розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А, у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал", заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Правильна компанія", про заміну сторони у виконавчих документах.

Короткий зміст заяви

У грудні 2020 року ТОВ "ФК "Профіт Капітал" звернулося до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому документі, посилаючись на те, що рішенням суду було солідарно стягнено з ОСОБА_1, ТОВ "Правильна компанія" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської дирекції заборгованість за кредитним договором. На виконання вказаного рішення суд видав виконавчі листи.

18 грудня 2019 року заявник придбав право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 та договором поруки, укладеним з ТОВ "Правильна компанія".

Виконавче провадження згідно відкритих відомостей з приводу примусового виконання вказаного вище рішення не відкрито.

Заявник просив замінити стягувача АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ТОВ "ФК "Профіт Капітал" у виконавчому листі № 2-2894/11 від 27 червня 2013 року, виданому Кіровським районним судом міста Дніпропетровська щодо боржника ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ТОВ "Правильна компанія" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованості за кредитним договором № 014/152893/3172/74 від 22 вересня 2008 року в розмірі 814 512,09 грн (97 979,79 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 10 листопада 2010 року складало 775 088,72 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 89 365,70 дол. США, заборгованість за процентами - 8 614,09 дол. США, пеня за порушення строків повернення кредиту - 4 983,55 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 10 листопада 2010 року становило 39 423,37 грн); замінити стягувача АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ТОВ "ФК "Профіт Капітал" у виконавчому листі № 2-2894/11 від 27 червня 2013 року, виданому Кіровським районним судом міста Дніпропетровська щодо боржника ТОВ "Правильна компанія" про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ТОВ "Правильна компанія" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованості за кредитним договором № 014/152893/3172/74 від 22 вересня 2008 року в розмірі 814 512,09 грн (97 979,79 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 10 листопада 2010 року складало 775 088,72 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 89 365,70 дол. США, заборгованість за процентами - 8 614,09 дол. США, пеня за порушення строків повернення кредиту - 4 983,55 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 10 листопада 2010 року становило 39 423,37 грн).

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 січня 2021 року у складі судді Єдаменка С. В. залишено без задоволення заяву ТОВ "ФК "Профіт Капітал" про заміну сторони у виконавчих документах у цивільній справі № 2-2894/11.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щострок пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі № 2-2894/11 закінчився, питання про поновлення цього строку заявником не ініційоване, тому суд прийшов до висновку про неможливість заміни сторони стягувача, оскільки проведення будь-яких виконавчий дій за виконавчими листами, строк пред`явлення до виконання яких скінчився, є неможливим.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву задоволено частково.

Замінено стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у виконавчому листі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1, виданому у справі № 2-2894/11 за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ТОВ "Правильна компанія" про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", третя особа - ТОВ "Правильна компанія", про визнання кредитного договору недійсним, визнання недійсним договору застави цінних паперів, визнання недійсним договору поруки, його правонаступником ТОВ "ФК "Профіт Капітал".

Заяву ТОВ "ФК "Профіт Капітал" про заміну сторони у виконавчих документах в іншій частині залишено без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи питання заміни сторони стягувача, суд виходить з того, що така заміна відбувається внаслідок правонаступництва у цивільно-правових зобов`язаннях та, як наслідок, відповідна заміна стягувача відбувається на будь-якій стадії процесу, в тому числі за відсутності відкритого виконавчого провадження.

Без заміни сторони стягувача у виконавчому документі правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Суду не надано доказів відступлення права вимоги до боржника (відповідача) ТОВ "Правильна компанія", а тому відсутні підстави для заміни сторони у відповідному виконавчому листі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2021 року до Верховного Суду, ТОВ "ФК "Профіт Капітал", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови замінити стягувача АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ТОВ "ФК "Профіт Капітал" у виконавчому листі № 2-2894/11 від 27 червня 2013 року, виданому Кіровським районним судом міста Дніпропетровська щодо боржника ТОВ "Правильна компанія", ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення вимог заяви.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.

15 червня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Як підставу для касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає, що 18 грудня 2019 року заявник придбав право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1, а тому до нього також перейшло право вимоги і до її поручителя - ТОВ "Правильна компанія". Отже, є підстави для заміни сторони у відповідному виконавчому листі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні заяви - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з статтею 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України (435-15) ).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року в справі № 6-122цс13 зазначено, що за змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.

18 грудня 2019 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "ОКСІ БАНК" укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-28 за умовами якого АТ "ОКСІ БАНК" отримало право вимоги за кредитними договорами, укладеними з АТ "Райффайзен Банк Аваль" (а. с. 157-161).

Згідно витягу з реєстру боржників № 1 від 26 грудня 2019 року до договору відступлення права вимоги № 114/2-28 від 18 грудня 2019 року до АТ "ОКСІ БАНК" перейшло право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_1 (а. с. 161).

18 грудня 2019 року між АТ "ОКСІ БАНК" та ТОВ "ФК "Профіт Капітал" було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-28-1 за умовами якого ТОВ "ФК "Профіт Капітал" отримало право вимоги за кредитними договорами право вимоги за якими є у АТ "ОКСІ БАНК" (а. с. 163-165).

Відповідно до пункту 2.1 договору про відступлення права вимоги № 114/2-28-1 між АТ "ОКСІ БАНК" та ТОВ "ФК "Профіт Капітал" новий кредитор приймає вимоги до боржників вказаними у реєстрі боржників.

Згідно витягу з реєстру боржників № 1 від 26 грудня 2019 року до договору відступлення права вимоги № 114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року до ТОВ "ФК "Профіт Капітал" перейшло право вимоги за договором укладеним, з ОСОБА_1 (а. с. 166).

Витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року щодо боржника ТОВ "Правильна компанія" суду не надано, клопотань про витребування відповідних доказів не було заявлено.

Відступлення права вимоги за основним зобов`язанням не свідчить про автоматичний перехід до нового кредитора також прав вимоги за усіма без винятку забезпечувальними договорами.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції, оцінивши надані заявником докази, дійшов правильного висновку в частині відмови у заміні стягувача АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ТОВ "ФК "Профіт Капітал" у виконавчому листі № 2-2894/11 від 27 червня 2013 року, виданому Кіровським районним судом міста Дніпропетровська щодо боржника ТОВ "Правильна компанія", оскільки доказів відступлення права вимоги за договором поруки до цього боржника суду не надано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновку суду апеляційної інстанції в частині відмови у заміні стягувача у виконавчому листі щодо боржника ТОВ "Правильна компанія".

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у заміні стягувача у виконавчому листі щодо боржника ТОВ "Правильна компанія" залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції в цій частині не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року в частині відмови замінити стягувача АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ТОВ "ФК "Профіт Капітал" у виконавчому листі № 2-2894/11 від 27 червня 2013 року, виданому Кіровським районним судом міста Дніпропетровська щодо боржника ТОВ "Правильна компанія" залишити без змін.