розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Бійц Мариною Едуардівною, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року у складі судді Донцова Д. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду

від 27 січня 2022 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня

2014 року позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", після перейменування АТ "Райффайзен Банк Аваль", банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2007 року

№ 014/79729/74/86458 у розмірі 103 021,38 доларів США, що станом на 08 серпня 2012 року еквівалентно 823 449,88 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом - 760 402,38 грн; заборгованість зі сплати процентів -

41183,69 грн; пеня за прострочення сплати тіла кредиту - 3 514, 12; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 18 349,69 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст вимог заяви

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про заміну сторони стягувача, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, у якій просив:

1) замінити сторону виконавчого провадження у справі № 1522/21028/12 з АТ "Райффайзен Банк Аваль" на правонаступника ОСОБА_2 ;

2) видати дублікат виконавчого листа № 1522/21028/12 з виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року;

3) поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

На обґрунтування заяви зазначав, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року позов АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2007 року

№ 014/79729/74/86458 у розмірі 103 021,38 доларів США, що станом

на 08 серпня 2012 року еквівалентно 823 449,88 грн.

На виконання зазначеного судового рішення 17 листопада 2014 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 1522/21028/12.

Надалі право вимоги банку за кредитним договором від 30 листопада

2007 року № 014/79729/74/86458 неодноразово відчужувалося.

26 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" (далі - ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп") та ОСОБА_2 укладений договір про відступлення права вимоги № 26-02/20, за умовами якого кредитор відступив за плату новому кредитору право вимоги за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458.

27 лютого 2020 року між ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" та ОСОБА_2 укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О. С., реєстровий № 511 (далі - договір по відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27 лютого 2020 року № 511), згідно з яким

ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" відступило новому іпотекодежателю ОСОБА_2 усі права за договором іпотеки від 30 листопада 2007 року № б/н, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу

Колодяжною А. В., реєстровий № 5555.

На підставі зазначених договорів, ОСОБА_2 набув право вимоги за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1, а отже набув статусу правонаступника АТ "Райффайзен Банк Аваль" у виконавчому провадженні, що є підставою для задоволення його заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 1522/21028/12.

Наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що згідно з актами прийому-передачі, які є додатками до договорів про відступлення права вимоги за договором кредиту від 26 лютого 2020 року № 26-02/20 та договором іпотеки від 27 лютого 2020 року № 511, виконавчий лист йому не передавався. АТ "Райффайзен Банк Аваль" неодноразово зверталося до Приморського районного суду м. Одеси із заявами про видачу оригіналу виконавчого листа. Зокрема, вперше банк подав таку заяву в січні 2015 року, тобто в межах передбаченого законом річного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, однак ані відповіді, ані виконавчого листа не отримав. У березні 2019 року банку стало відомо, що оригінал виконавчого листа було видано у листопаді 2014 року, за результатами проведеної службової перевірки у АТ "Райффайзен Банк Аваль" встановлено, що у матеріалах кредитної справи ОСОБА_1 відсутній оригінал виконавчого листа та відомості про його пред`явлення до виконання, про що складено відповідний акт.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_2 вважав наявними підстави для задоволення його заяви про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Замінено стягувача при виконанні заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року у справі № 1522/21082/12 за позовом

АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з АТ "Райффайзен Банк Аваль" на правонаступника ОСОБА_2 .

Видано дублікати виконавчих листів у справі № 1522/21082/12, поновлено строк пред`явлення їх до виконання.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 набув право вимоги ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" до ОСОБА_1 про виконання зобов`язань за кредитним договором №014/79729/74/86458 від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458 та договором іпотеки від 30 листопада

2007 року № б/н. Звернення ОСОБА_2, як правонаступника кредитора, із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не набувши статусу стягувача, він позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії щодо виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 в частині видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що оригінали виконавчих листів втрачено, пропуск строку пред`явлення їх до виконання зумовлений ненаданням інформації Приморським районним судом м. Одеси, а тому наявні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання.

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду, в решті ухвалу суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи заяву

ОСОБА_2 в частині видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання, місцевий суд належно не мотивував судове рішення. Зазначив, що 30 жовтня 2014 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду із заявою про видачу виконавчих листів 17 листопада

2014 року, відомості про направлення чи вручення виконавчих листів у справі відсутні. Незважаючи на неодноразові звернення банку до суду з аналогічними заявами, починаючи з 2014 року, лише у травні 2019 року він отримав відповідь про те, що виконавчі листи у справі № 1522/21028/12 були видані

17 листопада 2014 року. Оскільки, матеріали справи не містять безспірних відомостей, які б підтверджували, що виконавчі листи були видані саме

17 листопада 2014 року, суд дійшов висновку, що пропуск строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, стався не з вини банку.

Згідно з довідкою АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 29 січня 2020 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року не виконано. Проведеною АТ "Райффайзен Банк Аваль" службовою перевіркою встановлено, що оригінал виконавчого листа втрачено, із заявою про примусове виконання рішення суду банк не звертався.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції констатував, що зазначені обставини в сукупності дають підстави для висновку про наявність правових підстав для видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, подана адвокатом Бійц М. Е., у якій вона просила скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою в її інтересах адвокатом Бійц М. Е., на ухвалу Приморського районного суду

м. Одеси від 14 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року в частині вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою в її інтересах адвокатом Бійц М. Е., на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року в частині вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа та заміну сторони стягувача.

Витребувано матеріали цивільної справи № 1522/21028/12 із суду

першої інстанції, справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції

у квітні 2022 року.

Касаційна скарга ОСОБА_1, подана адвокатом Бійц М. Е., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції у порушення норм процесуального права не звернув увагу, що з 21 квітня 2021 року адвокат Зімірьова О. О., яка представляла інтереси ОСОБА_3 відповідно до договору про надання правової допомоги від 07 квітня 2020 року № 61, не мала повноважень діяти від його імені, оскільки строк дії зазначеного договору закінчився. Суд урахував її заяву про розгляд справи за її відсутності, ОСОБА_2 про дату та час розгляду справи не був повідомлений.

У порушення вимог частини третьої статті 43 ЦПК України, апеляційний суд, розглянув справу за відсутності представника АТ "Райффайзен Банк Аваль", явка якого була визнана судом обов`язковою, та не застосував до нього будь-яких заходів процесуального примусу.

Суд формально розглянув справу, не урахував додаткові пояснення

від 14 грудня 2021 року, в яких заявник посилався на наявність підстав для закриття провадження у зв'язку з тим, що АТ "Райффайзен Банк Аваль" двічі зверталося до суду із заявами про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання, в задоволенні яких йому відмовлено (ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року та від 24 березня 2020 року). Крім того, суд апеляційної інстанції помилково не застосував правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

Змінюючи мотивувальну частину судового рішення суду першої інстанції, апеляційний суд помилково зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази отримання представником банку оригіналів виконавчих листів у листопаді 2014 року, оскільки зазначена інформація вказана в довідці, наданій керівником апарату Приморського районного суду м. Одеси.

Посилаючись на наведене, вважала, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не дослідили зібрані у справі докази, а тому дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 .

У травні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу

ОСОБА_2, поданий адвокатом Зімірьовою О. О., мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 .

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458 у розмірі 103 021,38 доларів США, що станом на 08 серпня 2012 року еквівалентно 823 449,88 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом - 760 402,38 грн; заборгованість зі сплати процентів -

01 червня 2017 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду із заявою про видачу виконавчих листів.

26 березня 2019 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду із заявою про видачу оригіналів виконавчих листів, посилаючись на те, що банк виконавчі листи не отримував.

У травні 2019 року на адресу банку направлена відповідь керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси з якої убачається, що виконавчі листи видані 17 листопада 2014 року.

Матеріали справи не містять беззаперечних відомостей та допустимих доказів, які б свідчили про видачу виконавчих листів 17 листопада 2014 року.

Ухвалою Приморського районного суду від 28 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Згідно з довідкою АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 29 січня 2020 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року не виконано. Проведеною у АТ "Райффайзен Банк Аваль" службовою перевіркою встановлено, що оригінал виконавчого листа втрачено, банк не звертався до органів державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

26 лютого 2020 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Акціонерним товариством "Оксі Банк" (далі - АТ "Оксі Банк") укладений договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив за оплату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458, а новий кредитор замінив первісного кредитора як сторону кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки.

26 лютого 2020 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "Оксі Банк" укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черпенюх Л. В., реєстровий № 324, відповідно до умов якого первісний іпотекодержатель АТ "Райффайзен Банк Аваль" відступив новому іпотекодержателю АТ "Оксі Банк" усі права за договором іпотеки

від 30 листопада 2007 року № б/н, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А. В., реєстровий

26 лютого 2020 року між АТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" укладений договір відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458, а новий кредитор замінив первісного кредитора як сторону кредитора в кредитному договорі, та прийняв на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором.

26 лютого 2020 року між АТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черпенюх Л. В., реєстровий № 325, відповідно до якого первісний іпотекодержатель АТ "Оксі Банк" відступив новому іпотекодержателю

ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" усі права за договором іпотеки від 30 листопада

2007 року б/н, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А. В., реєстровий № 5555.

26 лютого 2020 року між ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" та ОСОБА_2 укладений договір відступлення права вимоги № 26-02/20, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив за плату новому кредитору належні

йому права вимоги за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458, а новий кредитор замінив первісного кредитора як сторону кредитора у кредитному договорі, та прийняв на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором.

27 лютого 2020 року між ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" та ОСОБА_2 укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, № 511, за умовами якого первісний іпотекодержатель ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" відступив новому іпотекодержателю ОСОБА_2 усі права за договором іпотеки від 30 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А. В., реєстровий № 5555.

Ухвалою Приморського районного суду від 28 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1, подана адвокатом Бійц М. Е., підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом. Заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі

№ 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) сформулювала висновок, згідно з яким заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має процесуальну мету, яку суд також враховує разом з доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою про правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчено, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а тому суд оцінює ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

У справі, яка переглядається, суди встановили факт невиконання

ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458ФО на момент укладення договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, та дійшли обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 набув усіх прав кредитора за кредитним договором та договором іпотеки, укладеним на забезпечення його виконання.

Разом з тим, установивши, що виконавче провадження з примусового виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від

19 травня 2014 року не відкривалося, суди дійшли помилкового висновку про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу ОСОБА_2 є стягувачем у виконавчому документі, права якого повноцінно може реалізувати лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, а тому в цій частині оскаржувані судові рішення підлягають зміні.

Посилання у касаційній скарзі на відсутність у адвоката Зімірьової О. О. повноважень на представлення інтересів ОСОБА_3 в апеляційному суді, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими, оскільки до відзиву на касаційну скаргу додано належним чином завірену копію договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 від 26 березня 2021 року № 95, що спростовує твердження заявника про відсутність у адвоката Зімірьової О. О. станом на

07 квітня 2021 року повноважень на представлення інтересів ОСОБА_2 .

Верховний Суд відхиляє як необґрунтовані доводи заявника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо незастосування до представника АТ "Райффайзен Банк Аваль" заходів процесуального примусу за невиконання протокольної ухвали суду про визнання його явки в судове засідання обов`язковою, оскільки частиною третьою статті 43 ЦПК України встановлено право, а не обов`язок суду застосовувати до відповідних осіб заходи процесуального примусу. Крім того, зауважує, що незастосування судом заходів процесуального примусу не впливає на вирішення спору по суті, та не є самостійною підставою для скасування судового рішення.

Аргументи заявника про те, що суд апеляційної інстанції формально розглянув справу, не урахував його додаткові пояснення від 14 грудня 2021 року, в яких він зазначав про наявність підстав для закриття провадження у справі підлягає закриттю є необґрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції перевірив зазначені доводи та надав їм відповідну оцінку про що зазначив у мотивувальній частині судового рішення.

Перевіряючи доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не дослідили зібрані у справі докази, а тому дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх виконання, Верховний Суд виходить з такого.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах строку, встановленого для пред`явлення його до виконання. Натомість, коли строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа, суд відмовляє у її задоволенні.

Установивши, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року у справі № 1522/21028/12 не виконано, виконавчі листи на примусове виконання зазначено рішення суду втрачені, а наведені заявником причини пропуску строку для їх пред`явлення до виконання є поважними, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для видачі дублікатів виконавчих листів.

Суд касаційної інстанції не перевіряє доводів заявника про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій в частині вирішення питання про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки в цій частині судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.

Аргументи заявника про неврахування судом апеляційної інстанцій висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі

№ 910/2954/17 є необґрунтованими, оскільки встановлені судами фактичні обставини у справах є відмінними. Зокрема у вказаній постанові Верховний Суд, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на встановлені у справі обставини спливу строку пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 31 травня 2017 року до виконання, правильним є висновок апеляційного суду про те, що звернення із заявою про заміну стягувача його правонаступником, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Натомість у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій визнали наведені ОСОБА_2 причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання поважними та поновили його.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Ураховуючи, що суд першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи, надали наявним у справі доказам належну оцінку та дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_2, однак неправильно застосували до спірних правовідносин положення статті 442 ЦПК України, унаслідок чого дійшли помилкового висновку про зміну стягувача у виконавчому провадженні, замість заміни стягувача у виконавчому документі, а тому ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року та ухвалена за наслідками її апеляційного перегляду постанова Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року підлягають зміні, шляхом зазначення про заміну стягувача у виконавчих листах у справі № 1522/21028/12, з АТ "Райффайзен Банк Аваль" на ОСОБА_2 .