розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2022року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Матківської М. В.,

Короткий зміст вимог позовних заяви і рішень судів попередніх інстанцій

Ужовтні 2021 року Комунальне підприємство "Турбота" Стрижавської селищної ради (далі - КП "Турбота") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 30 січня 2014 року Виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради прийнято рішення № 14 "Про визначення виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, водопостачання, водовідведення та вивозу рідких нечистот у житлову фонді" відповідно до якого, КП "Турбота" визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, водопостачання, водовідведення та вивозу рідких нечистот.

01 березня 2013 року між КП "Турбота" та ОСОБА_1 укладений договір про надання житлово-комунальних послуг № 1108.

Станом на 31 серпня 2021 року зі сплати спожитих відповідачем житлово-комунальних послуг за період із вересня 2018 року до серпеня 2021 року за особовим рахунком НОМЕР_1 виникла заборгованість на суму 12 683,11 грн.

КП "Турбота" зверталося до Вінницького районного суду Вінницької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Проте, оскільки між стягувачем та боржником наявний спір, виданий судовий наказ скасовано ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 20 вересня 2021 року у справі № 128/3356/20.

Враховуючи викладене, КП "Турбота" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 12 683,11 грн.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17 грудня 2021 року у складі судді Ганкіної І. А. позов КП "Турбота" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Турбота" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 12 683,11 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обов`язку споживача оплатити надані житлово-комунальні послуги.

21 червня 2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги, а саме: сплатити судовий збір та подати суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Роз`яснено, що протягом цього строку апелянт має право на подання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав для його поновлення, підтвердивши відповідними доказами. У разі невиконання вимог ухвали або ж вказані підстави про поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив із того, що подаючи апеляційну скаргу поза межами встановленого законом строку, більш ніж через 6 місяців, апелянт не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження цього рішення, із наданням відповідних доказів на підтвердження поважності пропуску процесуального строку. Крім того, ОСОБА_1, звертаючись до суду із апеляційною скаргою не сплатила судовий збір у розмірі 2 724,00 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що з часу отримання копії ухвали апеляційного суду від 27 червня 2022 року ні апелянт, ні її представник жодних дій, спрямованих на усунення недоліків скарги в частині порушення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження цього рішення, шляхом подання відповідного клопотання, не вчинили. Про причини невиконання суду не повідомлено, також до суду апеляційної інстанції не надходила заява про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2022 року, в якій просить скасувати вказане судове рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. У касаційній скарзі вказує на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просила суд поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію судового рішення її представник отримав лише 23 травня 2022 року.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Частиною третьою статті 411 ЦПК Українипередбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції з таких підстав.

Нормативно-правове обґрунтування

Стаття 129 Конституції Українивстановлює основні засади судочинства, серед яких передбачено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).

Згідно зі статтею 354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК Україниапеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених у статті 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

ОСОБА_1, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, вказала на те, що лише 23 травня 2022 року її представник ОСОБА_2 отримав в канцелярії суду першої інстанції оскаржуване судове рішення, у зв`язку з чим вона просить поновити припущений строк для подання апеляційної скарги.

Матеріали цивільної справи №128/3005/21, які надій до Верховного Суду у електронному вигляді, на сторінці 61 підтверджують доводи представника заявниці про те, що у тексті апеляційної скарги на перші її сторінці (останнє речення) містить прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, залишив апеляційну скаргу ОСОБА_2 без руху, оскільки, подавши апеляційну скаргу поза межами встановленого законом строку, більш ніж через 6 місяців, апелянт не порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження цього рішення, із наданням відповідних доказів на підтвердження поважності пропуску процесуального строку.

З урахуванням наведеного, висновки суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з відсутністю клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 у встановлений судом строк не подала до суду клопотання про поновлення строку, Верховний Суд визнає необґрунтованими.

Наведене дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 357, 358 ЦПК України та дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК Українипідставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції (частина четверта статті 406 ЦПК України).

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2022 року - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції повинен повторно вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження з урахуванням клопотання про поновлення строку, викладеного в апеляційній скарзі ОСОБА_1 .

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Українисуд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2 задовольнити.

УхвалуВінницького апеляційного суду від 15 липня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.