розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2020 року у складі судді Радзівіл А. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"),звернулося до суду з позовом доОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 28 лютого 2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту, зі змінами, за яким останній отримав кредит у розмірі 40 тис. доларів зі сплатою 11,5 % процентів річних строком до 27 лютого 2023 року.

У той же день з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за яким остання передала в іпотеку банку наступне майно, а саме: домоволодіння НОМЕР_1, яке складається з житлового будинку, що призначений на плані літерою "А", загальною площею 319,1 кв. м, житловою площею 90,3 кв. м; сараю позначеного на плані літерою "Б", вбиральні, що позначена на плані літерою "В", що знаходиться по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, яка позначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, загальною площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000000070262.

Сторони оцінили предмет іпотеки 1 434 194 грн 95 коп.

21 серпня 2014 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору та договір про внесення змін до іпотечного договору, за яким змінено валюту кредитування з доларів США на гривню зі сплатою 9,9 % річних.

У порушення умов договору позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, унаслідок чого станом на 23 лютого 2018 року виникла заборгованість у розмірі 351 822 грн 39 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом у розмірі 248 073 грн 50 коп., сума заборгованості за відсотками у розмірі 83 638 грн 98 коп., інфляційні втрати за кредитом у розмірі 10 788 грн 11 коп., інфляційні втрати за відсотками у розмірі 9 321 грн 80 коп.

На виконання умов іпотечного договору відповідачу було направлено вимогу, про усунення порушень, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення вказаної вище суми заборгованості за договором кредиту від 28 лютого 2006 року, а також звернути стягнення на предмети іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; а також стягнути з відповідача на користь банку понесені судові витрати.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року, у задоволенні позову акціонерного товариства "Альфа- Банк" відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, щобанком не було підтверджено та доведено належними і допустимими доказами розмір кредитної заборгованості. Необхідні документи для проведення призначеної судом судово-економічної експертизи банком надано не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2021 року АТ "Альфа-Банк"подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким позов банку задовольнити.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 723/602/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 367/786/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 753/23979/15, від 31 липня 2019 року у справі № 753/11963/15, від 03 липня 2019 року у справі № 204/2217/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 361/1353/18 із Броварського міськрайонного суду Київської області.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що банком було надано до суду копію заяви про видачу готівки, якою підтверджено факт видачі кредиту. Крім того, позивачем надано суду детальний розрахунок заборгованості з моменту укладення договору про внесення змін від 21 серпня 2014 року № 1, яким було погоджено наявній розмір заборгованості та змінено валюту кредитування. Даний розрахунок складений помісячно та містить дані про всі нараховані відповідно умов кредитного договору складові суми заборгованості, а також про всі здійснені після укладення договору про внесення змін від 21 серпня 2014 року № 1 платежі.

Також матеріали справи містять виписки по рахунках, відкритих на виконання кредитного договору.

При цьому, відповідач належними та допустимими доказами не спростував розміру заборгованості, визначеної банком.

Вважало, що суд не позбавлений права при наявності кредитної заборгованості стягнути ту суму, яка є для суду доведеною, а не взагалі відмовляти у позові.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28 лютого 2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту, зі змінами, за яким останній отримав кредит у розмірі 40 тис. доларів зі сплатою 11,5 % процентів річних строком до 27 лютого 2023 року.

Сторони оцінили предмет іпотеки 1 434 194 грн 95 коп.

Відповідно до умов іпотечного договору, а саме пункту 2.4. іпотекодержатель має право: у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем Основного зобов`язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; у разі невиконання іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов`язків, встановлених згідно з пунктами 2.1.1.-2.1.11 цього договору, вимагати дострокового виконання іпотекодавцем Основного зобов`язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; за погодженням із іпотекодавцем здійснювати переоцінку предмета іпотеки у зв`язку зі змінами кон`юнктури ринку, інших факторів, а також у разі пролонгації дії Основного зобов`язання; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, відповідно до чинного законодавства України задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги; у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до приписів чинного законодавства України, зокрема, Законів України "Про іпотеку" (898-15) , Закону України "Про іпотечне кредитування операції консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" (979-15) , тощо; задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги за основним зобов`язанням за рахунок сум страхового відшкодування у разі випадкового знищення, випадкового пошкодження, або псування предмета іпотеки та не надання іпотекодавцем належної заміни.

27 лютого 2009 року між сторонами було укладено договір про внесення змін № 1 до договору кредиту, яким було змінено графік погашення основного боргу, який станом на 27 лютого 2009 року становив 23 305 доларів США (а.с. 8, т. 1)

03 березня 2010 року укладений договір про внесення змін № 2 до договору Кредиту № 014-1021-КП від 28 лютого 2006 року, яким було змінено графік погашення основного боргу, який станом на 03 березня 2010 року становить 22 753 доларів США.(а.с.9)

13 березня 2011 року між сторонами було укладено договір про внесення змін № б/н до договору кредиту від 28 лютого 2006 року, яким було змінено графік кредитування та подовжено загальний термін кредитування до 27 лютого 2018 року (а.с. 10, т. 1).

20 серпня 2014 року між сторонами було укладено договір про внесення змін № 3 до договору кредиту (а.с. 13, т. 1).

21 серпня 2014 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін № 1, за яким сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до умов кредитування, а саме змінити валюту кредитування з доларів США на гривню зі сплатою 9,9 % річних. Кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом встановлено до 27 лютого 2023 року на умовах визначених цим договором (а.с. 11-12, т. 1).

У підпунктах 1, 2 пункту 2.3 договору зазначається, що станом на дату укладення цього договору про внесення змін заборгованість за договором кредиту складає: заборгованість за кредитом в сумі 16 219 доларів 68 центів США; заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 2 247 доларів 23 центи США.

Сторони прийшли до взаємної згоди внести наступні зміни до умов кредитування:

Змінити валюту кредиту, та перевести суму кредиту у розмірі 16 219 доларів 68 центів США разом із нарахованими процентами в сумі 2 247 доларів 23 центи США в гривню за курсом 13,80 грн за 1 долар США, що станом на дату укладення цього договору про внесення змін загалом становило 254 843 грн 36 коп.

Зміна валюти кредиту здійснюється шляхом видачі нового траншу в сумі 254 843 грн 36 коп., його обміну у валюту кредиту на міжбанківському валютному ринку України та направлення на погашення наявної на дату укладення цього Договору про внесення змін заборгованості за Договором кредиту за кредитом та нарахованими процентами.

Таким чином, в результаті здійснення конвертації заборгованості за договором кредиту (окрім нарахованих пені та штрафів) з дати укладення цього договору про внесення змін: заборгованість за кредитом складає 254 843 грн 36 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими на дату укладення цього договору про внесення змін, вважається погашеною.

Погашення заборгованості по Кредиту, яка станом на дату укладення цього договору про внесення змін становить 254 843 грн 36 коп. здійснюватиметься згідно з Графіком погашення кредиту, який є Додатком № 1 до цього договору про внесення змін, в наступному порядку: до 15 числа (включно) кожного місяця, починаючи з вересня 2014 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 27 лютого 2023 року (включно) на умовах, визначених цим договором про внесення змін за договором кредиту.

Відповідно пунктів 2.4.-2.4.6. вказаного договору про внесення змін сторони домовились встановити проценту ставку за користування кредитом в наступному розмірі: починаючи з 21 серпня 2014 року до 31 липня 2019 року, процентна ставка за договором кредиту встановлюється в розмірі 9,9 % річних.

Процентна ставка за кредитом є плаваючою, тобто, змінною, починаючи з 01 серпня 2019 року та її розмір визначається як сума базової процентної ставки кредитування та маржі.

Оскільки, базова процентна ставка кредитування є змінною, її розмір визначається кредитором щорічно 01 серпня, починаючи з дати зазначеної в пункті 2.4.2. цього договору про внесення змін. При цьому, зміна розміру Базової процентної ставки кредитування не впливає на Процентну ставку за кредитом до моменту встановлення кредитором її нового розміру, як зазначено у пункті 2.4.4 цього договору про внесення змін.

Про зміну розміру процентної ставки за кредитом кредитор письмово повідомляє позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за цим договором осіб не пізніше як за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься новий розмір такої процентної ставки.

Новий розмір Процентної ставки за кредитом встановлюється кредитором 01 серпня кожного І річного періоду користування Кредитом у розмірі суми Базової процентної ставки кредитування та Маржі відповідно. Встановлення нового розміру процентної ставки за кредитом не потребує укладення між сторонами будь-яких додаткових правочинів.

Мінімальний розмір процентної ставки за кредитом встановлюється в розмірі 12,00% річних та застосовується у разі, якщо розмір процентної ставки за кредитом, що має бути встановлений кредитором в наступному річному періоді користування кредитом є меншим від розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті 2.4.5. цього договору про внесення змін.

Максимальний розмір процентної ставки за кредитом встановлюється в розмірі 27,00% річних та застосовується у разі, якщо розмір процентної ставки за кредитом, що має бути встановлений кредитором в наступному річному періоді користування кредитом перевищуватиме розмір процентної ставки, зазначеної в цьому пункті 2.4.6. цього договору про внесення змін.

Відповідно пункті 2.5.1.-2.6 позичальник розуміє та згоден, що зазначений у додатку № 1 до цього договору про внесення змін розрахунок сукупної вартості кредиту, здійснений з урахуванням розміру Базової процентної ставки кредитувань (як змінної складової Процентної ставки) станом на день підписання цього Договору про внесення змін, тому носить) орієнтовний характер, оскільки на дату укладання цього договору про внесення змін Сторони не володіли інформацією про розмір Базової процентної ставки кредитування, що діятиме протягом усього строку дії договору кредиту. Позичальник протягом строку дії договору кредиту має право один раз на рік у місяці, в якому було укладено цей договір про внесення змін, звернутись до кредитора з клопотанням про оформлення нової розрахунку сукупної вартості кредиту шляхом підписання додатку №1 до цього договору про внесення змін у новій редакції із зазначенням розрахунку з урахуванням розміру базової процентної ставки кредитування, нараховуватиметься у черговому річному періоді.

Нараховані кредитором неустойки за договором кредиту на дату підписання цього договору внесення змін не застосовуються.

21 серпня 2014 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, яким у зв`язку зі зміною валюти кредиту по договору кредиту від 28 лютого 2006 року, сторони виклали підпункти 1.4.1, 1.4.2, пункту 1.4 статті 1 іпотечного договору в новій редакції (а.с. 25, т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що 08 червня 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень та добровільне виселення, згідно з якою банк достроково вимагає від позичальника у 30-денний строк сплатити заборгованість по тілу кредиту, відсотках за користування кредитом та нараховану неустойку. Згідно даних вимоги заборгованість відповідача станом на 01 червня 2017 року становить: 313 497 грн 70 коп., з яких: строкова заборгованість у розмірі 172 394 грн 18 коп.; прострочена заборгованість у розмірі 75 679 грн 32 коп.; строкова заборгованість по нарахованих відсотках у розмірі 1 159 грн 74 коп.; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках у розмірі 64 264 грн 46 коп. (а.с. 27, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга АТ "Альфа-Банк" підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами першою та третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Застосовуючи наведені норми права, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 08 червня 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" скористалося своїм правом на дострокове стягнення всієї суми заборгованості, яка станом на 01 червня 2017 року становила 313 497 грн 70 коп., з яких: строкова заборгованість у розмірі 172 394 грн 18 коп., прострочена заборгованість у розмірі 75 679 грн 32 коп.,строкова заборгованість по нарахованих процентах у розмірі 1 159 грн 74 коп. прострочена заборгованість по нарахованих процентах у розмірі 64 264 грн 46 коп., направивши на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушень та добровільне виселення (а.с. 27, т. 2).

Отже, банк змінив строк виконання зобов?язань за кредитним договором, а тому відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти та пеню після 01 червня 2017 року.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (іпотекою).

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до статей 12, 33 Закону України "Про іпотеку" одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону України "Про іпотеку".

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 ЦК України) та позасудові (статті 17- 19 ЦК України). Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним. Закон України "Про іпотеку" (898-15) визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону України "Про іпотеку") є: реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41- 47 Закону України "Про іпотеку"); продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України "Про іпотеку").

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону України "Про іпотеку).

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина перша статті 35 Закону України "Про іпотеку").

Заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, ОСОБА_1 докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором (зі змінами), так і розмір боргу, не надала, що є її процесуальним обов`язком (стаття 81 ЦПК України).

Разом з тим в матеріалах справи наявні заява на видачу готівки (а.с. 19, т. 1), розрахунок заборгованості (а.с. 31-33, т. 1) та виписки по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 125-156, т. 1), що підтверджують факт надання банком та отримання позичальником кредитних коштів, на які суди уваги не звернули.

Ураховуючи викладене, суди у порушення статті 382 ЦПК України, зазначаючи про те, що неможливість проведення судово-економічної експертизи, призначеної судом, унеможливлює визначення суми кредитної заборгованості на зазначені обставини справи уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову банку.

Відтак, наданий банком розрахунок заборгованості (а.с. 31-33, т. 1), позичальник не спростувала належними та достовірними доказами, своїх розрахунків по кредиту не надала.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відтак, сума заборгованості на момент пред`явлення вимоги від 08 червня 2017 року становила 313 497 грн 70 коп., з яких: строкова заборгованість у розмірі 172 394 грн 18 коп., прострочена заборгованість у розмірі 75 679 грн 32 коп., строкова заборгованість по нарахованих процентах у розмірі 1 159 грн 74 коп. прострочена заборгованість по нарахованих процентах у розмірі 64 264 грн 46 коп.

Отже, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 28 лютого 2006 року у розмірі 313 497 грн 70 коп. слід звернути стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння НОМЕР_1, яке складається з житлового будинку, що призначений на плані літерою "А", загальною площею 319,1 кв. м, житловою площею 90,3 кв. м; сараю позначеного на плані літерою "Б", вбиральні, що позначена на плані літерою "В", що знаходиться по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, яка позначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, загальною площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000000070262, шляхом його реалізації на прилюдних торгах відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Щодо зупинення виконання рішення суду

Верховний Суд враховує, що згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"", на території України діє воєнний стан.

Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України (2755-17) та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" Верховна Рада України постановила розділ VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку" (898-15) доповнити пунктом 5-2 такого змісту:

"5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону".

Ураховуючи, що на момент ухвалення Верховним Судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Верховний Суд виходить з того, що норми Закону України "Про іпотеку" (898-15) не втратили свою чинність, оскільки не були виключені з тексту зазначеного Закону, а спеціальним законом лише запроваджене зупинення виконання цих правил на певний період. Надалі у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, ураховуючи часткове задоволення касаційної скарги та ухвалення нового судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитом у сумі 313 497 грн 70 коп., що становить 89,11 % від суми заборгованості за кредитним договором, заявленої банком до стягнення, з ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" підлягає стягненню 4 702 грн 64 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого ним за подання позовної заяви, 7 053 грн 96 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого ним за подання апеляційної скарги, та 3 140 грн 24 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого ним за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року скасувати.

Позов акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння НОМЕР_1, яке складається з житлового будинку, що призначений на плані літерою "А", загальною площею 319,1 кв. м, житловою площею 90,3 кв. м; сараю позначеного на плані літерою "Б", вбиральні, що позначена на плані літерою "В", що знаходиться по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, яка позначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, загальною площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000000070262, шляхом його продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 28 лютого 2006 року у розмірі 313 497 грн 70 коп.