розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвестохіллс Веста" на постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (далі - ТОВ ФК "Веста"), яке змінило назву на товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста"), звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 11 березня 2013 року у справі № 1309/8166/12 позов публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором у сумі 72 481 долар 57 центів США.

26 березня 2019 року між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФК "Веста" було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Банк Форум" відступило ТОВ "ФК "Веста", а ТОВ "ФК "Веста" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту від 20 липня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Форум", та договором поруки, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк Форум".

Посилаючись на те, що відбулась заміна кредитора у зобов`язанні на підставі статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", ТОВ "ФК "Веста" просило суд: замінити вибулого стягувача ПАТ "Банк Форум" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Веста" у справі за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 25 вересня 2019 року заяву ТОВ"ФК "Веста" про заміну сторони у справі її правонаступником задоволено. Замінено вибулого стягувача ПАТ "Банк Форум" його правонаступником - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, а тому на підставі статей 512, 514 ЦК України до нього переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - задоволено. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заява ТОВ "ФК "Веста" не містить вимоги про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні або у виконавчому листі, а містить вимогу про заміну вибулого стягувача на його правонаступника, що не ідентично заміні сторони у виконавчому провадженні або у виконавчому листі та не передбачено нормами статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2020 року ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі 6-1355/10, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 1309/8166/12 з Залізничного районного суду м. Львова.

У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ "ФК "Веста" зверталось до суду саме із заявою про заміну стягувача, а не сторони у справі, яка узгоджується з вимогами статті 442 ЦПК України та може відбуватись на будь-якій стадії процесу.

Первісному стягувачу ПАТ "Банк Форум" на примусове виконання рішення суду було видано виконавчий лист, отже, у цій справі розпочалась стадія виконання судового рішення.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Задовольняючи заяву ТОВ "ФК "Веста" про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції, на думку заявника, правильно виходив із того, що ТОВ "ФК "Веста" (після перейменування - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") набуло всіх прав кредитора ПАТ "Банк Форум", у тому числі на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором від 20 липня 2007 року укладеним із ОСОБА_1, а тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2020 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 11 березня 2013 року у справі № 1309/8166/12 позов ПАТ "Банк Форум" про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк Форум" суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 72 481 долар 57 центів США.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста"підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою статті 400 ЦПК України передбачено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заява ТОВ "ФК "Івестохіллс Веста" не містить вимоги про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні або у виконавчому листі, а містить вимогу про заміну вибулого стягувача на його правонаступника у справі, що не ідентично заміні сторони у виконавчому провадженні або у виконавчому листі і не передбачено нормами статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

З таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду таке.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п`ята статті 15 Закону про виконавче провадження).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України (1618-15) (статті 55, 442 ЦПК України). Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством.

Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення.

При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками: незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а, отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах: від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), та у постанові Верховного Суду від 07 червня 2022 року у справі № 2-844/10 (провадження № 61-17839св20).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяву ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони у справі та відмовляючи у її задоволенні у зв`язку із тим, що заява не містить вимоги про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні або у виконавчому листі, не врахував того, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність правових підстав для заміни сторони ПАТ "Банк Форум", на користь якого постановлено судове рішення, на ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", оскільки без заміни сторони стягувача ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", як правонаступник ПАТ "Банк Форум", позбавлене процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Правонаступник стягувача у виконавчому провадженні, яке не закінчене, проте виконавчий документ повернутий без виконання, має потенційну можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання, яке залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження.

А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

З матеріалів справи убачається, що 04 жовтня 2016 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1309/8166/12, виданого 08 травня 2013 року Залізничним районним судом м. Львова (а.с. 33-34, т. 2).

16 травня 2017 року державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Оскільки із заявою про заміну сторони виконавчого провадження заявник звернувся у серпні 2019 року, тому строк пред`явлення виконавчого документа товариством не пропущено. Відтак, наявні підстави для задоволення заяви.

Отже, ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.