розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Гармаш Т. І. від 24 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,від 26 травня 2022 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

У вересні 2017 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зазначало, що 05 вересня 2008 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір № 83/AV/19/-09-08 про надання кредиту в сумі 38 880,00 доларів США зі сплатою 8,9 % річних, які позичальник зобов`язався повернути до 05 вересня 2015 року.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань за указаним кредитним договором між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та

ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 83/AV/19-08/П1

від 05 вересня 2008 року.

30 січня 2009 року між ВАТ Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою змінено дату останнього платежу - не пізніше 05 січня 2017 року. Також цього дня між ВАТ Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору поруки, згідно з якою поручитель засвідчила, що ознайомлена з кредитним договором та додатковою угодою до нього, а також з договором про відкриття кредитної лінії і погоджується з їх умовами.

Посилаючись на невиконання відповідачами свого обов`язку за кредитним договором, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 21 квітня 2017 року становить 910 311,14 грн.

Стислий виклад заперечень відповідачів

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечували проти задоволення позову.

ОСОБА_1 зазначав, що згідно з виконавчим написом від 15 серпня

2017 року № 8123 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 841 484,64 грн було звернуто стягнення на транспортний засіб, що належить йому на праві власності. Вважає, що позивач намагається у такий спосіб стягнути з нього подвійну суму пені за один і той самий період її нарахування. Крім того, посилаючись на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , вважав, що ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не має права нараховувати проценти, комісії за користування кредитом, пеню після 18 грудня 2015 року (дата відкриття процедури ліквідації).

ОСОБА_2 зазначала, що її порука припинилася з підстав, передбачених частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України, оскільки позивач, звернувшись до суду з позовом до неї 21 вересня

2017 року, пропустив шестимісячний строк для пред`явлення вимог до поручителя.

Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій

Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2017 року позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" солідарно заборгованість за кредитним договором у сумі 930 311,14 грн.

Стягнуто у рівних частинах з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" судовий збір у сумі 13 654,67 грн.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2018 року поновлено ОСОБА_2 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення,заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення від 21 листопада 2017 року у справі №401/2524/17 скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 14 листопада 2018 року залучено до участі у справі правонаступника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - ТОВ "Вердикт Капітал".

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Гармаш Т. І. від 24 червня 2021 року позовні вимоги ТОВ "Вердикт Капітал" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" солідарно заборгованість за кредитним договором у сумі

930 311,14 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі не виконали взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та договором поруки, заборгованість за кредитним договором не погашена, у зв`язку із чим з відповідачів підлягає стягненню солідарно на користь позивача заборгованість у розмірі 930 311,14 грн. Доводи відповідачів щодо наявності подвійного стягнення, відсутності підстав для нарахування процентів, комісії та пені, а також припинення поруки на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України суд вважав необґрунтованими та недоведеними належними та достатніми доказами.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість за кредитним договором у сумі 930 311,14 грн.

Відмовлено у задоволенні вимоги ТОВ "Вердикт Капітал" про стягнення солідарно з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у сумі 930 311,14 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції в частині наявності підстав для стягнення з позичальника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі, заявленому позивачем, є правильним. В частині доводів відповідача щодо подвійного стягнення суми заборгованості суд апеляційної інстанції зазначив, що наявність виконавчого напису нотаріуса від 15 серпня 2017 року, за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом та пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту. Також не припиняють дію кредитного договору віднесення банку до категорії неплатоспроможних, запровадження процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

При вирішенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції не врахував, що порука ОСОБА_2 є припиненою відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки додатковою угодою № 1 від 30 січня

2009 року № 1 до кредитного договору визначено, що кредитні кошти повинні бути повернуті до 05 січня 2017 року, при цьому із цим позовом банк звернувся лише 26 вересня 2017 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

04 липня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2022 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14, постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 752/13945/15-ц, від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій не урахували безпідставне залучення до участі у справі в якості правонаступника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - ТОВ "Вердикт Капітал", з огляду на те, що відсутні належні докази відступлення права вимоги за договором кредиту від 05 вересня 2008 року № 83/AV/19/-09-08. Посилається на те, що додаток № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 03 жовтня 2018 року містить відомості лише про відступлення прав вимоги за договорами застави, а також, що підпис про засвідчення витягу з зазначеного додатку здійснено неуповноваженою особою. Крім того, вважає порушенням норм процесуального права розгляд справи на підставі копій письмових доказів, без огляду їх оригіналів.

Також заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не перевірили розрахунок заборгованості за кредитним договором, не урахували те, що позивач просив стягнути суму у розмірі 910 311,14 грн, тоді як суд стягнув на 20 000,00 грн більше (930 311,14 грн). Також суди залишили поза увагою звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого нотаріуса від 15 серпня 2017 року № 8123, відкриття виконавчого провадження щодо його примусового виконання та відчуження належного йому автомобіля на електронних торгах, які відбулися 13 грудня 2021 року.

Крім того, не звернули увагу суди попередніх інстанцій і на те, що розмір пені значно перевищує розмір заборгованості, що порушує вимоги статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Помилковим вважає також не залишення позовної заяви без розгляду, враховуючи повторну неявку позивача у судові засідання, які відбувались у суді першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2022 року розстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2022 року, шляхом:

- сплати судового збору у розмірі 13 000,00 (тринадцять тисяч) грн у строк до 01 серпня 2022 року (включно);

- сплати судового збору у розмірі 14 909 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн 33 коп. до дня ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення за наслідками розгляду вказаної касаційної скарги.

29 липня 2022 року ОСОБА_1 сплачено 13 000,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2022 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2021 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано із суду першої інстанції цивільну справу № 401/2524/17.

12 серпня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла справа № 401/2524/17 в електронному вигляді.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

17 серпня 2022 року ТОВ "Вердикт Капітал" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому товариство посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

ТОВ "Вердикт Капітал" зазначає, що суду першої інстанції було надано належні та допустимі докази правонаступництва ТОВ "Вердикт Капітал" у спірних правовідносинах, зокрема договір про відступлення прав вимоги та реєстр боржників за цим договором.

Суди попередніх інстанцій правильно встановили, що кредитні кошти за договором кредиту не повернуті, що не спростовано позичальником, а тому наявність виконавчого напису нотаріуса не свідчить про припинення кредитного зобов`язання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

05 вересня 2008 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та

ОСОБА_1 укладений договір № 83/AV/19-09-08 про надання кредиту в сумі 38 880,00 доларів США зі сплатою 8,9 % річних.

05 вересня 2008 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та

ОСОБА_2 укладено договір поруки № 83/AV/19-08/П1, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалась відповідати у повному обсязі в солідарному порядку за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору.

30 січня 2009 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно з якою останню сплату ануітетного платежу позичальник зобов`язується здійснити не пізніше 05 січня 2017 року.

30 січня 2009 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2, ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору поруки, у якій сторони погодили зміни, внесені до кредитного договору, згідно з додатковою угодою № 1 від 30 січня 2019 року.

Копією заяви на видачу готівки від 05 вересня 2008 року підтверджується факт отримання ОСОБА_1 у ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" грошових коштів в сумі 38 800 доларів США.

Згідно з договором застави автомобіля від 05 вересня 2008 року №83/AV/19-08Z та додатковою угодою до договору застави, укладеною

30 липня 2011 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", як заставодержателем, та ОСОБА_1, як заставодавцем, останній передав у заставу заставодержателю автомобіль марки Toyota, модель FJ Cruiser, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, як забезпечення повернення кредитних ресурсів на суму 38 880,00 доларів США.

15 серпня 2017 року приватним нотаріусом Ковальчук С. П. вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб марки Toyota моделі FJ Cruiser ЗНГ 2007 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, виручених від реалізації заставленого майна запропоновано задовольнити вимоги ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у сумі 1 841 484, 64 грн.

Зазначений виконавчий напис оспорено ОСОБА_1 в судовому порядку (справа № 757/40879/18-ц).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", заборгованість за кредитним договором станом на 21 квітня

2017 року складає 910 311,14 грн, з яких: 15 320,79 доларів США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 21 квітня 2017 року становить 409 934,30 грн, - кредитна заборгованість; 1 075,09 доларів США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 21 квітня 2017 року становить 28 765,90 грн, - сума простроченої заборгованості зі сплати процентів; 454 507,26 грн - пеня.

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 03 жовтня

2018 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відступило ТОВ "Вердикт Капітал", а ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №83/AV/19-09-08, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 Цивільного кодексу України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договором кредиту

№ 83/AV/19/-09-08 від 05 вересня 2008 року, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1, визначено строк кредитування до

05 січня 2017 року. Виконання зобов`язань забезпечено порукою ОСОБА_2 та заставою автомобіля, належного позичальнику.

Кредитор скористався правом на захист свого порушеного права в позасудовому порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, яким звернуто стягнення на предмет застави. Вимоги до поручителя та позичальника про стягнення кредитної заборгованості є предметом розгляду справи, у якій подано касаційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивачем пропущено шестимісячний строк пред`явленя вимоги до поручителя, дійшов висновку про припинення поруки ОСОБА_2 на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України. Судове рішення апеляційної інстанції частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 не оскаржується, а тому в силу положень статті 400 ЦПК України в цій частині в касаційному порядку не переглядається.

Частина четверта статті 591 ЦК України містить загальне правило, що якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Наявність невиконаного судового рішення про стягнення кредитної заборгованості не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням із застосуванням кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права, не є подвійним стягненням заборгованості.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16 (провадження № 12-117гс18).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів виконання виконавчого напису нотаріуса від 15 серпня 2017 року про звернення стягнення на предмет застави, доказів погашення від реалізації предмета застави заборгованості за кредитним договором, а також з огляду на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року у справі № 757/40879/18-ц зазначений виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, законним та обґрунтованим слід визнати висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором.

Водночас, перевіряючи розмір заборгованості за кредитним договором, заявленої позивачем до стягнення, суд апеляційної інстанції не перевірив наявність підстав для нарахування процентів та пені після настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором та закінчення строку кредитування.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, комісію, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпеченя частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).

Зазначений правовий висновок підтриманий у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2022 року у справі № 203/1916/14-ц, від 22 серпня 2022 року у справі № 715/162/20, від 05 вересня 2022 року у справі № 369/9735/15-ц, від 14 вересня 2022 року у справі № 447/812/20, від 14 вересня 2022 року у справі № 216/1810/15-ц.

Ураховуючи, що зазначений правовий висновок не був урахований судом апеляційної інстанції, з огляду на положення частини третьої статті 400 ЦПК України, зміст заявлених позовних вимог, а також наявний у матеріалах справи детальний розрахунок процентів за кредитним договором, колегія суддів вважає за необхідне навести наступний розрахунок заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з позичальника.

Звертаючись до суду із цим позовом, ПАТ "Банк" Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ТОВ "Вердикт Капітал", просило суд стягнути на його користь заборгованість за кредитним договором, розраховану станом на 21 квітня 2017 року, яка складається з тіла кредиту, прострочених процентів, нарахованих за період з 05 вересня 2008 року по 21 квітня

2017 року та пені, нарахованої за період з 12 січня 2017 року по 21 квітня 2017 року. При цьому позивачем завлено вимоги про стягнення зазначених сум у національній валюті Україні - гривні.

Ураховуючи визначений сторонами строк кредитування - 05 січня

2017 року, на користь позивача підлягають стягненню не повернуте тіло кредиту у розмірі 15 320,79 доларів США, гривневий еквівалент якого визначений позивачем у сумі 409 934,30 грн, та прострочені проценти за період з 05 вересня 2008 року по 05 січня 2017 року у розмірі 673,60 доларів США, гривневий еквіваленти яких складає 18 023,34 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1, становить 427 957,64 грн.

Позовні вимоги про стягнення пені, нарахованої позивачем на підставі умов договору кредиту за період з 12 січня 2017 року по 21 квітня 2017 року, не підлягають задоволенню, оскільки заявлені поза межами визначеного договором строку кредитування. При цьому вимоги про стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України, не заявлялись позивачем, а тому не були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги щодо безпідставного залучення до участі у справі в якості правонаступника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - ТОВ "Вердикт Капітал" є необґрунтованими та зводяться до переоцінки доказів.

Колегія суддів зауважує, що як судом першої, так і апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам відступлення прав вимоги за договором кредиту, укладеним з

ОСОБА_1, при цьому відповідач не скористався своїм правом на апеляційне оскарження ухвали Світловодського міськрайонного суду

від 14 листопада 2018 року про залучення до участі у справі правонаступника позивача - ТОВ "Вердикт Капітал". Посилання ОСОБА_1 на неможливість апеляційного оскарження зазначеної ухвали суду окремо від рішення суду спростовується положеннями пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а постанова Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2022 року зміні (у мотивувальній та резолютивній частинах) щодо визначення суми заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача з ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судового збору

Згідно з положеннями частин першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Ураховуючи, що за наслідками касаційного перегляду судове рішення апеляційного суду змінене в частині суми заборгованості, яка підлягає до стягнення, колегія суддів вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат у справі.

З огляду на те, що позивач у прохальній частині позовної заяви просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за договором кредиту у розмірі 930 311,14 грн, а за наслідками касаційного перегляду справи позовні вимоги підлягають до задоволення у розмірі 427 957,64 грн (46 % від заявлених вимог), сума судового збору, яка підлягає стягненню з

ОСОБА_1 в порядку розподілу судових витрат, понесених у суді першої інстанції становить 6 281,15 грн (13 654,67 грн (сплачений судовий збір при поданні позовної заяви) *46 %).

Справа переглядалася в апеляційному порядку, в тому числі за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який при поданні апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 20 391,99 грн. Ураховуючи, що за наслідками касаційного перегляду апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягала задоволенню на 54 %, на його користь з позивача підлягає стягненню судовий збір в порядку розподілу судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, у розмірі 11 011,67 грн (20 391,99 грн (сплачений судовий збір при поданні апеляційної скарги)* 54 %).

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ураховуючи часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_1, зміну судового рішення апеляційного суду в частині розміру заборгованості за договором кредиту з 930 311,14 грн до 427 957,64 грн (різниця становить 502 353,50 грн (54 % від заявлених вимог у касаційній скарзі)), беручи до уваги положення статті 141 ЦПК України, з позивача на користь

ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, який підлягав до сплати за подання касаційної скарги, у розмірі 15 071,04 грн (27 909,33 грн*54 %).

З огляду на те, що в порядку розподілу судових витрат з кожної із сторін підлягає стягненню на користь іншої зазначена вище сума сплаченого судового збору, колегія суддів дійшла висновку, що за результатами здійснення взаємозаліку сум з ТОВ "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 19 801,56 грн ((11 011,67 грн + 15 071,04 грн) - 6 281,15 грн).

Крім того, ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2022 року розстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2022 року, шляхом визначення двох платежів, один з яких у сумі 13 000,00 грн було сплачено до відкриття касаційного провадження, а другий платіж у розмірі 14 909,33 грн підлягав до сплати додня ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення за наслідками розгляду касаційної скарги, при цьому матеріали касаційного провадження не містять відповідних доказів виконання заявником зазначеного обов`язку, з ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 14 909,33 грн.

Керуючись статтями 402, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2022 року змінити в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", зменшивши її суму з 930 311 (дев`ятсот тридцять тисяч триста одинадцять) грн 14 коп. до 427 957 (чотириста двадцять сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн 64 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 801 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот одна) грн 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, належний до сплати за подання касаційної скарги, у розмірі 14 909 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн 33 коп., зарахувавши його за реквізитами: ГУК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207.