Постанова

Іменем України

02 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 757/530/20-ц

провадження № 61-6805св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Міністерство юстиції України,

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інтер Кепітал Груп",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Рубан С. М., Болотова Є. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інтер Кепітал Груп" (далі - ТОВ "КУА "Інтер Кепітал Груп"), про визнання незаконним рішення органу державної влади та відновлення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості.

Позовна заява мотивована тим, що вони разом з ОСОБА_2 набули право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 24 листопада 2016 року № 2114, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., що свідчить про те, що вони є добросовісними набувачами та законними власниками цього об`єкту нерухомості.

Міністерство юстиції України своїм наказом від 06 червня 2017 року № 1813/5 скасувало рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 24 листопада 2016 року № 32533828, яке було прийняте приватним нотаріусом щодо реєстрації права спільної часткової власності за нею та ОСОБА_2 й пов`язані з ним рішення про державну реєстрацію реєстраційних дій за вказаним об`єктом нерухомого майна.

Вважала, що наказ Міністерства юстиції України від 06 червня 2017 року № 1813/5 є незаконним рішенням органу державної влади, таким що не відповідає вимогам діючого законодавства та порушує її майнове право, як громадянина України, яке гарантоване статтею 41 Конституції України, оскільки оскаржуваний наказ відповідач прийняв за наслідком звернення до Міністерства юстиції України неуповноваженої власником майна особи, а саме прийняв скаргу від представника учасника ТОВ "КУА "Інтер Кепітал Груп" Мошківського В. Є., який був лише учасником товариства, а не його представником. Крім того, Міністерство юстиції України розглянуло скаргу, яка була подана з порушеннями строків, а також належно не повідомило її та ОСОБА_2, власників майна, як зацікавлених осіб, про розгляд скарги.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним наказ Міністерства юстиції України від 06 червня 2017 року № 1813/5, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 листопада 2016 року № 32533828, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., про державну реєстрацію права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та нею; зобов`язати Міністерство юстиції України відновити наступні реєстраційні дії:

- індексний номер 30078280 від 16 червня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець В. Ю., за яким право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване за ТОВ "Фактор Інвест Плюс";

- індексний номер 30236863 від 29 червня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець В. Ю., за яким право власності на вказану зареєстроване за ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Гарант Актив";

- індексний номер 30472499 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В., за яким погашено право власності на квартиру у зв`язку з її поділом;

- індексний номер 30473272 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В., за яким закрито розділ та реєстраційну справу на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з її поділом на квартири: № 76-а та № 76-б ;

- індексний номер 30472231 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В., за яким право власності на квартиру № 76-а зареєстроване за ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Гарант Актив", з відкриттям розділу;

- індексний номер 30487089 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким право власності на квартиру № 76-а зареєстроване за ОСОБА_4 ;

- індексний номер 30487733 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким зареєстровано заборону на нерухоме майно в інтересах ОСОБА_5 ;

- індексний номер 30487803 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким зареєстровано іпотеку на квартиру № 76-а за іпотекодержателем ОСОБА_5 ;

- індексний номер 32530761 від 24 листопада 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким припинено обтяження квартири № 76-а ;

- індексний номер 32531043 від 24 листопада 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким припинено іпотеку на квартиру № 76-а ;

- індексний номер 32533828 від 24 листоада 2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким було зареєстроване право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2021 року у складі судді Матійчук Г. О. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним наказ Міністерства юстиції України № 1813/5 від 06 червня 2017 року, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 листопада 2016 року № 32533828 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В. про державну реєстрацію права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний № 972544680000) за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відновлено наступні реєстраційні дії щодо нерухомого майна (реєстраційний номер 972544680000):

- індексний номер 30078280 від 16 червня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець В. Ю., за яким право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор інвест плюс";

- індексний номер 30236863 від 29 червня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець В. Ю., за яким право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест гарант актив";

- індексний номер 30472499 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В., за яким погашено право власності на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з її поділом;

- індексний номер 30473272 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В., за яким закрито розділ та реєстраційну справу на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з її поділом на квартиру № 76-а та квартиру № 76-б ;

- індексний номер 30472231 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В., за яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест гарант актив", з відкриттям розділу;

- індексний номер 30487089 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4 ;

- індексний номер 30487733 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким зареєстровано заборону на нерухоме майно в інтересах ОСОБА_5 ;

- індексний номер 30487803 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким зареєстровано іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 за іпотекодержателем ОСОБА_5 ;

- індексний номер 32530761 від 24 листопада 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким припинено обтяження квартири АДРЕСА_1 ;

- індексний номер 32531043 від 24 листопада 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким припинено іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 ;

- індексний номер 32533828 від 24 листопада 2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., на підставі якого зареєстроване право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішення суду мотивовано тим, що скарга прийнята Міністерством юстиції Українидо розгляду та розглянута всупереч Порядку, встановленому Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 та вимог статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тобто з пропуском строку на оскарження реєстраційних дій, від неуповноваженої особи та без повідомлення позивача. Цими діями порушено право власності позивача.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року апеляційні скарги Міністерства юстиції України та представника ОСОБА_3 - адвоката Лева Р. В., задоволено.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки спір по суті виник між фізичними особами щодо права власності на майно. Суд послався на відповідну практику Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року скасувати та залишити в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2021 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував правильне по суті і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, помилково вказавши, що Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем у справі, оскільки позовними вимогами є скасування його наказу, тобто оскаржуються саме його дії.

Вважає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що цей спір є спором між нею та ОСОБА_3, оскільки спірний наказ було прийнято до реєстрації права власності за останньою, а оскаржуються виключно незаконні дії комісії Міністерства юстиції України.

Зазначає, що вона разом з ОСОБА_2 набули право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 24 листопада 2016 року № 2114, який є чинним та ніким не оспорений, тому Міністерство юстиції України незаконно скасувало реєстрацію їх права власності.

Посилається на статтю 41 Конституції України, статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) щодо захисту права власності.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2022 року Міністерство юстиції України подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними та відсутні підстави для скасування постанови апеляційного суду, яку просить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У вересні 2022 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6, подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є необґрунтованими, а оспорюваний позивачем наказ Міністерства юстиції України й подальші реєстраційні дії є законними та не можуть бути скасовані з формальних міркувань, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано справу із суду першої інстанції.

14 вересня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 24 листопада 2016 року № 2114, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В.

24 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В. була проведена державна реєстрація речових прав на об`єкт нерухомого майна, квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер 972544680000 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32533828 від 24 листопада 2016 року.

Наказом Міністерства юстиції України від 06 червня 2017 року № 1813/5 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 листопада 2016 року № 32533828, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., яким зареєстроване право власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та пов`язані з ним рішення про державну реєстрацію речових прав по даному об`єкту нерухомого майна, зазначених в пунктах 9-19 оскаржуваного наказу:

- індексний номер 30078280 від 16 червня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець В. Ю., за яким право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване за ТОВ "Фактор Інвест Плюс";

- індексний номер 30236863 від 29 червня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левінець В. Ю., за яким право власності на вказану зареєстроване за ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Гарант Актив";

- індексний номер 30472499 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В., за яким погашено право власності на квартиру у зв`язку з її поділом;

- індексний номер 30473272 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В., за яким закрито розділ та реєстраційну справу на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з її поділом на квартири: № 76-а та № 76-б ;

- індексний номер 30472231 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В., за яким право власності на квартиру № 76-а зареєстроване за ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Гарант Актив", з відкриттям розділу;

- індексний номер 30487089 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким право власності на квартиру № 76-а зареєстроване за ОСОБА_4 ;

- індексний номер 30487733 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким зареєстровано заборону на нерухоме майно в інтересах ОСОБА_5 ;

- індексний номер 30487803 від 15 липня 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким зареєстровано іпотеку на квартиру № 76-а за іпотекодержателем ОСОБА_5 ;

- індексний номер 32530761 від 24 листопада 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким припинено обтяження квартири № 76-а ;

- індексний номер 32531043 від 24 листопада 2016 року, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким припинено іпотеку на квартиру № 76-а ;

- індексний номер 32533828 від 24листоада 2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В. В., за яким було зареєстроване право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Наказ Міністерства юстиції України від 06 червня 2017 року № 1813/5 прийнятий за наслідком розгляду комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації скарги громадянина ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_8 від 23 травня 2017 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 травня 2017 року за № 15205-0-33-17.

ОСОБА_9 та ОСОБА_2 зверталися з адміністративним позовом щодо оскарження вказаного наказу Міністерства юстиції України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року у справі № 826/11134/17 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року скасовано та прийнято постанову, якою їх позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано пункт 9-19 наказу Міністерства юстиції України від 06 червня 2017 року № 1813/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року касаційні скарги ОСОБА_1, Міністерства юстиції України, ТОВ "КУА "Інтер Кепітал Груп", ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року скасовано.

Провадження у справі № 826/11134/17 закрито.

Роз`яснено про право позивачів на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 686/985/16-ц, від 04 травня 2022 року у справі № 357/9440/20, від 15 червня 2022 року у справі № 372/1168/20 та від 29 червня 2022 року у справі № 607/10981/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно із частинами першою-третьою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Встановивши, що зміст і характер правовідносин між учасниками справи вказує на те, що цей спір виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за якою зареєстровано право власності на спірне майно, тобто фізичними особами, щодо речових прав на нерухоме майно, щодо якого здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Міністерство юстиції України, як орган, який здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав, є неналежним відповідачем у цій справі, правильно відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_1 з цієї підстави, оскільки вона пред`явила позовні вимоги виключно до Міністерства юстиції України та не заявляла клопотань про заміну відповідача чи залучення інших осіб у якості співвідповідачів.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем у справі, оскільки позовними вимогами є скасування саме його наказу, є помилковими.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 826/11134/17 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_7, ТОВ "Компанія з управління активами "Інтер Кепітал Груп", ТОВ "Фактор Інвест Плюс", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дерев`янко Вікторія Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левінець Валентина Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, ОСОБА_4, ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Гарант Актив" про визнання протиправним та скасування пунктів наказу, зобов`язання вчинити дії, зазначено, що "публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з пунктами 9-19 наказу Міністерства юстиції України від 06 червня 2017 року № 1813/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень". Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивачів. Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно. Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства".

Тобто, вимоги, які ОСОБА_1 заявила до Міністерства юстиції України у справі, яка переглядається, є лише похідними для вирішення приватно-правового спору між фізичними особами щодо визначення права власності на нерухоме майно та не можуть бути розглянуті окремо.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції були правильно враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09 лютого 2022 року у справі № 757/34482/19-ц (провадження № 61-2407св21), в якій предметом розгляду були подібні правовідносини та склад учасників справи.

Правові висновки апеляційного суду також узгоджуються з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17 (провадження № 11-318апп19).

Про ефективність судового захисту та необхідність звертатися до суду з позовом до особи, з якою у позивача існує спір щодо того, чи іншого права, а не до реєстратора, Велика Палата Верховного Суду наголосила й у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 806/5244/15 (провадження № 12-3гс22), вказавши, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги щодо спору по суті Верховним Судом до уваги не беруться та не перевіряються, оскільки у задоволенні позову було обґрунтовано відмовлено з процесуальних підстав.

Посилання касаційної скарги на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у раніше прийнятих постановах Верховного Суду не заслуговує на увагу, оскільки у справах були встановлені різні фактичні обставини, а норми права, які були в них застосовані, стосувалися суті спорів, у той час як у цій справі відмовлено у задоволенні позову було через його пред`явлення до неналежного відповідача.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм процесуального права, були предметом дослідження у апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його постанови не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк