Постанова
Іменем України
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 461/2358/19
провадження № 61-3497св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Акціонерне товариство "Ідея Банк", Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Галицького районного суду міста Львова від 09 липня 2019 року у складі судді Стрельбицького В. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Ванівського О. М., Мельничук О. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Ідея Банк" (далі - АТ "Ідея Банк"), Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві (далі - Шевченківський РВ ДВС
у м. Києві), третя особа - ОСОБА_2, про визнання електронних торгів недійсними та зобов`язання вчинити дії.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 08 травня 2018 року було проведено електронні торги з реалізації транспортного засобу марки LIFAN, модель 620,
2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що належав на праві приватної власності позивачу. Переможцем електронних торгів визначено ОСОБА_2 .
Позивач вважав, що реалізація арештованого майна проведена з порушенням норм законодавства, оскільки про те, що у межах виконавчого провадження
№ 53668128 проводяться електронні торги та його автомобіль вже продано йому стало відомо лише після отримання листа відділу виконавчої служби від
18 лютого 2019 року у відповідь на адвокатський запит. До цього про вказані обставини він як боржник в межах зазначеного виконавчого провадження не повідомлявся.
Крім цього, зазначав, що електронні торги в межах виконавчого провадження
№ 53668128 відбулись на підставі виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса від 31 січня 2017 року № 267, який було визнано у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_1 просив:
визнати недійсними електронні торги з реалізації транспортного засобу марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак
НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належав ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов`язати Шевченківський РВ ДВС у м. Києві повернути йому транспортний засіб марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 09 липня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсними електронні торги з реалізації транспортного засобу марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належав ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, врахувавши неповідомлення позивача як боржника
у виконавчому провадженні про початок проведення прилюдних торгів та не забезпечення можливості для нього взяти участь у визначенні вартості майна боржника, неповідомлення позивача про проведену оцінку майна, суд вважав, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості скористатись своїм правом на оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна та ходу проведення прилюдних торгів в цілому. Таким чином, суд зробив висновок, що електронні торги з реалізації транспортного засобу марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що належить на праві приватної власності позивачу, проведені 08 травня 2018 року
з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року за № 2831, без належного повідомлення боржника про проведену оцінку майна, що є підставою для визнання торгів недійсними.
Вимога позивача щодо зобов`язання Шевченківського РВ ДВС у м. Києві повернути йому транспортний засіб марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 задоволенню не підлягає.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Реституція як спосіб захисту цивільного права, що визначений частиною першою статті 216 ЦК України, застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена лише стороні недійсного правочину. Таким чином, положення частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі.Суд зробив висновок, що спосіб захисту права власності зазначений позивачем можливий лише шляхом подання віндикаційного позову до сторони недійного правочину.
Постановою Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційні скарги ОСОБА_2
і АТ "Ідея Банк" задоволено.
Рішення Галицького районного суду міста Львова від 09 липня 2019 року в частині визнання недійсними електронних торгів з реалізації транспортного засобу марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належав ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, скасовано.
Ухвалено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що висновок суду першої інстанції про відсутність доказів надсилання позивачу будь-яких документів, які б інформували його про початок реалізації арештованого майна, повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування, спростовується матеріалами справи, зокрема копіями матеріалів виконавчого провадження № 53668128.
На переконання апеляційного суду, боржнику ОСОБА_1 було відомо про існування зазначеного виконавчого провадження, в ході проведення виконавчих дій в межах якого у боржника вилучено автомобіль марки LIFAN, модель 620,
2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 для його подальшої реалізації. Крім того, державний виконавець надсилав ОСОБА_1 повідомлення про оцінку майна, інформував його про проведення усіх виконавчих дій в межах виконавчого провадження за адресами, зазначеними у виконавчому провадженні:
АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .Інших порушень порядку проведення електронних торгів позивач не зазначав. Таким чином електронні торги з реалізації транспортного засобу, проведені 08 травня
2018 року ДП "СЕТАМ" з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року за № 2831.
Аргументи учасників справи
У березні 2021 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди попередніх інстанцій не врахували, що реалізація спірного транспортного засобу проведена в рамках виконавчого провадження, яке відкрито на підставі виконавчого напису від 31 січня 2017 року, який постановою Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року, визнано таким, що не підлягає виконанню;
визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Суд першої інстанції всупереч нормам процесуального закону не визначився із колом осіб, які мають бути залучені до участі у справі в якості відповідачів та не роз'яснив позивачу право на залучення співвідповідачів ДП "СЕТАМ" як організатора електронних торгів і ОСОБА_2 як переможця торгів;
суди не встановили фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, та не перевірили доводи сторін, тому, на думку позивача, оскаржувані судові рішення відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аналіз доводів касаційної скарги дає підстави для висновку, що рішення судів оскаржується в частині позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними.
У травні 2021 року від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення,
а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що доводи ОСОБА_1
є необґрунтованими. Крім того, представник ОСОБА_2 наголошував, що до участі у цій справі не залучено усіх співвідповідачів, які повинні відповідати за пред`явленими позовними вимогами, зокрема підприємство, яке займалось реалізацією майна - ДП "СЕТАМ" та покупця майна - ОСОБА_2, відповідні клопотання позивачем не подавались. Допустивши порушення процесуального права, суди попередніх інстанцій неправильно вирішили цей спір.
У липні 2021 року від АТ "Ідея Банк" надійшли письмові пояснення, в яких банк просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
У письмових поясненнях вказано, що доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а суди, надавши належну оцінку наявним у матеріалам справи доказам, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У листопаді 2021 року від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги повернуто без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги задоволено та продовжено йому строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі
№ 712/1317/14-ц, від 11 березня 2020 року у справі № 205/7791/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц, від 07 лютого 2019 року у справі
№ 522/1516/15-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17, від 17 квітня 2018 року у справі
№ 523/9076/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17, від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17, від 27 травня 2020 року у справі
№ 336/7019/17, від 02 грудня 2020 року у справі № 752/20709/17 та постановах Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16, від
18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року
у справі № 6-1749цс15.
Фактичні обставини справи
24 травня 2013 року між ОСОБА_1 і ПАТ "Ідея Банк" укладено кредитний договір № 910.22591, згідно з умовами якого банк надав позивачу кредит у сумі 84 798,94 грн на строк 60 місяців. Кредит надавався для фінансування купівлі позичальником транспортного засобу марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, у сумі 79 999,00 грн.
На забезпечення виконання кредитного договору від 24 травня 2013 року
№ 910.22591, між ОСОБА_1 і ПАТ "Ідея Банк" укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу
Лаврик Я. М., предметом якого є транспортний засіб марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .
31 січня 2017 року, у зв`язку з порушенням умов виконання договору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М. видав виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором в розмірі 78 321,40 грн.
31 березня 2017 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О. М. від 31 січня 2017 року державний виконавець Шевченківського РВ ДВС у м. Києві виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 53668128.
08 травня 2018 року проведено електронні торги з реалізації транспортного засобу марки LIFAN, модель 620, 2012 року випуску, державний номерний знак
НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що належав на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Переможцем електронних торгів визначено ОСОБА_2 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 31 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором в розмірі
78 321,40 грн.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги
з таких мотивів.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги про визнання електронних торгів недійсними та зобов`язання повернути транспортний засіб.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року у справі № 644/8684/19 (провадження № 61-1808св21) із посиланням на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18), зазначено, що "набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства".
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (частини перша-четверта статті 51 ЦПК України).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України (1618-15) . За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позов до АТ "Ідея Банк", Шевченківського РВ ДВС у м. Києві, а ОСОБА_2 у справі визначено як третю особу. Натомість позивач чи його представник клопотань про залучення до участі у справі ДП "СЕТАМ" (організатора електронних торгів) та ОСОБА_2 (переможця торгів) як співвідповідачів не заявляли.
Також суди не звернули уваги, що АТ "Ідея Банк" є неналежним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 про визнання електронних торгів недійсними.
Отже у задоволенні позову слід було відмовити внаслідок неналежного складу співвідповідачів та тому, що банк є неналежним відповідачем.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, але помився щодо мотивів такої відмови.
Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
У листопаді 2021 року від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду, оскільки з метою забезпечення єдності судової практики необхідно передати цю справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку, який викладено в постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 761/30446/16-ц (провадження № 61-356св17).
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати (частина третя статті 403 ЦПК України).
Оскільки підставою для відмови у задоволенні позову є його пред`явлення до неналежного складу відповідачів, колегія суддів не перевіряє обґрунтованість позовних вимог, не вирішує спір по суті, у зв`язку з чим відсутні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 з урахуванням меж касаційного перегляду дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині, якою частково скасовано рішення суду першої інстанції, прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в іншій частині залишити без змін.
Оскільки Верховний Суд змінює оскаржену постанову апеляційного суду, але виключно у частині мотивів її прийняття, новий розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1, поданого представником ОСОБА_3, про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року в частині позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук