Постанова

Іменем України

13 травня 2022 року

м. Київ

справа № 1005/7135/2012

провадження № 61-18577св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,

учасники справи:

особа, яка звернулася із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані",стягувач (позивач) - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", боржник (відповідач) - ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Овсій Дмитро Юрійович,на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року у складі судді Борця Є. О. та постанову Київського апеляційного суду

від 16 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Рубан С. М.,

Заришняк Г. М., Кулікова С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (далі - ТОВ "Файненс Компані") звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року, позов

ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором задоволено частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором

від 31 січня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М., зареєстрований в реєстрі за № 776, а саме - земельну ділянку загальною площею 2,6204 га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, територія Іванківської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, для задоволення грошових вимог ПАТ "Сведбанк" за кредитним договором від 31 січня 2008 року в сумі 3 101 701,08 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 08 червня 2012 року становить

24 790 351,65 грн.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором

від 31 січня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М., зареєстрований в реєстрі за № 776, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу 254 428,27 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19 березня 2008 року становить 1 284 862,77 грн.

На підставі вказаного судового рішення 20 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області видані виконавчі документи.

12 серпня 2013 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження № 39308529 (далі - ВП).

29 квітня 2013 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Сведбанк" назву банку змінено на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк"

(далі - ПАТ "Омега Банк").

Постановою Правління НБУ від 02 березня 2015 року ПАТ "Омега Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено в банку тимчасову адміністрацію, а постановою Правління НБУ від 06 липня

2015 року відкликано банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Омега Банк".

07 березня 2019 року між ПАТ "Омега Банк", який перебував у стадії ліквідації, та ТОВ "Файненс Компані", укладений нотаріально посвідчений договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ "Омега Банк" відступив ТОВ "Файненс Компані" право грошової вимоги за рядом кредитних та забезпечувальних договорів, в тому числі право вимоги за кредитним договором від 31 січня 2008 року, який укладений з ОСОБА_2, а також за договорами, укладеними на забезпечення цього кредитного договору, зокрема, за іпотечним договором від 31 січня 2008 року, який укладений із ОСОБА_1

ТОВ "Файненс Компані" також вказувало, що при укладенні договору про відступлення прав вимоги від 07 березня 2019 року ПАТ "Омега Банк" передало заявнику усі необхідні документи для реалізації прав нового кредитора, крім оригіналів виконавчих листів, які були втрачені.

Посилаючись на вищевказане, ТОВ "Файненс Компані" просило суд видати дублікати виконавчих документів та поновити пропущений строк для їх пред`явлення до виконання.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 01 червня 2021 року заяву ТОВ "Файненс Компані" про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення їх до виконання задоволено.

Видано ТОВ "Файненс Компані" дублікат виконавчого листа

№ 1005/7135/2012, який виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про звернення стягнення на земельну ділянку площею 2,6204 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Іванківської сільської ради Бориспільського району, шляхом продажу цього об`єкта нерухомого майна на прилюдних торгах в рахунок погашення боргу за кредитним договором від 31 січня 2008 року в розмірі 3 101 701,80 долар США, що за офіційним курсом НБУ складає 24 790 351,65 грн.

Видано ТОВ "Файненс Компані" дублікат виконавчого листа

№ 1005/7135/2012, який виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ПАТ "Сведбанк" витрат на оплату судового збору в розмірі 3 219 грн.

Поновлено ТОВ "Файненс Компані" строк для пред`явлення дублікатів вказаних виконавчих документів до виконання.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року,

з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 24 листопада

2021 року про виправлення описки, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що заявником доведено належними та допустимими доказами факт втрати оригіналів виконавчих документів та їх відсутності у первісного кредитора ПАТ "Омега Банк", що об`єктивно перешкодило ТОВ "Файненс Компані" вчасно пред`явити виконавчі документи до виконання. При цьому, причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання обумовлені втратою виконавчого документа не з вини стягувача, тому такі причини пропуску строку є поважними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року, ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Овсій Д. Ю., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення заяви про видачу дублікатів виконавчих документів і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви в цій частині або передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання до Верховного Суду не оскаржуються, тому перегляду в касаційному порядку не підлягають.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на порушення судами норм процесуального права.

Також підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-543/11 (провадження № 61-34114св18), від 06 листопада 2019 року у справі

№ 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18), від 23 вересня 2020 року

у справі № 127/2-3538/10 (провадження № 61-8969св20) та від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21).

Також заявник посилається на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України - суди не дослідили зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що стягувач у справі ПАТ "Омега Банк" ліквідований 18 листопада 2019 року, тому підстави для заміни стягувача відсутні.

Доводи інших учасників справи

У січні 2022 року ТОВ "Файненс Компані" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року, позов

ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором задоволено частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором

від 31 січня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М., зареєстрований в реєстрі за № 776, а саме - земельну ділянку загальною площею 2,6204 га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, територія Іванківської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, для задоволення грошових вимог ПАТ "Сведбанк" за кредитним договором від 31 січня 2008 року в сумі 3 101 701,08 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 08 червня 2012 року становить

24 790 351,65 грн.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором

від 31 січня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М., зареєстрований в реєстрі за № 776, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу 254 428,27 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19 березня 2008 року становить 1 284 862,77 грн.

На підставі вказаного судового рішення 20 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області видані виконавчі документи.

12 серпня 2013 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження № 39308529.

29 квітня 2013 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Сведбанк" назву банку змінено на ПАТ "Омега Банк".

Постановою Правління НБУ від 02 березня 2015 року ПАТ "Омега Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено в банку тимчасову адміністрацію, а постановою Правління НБУ від 06 липня

2015 року відкликано банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Омега Банк".

07 березня 2019 року між ПАТ "Омега Банк", який перебував у стадії ліквідації, та ТОВ "Файненс Компані", укладений нотаріально посвідчений договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ "Омега Банк" відступив ТОВ "Файненс Компані" право грошової вимоги за рядом кредитних та забезпечувальних договорів, в тому числі право вимоги за кредитним договором від 31 січня 2008 року, який укладений з ОСОБА_2, а також за договорами, укладеними на забезпечення цього кредитного договору, зокрема, за іпотечним договором від 31 січня 2008 року, який укладений із ОСОБА_1 .

У лютому 2021 року ТОВ "Файненс Компані" звернулося до суду із заявою про заміну позивача у справі № 1005/7135/2012 та стягувача

у виконавчому провадженні № 39308529 - ПАТ "Омега Банк" на його правонаступника - ТОВ "Файненс Компані".

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 18 травня 2021 року заяву ТОВ "Файненс Компані" про заміну стягувача правонаступником задоволено частково. Замінено сторону у виконавчому провадженні щодо примусового виконання заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого

2013 року у справі № 1005/7135/2012 з ПАТ "Омега Банк" на його правонаступника - ТОВ "Файненс Компані". У задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня

2021 року залишено без змін.

Суди також установили, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року, задоволено скаргу нового кредитора ТОВ "Файненс Компані" та визнано незаконною

і скасовано постанову державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 07 квітня 2017 року у ВП № 39308529 про повернення виконавчого листа № 2/359/101/2013 стягувачу та зобов`язано ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відновити

ВП № 39308529 з виконання виконавчого листа № 2-359/101/2013, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про звернення стягнення на земельну ділянку площею 2,6204 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Іванківської сільської ради Бориспільського району, шляхом продажу цього об`єкта нерухомого майна на прилюдних торгах в рахунок погашення боргу за кредитним договором від 31 січня 2008 року в розмірі 3 101 701,80 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) еквівалентний грошовим коштам в розмірі 24 790 351,65 грн.

Департамент ДВС Міністерства юстиції України листом від 01 червня

2021 року повідомив ТОВ "Файненс Компані", що постановою від 07 квітня 2017 року головного державного виконавця ВПВР Департаменту

ДВС Міністерства юстиції України повернуто виконавчий лист

№ 2-359/101/2013, виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області, стягувачу у ВП № 39308529.

Докази про отримання вказаного виконавчого листа кредитором первісним кредитором ПАТ "Омега Банк" відсутні, що підтверджує його втрату.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частинами першої, третьої статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк на пред`явлення до виконання.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зробила висновок, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".

У постанові Верховний Суд від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначила, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19)

та від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц (провадження

№ 61-17590св20).

У той же час, обов`язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Задовольняючи заяву в частині видачі дублікатів виконавчих документів, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що заявником доведено належними та допустимими доказами факт втрати оригіналів виконавчих документів, та їх відсутності у первісного кредитора ПАТ "Омега Банк", що об`єктивно перешкодило ТОВ "Файненс Компані" вчасно пред`явити виконавчі документи до виконання.

Відмова у видачі дублікатів виконавчих листів призведе до порушення права стягувача на справедливий суд, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви про видачу дублікатів виконавчих документів.

Як на підставу для відкриття касаційного провадження, заявник послався на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме зазначив, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-543/11 (провадження № 61-34114св18),

від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження

№ 61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10 (провадження № 61-8969св20) та від 17 листопада 2021 року у справі

№ 419/310/12 (провадження № 61-13084св21).

Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 2-543/11 (провадження № 61-34114св18) погодився з висновком апеляційного суду про те, що наданий суду акт про службове розслідування, яке проведене

26 жовтня 2016 року начальником Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Нордіо В. В. не може бути належним та допустимим доказом того, що виконавчий лист втрачено, оскільки обставини, викладені у ньому аналогічні обставинам, на які посилався державний виконавець у поданні про видачу дублікату виконавчого листа у цій справі від 26 листопада 2013 року, яке розглянуто судом та відмовлено у його задоволенні у зв`язку з відсутністю доказів того, що виконавчий лист було втрачено, а нових обставин що підтверджують втрату виконавчого листа, державний виконавець у поданні не навів, що є його процесуальним обов`язком (статті 10, 60 ЦПК України 2004 року). Доказами втрати можуть бути, зокрема, акти, що свідчать про знищення чи фізичну втрату певного документу, а надані державним виконавцем службові записки та розслідування свідчать лише про те, що такий виконавчий лист державним виконавцем не передавався наступному державному виконавцю. По суті, складаючи акт, штучно створені докази для повторного, аналогічного звернення до суду.

У постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження

№ 61-18169св18) Верховний Суд зазначив, що рішення Приморського районного суду міста Одеси від 08 листопада 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Місто Банк" заборгованості станом

на 06 вересня 2010 року за кредитним договором від 05 квітня 2007 року у розмірі 3 961 017,29 грн не виконано, виконавчий лист від 07 лютого

2011 року № 2-1053/10, виданий судом на підставі цього рішення, на виконанні не перебуває, його оригінал втрачено під час пересилання з виконавчої служби не з вини стягувача, у зв`язку з чим погодився з висновком апеляційного суду про видачу дубліката виконавчого листа.

Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2020 року у справі

№ 127/2-3538/10 (провадження № 61-8969св20) погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_4 не наведено поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відповідно судом не встановлено обставин, які б вказували про наявність об`єктивних перешкод для отримання дубліката виконавчого листа протягом тривалого часу, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням правової визначеності, а тому зробив правильний висновок про відсутність підстав для поновлення такого.Разом з тим указував, що оскільки ОСОБА_4 відмовлено у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та заявником не надано суду доказів на підтвердження втрати такого, тому суд обґрунтовано вважав, що підстави для видачі дублікатів виконавчих листів, відсутні.

Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року у справі

№ 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зазначив, що під час нового розгляду справи суду належить урахувати наведені у цій постанові висновки суду касаційної інстанції, дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону, тому справу було направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) звернула увагу на те, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Таким чином, посилання заявника на неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-543/11 (провадження № 61-34114св18),

від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження

№ 61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10 (провадження № 61-8969св20) та від 17 листопада 2021 року у справі

№ 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у вказаних постановах не суперечать висновкам, які зробили судами у справі, що переглядається, але з врахуванням конкретних обставин цієї справи. Разом з тим, суди не відійшли в своїх висновках від правових позицій у вищезазначених справах.

Аналізуючи доводи касаційної скарги та підстави касаційного оскарження судових рішень у зв`язку з порушенням судами норм процесуального права, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, з урахуванням усіх конкретних обставин у ній, суди надали вичерпну відповідь на всі істотні питання, які виникають при вирішенні питання про заміну стягувача правонаступником у виконавчому провадженні.

Доводи касаційної скарги про те, що стягувач ПАТ "Омега Банк" ліквідований 18 листопада 2019 року і згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню, що унеможливлює заміну стягувача, та, як наслідок, видачу йому дублікатів виконавчих листів, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Дана норма чітко вказує на можливість закінчення виконавчого провадження у разі припинення юридичної особи виключно у випадку неможливості правонаступництва, чого в даній справі не встановлено.

По-перше, права та обов`язки ПАТ "Омега Банк" щодо стягнення кредитних коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки допускають правонаступництво, і по-друге, таке правонаступництво, а саме придбання права вимоги заявником, відбулося у березні 2019 року, тобто задовго до ліквідації ПАТ "Омега Банк".

Інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, що були викладені заявником в апеляційній скарзі, та є такими, що зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

На думку судової колегії судові рішення, що переглядаються, є достатньо мотивованими.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення в частині задоволення заяви ТОВ "Файненс Компані" про видачу дублікатів виконавчих

документів - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Овсій Дмитро Юрійович,залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 01 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 16 листопада 2021 року в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про видачу дублікатів виконавчих документів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк