розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2020 року в складі судді Фирси Ю. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,

Зміст вимог позовної заяви

У червні 2020 роду ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої залишилось спадкове майно, до складу якого входить право на земельну частку (пай) розміром 6,67 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері вона звернулась до П`ятихатської державної нотаріальної контори, однак отримала відмову з посиланням на те, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки вона пропустила строк для прийняття спадщини, а також відсутній документ, який підтверджує право власності ОСОБА_4 на право на земельну частку (пай).

У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 6,67 умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_4 відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0065707, виданого 06 червня 1997 року П`ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.

Короткий зміст рішення та постанов судів попередніх інстанцій

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що, звертаючись із позовом, ОСОБА_1 вказала відповідачем Саксаганську сільську раду П`ятихатського району Дніпропетровської області та, як на підставу позову посилалася на відсутність у неї оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай). Постановою державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори 16 квітня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій з посиланням на те, що вона не подала до нотаріальної контори оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай). Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачкою не оскаржена. У судовому засіданні встановлено, що оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0065707 не втрачений, він знаходиться у третьої особи ОСОБА_2, який був наданий останнім для огляду в судовому засіданні. Разом з тим

ОСОБА_1 не зверталась до суду з позовом про витребування його у особи, в якої він знаходиться.

Суд першої інстанції зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки звернення з вказаним позовом є неналежним способом захисту порушеного права позивача.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд зазначив, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки звернення з вказаним позовом є неналежним способом захисту порушеного права позивачки. Доводи апеляційної скарги, що оскаржуваним рішенням порушуються спадкові права позивачки та гарантоване державою право на власність, чим позбавляє її можливості отримати майно у спадок, колегія суддів відхилила, оскільки вона передчасно звернулась до суду із цим позовом. ОСОБА_1 має право на звернення із позовом про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та клопотанням про витребування оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0065707 від ОСОБА_2 .

Аргументи учасників

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У серпні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що:

- суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про обрання нею неналежного способу захисту порушеного права з урахуванням того, що сертифікат на земельну частку (пай), яка є предметом спору, знаходиться в ОСОБА_2 ;

- при зверненні до суду з цим позовом вона посилалася на неможливість оформлення права на спадщину після смерті матері, що підтверджується відповідною відмовою нотаріуса, мотивованою відсутністю сертифіката на земельну частку (пай);

- обраний нею спосіб захисту порушеного права передбачений статтею 16 ЦК України, а тому він є ефективним і підлягає судовому захисту. Однак суди цього не врахували, у зв`язку з чим помилково ухвалили рішення про відмову у задоволенні позову.

Короткий зміст заяви ОСОБА_2 .

У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із заявою, в якій вказує, що сертифікат на право на земельну частку (пай) знаходився у ОСОБА_1 з 14 квітня 1997 до 03 липня 2017 року. Зазначає, що він не вказував про втрату цього сертифікату.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі; витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 487/9435/15-ц, від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18, постанові Верховного Суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області померла ОСОБА_4 .

Після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить право на земельну частку (пай) розміром 6,67 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчить сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0065707 від 06 червня 1997 року, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.

Згідно з копією спадкової справи № 125/2017, заведеної П`ятихатською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини за законом 11 травня 2017 року до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2 та 16 квітня 2019 року позивачка ОСОБА_1

11 травня 2017 року ОСОБА_2 державним нотаріусом П`ятихатської державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що ним пропущений строк для прийняття спадщини та неможливо встановити факт родинних відносин між матір`ю та сином.

03 липня 2017 року рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області у справі № 190/699/17 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, як між матір`ю та сином, визнано за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 6,67 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2017 року у справі № 190/699/17 в частині визнання за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 права на земельну частку (пай) розміром 6,67 умовних кадастрових гектарів скасовано, в цій частині позовних вимог відмовлено (через пропуск строку). В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

16 квітня 2019 року ОСОБА_1 державним нотаріусом П`ятихатської державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що нею пропущений строк для прийняття спадщини, а також у зв`язку із відсутністю документа, який підтверджує наявність на момент відкриття спадщини право власності ОСОБА_4 на земельну частку (пай).

01 жовтня 2019 року рішенням Дзержинського районного суду Дніпропетровської області встановлено факт постійного проживання на час відкриття спадщини спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позиція Верховного Суду

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 335/4419/19 (провадження № 61-6171св21) зазначено: "пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України (1618-15) . За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року в справі № 501/672/16-ц (провадження № 61-14670св21) вказано, що: "у справах про визнання права на частку в спільній частковій власності чи права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування".

У справі, що переглядається:

- ОСОБА_1 просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 6,67 умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_4 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДП № 0065707 виданого 06 червня 1997 року П`ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області;

- суди не врахували, що у справах про визнання права на частку в спільній частковій власності чи права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування;

- суди встановили, що спадкоємцем, який прийняв спадщину, після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1, яка 16 квітня 2019 року звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 01 жовтня 2019 року рішенням Дзержинського районного суду Дніпропетровської області встановлено факт постійного проживання на час відкриття спадщини спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом 11 травня 2017 року, проте постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2017 року у справі № 190/699/17 в частині визнання за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 права на земельну частку (пай) розміром 6,67 умовних кадастрових гектарів скасовано, в цій частині позовних вимог відмовлено (через пропуск строку). В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін;

- за таких обставин належним відповідачем за вимогою ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування є відповідний орган місцевого самоврядування, а саме Саксаганська сільська рада П`ятихатського району Дніпропетровської області;

- суди не звернули уваги на те, що Виконавчий комітет Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області є неналежним відповідачем за вимогою ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Саксаганська сільська рада П`ятихатського району Дніпропетровської області не залучена до участі у справі як відповідач, ОСОБА_1 позовних вимог до Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області не пред`являла, клопотань про заміну неналежного відповідача не заявляла.

За таких обставин суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову, проте помилився щодо мотивів такої відмови. Тому оскаржені рішення належить змінити в мотивувальних частинах, виклавши її у редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 335/4419/19 (провадження № 61-6171св21), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року в справі № 501/672/16-ц (провадження № 61-14670св21),колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржені рішення змінити в мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови.