на квартиру № 156, за ОСОБА_3 на квартиру № 281, за ОСОБА_4 на квартиру № 290 . Згодом було з`ясовано, що 04 грудня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В., за заявою, нібито, його довіреної особи - ОСОБА_5, була скасована державна реєстрація за ним права власності на вказані квартири та скасовано відкриття розділів по цим квартирам.

Зазначав, що він не уповноважував ОСОБА_5 на скасування державної реєстрації квартир та вважає, що вказані дії вчинені посадовими особами ТОВ "Діалог-Плюс" з метою заволодіння квартирами, які належали йому на праві власності.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- витребувати (вилучити) з чужого незаконного володіння у громадян: ОСОБА_2 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_11, що отримана у власність на підставі договору купівлі-продажу від 15 лютого 2019 року № 1038;

- визнати за ним право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_11 ;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстраційну дію, вчинену 04 грудня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровські району Дніпропетровської області Третяк Т. В. - скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_11, під індексним номером 44414220;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстраційну дію, вчинену 04 грудня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В. - скасування відкриття розділу на квартиру АДРЕСА_11, під індексним номером 44414220;

- витребувати (вилучити) з чужого незаконного володіння у громадянина ОСОБА_3 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_12, що отримана у власність на підставі договору купівлі-продажу від 15 квітня 2019 року № 2215;

- визнати за ним право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_12 ;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстраційну дію, вчинену 04 грудня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району у Дніпропетровської області Третяк Т. В. - скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_12, під індексним номером 44414220;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстраційну дію, вчинену 04 грудня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В. - скасування відкриття розділу на квартиру АДРЕСА_12, під індексним номером 44414220;

- витребувати (вилучити) з чужого незаконного володіння у ОСОБА_4 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_13, що отримана у власність на підставі договору купівлі-продажу від 06 грудня 2018 року № 606;

- визнати за ним право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_13 ;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстраційну дію вчинену 04 грудня 2018 року, державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В. - скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_13, під індексним номером 44414220;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстраційну дію, вчинену 04 грудня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В. - скасування відкриття розділу на квартиру АДРЕСА_13, під індексним номером 44414220.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ "Діалог-Плюс" акти приймання-передачі з ОСОБА_1 не підписувало, майнові права на квартири: 156, 281 та 290 не передавало, як і не передавало самі квартири. ОСОБА_6, від імені якого поставлений підпис на наданих позивачем актах, вищевказані документи не підписував, і станом на 14 листопада 2018 року директором ТОВ "Діалог-плюс" не був. Тому суд вважав, що позивач не набув майнових прав на спірні квартири, а, отже, не був і їх власником, тому його право не порушене.

Крім того, суд вважав, що позивач обрав неефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки, на думку суду, не набував право власності на спірне нерухоме майно.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2021 року - без змін

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, ухваливши законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Крім того, апеляційний суд вказав, що ТОВ "Діалог-плюс", яке є забудовником спірних квартир, і яке укладало з відповідачами відповідні договори, не було залучено до справи в якості співвідповідача, а доводи про те, що право власності позивача на спірні квартири у державному реєстрі було скасовано державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В. незаконно, на теперішній час належними доказами у справі не підтверджується, оскільки у кримінальному провадженні, внесеному 05 серпня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 41019042630000190 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 358, частиною третьою статті 362, частиною третьою статті 365-2 КК України щодо ОСОБА_7 проводиться досудове розслідування. Вирок суду у цьому кримінальному провадженні не ухвалено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не надали жодної правової оцінки обставині скасування права власності за ним на спірні квартири. Факт протиправності дій державного реєстратора взагалі не розглядався.

Суди дійшли помилкових висновків про те, що було обрано неправильний спосіб захисту щодо скасування рішень про державну реєстрацію, оскільки для витребування майна з чужого незаконного володіння не має необхідності, у тому числі, визначати недійсними всі правочини щодо подальшого відчуження цього майна.

Вважає, що суди вважали встановленими обставини щодо, нібито, не передачі йому майнових прав на спірні квартири на підставі неналежних доказів, а саме показань свідків, не врахувавши, що його право власності на ці квартири було зареєстровано у встановленому порядку.

Також вважає, що суди не забезпечили змагальності сторін, не дослідивши надані ним докази та надавши неправильну правову оцінку іншим доказам.

Посилається на судові рішення Великої Палати Верховного Суду, які судами не враховані, на порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) щодо захисту його права власності.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2022 року представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвокат Скочко О. А., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними. На її думку, суди забезпечили повний та всебічний розгляд справи, надали правильну оцінку всім наявним у справі доказам, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Тому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

26 вересня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 липня 2017 року між ОСОБА_1 та забудовником ТОВ "Діалог-Плюс" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 3-3-160, предметом якого була купівля-продаж майнових прав на квартиру з будівельним номером АДРЕСА_14 (том 1, а.с.7-9).

Відповідно до меморіального ордеру від 05 вересня 2017 року № Н090487LDQ та дублікату чеку Р24АР24А283335468А03248 від 05 вересня 2017 року на суму 444 600 грн, та меморіального ордеру від 05 вересня 2017 року № Н0905TH7J4 та дублікату чеку Р24АР24А283760892А40362 від 05 вересня 2017 року на суму 171 000 грн, ОСОБА_1 сплатив вказані суми ТОВ "Діалог-Плюс", про що останнім ОСОБА_1 була видана довідка від 08 вересня 2017 року № 08/09-1 про здійснення повної оплати вартості майнових прав на квартиру будівельний номер 160 (том 1, а. с.16-20).

14 листопада 2018 року актом приймання-передачі майнових прав на квартиру до договору купівлі-продажу майнових прав від 21 липня 2017 року № 3-3-160 компанія на підставі вказаного договору передала, а покупець ОСОБА_1 прийняв майнові права на квартиру АДРЕСА_11 (том 1, а. с.21).

14 листопада 2018 року актом приймання-передачі квартири до договору купівлі-продажу майнових прав від 21 липня 2017 року № 3-3-160 компанія на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 21 липня 2017 року № 3-3-160 передала, покупець ОСОБА_1 прийняв квартиру у житловому комплексі на АДРЕСА_15 з наступними характеристиками: фактичний номер квартири 156, поверх третій, загальна площа квартири 51,3 кв. м, у тому числі житлова площа 41,8 кв. м (том 1, а. с. 22).

16 листопада 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В. В. було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_11 (том 1, а. с. 23).

04 грудня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В. до Державного реєстру було внесено відомості про скасування вказаного об`єкту нерухомого майна. Індексний номер рішення №44414220. Підстави не зазначені (том 2, а. с.192).

06 грудня 2018 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири ТОВ "Діалог-Плюс" продало, а ОСОБА_8 придбав квартиру АДРЕСА_11 та право власності на квартиру було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_8 (том 1, а. с. 24).

15 лютого 2019 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_11 (том 1, а. с. 245, 246).

15 лютого 2019 року право власності на квартиру зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (том 1, а. с. 27, 29, 30, 245, 246).

21 липня 2017 року між ОСОБА_1 та забудовником ТОВ "Діалог-Плюс" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 5-3-285, предметом якого була купівля-продаж майнових прав на квартиру з будівельним номером АДРЕСА_16 (том 1, а. с.31-33).

Відповідно до меморіального ордеру від 05 вересня 2017 року № Н09058TH7J4 та дублікату чеку Р24АР24А283760892A40362 від 05 вересня 2017 року на суму 792 600 грн, ОСОБА_1 сплатив вказану суму ТОВ "Діалог-Плюс", про що останнім ОСОБА_1 була видана довідка від 08 вересня 2017 року № 08/09-2 про здійснення повної оплати вартості майнових прав на квартиру будівельний номер 285 (том 1, а. с. 40-42).

14 листопада 2018 року актом приймання-передачі майнових прав на квартиру до договору купівлі-продажу майнових прав від 21 липня 2017 року № 5-3-285 компанія на підставі вказаного договору передала, покупець ОСОБА_1 прийняв майнові права на квартиру АДРЕСА_12 (том 1, а. с. 43).

14 листопада 2018 року актом приймання-передачі квартири до договору купівлі-продажу майнових прав від 21 липня 2017 року № 5-3-285 компанія на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 21 липня 2017 року № 5-3-285 передала, покупець ОСОБА_1 прийняв квартиру у житловому комплексі на АДРЕСА_15 з наступними характеристиками: фактичний номер квартири 281, поверх третій, загальна площа квартири 66 кв. м, у тому числі житлова площа 57,6 кв. м (том 1, а. с. 44).

04 грудня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В. до Державного реєстру було внесено відомості про скасування вказаного об`єкту нерухомого майна. Індексний номер рішення № 44414220. Підстави не зазначені (том 2, а. с.196).

05 грудня 2018 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири ТОВ "Діалог-Плюс" продало, а ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_12 та право власності на квартиру було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (том 1, а. с. 46).

15 квітня 2019 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_12 та право власності на квартиру зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 (том 1, а. с.51).

21 липня 2017 року між ОСОБА_1 та забудовником ТОВ "Діалог-Плюс" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 5-5-294, предметом якого була купівля-продаж майнових прав на квартиру з будівельним номером АДРЕСА_3 (том 1, а. с. 52-54).

Відповідно до меморіального ордеру від 05 вересня 2017 року № Н0905G6QF4 та дублікату чеку Р24АР24А283852230А75553 від 05 вересня 2017 року на суму 487 500 грн, меморіального ордеру від 05 вересня 2017 року № Н0905GOI8S та дублікату чеку Р24АР24А283923628А65696 від 05 вересня 2017 року на суму 11 700 грн, ОСОБА_1 сплатив вказану суму ТОВ "Діалог-Плюс", про що останнім ОСОБА_1 була видана довідка від 08 вересня 2017 року № 08/09-3 про здійснення повної оплати вартості майнових прав на квартиру будівельний номер 294 (том 1, а. с. 61-65).

14 листопада 2018 року актом приймання-передачі майнових прав на квартиру до договору купівлі-продажу майнових прав від 21 липня 2017 року № 5-5-294 компанія на підставі вказаного договору передала, покупець ОСОБА_1 прийняв майнові права на квартиру АДРЕСА_13 (том 1, а. с. 66).

14 листопада 2018 року актом приймання-передачі квартири до договору купівлі-продажу майнових прав від 21 липня 2017 року № 5-5-294 компанія на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 21 липня 2017 року № 5-5-294 передала, покупець ОСОБА_1 прийняв квартиру у житловому комплексі на АДРЕСА_15 з наступними характеристиками: фактичний номер квартири 290, поверх п`ятий, загальна площа квартири 41,6 кв. м, у тому числі житлова площа 34,6 кв. м (том 1, а. с. 67).

16 листопада 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В. В. було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_13 (том 1, а. с. 68).

04 грудня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В. до Державного реєстру було внесено відомості про скасування вказаного об`єкту нерухомого майна. Індексний номер рішення № 44414220. Підстави не зазначені (том 2, а. с. 190).

06 грудня 2018 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири ТОВ "Діалог-Плюс" продало, а ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_13 та право власності на квартиру зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 (том 1, а. с. 69, 247, 248).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 та від 30 листопада 2021 року у справі № 910/7664/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також ОСОБА_1 вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази; необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідно правової підстави заволоділа ним.

Згідно із положенням частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, якщо, зокрема, майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного встановлення обставин справи, не надали належної оцінки наявним у справі доказам, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, формально розглянули справу, дійшовши передчасних висновків про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Вказуючи, що ТОВ "Діалог-Плюс" акти приймання-передачі з ОСОБА_1 не підписувало, майнові права на квартири: 156, 281 та 290 не передавало, як і не передавало самі квартири, ОСОБА_6, від імені якого поставлений підпис на наданих позивачем актах, вищевказані документи не підписував і станом на 14 листопада 2018 року директором ТОВ "Діалог-плюс" не був, вважаючи, що позивач не набув майнових прав на спірні квартири, а, отже, не був і їх власником, тому не може звертатися до суду з таким позовом, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, не врахував та не надав належної правової оцінки тому факту, що право власності ОСОБА_1 на зазначені квартири було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 листопада 2018 року були внесені відповідні записи.

При цьому, підстави набуття права власності ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно 16 листопада 2018 року не були предметом судового спору.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Також, вирішуючи позовні вимоги про скасування записів про скасування права власності на квартири за ОСОБА_1 та "скасування об`єктів нерухомого майна", витребування квартир з чужого незаконного володіння, суди попередніх інстанцій взагалі не встановили обставин внесення відповідних записів та не дослідили підстав для скасування раніше зареєстрованого права власності за позивачем на спірні об`єкти нерухомого майна, що має вирішальне значення для правильного вирішення цього спору.

Верховний Суд вважає, що без встановлення вказаних обставин неможливо дійти обґрунтованих та однозначних висновків щодо суті цього спору.

Висновки судів попередніх інстанцій про незалучення як співвідповідача забудовника - ТОВ "Діалог-плюс", а також обрання позивачем неефективного способу захисту, неоспорення договорів купівлі-продажу квартир забудовника з відповідачами, є необґрунтованими.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (див. постанови від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 (пункт 55) та від 7 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (пункт 6.31)).

Оскільки у інвестора виникло право на об`єкт інвестування з моменту завершення будівництва, то він має право на його витребування, якщо вважає, що незаконно був позбавлений права власності.

Судове рішення про задоволення позовної вимоги про витребування від (стягнення з) відповідача нерухомого майна є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80).

Разом із цим Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Так у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що правочин, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України вважається таким, що порушує публічний порядок.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18, пункти 69, 70) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсний у силу закону.

Як Велика Палата Верховного Суду нагадувала неодноразово, за загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80) та багатьох інших.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки набув права власності на об`єкти інвестування - спірні квартири. Проте, за невстановлених судами обставин, позбувся такого права, про що до Реєстру були внесені відповідні записи. Без встановлення підстав для внесення записів про припинення права власності позивача на спірні квартири, неможливо дійти обґрунтованих та однозначних висновків у цій справі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.