(м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) справу за заявою компанії Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року у справі № 278/2020 за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до компанії Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG про стягнення заборгованості та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору,

за апеляційною скаргою компанії Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG на ухвалу Київського апеляційного суду

від 24 січня 2022 року,

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У листопаді 2021 року компанія Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG звернулася до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року у справі № 278/2020 за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія") до компанії Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG про стягнення за контрактом грошової суми у розмірі 879 274,70 дол. США.

Заяву мотивовано тим, що 22 грудня 2019 року АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" та компанія Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG уклали контракт № 118/1-19, за умовами якого

АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" повинно поставити компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG в загальному обсязі

55 000,00 метричних тонн товару. Однак, АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" обов`язок з поставки товару виконало лише частково, поставивши 5 110,1 МТ.

У травні 2020 року АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

в односторонньому порядку припинило поставку товару за контрактом.

У зв`язку з цим 28 травня 2020 року компанія Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG звернулася до АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" із листом, у якому просила повідомити причини припинення поставки товару за контрактом та зазначила про зупинення оплати товару до повного виконання АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" своїх зобов`язань.

Листами від 05 червня 2020 року, від 23 червня 2020 року та

від 26 листопада 2020 року компанія Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG повторно повідомила АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про зупинення оплати товару до його поставки у повному обсязі, закликавши АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до повного

і належного виконання зобов`язань за контрактом.

У листопаді 2020 року АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із позовом до компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG про стягнення заборгованості за контрактом.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року у справі

№ 278/2020 встановлено, що строк виконання компанією Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG обов`язку з оплати товару за контрактом не сплинув станом на дату звернення АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" із позовом. Незважаючи на цю обставину Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України дійшов висновку, що права АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" були порушені компанією Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG внаслідок невиконання нею обов`язку з оплати - строк виконання якого продовжував тривати.

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України задовольнив позов АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про захист порушених прав, які порушені компанією Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG не були, та констатував порушення компанією Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG зобов`язання за контрактом, строк якого не сплинув станом на дату звернення із позовом та упродовж розгляду справи № 278/2020.

Вважала, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України суперечить публічному порядку України, а тому підлягає скасуванню на підставі пункту 2 частини другої статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України.

Ураховуючи зазначене, компанія Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG просила суд скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року у справі № 278/2020 за позовом АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до компанії Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG про стягнення за контрактом грошової суми

у розмірі 879 274,70 дол. США.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду як суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року у задоволенні заяви компанії Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG, поданої представником Жилою Ю. Ю., про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України

від 04 серпня 2021 року у справі № 278/2020 за позовом АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до компанії Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG про стягнення 879 274,70 дол. США за контрактом відмовлено.

Ухвалу апеляційного суду як суду першої інстанції мотивовано тим, що заявником не доведено обставин, які б свідчили про те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року у справі № 278/2020 суперечить публічному порядку України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, компанія Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG у червні 2022 року подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою заяву компанії Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG задовольнити та скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року у справі № 278/2020.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд як суд першої інстанції не забезпечив повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, не врахував та не перевірив усіх доводів заяви.

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018, від 28 березня 2019 року у справі № 911/476/17 та від 14 січня 2021 року

у справі № 824/178/19, щодо визначення публічного порядку, у зв`язку із чим не звернув належної уваги на те, що допущені Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України порушення норм матеріального права є настільки значними, що оскаржуване арбітражне рішення суперечить фундаментальним процесуальним та матеріально-правовим принципам, на яких ґрунтується публічний правопорядок України.

Порушенням фундаментальних процесуальних та матеріально-правових принципів заявник вважає розгляд справи та ухвалення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України рішення від 04 серпня 2021 року у справі № 278/2020 за відсутності порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу позивача на момент звернення до суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2022 року поновлено компанії Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року.

Відкрито апеляційне провадження у цій справі, надіслано учасникам справи копію апеляційної скарги з доданими до неї документами та роз`яснено право подати відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року справу призначено

до розгляду.

Позиції учасників процесу в суді

Представник компанії Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG

у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У поданому відзиві на апеляційну скаргу АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" посилається на те, що доводи апеляційної скарги

є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції. Зазначає, що боржник фактично оспорює рішення по суті вирішення спірних правовідносин, які

у свою чергу ґрунтуються на договірних засадах. При цьому зміст укладеного між сторонами контракту не свідчить про застосування норми права, яка порушує публічний порядок. Оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року не виходить за межі контракту, не впиває на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна та не заподіює шкоду її суверенітету чи безпеці.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22 грудня 2019 року АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (продавець) та компанія Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG (покупець) уклали контракт № 118/1-19.

Відповідно до пункту 1.1 контракту продавець продає, а покупець купує ільменітовий концентрат виробництва Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія".

За умовами контракту АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" повинно поставити компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG

в загальному обсязі 55 000,00 метричних тонн товару. Однак, АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" обов`язок з поставки товару виконало лише частково, поставивши 5 110,1 МТ.

У травні 2020 року АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

в односторонньому порядку припинило поставку товару за контрактом.

Листами від 05 червня 2020 року, від 23 червня 2020 року та

і належного виконання зобов`язань за контрактом.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року у справі № 278/2020

за позовом АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до компанії

Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AGпро стягнення

879 274,70 дол. США за контрактом позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG на користь АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" 834 584,50 дол. США заборгованості за поставлений товар, 12 504,23 дол. США пені

за прострочку оплати товару, 3 537,30 дол. США - 3 % річних та

14 700,39 доларів США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 865 326,42 дол. США. У решті позовних вимог відмовлено. Арбітражний збір в сумі 493,81 дол. США віднесено на позивача.

У рішенні зазначено, що воно набирає чинності з дати його винесення,

є остаточним і підлягає негайному виконанню.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК Українисправи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.

Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону).

Частиною першою статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Згідно з положеннями частини першої статті 20 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

Частиною першою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно

з пунктами 2 та 3 цієї статті.

Відповідно до статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (4002-12) .

Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода

є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або суд визначить, що: відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Отже, тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.

Рішення державного суду про скасування арбітражного рішення, як результат розгляду справи про оспорювання цього рішення, може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", частиною другою статті 459 ЦПК України.

Отже, існує вичерпний перелік підстав, за наявності яких арбітражне рішення може бути скасоване. При цьому суд не вправі перевіряти рішення міжнародного арбітражу по суті спору.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено у цьому Законі.

Звертаючись до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року у справі № 278/2020 як на підставу скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AGпосилалася на те, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо суд визначить, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Аналогічне положення містить частина друга статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня

1999 року "Про практику розгляду судами клопотань про визнання

й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України" роз`яснено, що під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Стаття 459 ЦПК України не містить визначення того, що розуміється під "публічним порядком".

При визначенні змісту цього поняття варто враховувати рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті у місті Нью-Делі у 2002 році, у яких зазначено, що остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися за винятком надзвичайних обставин.

Такі надзвичайні обставини існують, якщо визнання або примусове виконання арбітражного рішення буде суперечити міжнародному публічному порядку. Згідно з пунктом 1 (d) цих рекомендацій, міжнародний публічний порядок будь-якої держави включає в себе: (I) фундаментальні принципи, що стосуються справедливості або моралі, які держава бажає захищати, навіть якщо вона не була безпосередньо залучена до участі у спорі;

(Ii) правила, призначені для обслуговування основних політичних, соціальних або економічних інтересів держави, відомі як lois de polis або "правила громадського порядку"; і (Iii) обов`язок держави дотримуватися своїх зобов`язань перед іншими державами або міжнародними організаціями.

Застереження про публічний порядок у загальному вигляді сформульоване

у міжнародних конвенціях. Зокрема, у статті 6 Конвенції ООН про право, що застосовується до міжнародної купівлі-продажу товарів, від 15 червня

1995 року, встановлено, що в кожній із держав, які домовляються, застосування права, визначеного цією Конвенцією, може бути виключено

з мотивів публічного порядку. Таке ж правило встановлене у статті 18 Конвенції ООН про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів від 22 грудня 1986 року.

У постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 вказано, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості

й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи

і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них.

Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.

У той же час необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням такого рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 761/46285/16, від 14 січня 2021 року у справі

№ 824/178/19, від 27 січня 2022 року у справі № 824/170/21.

Судом не встановлено, а заявником не доведено обставин, які б свідчили про те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року у справі

№ 278/2020 суперечить публічному порядку України.

Доводи компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG щодо порушення арбітражним рішенням публічного порядку України зводяться до незгоди з правильністю застосування Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору,

з правильністю визначення строку виконання зобов`язання та не свідчать про порушення публічного порядку України.

Посилання заявника на істотні, на його думку, порушення матеріальних та процесуальних норм при ухваленні арбітражного рішення, зокрема на відсутність порушеного права позивача, не є підставою для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Компанія Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG не надала доказів на підтвердження того, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року у справі № 278/2020 стосується суспільних, економічних та соціальних основ держави або ж спрямоване на втручання у публічний порядок держави Україна.

Ураховуючи зазначене та правову концепцію публічного порядку, правильним є висновок апеляційного суду про те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року у справі № 278/2020 є таким, що відповідає публічному порядку України.

Будь-яка оцінка судом першої інстанції обставин арбітражногоспору, повноти та належності доказів, якібули подані сторонами арбітражного розгляду тощо, означала б неправомірне судове втручання, заборонене статтею 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", та порушення принципу юридичної визначеності судового рішення.

Отже, Київський апеляційний суд як суд першої інстанції повно та всебічно встановив усі фактичні обставини справи, надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав, передбачених пунктом 2 частини другої

статті 459 ЦПК України, а також пунктом 2 частини другої статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж"для скасування оспорюваного заявником рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року.

Таким чином, передбачених законом підстав для скасування ухвали Київського апеляційного суду та рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04 серпня 2021 року судом не встановлено.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що апеляційний суд як суд першої інстанції повно, всебічно

і правильно встановив обставини справи та ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, то оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG - без задоволення.