розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 вересня 2021 року у складі судді Адамової Т. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Пономарьової О. М., Зайцевої С. А., Лопатіної М. Ю.

1. Описова частина

Короткий зміст скарги на дії приватного виконавця

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") звернулося до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Юрія Дмитровича, заінтересована особа - ОСОБА_1 .

Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Ю. Д. перебуває виконавче провадження ВП № 63999283 на підставі виконавчого листа № 0538/5438/2012, виданого 29 липня 2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області.

Згідно із зазначеним виконавчим листом рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 лютого 2013 року стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") заборгованість за кредитним договором у розмірі 83 856,16 дол. США.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 жовтня 2019 року у справі № 0538/5438/2012

замінено сторону виконавчого провадження із виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 21 лютого 2013 року з ПАТ "Банк Форум" на ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

26 липня 2021 року приватним виконавцем Чернецьким Ю. Д. винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних: замість суми коштів 80 353,02 дол. США зазначено суму коштів до стягнення - 404 267,63 грн; замість суми коштів 2 320 003,79 грн зазначено сума коштів -

Підставою для винесення зазначеної постанови було те, що 15 січня

2021 року приватному виконавцю надійшла заява ОСОБА_1 про внесення змін до суми, що підлягала стягненню за виконавчим документом, а саме 404 267,63 грн. До заяви додані докази про часткове виконання рішення суду від 21 лютого 2013 року, що підтверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 08 грудня 2020 року

№ 50358295, яка винесена державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 26 липня

2021 року є неправомірною, оскільки у боржника ОСОБА_1 існує обов`язок виконувати рішення суду в іноземній валюті, а не в національній валюті - гривні.

Посилаючись на наведене, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" просило суд визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Ю. Д. від 26 липня

2021 року у виконавчому проваджені № 63999283 про зміну (доповнення) реєстраційних даних.

Короткий зміст судових рішень, ухвалених за результатами розгляду скарги

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, у задоволенні скарги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що звертаючись до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Ю. Д., стягувач ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" не повідомив його про перебування вищевказаного виконавчого листа на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про часткове виконання виконавчого листа та про залишок суми боргу, надавши заяву про стягнення суми боргу, зазначеної у рішенні суду, про що свідчить відповідна заява.

Проте приватний виконавець, дізнавшись про часткове виконання виконавчого листа № 0538/5438/2012, виданого 29 липня 2013 року, про що йому не було вчасно повідомлено стягувачем, правомірно постановив постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, а саме: зміну суми коштів, що підлягають стягнення, виходячи з її залишку, зокрема замість суми коштів до стягнення - 80 353,02 дол. США зазначено суму коштів до стягнення - 404 267,63 грн, що відповідає залишку суми боргу за виконавчим листом № 0538/5438/2012 після його часткового виконання.

Надаючи оцінку доводам заявника скарги в частині незгоди зі стягненням суми боргу в національній валюті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що 22 жовтня 2013 року та 23 жовтня 2013 року первинний стягувач ПАТ "Банк Форум" звернувся до Орджонікідзевського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції та просив прийняти до виконання виконавчий лист від 29 липня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором з судовими витратами у розмірі 704 181,24 грн. Отже, сума заборгованості за виконавчим листом від 29 липня 2013 року підлягала стягненню в національній валюті.

Крім того, судами враховано, що новий кредитор ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", який набув право вимоги після укладення договору відступлення, був обізнаний про стягнення суми боргу з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у національній валюті та часткове погашення заборгованості в такій самій формі.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У грудні 2021 року ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просило скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 вересня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач),

Литвиненко І. В., Петрова Є. В., від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

18 травня 2022 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку з увільненням від роботи на період мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони судді Калараша А. А.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 травня 2022 року справу призначено судді-доповідачу Воробйовій І. А. Визначено суддів, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Черняк Ю. В.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанції не врахували висновків щодо застосування частини третьої статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV, викладені у постановах Великої Плати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14 (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року

у справі № 373/2054/16 (провадження № 14-446цс18).

Судами не враховано, що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України не вважається належним виконанням.

Вказаний правовий висновок також підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження № 14-466цс18).

У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 04 липня

2018 року у справі № 761/12665/14 йдеться про норму Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (606-14) (викладену в статті 53 цього Закону), який втратив чинність і не застосовується до правовідносин у цій справі. Однак аналогічна норма права, яка викладена у статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV, також викладена у частині третій статті 49 чинного Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (1404-19) (далі - Закон № 1404).

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 21 лютого 2013 року у справі № 0538/5438/2012 з боржників (відповідачів)

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто, в тому числі, заборгованість за кредитним договором в іноземній валюті - доларах США на загальну суму 83 856,46 дол. США.

На виконання вказаного рішення суду, Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя 29 липня 2013 року видано виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 .

Стягнення за виконавчим документом має проводитись у валюті, зазначеній у судовому рішенні.

За таких обставин постанова приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Ю. Д. від 26 липня 2021 року у виконавчому провадженні № 63999283 про зміну (доповнення) реєстраційних даних

є неправомірною, оскільки рішення суду повинно виконуватись в доларах США, а не в гривнях.

Суди першої та апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувані судові рішення, якими визнали правомірними дії та рішення приватного виконавця, застосували норму права, а саме частину третю статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404, без урахування висновків щодо застосування цієї норм права у подібних правовідносинах, викладених у вищезазначених постановах Великої Палати Верховного Суду.

Відзиви на касаційну скаргу інші учасники справи до Верховного Суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами за результатами розгляду скарги

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 лютого 2013 року у справі № 0538/5438/2012, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 червня 2013 року, cтягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором від 18 вересня 2008 року

у розмірі 83 856,16 дол. США, пеню у розмірі 30 741,83 грн та судовий збір

у розмірі 3 219,00 грн (а. с. 129-130, 183-185, т. 1).

29 липня 2013 року Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області видав виконавчий лист № 0538/5438/2012 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором у розмірі 83 856,16 дол. США,

пені у розмірі 30 741,83 грн та судового збору у розмірі 3 219,00 грн

(а. с. 13, т. 3).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 жовтня 2019 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання рішення Орджонікідзевського районного суду

м. Маріуполя Донецької області від 29 липня 2013 року, яким стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором від 18 вересня 2008 року

№ 0377/08 у розмірі 83 856,16 дол. США, пеню у розмірі 30 741,83 грн та судовий збір у розмірі 3 219,00 грн, замінивши сторону стягувача ПАТ "Банк Форум" на ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (а. с. 9-10, т. 2).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 24 грудня

2020 року ВП № 63999283, винесеною приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Чернецьким Ю. Д., відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 0538/5438/2012 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором у розмірі

83 856,16 дол. США, пені у розмірі 30 741,83 грн та судового збору у розмірі 3 219,00 грн (а. с. 8-9, т. 3).

14 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Ю. Д. із заявою про внесення змін у виконавче провадження (сума, що підлягає стягненню),

яку обґрунтовував тим, що до листопада 2020 року на виконанні

у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Харкові) перебував виконавчий лист від 29 липня 2013 року № 0538/5438/2012 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором у розмірі

83 856,16 дол. США, пені у розмірі 30 741,83 грн та судового збору у розмірі 3 219,00 грн, а всього 704 181,24 грн. За цим виконавчим листом було отримано суму основного боргу у розмірі 299 913,61 грн, виконавчий збір - 70 418,12 грн, залишок боргу складає 404 267,63 грн. Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Харків) повернуто виконавчий лист від 29 липня 2013 року

№ 0538/5438/2012 стягувачу (а. с. 41, т. 3).

Відповідно до листа Центрального відділу державної виконавчої служби

у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Харків) від 14 травня 2021 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0538/5438/2012, виданого 29 липня

2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором у розмірі 83 856,16 дол. США, пені у розмірі 30 741,83 грн та судового збору у розмірі 3 219,00 грн, перебувало на примусовому виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Грошові кошти стягнуто за період з 01 червня 2016 року до 31 жовтня

2020 року у розмірі: сума основного боргу - 299 913,61 грн, виконавчий збір стягнуто у повному обсязі у розмірі 70 418,12 грн, залишок боргу -

404 267,63 грн. Виконавче провадження закрито згідно із заявою стягувача ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (правонаступника ПАТ "Банк Форум") про повернення виконавчого листа № 0538/5438/2012 від 29 липня 2013 року без виконання (а. с. 42, 54).

Звертаючись до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Ю. Д., стягувач ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не повідомив його про перебування виконавчого листа на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Маріуполі

Східного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Харків), а також про часткове виконання виконавчого листа та про залишок суми боргу, надав заяву про стягнення суми боргу, зазначеної у рішенні суду, про що свідчить відповідна заява (а.с. 28).

26 липня 2021 року приватним виконавцем Чернецьким Ю. Д. винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, а саме: замість суми коштів до стягнення - 80 353,02 дол. США зазначено суму коштів до стягнення - 404 267,63 грн (а. с. 54, 55, т. 3).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження"

№ 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Тобто, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав, ЦПК України (1618-15) передбачає спеціальні форми реагування, зокрема розділом VІІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ЦПК України (1618-15) визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах.

Так, статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно з положеннями статті 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Положенням частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404 (тут і далі в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у

статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов`язання

є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, проте не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404.

Відповідно до частини третьої зазначеної статті Закону у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

Порядок звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті, визначений у статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404

є аналогічним тому, що містився у статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, який втратив чинність. Положення вказаних статей є ідентичними.

Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала висновки щодо особливостей звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті, зокрема висновки щодо застосування положень статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, у яких вказано, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення(постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14 (провадження

У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження

№ 14-446цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

У справі, яка переглядається, установлено, що ухвалюючи рішення у справі, Орджонікідзевський районний суду м. Маріуполя Донецької області визначив суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню в іноземній валюті (а. с. 129, 130, т. 1).

Тобто, визначаючи характер грошового зобов`язання, судом було визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, а саме

83 856,16 дол. США.

Таким чином, у зв`язку з ухваленням судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, стягувачу має бути перерахована сума саме в іноземній валюті, визначена судовим рішенням, а у боржників існує обов`язок виконати зобов`язання саме в іноземній валюті (доларах США),

а не у національній валюті України - гривні.

Іншого порядку стягнення заборгованості у судовому рішенні судом не встановлено та не передбачено її визначення в грошовому еквіваленті до національної валюти України - гривні, тому у приватного виконавця були відсутні правові підстави для перерахунку у гривню встановленого судом розміру заборгованості, визначеного в іноземній валюті (доларах США).

Сам факт того, що первісний стягувач ПАТ "Банк Форум" у заяві від 22 жовтня 2013 року просив суд прийняти до виконання виконавчий лист від 29 липня 2013 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом та судовими витратами у сумі 704 181,24 грн, не має правового значення, оскільки до стягнення із боржника підлягає сума коштів у тій валюті, яка визначена у судовому рішенні (виконавчому листі).

Враховуючи наведене, постанова приватного виконавця виконавчого округу Донецької області від 26 липня 2021 року у виконавчому провадженні

№ 63999283 про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою замість суми коштів до стягнення - 80 353,02 дол. США зазначено суму коштів до стягнення - 404 267,63 грн, є неправомірною та підлягає скасуванню.

Статтею 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права, це порушення призвело до помилкового вирішення вимог скарги про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо винесення постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних, то оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду, відповідно до статті 412 ЦПК України, підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення скарги ТОВ "Інвестохіллс Веста".

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 вересня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року скасувати.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Юрія Дмитровича, заінтересована особа - ОСОБА_1, задовольнити.