Постанова

Іменем України

15 серпня 2022року

м. Київ

справа № 759/17171/14-ц

провадження № 61-13622св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",

заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року у складі судді Сенька М. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст вимог заяви

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у якій просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") на правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", у виконавчих листах № 759/17171/14-ц.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 11373484000. 18 вересня 2019 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія" укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 1930/К, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 11373484000.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про заміну сторони стягувача задоволено.

Замінено стягувача у справі № 759/17171/14-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11373484000, що вибув, ПАТ "Дельта Банк" на правонаступника ТОВ ФК "Довіра та Гарантія".

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява про заміну сторони виконавчого провадження містить обґрунтовані підстави для її задоволення, заявник надав всі належні та допустимі докази, які підтверджують перехід прав та обов`язків від первісного кредитора до нового кредитора.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, заявник надав до суду першої інстанції належні та допустимі докази на підтвердження того, що у спірних правовідносинах відбулася заміна стягувача, не посвідчений додаток до договору про відступлення права вимоги, де зазначено перелік кредитних договорів, за якими відступається право вимоги, який не посвідчений нотаріально, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони стягувача, оскільки сам договір про відступлення права вимоги вчинений у належній письмовій формі і нотаріально посвідчений, що свідчить про дійсність укладеної угоди.

Колегія суддів апеляційного суду відхилила доводи апеляційної скарги про порушення частини третьої статті 442 ЦПК України про те, що справа розглянута у відсутності представника ОСОБА_1, який звертався із клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату, зазначивши, що строк розгляду заяви обмежений, сторона ОСОБА_1 повідомлена про дату розгляду справи, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Аргументи учасників

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надсилав ОСОБА_1 судову повістку про виклик до суду на 29 липня 2020 року, повідомлення про час та місце розгляду справи на 16 листопада 2020 року скаржник отримав 31 серпня 2020 року, клопотання про відкладення розгляду справи відхилив, чим позбавив ОСОБА_1 на всебічний розгляд справи та подання доказів у справі;

до матеріалів справи не доданий додаток № 1 зазначений у пункті 1.1 договору від 18 вересня 2019 року № 1930/К, а доданий витяг з реєстру боржників до договору, оформлений з порушенням порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не засвідчений нотаріально, не підписаний сторонами договору, є нечинним;

суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржене судове рішення без урахування висновку, викладеного у постанові від 31 травня 2021 року у справі № 917/265/18, погодився з висновком суду першої інстанції, не витребував оригінали договору від 18 вересня 2019 року № 1930/К, додаток № 1 до нього та витяг з реєстру боржників.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду 07 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 07 вересня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Суди встановили, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 11373484000 в сумі 548 772,07 грн та 2 344,41 грн судового збору.

18 вересня 2021 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 1930/К, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 11373484000 (а. с. 121-122 т. 1).

Відповідно до частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України (435-15) ).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що "підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) . Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин".

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло право вимоги за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 11373484000 щодо стягнення заборгованості, зокрема з ОСОБА_1, за договором про відступлення права вимоги, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною третьою статті 443 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції не повідомив ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи 29 липня 2020 року спростовуються судовою повісткою про виклик до суду у цій справі ОСОБА_1 (а. с. 128 том 2). Посилання на те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, призначений на 16 листопада 2020 року у зв`язку із зайнятістю адвоката в іншому судовому процесі в суді першої інстанції, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, не свідчать про порушення норм процесуального права, оскільки відповідно до статті 443 ЦПК України строки розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження обмежені і неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 917/265/18 зазначено, що "додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов.

Водночас додаткова угода є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. І саме до додаткової угоди можуть застосовуватись вимоги статті 654 ЦК України, а також положення про нікчемність.

Частиною третьою статті 34 Закону України "Про нотаріат" та главою 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (z0282-12) (далі - Порядок), передбачено, що тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків.

Відповідно до п. 7 глави 8 Порядку у разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з`єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.

За змістом глави 6 Порядку нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Установлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

При цьому вимог про викладення додатків до договору на спеціальних бланках законодавством не передбачено (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 464/8424/15-ц).".

Твердження боржника про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 917/265/18, є необґрунтованими, оскільки в основу зазначеної постанови, якою постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі № 917/265/18 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, покладено висновок про передчасність відхилення апеляційним судом додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 31 серпня 2020 № 2302/К/1 як нікчемного правочину з тих лише мотивів, що його (додаток № 1) було укладено у простій письмовій формі, а безпосередньо зазначений договір посвідчено нотаріально, оскільки додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо.

Отже, висновки судів у справі, що переглядається, про підтвердження заявником факту набуття ним права вимоги до боржника наданим ним витягом з реєстру боржників (а. с. 122 т.1) не суперечать наведеним висновкам Верховного Суду у справі 917/265/18.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 та 410, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар