Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 333/3243/20
провадження № 61-5980 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - державний реєстратор центру надання адміністративних послуг Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєва Анастасія Володимирівна;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2021 року у складі судді Наумової І. Й. та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2022 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Кухаря С. В., Бєлки В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, третя особа - державний реєстратор центру надання адміністративних послуг Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєва А. В., про визнання довідки недійсною та скасування запису про державну реєстрацію права власності на будинок.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до її заяви про вступ у члени кооперативу від 07 липня 2018 року, сплати пайових внесків вона є членом Обслуговуючого кооперативу Садове товариство "Спутник" (далі - ОК СТ "Спутник") та їй надано у володіння земельну ділянку АДРЕСА_1 ).
Вказувала, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових
прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 04 червня 2020 року їй стало відомо про те, що державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською А. В. безпідставно було здійснено державну реєстрацію права власності на вищевказаний будинок АДРЕСА_2 за
ОСОБА_2 . Підставою для здійснення державної реєстрації будинку
АДРЕСА_2 стала довідка від 21 червня 2019 року № 21/1 про членство
ОСОБА_2 в ОК СТ "Спутник" та право володіння земельною ділянкою
і будинком АДРЕСА_2, внесення ним пайового внеску в повному обсязі. Вказана довідка в ОК СТ "Спутник" від 21 червня 2019 року № 21/1, на її думку,
є підробленою.
Позивачка зазначала, що запис у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень про право власності на будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 здійснений на підставі вищезазначеної підробленої довідки порушує її права, як законного володільця (користувача) земельної ділянки та будинку АДРЕСА_2 з наступних підстав.
Так, згідно зі Статуту ОК СТ "Спутник", затвердженого протоколом
від 19 грудня 2016 року № 4 загальних зборів його членів, кооператив за типом є обслуговуючим кооперативом, за напрямом діяльності садово-городнім, й утворюється шляхом об`єднання членів кооперативу з метою захисту їх майнових інтересів і соціальних прав. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких належать визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, тобто питання розпорядження майном.
Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України керівником OK СТ "Спутник" є ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки OK СТ "Спутник" від 21 травня 2020 року вона
є власником та користувачем земельної ділянки із садовим будинком
АДРЕСА_2, як така, що у встановленому Законом України "Про кооперацію" (1087-15) порядку сплатила за нього пайові та членські внески.
Згідно з повідомленням ОК СТ "Спутник" ОСОБА_2 також є членом кооперативу, однак він не володіє (користується) земельною ділянкою з садовим будинком АДРЕСА_2, пайових, членських, цільових внесків, які використовуються кооперативом для реєстрації права власності за вказану ділянку з будинком не сплачував та не сплачує.
Відповідно до відповіді ОК СТ "Спутник" на адвокатський запит довідка
від 21 червня 2019 року № 21/1, яку ОСОБА_2 надав державному реєстраторові, про право користування (власності) земельною ділянкою та будинком АДРЕСА_2, внесення ним пайового внеску у повному обсязі, нікому не надавалася, головою ОК СТ "Спутник" не підписувалася, а її зміст та форма не відповідають дійсності.
Отже, ОСОБА_2 незаконно набув право власності на будинок АДРЕСА_2, оскільки для набуття права власності на вказаний будинок необхідна наявність декілька юридичних фактів, які є складовими набуття права власності, а саме: членство у кооперативі, закріплення земельної ділянки за членом кооперативу, оплати пайового внеску. Жодного такого юридичного факту ОСОБА_2 не мав.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати довідку ОК СТ "Спутник" від 21 червня 2019 року № 21/1 про право користування (власності) ОСОБА_2 земельною ділянкою із садовим будинком АДРЕСА_2 недійсною;
- скасувати запис про державну реєстрацію за реєстраційним номером
№ 1883497823101 про права власності на будинок АДРЕСА_2, за ОСОБА_2, здійснений державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєва А. В.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня
2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано довідку ОК СТ "Спутник" від 21 червня 2019 року № 21/1 про право користування (власності) ОСОБА_2 земельною ділянкою із садовим будинком АДРЕСА_2 недійсною.
Скасовано запис про державну реєстрацію за реєстраційним номером
№ 1883497823101 про право власності на будинок АДРЕСА_2, за ОСОБА_2, здійснений державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською А. В.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що оспорювана позивачкою довідка ОК СТ "Спутник" від 21 червня
2019 року № 21/1, на підставі якої відповідачем зареєстровано право власності на спірний будинок АДРЕСА_2, уповноваженою особою - головою ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4 не підписувалася та не видавалася, що відповідачем не спростовано. Отже, оспорювана довідка ОК СТ "Спутник" від 21 червня 2019 року № 21/1 суперечить вимогам статей 11, 19-1 Закону України "Про кооперацію" та Статуту ОК СТ "Спутник". При цьому висновок експерта від 07 жовтня 2020 року № 1341-20, складеного на замовлення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (Запорізьке відділення) ОСОБА_7. за результатами судової почеркознавчої експертизи, згідно з яким підпис, виконаний від імені ОСОБА_4 та розміщений у графі "голова ОК СТ "Спутник" оригіналу довідки ОК СТ "Спутник" від 21 червня 2019 року № 21/1, виконаний самою ОСОБА_4, судом не взято до уваги, оскільки при складанні
вказаного висновку експертом не дотримано вимоги Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (z0705-98) . Крім того, вищевказаний висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумнів в його правильності. Таким чином, здійснена на підставі оспореної довідки ОК СТ "Спутник" від 21 червня 2019 року № 21/1 державна реєстрація права власності на садовий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 порушує законні права ОСОБА_1 на користування, володіння та реєстрацію права власності на цей будинок, як члена вищевказаного кооперативу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2021 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також вказав, що ОСОБА_1 у2018 році у встановленому законодавством та Статутом ОК СТ "Спутник" порядку стала членом цього обслуговуючого кооперативу, у зв`язку з чим отримала у володіння та користування садову ділянку № НОМЕР_1 з відповідними будівлями та спорудами на ній, що не спростовано ОСОБА_2 .
Підстав для набуття ОСОБА_2 (після отримання ОСОБА_1
у 2018 році права користування вищевказаною земельною ділянкою
АДРЕСА_2 та розташованих на ній будівель та споруд, яке не припинено
у встановленому законодавством порядку) права власності на ці будівлі та споруди судом не встановлено.
Подана ОСОБА_2 заява про відкликання раніше поданої ним заяви про передачу права користування цією земельною ділянкою та будівель
№ 18 ОСОБА_1 не має юридичного значення, враховуючи те, що вона не була погоджена із нею, як діючим володільцем та користувачем ділянки, членство якої не припинялося, питання про передання цієї ділянки
ОСОБА_2 на загальних зборах членів кооперативу не розглядалося.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що поданий представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - висновок експерта
від 07 жовтня 2020 року № 1341-20, складеного судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (Запорізьке відділення) ОСОБА_7. за результатами судової почеркознавчої експертизи, суперечить іншим матеріалам справи
і викликає сумніви у його правильності, тому він не є достовірним доказом
у справі. Крім того, при складанні вищевказаного висновку експерта
від 07 жовтня 2020 року № 1341-20 вимоги Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (z0705-98) , дотримані не були.
Таким чином, оспорювана позивачкою довідкавід 21 червня 2019 року
№ 21/1, на підставі якої ОСОБА_2 зареєстрував право власності на вищевказаний садовий будинок АДРЕСА_2, уповноваженою особою - головою ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4 не підписувалася та не видавалася, тому ця довідка та здійснена на її підставі державна реєстрація права власності на садовий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 безпідставно порушує законні права ОСОБА_1 на користування, володіння та реєстрацію права власності на цей будинок, як члена вищевказаного кооперативу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - державний реєстратор центру надання адміністративних послуг Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєва А. В., про визнання довідки недійсною та скасування запису про державну реєстрацію права власності на будинок, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя
від 09 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду
від 01 червня 2022 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували доводів ОСОБА_2 про те, що 07 липня 2018 року він звернувся із заявою до ОК СТ "Спутник" щодо реєстрації земельної ділянки (паю) № 18 за ОСОБА_1, так як вирішив подарувати цю земельну ділянку останній у рахунок майбутньої її допомоги по догляду за його хворою дружиною. Оскільки ОСОБА_1 після подачі цієї заяви почала нехтувати домовленістю між ними, він 26 липня 2018 року звернувся до голови ОК СТ "Спутник" із заявою про відкликання його попередньої заяви від 07 липня 2018 року щодо реєстрації земельної ділянки (паю) АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 . При цьому йому було відомо, що ні зборів членів правління, ні загальних зборів ОК СТ "Спутник" на той час не проводилися, так як він є сам членом правління вказаного садового товариства, а тому рішення щодо передачі земельної ділянки та будинку
АДРЕСА_2 ОСОБА_1 не приймалося. Таким чином, ОСОБА_1 не набула право користування (власності) вищевказаною земельною ділянкою
та садовим будинком АДРЕСА_2 . Зазначені обставини були підтверджені показаннями свідків, які є членами правління ОК СТ "Спутник", а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які суди безпідставно проігнорували. При цьому зазначені особи відповідно до Статуту ОК СТ "Спутник" відповідають за прийом у члени товариства.
Крім того, суди безпідставно не врахували висновок експерта від 07 жовтня 2020 року № 1341-20, складеного на замовлення представника
ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (Запорізьке відділення) ОСОБА_7. за результатами судової почеркознавчої експертизи, який підтверджує, що підпис в оспорюваній довідці ОК СТ "Спутник"
від 21 червня 2019 року № 21/1, на підставі якої ОСОБА_2 зареєстрував право власності на спірний будинок АДРЕСА_2, було виконано саме головою
ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4 Вказуючи, що вищевказаний висновок експерта викликає сумніви в його правильності, суди не вказали, яким доказам, наявним у справі, він суперечить. Також суд першої інстанції
у порушення вимог норм процесуального законодавства за свою власною ініціативою, а не за клопотанням позивачки, ухвалив рішення про виклик
у судове засідання для допиту судового експерта ОСОБА_7,
а також витребував у ОСОБА_2 на огляд суду оспорювану довідку
ОК СТ "Спутник" від 21 червня 2019 року № 21/1, що не мав права робити після закінчення підготовчого засідання та призначення справи до розгляду.
Позивачкою не доведено, що довідка ОК СТ "Спутник" від 21 червня
2019 року № 21/1 уповноваженою особою не підписувалася та не існує, оскільки на підставі цієї довідки ОСОБА_2 зареєстрував право власності на спірний будинок АДРЕСА_2, отже вона існує. При цьому позивачка не заявляла у своєму позові клопотання про призначення експертизи та витребування цієї довідки, не заявляла таких клопотань протягом підготовчого засідання.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 липня 2018 року до ОК СТ "Спутник" ОСОБА_1 подала заяву про прийняття її у члени цього садівничого товариства (а. с. 15), у зв`язку з передачею їй ділянки № НОМЕР_1 родичом - ОСОБА_2 . Зі Статутом ОК СТ "Спутник" вона ознайомлена та зобов`язалась його виконувати. Внесок
200 грн вона зобов`язалась сплатити. Відповідно до відмітки та підпису керівника цього садівничого товариства внесок у розмірі 200 грн отримано.
Згідно з копії протоколу № 2 загальних зборів ОК СТ "Спутник"
від 21 жовтня 2018 року, на якому були присутні 36 членів цього товариства із 69, копії списку членів цього товариства із відмітками осіб, хто був присутній на загальних зборах, членами ОК СТ "Спутник" прийнято рішення про прийняття у члени садівничого товариства, ОК СТ "Спутник",
ОСОБА_1 (ділянка № НОМЕР_1 ).
Відповідно до довідки ОК СТ "Спутник" від 18 травня 2020 року № 15 ОСОБА_1 (реєстрація проживання:
АДРЕСА_3 ) є членом OK СТ "Супутник" і їй належить земельна ділянка
№ НОМЕР_1 згідно із заявою від 07 липня 2018 року.
Згідно з відповіді від 21 травня 2020 року, наданої членами ревізійної
комісії ОК СТ "Спутник" на адвокатський запит, земельна білянка № НОМЕР_1
ОК СТ "Спутник" належить ОСОБА_1, згідно із заявою від 07 липня 2018 року, яка є членом цього товариства і нею були виплачені вступні членські цільові внески за 2018 рік, 2019 рік (згідно з п. 2 п.п. 2.4 Статуту
ОК СТ "Спутник"). Згідно з перевірки ревізійної комісії фінансової діяльності бухгалтера товариства від 21 травня 2020 року заборгованості по садовій ділянці № НОМЕР_1, належній ОСОБА_1, немає.
Відповідно до інформації, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, надані суду станом на 04 червня 2020 року, право власності на садовий будинок літ. А, загальною площею 46,5 кв. м, та господарські приміщення та споруди (ганок літ. Г, підвал літ. Пд, паркан
№ 1, хвіртка № 2, замощення 1), розташовані за адресою: АДРЕСА_2, зареєстроване
24 липня 2019 року за ОСОБА_2 державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською А. В. на підставі довідки про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску у повному обсязі, виданої 21 червня 2019 року № 21/1
ОК СТ "Спутник" (номер запису про право власності - 32613074).
Згідно з довідки ОК СТ "Спутник" від 25 травня 2020 року № 16 довідка
про право власності (користування) ОСОБА_2 на земельну ділянку
№ 18 від 21 червня 2019 року № 21/1 головою ОК СТ "Спутник"
ОСОБА_4 не надавалася, довідки з таким номером та датою не існує в вихідних документах товариства, її зміст не відповідає дійсності.
Голова ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4 під час апеляційного перегляду справи пояснила, що нею ведеться реєстрація довідок, проте довідка про право власності (користування) на земельну ділянку № 18 від 21 червня 2019 року № 21/1 нею не видавалася, довідки з таким номером та датою не існує у вихідних документах товариства, вона її не бачила.
Судами також встановлено, що ОСОБА_2 з 14 лютого 2009 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 (а. с. 56).
Згідно з копії заяви ОСОБА_8 (дружини ОСОБА_2 ) на адресу голови ОК СТ "Спутник" Кецмур В. Л. від 05 січня 2015 року, остання у цій заяві просить виключити її з членів цього товариства з 01 січня 2015 року та перереєструвати належну їй садову ділянку № НОМЕР_1 на її чоловіка -
ОСОБА_2 (члена ОК СТ "Спутник").
ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_8 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
З відповіді голови ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4. від 06.липня 2020 року, наданої на запит адвоката Загрія Н. Ю. про надання копій документів ОК СТ "Спутник", вбачається, по пункту 1 прохальної частини запиту надати копію або виписку з протоколу зборів членів ОК СТ "Спутник" не має можливості, оскільки протоколи зборів за 2008 рік про прийняття ОСОБА_2 у члени кооперативу їй попереднім головою ОК СТ "Спутник" не передавалися.
По пункту 2 запиту, то згідно з протоколу від 12 серпня 2016 року № 2
зборів членів ОК СТ "Спутник" було прийнято рішення переобрання членів правління, якими стали ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 .
Згідно з копією заяви ОСОБА_2 від 26 липня 2018 року, адресованої голові ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4, він відмовляється від поданої ним раніше заяви про перереєстрацію належної йому садової ділянки АДРЕСА_2 на ОСОБА_1 . Зазначав, що за минулий період ОСОБА_1 у члени цього товариства не приймали ні на засіданні правління, ні на загальних зборах товариства, які проводились. Згідно з відміток цю заяву підписав, окрім заявника, член товариства ОСОБА_9, голова товариства від підпису відмовилася.
Відповідно до копії квитанції до прибуткового ордеру від 30 травня
2019 року, виданої бухгалтером товариства, від ОСОБА_2 прийнято кошти у розмірі 33,30 грн, сплачених за електричну енергію на ділянці № 18.
Згідно з висновком експерта від 07 жовтня 2020 року № 1341-20, складеного на замовлення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (Запорізьке відділення) ОСОБА_7. за результатами судової почеркознавчої експертизи, підпис, виконаний від імені
ОСОБА_4 та розміщений у графі "голова ОК СТ "Спутник" оригіналу довідки ОК СТ "Спутник" від 21 червня 2019 року № 21/1, виконаний
самою ОСОБА_4 . Для дослідження судовому експерту були надані оригінал довідки ОК СТ "Спутник" від 21 червня 2019 року № 21/1, довідка цього товариства від 18 січня 2019 року № 2, членська книжка, в якій містяться підписи за період з 2016 по 2020 рік, 12 квитанцій до прибуткового ордеру.
Відповідно до фотокопії довідки від 21 червня 2019 року № 21/1, виконаної із зазначенням реквізитів ОК СТ "Спутник", вона засвідчує, що ОСОБА_2 (реєстрація місця проживання: АДРЕСА_4 )
є членом вищевказаного товариства і йому належить земельна ділянка
№ НОМЕР_1 із розташованим на ній садовим будиночком, заборгованості не має. Згідно з довідки вона видана головою ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4
Проте, згідно з довідки ОК СТ "Спутник" від 25 травня 2020 року № 16 довідка про право власності (користування) ОСОБА_2 на земельну ділянку № 18 від 21 червня 2019 року № 21/1 головою ОК СТ "Спутник"
ОСОБА_4 не надавалася, довідки з таким номером та датою не існує в вихідних документах товариства, її зміст не відповідає дійсності.
Голова ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4. під час апеляційного перегляду справи пояснила, що нею ведеться реєстрація довідок, проте довідка про право власності (користування) на земельну ділянку № 18 від 21 червня 2019 року № 21/1 нею не видавалася, довідки з таким номером та датою не існує у вихідних документах товариства, вона її не бачила.
З пояснень судового експерта ОСОБА_7., допитаного у судовому засіданні, встановлено, що він при складанні вищевказаного висновку керувався положеннями Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (z0705-98) , на дослідження йому були надані оригінал оспорюваної позивачем довідки, на якій він проставляв відмітку - штамп про дослідження цього документу, та вільні зразки підписів особи, що підписала цю довідку. Експериментальні та умовно-вільні зразки підпису голови ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4. замовник йому не надавав. Положення про надання експериментальних зразків носить рекомендаційний характер. Він самостійно не має права збирати матеріали для проведення експертизи. Наданих йому вільних зразків було достатньо для того, щоб зробити висновок за результатами дослідження. Із замовником експертизи він не контактував, всі матеріали для проведення експертизи надійшли йому з канцелярії їх експертної установи.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 вказував, що позивачка не набула статусу члена ОК СТ "Спутник" та немає право користування (володіння) земельною ділянкою АДРЕСА_2, оскільки ним 26 липня 2018 року подано заяву про відкликання попередньо поданої ним заяви
від 07 липня 2018 року щодо перереєстрації належної йому садової ділянки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . При цьому довідка ОК СТ "Спутник"
від 21 червня 2019 року № 21/1, на підставі якої державним реєстратором було здійснено за ним державну реєстрацію права власності на спірний будинок АДРЕСА_2, є дійсною.
На підтвердження зазначеного відповідач надав висновок експерта
від 07 жовтня 2020 року № 1341-20, складеного на замовлення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (Запорізьке відділення) ОСОБА_7. за результатами судової почеркознавчої експертизи, згідно з яким підпис, виконаний від імені ОСОБА_4 та розміщений у графі "голова ОК СТ "Спутник" оригіналу довідки ОК СТ "Спутник" від 21 червня 2019 року № 21/1, виконаний самою ОСОБА_4 .
Відповідно до вимог статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу, згідно з частиною першою якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що висновок експерта для суду не є обов`язковим, він оцінюється у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами.
З пояснень судового експерта ОСОБА_7. встановлено, що він при складанні вищевказаного висновку керувався положеннями Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (z0705-98) , на дослідження йому були надані оригінал оспорюваної позивачем довідки, на якій він проставляв відмітку - штамп про дослідження цього документу, та вільні зразки підписів особи, що підписала цю довідку. Експериментальні та умовно-вільні зразки підпису голови ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4. замовник йому не надавав. Положення про надання експериментальних зразків носить рекомендаційний характер. Він самостійно не має права збирати матеріали для проведення експертизи. Наданих йому вільних зразків було достатньо для того, щоб зробити висновок за результатами дослідження. Із замовником експертизи він не контактував, всі матеріали для проведення експертизи надійшли йому з канцелярії їх експертної установи.
Відповідно до пункту 1.3. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (z0705-98) , для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Отже, при складанні вищевказаного висновку експерта від 07 жовтня
2020 року № 1341-20 вимоги Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (z0705-98) , дотримані не були.
Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що поданий представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - висновок експерта
від 07 жовтня 2020 року № 1341-20, складеного судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (Запорізьке відділення) ОСОБА_7. за результатами судової почеркознавчої експертизи, суперечить іншим матеріалам справи
і викликає сумніви у його правильності, тому він не є достовірним доказом
у справі.
У зв`язку з цим доводи касаційної скарги про неврахування висновку експерта є безпідставними.
Встановлено, що під час судового розгляду справи у суді першої
інстанції 21 вересня 2021 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання (а. с. 158), задоволено клопотанням представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 (а. с. 131) та зобов`язано ОСОБА_2 надати суду оригінал оспорюваної довідки від 21 червня 2019 року
№ 21/1 для безпосереднього огляду та дослідження цього письмового документа судом, а також можливого розгляду питання про проведення судової почеркознавчої експертизи, враховуючи, що представником ОСОБА_1 - ОСОБА_10 - заявлено клопотання про визнання вищевказаного висновку судового експерта необґрунтованим та неповним (а. с. 144-145).
Зазначеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що суд за власної ініціативи витребував у ОСОБА_2 оригінал письмового доказу - довідку голови ОК СТ "Спутник" про його право володіння земельною ділянкою та будинком АДРЕСА_2, внесення ним пайового внеску у повному обсязі від 21 червня 2019 року № 21/1. При цьому судом враховано положення частини шостої статті 95 ЦПК України, на яку посилався представник позивачки, згідно з якої, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або
з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Проте, вимога суду про надання оригіналу оспорюваної довідки
від 21 червня 2019 року № 21/1 ОСОБА_2 не виконана, а згідно з його пояснень він не може надати суду оригінал вищевказаного письмового доказу, так як його знищив (спалив), оскільки експерт пояснив йому, що після проведення почеркознавчої експертизи вона йому вже не знадобиться.
Ці процесуальні дії суду викликані запереченням ОСОБА_1 щодо висновку експертизи та його перевірці згідно з вимогами статті 110 ЦПК України.
Таким чином, ОСОБА_2 не спростовував доводи ОСОБА_1 про те, що довідка голови ОК СТ "Спутник" про його право володіння земельною ділянкою та будинком АДРЕСА_2, внесення ним пайового внеску у повному обсязі від 21 червня 2019 року № 21/1 є недійсною.
Крім того, судами досліджена підшивка оригіналів довідок, виданих головою ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4 за 2019 рік, з якою вбачається, що була інша нумерація вихідних номерів довідок, які видались у цей
період часу і оспорювана довідка № 21/1 у зазначену в ній дату (21 червня 2019 року) ОК СТ "Спутник" не видавалася. Серед цих довідок міститься, копія довідки від 18 січня 2019 року № 2, виданої ОСОБА_2 про те, що він є членом ОК СТ "Спутник" та володільцем садових ділянок АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, про те, що він є володільцем ділянки № НОМЕР_1, як зазначає ОСОБА_2, у цій довідці не зазначено.
Відповідно до пункту 2 Статуту ОК СТ "Спутник" прийом у члени кооперативу проводиться правлінням за письмовою заявою особи, що вступає. Особа, що вступає вважається членом кооперативу при позитивному рішенні правління після оплати вступних, членських та цільових внесків.
Згідно з пунктом 4.2. Статуту ОК СТ "Спутник" загальні збори можуть розглядати всі питання діяльності кооперативу.
Пунктом 2.8 цього Статуту визначено, що питання про виключення з членів кооперативу вирішується на загальних зборах кооперативу.
Згідно зі статтею 19-1 Закону України "Про кооперацію" член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 у 2018 році у встановленому законодавством
та Статутом ОК СТ "Спутник" порядку стала членом цього обслуговуючого кооперативу, у зв`язку з чим отримала у володіння та користування садівничу ділянку № НОМЕР_1 з відповідними будівлями та спорудами на ній, що не спростовано ОСОБА_2 . Підстав для набуття ОСОБА_2 (після отримання ОСОБА_1 у 2018 році права користування вищевказаною земельною ділянкою АДРЕСА_2 та розташованих на ній будівель та споруд, яке не припинено у встановленому законодавством порядку) права власності на ці будівлі та споруди не встановлено.
Подана ОСОБА_2 заява про відкликання раніше поданої ним заяви про передачу права користування цією земельною ділянкою АДРЕСА_2 та будівель ОСОБА_1 не має юридичного значення, враховуючи, що вона не була погоджена із нею, як діючим володільцем та користувачем ділянки, членство якої не припинялося, питання про передання цієї ділянки
ОСОБА_2 на загальних зборах членів кооперативу не розглядалося.
Таким чином, оспорювана позивачкою довідкавід 21 червня 2019 року
№ 21/1, на підставі якої ОСОБА_2 зареєстрував право власності на вищевказаний садовий будинок АДРЕСА_2, уповноваженою особою - головою ОК СТ "Спутник" ОСОБА_4 не підписувалася та не видавалася, тому ця довідка та здійснена на її підставі державна реєстрація права власності на садовий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 безпідставно порушує законні права ОСОБА_1 на користування, володіння та реєстрацію права власності на цей будинок, як члена вищевказаного кооперативу.
Верховний Суд вважає, що обраний позивачкою спосіб судового захисту: визнання довідки ОК СТ "Спутник" від 21 червня 2019 року № 21/1 недійсною і скасування державної реєстрації право власності на садовий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_2, з огляду на обставини цієї справи,
є ефективним і дієвим способом судового захисту. Він кореспондує положенням статті 55 Конституції України, наведеним вище нормам ЦК
і ЦПК України (1618-15) . Крім того, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного права чи інтересу відбувається, у тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до положень
статті 16 ЦК України, частина першої якої передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цією нормою матеріального права визначено способи судового захисту прав та інтересів осіб і цей перелік не є вичерпним.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підставу позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу
та можливість його поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах:
від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц, провадження
№ 14-703цс19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, провадження № 14-72цс21, а також Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 14 травня 2019 рокуу справі
№ 910/11511/18).
Надаючи правову оцінку обраного позивачкою способу захисту,
Верховний Суд зважає на його ефективність з погляду на положення
статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 1996 року
у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства").
Отже, установивши, що ОСОБА_1 фізично і реально користується земельною ділянкою із садовим будинком АДРЕСА_2, але наявна довідка
від 21 червня 2019 року № 21/1 і державна реєстрація за ОСОБА_2 права власності на вищевказаний будинок перешкоджає їй захисту права власності, Верховний Суду вважає, що обраний нею судовий захист є ефективним і дієвим.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а в основному направленні на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі інші доводи були предметом дослідження
у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня
2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 червня
2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк