розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2020 року у складі судді Юрчака Л. Б. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Бойчука І. В., Девляшевського В. А.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення страхового відшкодування в сумі 25 920,00 грн.

Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "BMW 320", реєстраційний номер НОМЕР_1, на вул. Шевченка у с. Боднарів Калуського району Івано-Франківської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 .

Унаслідок ДТП пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув.

ОСОБА_1 є братом ОСОБА_3 . Діючи в інтересах позивача, ТОВ "Юридична компанія "Відшкодування" 16 серпня 2019 року звернулося до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування (відшкодування витрат, понесених на поховання) у розмірі 25 920,00 грн.

Листом від 24 квітня 2020 року № 3.1-02/13038 МТСБУ відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки товарний чек не підтверджує понесення позивачем витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, бо товарний чек не є розрахунковим документом.

На переконання позивача, вимога МТСБУ надати фіскальний чек, квитанцію чи будь-який інший документ є незаконною, а товарний чек є розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу товару (надання послуг).

З огляду на викладене ОСОБА_1 просив суд стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 25 920,00 грн та понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 25 920,00 грн.

Вирішено питання щодо судового збору.

Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що ПрАТ "СК "Галицька" втратило статус асоційованого члена МТСБУ у зв`язку із заборгованістю до фондів МТСБУ. Водночас Президією МТСБУ прийнято рішення розпочати повернення коштів ПрАТ "СК "Галицька" шляхом врегулювання страхових випадків за договорами страхування від його імені та за рахунок наявного залишку його базового гарантійного внеску. З огляду на це суди вважали, що позивач правильно визначив відповідача у спірних правовідносинах. Порядок подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), та форма і зміст товарного чека на момент звернення до суду з указаним позовом законодавцем не визначено. Таким чином, суб`єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми. ОСОБА_1 поніс витрати на поховання свого брата ОСОБА_3 та надав до суду документи на підтвердження витрат у розмірі 25 920,00 грн. З огляду на це вимога про стягнення з МТСБУ 25 920,00 грн витрат, понесених на поховання ОСОБА_3, та які підтверджено товарними чеками, є обґрунтованою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У січні 2021 року МТСБУ звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення статті 41 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-ІV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон України № 1961-ІV (1961-15) ).

На переконання заявника, категорично помилковими є висновки судів про те, що МТСБУ здійснює врегулювання страхових випадків за зобов`язаннями ПрАТ "СК "Галицька" та що відшкодування за невиконаними зобов`язаннями страховика здійснюється як спосіб виконання МТСБУ зобов`язання з повернення ПрАТ "СК "Галицька" залишку коштів його гарантійного внеску у фонді захисту потерпілих МТСБУ.

Статтею 41 указаного Закону України визначено вичерпний перелік регламентних виплат, що здійснюються МТСБУ, зокрема у випадку недостатності коштів страховика, що визнаний банкрутом та/або ліквідований. Натомість ПрАТ "СК "Галицька" не визнано банкрутом та/або не ліквідовано. Отже, саме указана страхова компанія є належним відповідачем у справі, тоді як у МТСБУ не виникає правових підстав для здійснення регламентної виплати з фонду захисту потерпілих та за рахунок коштів фонду страхових гарантій.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у травні 2021 року, ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Кульчицький О. С., заперечував проти доводів заявника, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2021 року касаційну скаргу МТСБУ залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору.

У лютому 2021 року заявником у встановлений судом строк зазначений недолік касаційної скарги усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою МТСБУ, витребувано з Калуського міськрайонного районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 345/1940/20.

Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "BMW 320", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись на вул. Шевченка у с. Боднарів Калуського району Івано-Франківської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 .

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 38).

ОСОБА_1 є братом загиблого ОСОБА_3 і здійснив обряд поховання останнього, що сторонами у справі не заперечується.

Відповідно до полісу № АО775676 автомобіль марки "BMW 320", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, на момент вчинення ДТП ІНФОРМАЦІЯ_1 був застрахований у ПрАТ "СК "Галицька" (а. с. 49).

Згідно з постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області про закриття кримінального провадження від 29 серпня 2019 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 23.50 год., у темну пору доби водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "BMW 320", реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись ділянкою автодороги Н-10 Стрий-Чернівці, що проходить на вул. Шевченка у с. Боднарів Калуського району Івано-Франківської області, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень під час ДТП пішохід ОСОБА_3 помер дорогою до лікувального закладу. За змістом постанови про закриття кримінального провадження від 29 серпня 2019 року ДТП трапилась внаслідок порушення ПДР (1306-2001-п) пішоходом ОСОБА_3, у діях водія автомобіля марки "BMW 320", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 відсутні порушення ПДР (1306-2001-п) (а. с. 39-44).

Відповідно до товарного чека, виданого замовнику ОСОБА_1 20 травня 2019 року ПП ОСОБА_4, витрати на похоронні товари становили 25 920,00 грн (а. с. 12).

24 квітня 2020 року Юридична компанія "Відшкодування" отримала лист від МТСБУ про відмову у виплаті страхового відшкодування (а. с. 10, 11). Відмову мотивовано тим, що ОСОБА_1 не підтверджено належними платіжними документами зазначених витрат, а товарні чеки у розумінні статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не є належним розрахунковим документом, який може підтверджувати понесені витрати.

Із листа МТСБУ від 09 січня 2020 року № 3.1-02/482 вбачається, що ПрАТ "СК "Галицька" втратило статус асоційованого члена МТСБУ у зв`язку із заборгованістю до фондів МТСБУ. Водночас Президією МТСБУ прийнято рішення розпочати повернення коштів ПрАТ "СК "Галицька" шляхом врегулювання страхових випадків за такими договорами страхування від його імені та за рахунок наявного залишку його базового гарантійного внеску (а. с. 68).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2020 року та постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року не відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Предметом позовних вимог у цій справі є стягнення з МТСБУ страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 як брата потерпілого у ДТП ОСОБА_3 .

Позивач пред`явив позов до МТСБУ у зв`язку з тим, що страхова компанія ПрАТ СК "Галицька", у якій було застраховано цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_2, який здійснив наїзд на ОСОБА_3, з 02 липня 2019 року не мала права укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки втратила статус асоційованого члена МТСБУ.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що під страховим відшкодуванням ОСОБА_1 визначив відшкодування витрат, понесених на поховання брата ОСОБА_3, у розмірі 25 920,00 грн.

У пункті 2.1 статті 2 Закону України № 1961-ІV визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Вирішуючи питання щодо особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду у випадку, якщо страхова компанія, серед іншого, виключена з МТСБУ, перебуває в стані припинення, банкрутства, фактично не здійснює діяльності, Верховний Суд виходить з наступного.

Статтею 39 Закону України № 1961-ІV передбачено, що МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За положеннями цієї норми МТСБУ є самоврядною організацією її засновників (членів) та гарантом відшкодування шкоди, яка має завдання щодо: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій; забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка" та виконання загальновизнаних зобов`язань перед уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи; збирання необхідної інформації про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; співробітництво з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, координація обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів - нерезидентів у разі в`їзду їх на територію України та власників та/або водіїв транспортних засобів - резидентів - у разі їх виїзду за межі України; співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; розробка зразків страхових полісів і договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що затверджуються уповноваженим органом; надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників (частина друга статті 39 цього Закону).

За положеннями статті 1 Закону України від 07 березня 1996 року№ 85/96-ВР "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Здійснення страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів може відбуватись лише за умови членства страхової компанії у МТСБУ та наявності ліцензії на її здійснення, виданої відповідно до законодавства.

Наявність статусу члена МТСБУ надає можливість страховій компанії як юридичній особі здійснювати страхову діяльність, яка насамперед полягає у взятті на себе відповідальності за іншу особу за спричинену шкоду за наслідками ДТП.

Страховики можуть входити до складу МТСБУ як асоційовані та повні його члени, які мають лише право на укладення договорів міжнародного страхування (стаття 50 Закону України № 1961-ІV).

Припинення членства та виключення із членів врегульовано положеннями статті 52 Закону України № 1961-ІV.

Зокрема, пунктом 52.1 статті 52 передбачено, що членство страховика в МТСБУ припиняється в разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ.

Пунктом 52.2 статті 52 встановлено, що виключення страховика із членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ; б) відсутність у страховика ліцензії на обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності або її анулювання; в) припинення дії договору про співпрацю між МТСБУ та страховиком - членом МТСБУ згідно із законодавством; г) виключення страховика - члена МТСБУ з Державного реєстру страховиків (перестраховиків); ґ) неплатоспроможність (банкрутство) страховика - члена МТСБУ; д) ліквідація страховика - члена МТСБУ як юридичної особи; е) наявність заборгованості страховика - члена МТСБУ з оплати перестрахувальних платежів за договорами перестрахування, укладеними відповідно до вимог МТСБУ, понад шість місяців; є) порушення страховиком - членом МТСБУ вимог законодавства, положень Статуту МТСБУ, рішень органів управління МТСБУ або договору про співпрацю з МТСБУ.

За положеннями пунктів 52.4, 52.5 статті 52 Закону України № 1961-ІV страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.

Страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У випадку укладення страховою компанією договору зі страхувальником після виключення із членства в МТСБУ відповідальність за спричинену шкоду у ДТП за цим страховим договором має нести винна особа. Особа, яка укладає договір зі страховою компанією, має діяти обачливо, з огляду на доступність інформації на сайті МТСБУ, та з`ясувати, чи має така страхова компанія членство в МТСБУ.

Таким чином, у випадку нездійснення страхової діяльності, виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов`язаний виконати всі договірні зобов`язання з відшкодування шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього.

Як організація, що створена задля відшкодування шкоди, МТСБУ зобов`язане відшкодувати шкоду, спричинену потерпілим, за певних умов, зокрема, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (підпункт "ґ" частини першої статті 41 Закону України № 1961-ІV), а за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ у таких самих випадках (підпункт "а" пункту 41.2 статті 41 Закону України № 1961-ІV).

Згідно з пунктом 7 статті 51 Закону України № 1961-ІV у разі ліквідації страховика або визнання його банкрутом страховик зобов`язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Крім того, такий страховик зобов`язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій із цього виду страхування.

Обов`язок з виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у разі недостатності коштів та майна відповідного страховика, покладено на МТСБУ з моменту визнання цього страховика банкрутом та/або його ліквідації як юридичної особи.

Одночасно у випадку припинення членства страховика в МТСБУ (виключення з числа членів та/або позбавлення повного членства) у зв`язку з банкрутством та ліквідацією, МТСБУ зобов`язане здійснити регламентні виплати на підставі переданих до нього матеріалів усіх укладених договорів обов`язкового страхування у випадку недостатності коштів і майна страховика для здійснення страхових виплат.

МТСБУ відповідно до Закону України № 1961-IV (1961-15) відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); в інших випадках страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи. Закон України № 1961-IV (1961-15) не передбачає обов`язку МТСБУ на відшкодування шкоди замість виключеного члена у випадку виключення зі складу членів МТСБУ з інших підстав, і в цих випадках страховик повинен нести матеріальну відповідальність самостійно на загальних підставах.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження

№ 14-27цс21), зокрема у пунктах 89, 90, 91, а також у постановах Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 489/4987/19 (провадження

№ 61-14454св21) та у справі № 607/5938/20 (провадження № 61-10115св21).

Аналогічний підхід до вирішення подібних спорів існував задовго до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21), що підтверджується змістом постанови Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 381/1625/14-ц (провадження

№ 61-25678св18), у якій зазначено, що позивач, який вважає себе потерпілою особою, повинен був вимагати кошти за майнову шкоду зі страхової компанії, в якій застраховано цивільно-правову відповідальність завдавача шкоди, а у разі ліквідації страховика - від МТСБУ.

Матеріали справи не містять відомостей про ліквідацію страховика ПрАТ СК "Галицька".

Зазначена обставина у силу вимог положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) унеможливлює покладення на МТСБУ обов`язку щодо виплати страхового відшкодування у примусовому порядку.

Крім того, згідно з повідомленням від 04 липня 2019 року, розміщеним на офіційному веб-порталі МТСБУ за адресою: http://www.mtsbu.ua/ua/presscenter/news/152849/, МТСБУ зазначило про втрату ПрАТ СК "Галицька" статусу асоційованого члена та припинення членства в МТСБУ з 02 липня 2019 року у зв`язку із наявністю заборгованості по сплаті внесків та відрахувань до фондів МТСБУ.

ПрАТ СК "Галицька" з 02 липня 2019 року втратило право укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Припинення ПрАТ СК "Галицька" членства в МТСБУ не звільняє страховика від виконання зобов`язань згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Указаних обставин суди попередніх інстанцій не врахували, дійшли суперечливих чинному законодавству України висновків про необхідність стягнення з МТСБУ страхового відшкодування за зобов`язанням страховика, який у встановленому законом порядку не визнаний неплатоспроможним та щодо якого не розпочато процедуру ліквідації.

У такому випадку позивач повинен був звертатись до суду з позовом саме до ПрАТ СК "Галицька".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18) зроблено правовий висновок про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)). Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18) (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18) (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18) (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) (пункт 75)).

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.

Враховуючи те, що МТСБУ не є належним відповідачем у цій справі, то у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування має бути відмовлено саме з цієї підстави.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання апеляційної скарги на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2020 року МТСБУ сплатило 2 881,50 грн судового збору.

За подання касаційної скарги МТСБУ сплатило 3 842,00 грн судового збору.

Зважаючи на те, що касаційна скарга МТСБУ підлягає задоволенню, а рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2020 року та постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року - скасуванню в частині задоволення позовних вимог, розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 а на користь МТСБУ, становить 6 723,50 грн.