розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2020 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 07 червня 2021 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,

Зміст вимог позовної заяви

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк"; банк), третя особа - Одеська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "Національні інформаційні системи"), про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 10 березня 2016 року вона придбала транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп н/пр - самоскид-е "Samro" модель SB 334, 1996 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, у ОСОБА_2 .

Договір купівлі-продажу (по дорученню) транспортного засобу ТСЦ 6345-147 від 10 березня 2016 року був оформлений та підписаний сторонами в територіальному сервісному центрі № 6345 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області в присутності адміністратора ТСЦ 6345 ОСОБА_3 .

Того ж дня, 10 березня 2016 року, вказаний транспортний засіб було знято з реєстрації та після реєстрації транспортного засобу було змінено реєстраційний номер на НОМЕР_3, поставлено на реєстраційний облік у Територіальному сервісному центрі № 6345 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, на її ім`я видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу

НОМЕР_4, у якому вона зазначена як власник цього транспортного засобу.

Посилалась на те, що на час укладання зазначеного договору купівлі-продажу та реєстрації транспортного засобу на її ім`я будь-яких обтяжень або обмежень на транспортний засіб не було, що підтверджується пунктом 1.3 договору купівлі-продажу.

Разом з тим, 28 серпня 2018 року, коли вона намагалась зняти з реєстрації зазначений транспортний засіб, виявилось, що згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23 серпня 2018 року № 56701865 транспортний засіб з номером шасі НОМЕР_1 є предметом застави рухомого майна за договором застави від 18 лютого 2008 року № 735 з АТ "Імексбанк" і на нього накладено усі типи обтяження.

Обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано 03 квітня 2018 року.

Тобто реєстрація обтяження була здійснена після реєстрації вказаного транспортного засобу на її ім`я.

При цьому згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23 серпня 2018 року № 56707308 при перевірці наявності обтяжень з параметром запиту " ОСОБА_1" будь-які обмеження та обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні.

Стверджувала, що вона є добросовісним набувачем транспортного засобу і наявність такого обтяження порушує її право розпоряджатись транспортним засобом.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просила:

- усунути їй перешкоди у користуванні транспортним засобом - спеціалізований напівпричіп н/пр - самоскид-е "Samro" модель SB 334, 1996 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна: зареєстрованого 03 квітня 2018 року 17:32:20 за № 16804503 реєстратором: Одеська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи"; вид обтяження: приватне обтяження; тим реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження; договір застави автотранспорту 735, 10 лютого 2008 року, АТ "Імексбанк", об`єкт обтяження: автомобіль вантажний Renault 22 GVA1, 2000 року випуску, номер об`єкта НОМЕР_5, номер державної реєстрації НОМЕР_6 ; обтяжувач - ПАТ "Імексбанк"; боржник - СТ "КотлТранс".

Короткий зміст рішення і постанови судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 07 червня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що:

- звертаючись до суду з цим позовом про усунення перешкод у користуванні спеціалізованим напівпричепом н/пр-самоскид-е "Samro" модель SB 334, 1996 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, позивачка вказувала, що на час придбання цього транспортного засобу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження цього майна;

- відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень;

- позивачка не довела, що на момент укладення договору відчуження причепу від 10 березння 2016 року була відсутня застава банку, предметом якої були спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид-е "Samro" модель SB 334, 1996 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також автомобіль Renault 22GVA1, 2002 року випуску, шасі № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

- наступне відчуження причепу та автомобіля здійснювалося під час дії обтяження за відсутності згоди обтяжувача (банка), тому АТ "Імексбанк", як заставодержатель, має право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави відповідно до приписів статей 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень";

- посилання позивачки на те, що вона є добросовісним набувачем та не значиться боржником, а їй було протиправно відмовлено у перереєстрації, є безпідставними, оскільки відповідно до статті 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Тобто причеп при переході у власність ОСОБА_1 залишився у заставі;

- доказів припинення застави СП "КотлТранс" у розумінні статті 28 Закону України "Про заставу" матеріали справи не містять.

Аргументи учасників

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У липні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі та її уточненій редакції ОСОБА_1 зазначає, що:

- при відмові у задоволенні позову суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили її аргументів про те, що на момент придбання спірного рухомого майна не існувало застави чи будь-якого іншого обтяження на це майно. В іншому випадку договір купівлі-продажу не був би укладений та зареєстрований;

- продавцем майна був ОСОБА_2, який не мав жодного відношення до застави;

- реєстрація обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована 03 квітня 2018 року, тобто після придбання нею майна;

- системний аналіз статті 27 Закону України "Про заставу" та статей 9, 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" свідчать про те, що вона є третьою стороною у правовідносинах, що випливають із договору застави, а тому за відсутності відповідного запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вона є добросовісним набувачем, оскільки не знала і не могла знати про наявність договору, укладеного між АТ "Імексбанк" і СТ "КотлТранс";

- висновок судів про те, що у цьому випадку застава зберігає силу у разі переходу права власності до неї, не відповідає вимогам закону;

- посилання судів на те, що вона набула рухоме майно з порушенням вимог закону, є непереконливим, оскільки вони не спростували презумпцію правомірності правочину.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 10 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу (спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид-е "Samro" модель SR 334; 1996 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (ТСЦ 6345-147), який був оформлений та підписаний сторонами в територіальному сервісному центрі № 6345 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області (а. с. 9-10).

10 березня 2016 року вказаний транспортний засіб знято з реєстрації та після реєстрації транспортного засобу було змінено реєстраційний номер на НОМЕР_3, поставлено на реєстраційний облік у Територіальному сервісному центрі № 6345 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, про що на ім`я позивачки видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, у якому вона зазначена як власник транспортного засобу.

Згідно з витягом із Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23 серпня 2018 року № 56701865 цей транспортний засіб із номером шасі НОМЕР_1 є предметом застави рухомого майна по договору застави від 18 лютого 2008 року № 735 з АТ "Імексбанк" та на нього накладено обтяження з 03 квітня 2018 року (а. с. 6).

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23 серпня 2018 року № 56707308 при перевірці наявності обтяжень з параметром запиту " ОСОБА_1" - будь-які обмеження та обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутні.

18 лютого 2008 року між ПАТ "Імексбанк" та Споживчим товариством "Котл Транс" (далі - СТ "Котл Транс") укладено договір № 735 про надання кредиту, відповідно до якого банк надав СТ "Котл Транс" у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 141 000,00 євро зі сплатою 13 % річних з кінцевим терміном погашення 16 лютого 2011 року (а. с. 45-50).

18 лютого 2008 року між ПАТ "Імексбанк" та СТ "Котл Транс" в особі голови Міняйла О. О. укладено договір застави № 735, посвідчений державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори за №295, відповідно до якого передано в заставу банку рухоме майно, а саме: автомобілі та причепи у кількості 18 штук (а. с. 51-59).

Серед указаного рухомого майна є спеціалізований напівпричіп н/пр -самоскид-е "Samro" модель SB 334, рік випуску 1996, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також автомобіль Renault 22GVA1, 2002 року випуску, шасі № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 28 лютого 2008 року № 17237765 28 лютого 2008 року зареєстровано приватне обтяження - заставу рухомого майна на підставі договору застави від 18 лютого 2008 року № 735.

Об`єктом обтяження було рухоме майно боржника СТ "Котл Транс" у кількості 18 об`єктів, код 31818122, розмір основного зобов`язання 141 000,00 євро, обтяжувач - філія АКБ "Імексбанк". Серед об`єктів обтяження є і спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид-е "Samro" модель SB 334; рік випуску 1996, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також автомобіль Renault 22GVA1, 2002 року випуску, шасі № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6 (а. с. 60-62).

Позиція Верховного Суду

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18) зазначено, що "з дати набрання чинності ГПК України (1798-12) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18) вказано, що "законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З дати набрання чинності ГПК України (1798-12) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 910/9362/19 (провадження № 12-180гс19) зроблено висновок, що "до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18).

Велика Палата Верховного Суду додатково звертає увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці".

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).

Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі (пункт 5 частини першої статті 409 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

- при зверненні із позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу ТСЦ 6345-147 від 10 березня 2016 року вона придбала транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп н/пр - самоскид-е "Samro" модель SB 334, 1996 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, у ОСОБА_2 . Під час укладання договору купівлі-продажу та реєстрації транспортного засобу на її ім`я будь-яких обтяжень або обмежень на транспортний засіб не було, що підтверджується пунктом 1.3 договору купівлі-продажу. 28 серпня 2018 року їй стало відомо, що транспортний засіб з номером шасі НОМЕР_1 є предметом застави рухомого майна за договором застави від 18 лютого 2008 року № 735, укладеним між ПАТ "Імексбанк" та СТ "Котл Транс", і на нього накладено усі типи обтяження, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23 серпня 2018 року № 56701865. Обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано 03 квітня 2018 року. ОСОБА_1 вказувала, що є добросовісним набувачем транспортного засобу і наявність такого обтяження порушує її право розпоряджатись транспортним засобом;

- ОСОБА_1 просила усунути їй перешкоди у користуванні транспортним засобом - спеціалізований напівпричіп н/пр - самоскид-е "Samro" модель SB 334, 1996 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна: зареєстрованого 03 квітня 2018 року 17:32:20 за № 16804503, на підставі договору застави автотранспорту від 10 лютого 2008 року, обтяжувач ПАТ "Імексбанк";

- суди встановили, що 18 лютого 2008 року між ПАТ "Імексбанк" та СТ "Котл Транс" укладено договір № 735 про надання кредиту, відповідно до якого банк надав СТ "Котл Транс" у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 141 000,00 євро зі сплатою 13 % річних з кінцевим терміном погашення 16 лютого 2011 року. Договір застави від 18 лютого 2008 року № 735 був укладений між ПАТ "Імексбанк" та СТ "Котл Транс" для забезпечення виконання основного зобов`язання за договором № 735 про надання кредиту, укладеним між ПАТ "Імексбанк" та СТ "Котл Транс";

- спір виник щодо зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна, внесеного на підставі договору застави від 18 лютого 2008 року № 735, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання за договором № 735 про надання кредиту, укладеним між ПАТ "Імексбанк" та СТ "Котл Транс". Тобто сторонами основного зобов`язання є юридичні особи - ПАТ "Імексбанк" та СТ "Котл Транс";

- ОСОБА_1 звернулася із позовом у липні 2019 року, тобто після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) ;

- судам необхідно було закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що оскаржені судові рішення належить скасувати та провадження у справі закрити.

Оскільки касаційний суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Керуючись статтями 255, 256, 409, 400, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 червня 2021 року скасувати.

Провадження у справі № 522/11081/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", третя особа - Одеська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження, закрити.