розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Остапенком Олександром Петровичем, на рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 січня 2021 року у складі судді Шаповал Т. В.та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Пилипчук Л. І., Кривчун Т. О.,

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на зброю упорядку спадкування.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина. Він є спадкоємцем другої черги за законом після померлого брата, спадкоємцями четвертої черги є ОСОБА_4, а спадкоємцями п`ятої черги - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_5 придбав мисливські гладкоствольні рушниці, які після його смерті передані на тимчасове зберігання до ВП № 1 ПВП ГУНП в Полтавській області.

21 серпня 2019 року він звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Карнарук Н. В. (далі - приватний нотаріус Карнарук Н. В.) із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину на мисливські гладкоствольні рушниці, яка роз`яснила, що для вирішення питання щодо прав на мисливську гладкоствольну зброю необхідно звернутися до структурного підрозділу Національної поліції України.

З вирішення цього питання він неодноразово звертався до ГУНП в Полтавській області, яке повідомило, що для отримання мисливської гладкоствольної зброї необхідно надати документи, що підтверджують право на спадкування зазначеного майна.

Інші спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 : ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зі свого боку не вчиняли жодних дій для отримання у спадок зброї, не зверталися до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини у відповідній частині, а також до ГУНП в Полтавській області для оформлення дозволу на її придбання, що дає підстави, тобто відповідачі не мають наміру оформляти права власної на зброю у порядку спадкування.

Посилаючись на наведене, позивач просив визнати за ним право власності на мисливські гладкоствольні рушниці ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, № НОМЕР_2 у порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що право позивача на отримання свідоцтва про право на спадщину на зброю не порушено, нотаріус не відмовляв йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на зброю, а відповідачі не оспорюють відповідне право позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову. Посилання ОСОБА_1 на те, що він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки за видачу свідоцтва, а також за вчинення інших необхідних для цього нотаріальних дій слід сплатити кошти, з розміром яких він не погоджується, не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог, оскільки суд не може підміняти собою інші органи, зокрема органи нотаріату. Тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - адвокатом Остапенком О. П., у якій він просиврішення Київського районного суду м. Полтави від 15 січня 2021 року і постанову Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права тапорушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначив пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга заявника у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції помилково виходили з того, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому порядку задоволенню не підлягають, оскільки існує правова невизначеність щодо порядку оформлення права власності на зброю у порядку спадкування.

Зброя є об'єктом цивільних прав, що обмежений в обороті, право власності на неї, у тому числі і у порядку спадкування, набувається за спеціальним порядком. Відповідно до додатку № 2 "Спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна" постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII "Про право власності на окремі види майна" (2471-12) громадяни набувають права власності на такі види майна, придбаного ними з відповідного дозволу, що надається: на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 21-річного віку; на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами) - органами внутрішніх справ за місцем проживання особами, які досягли 25-річного віку. Згідно з пунктом 12.15 "Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів" від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція № 622), дозволено оформлення документів в органах поліції про передачу мисливської вогнепальної (за наявності основних частин зброї), пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв від одного власника іншому, а також переоформлення мисливської вогнепальної (за наявності основних частин зброї), пневматичної, холодної і охолодженої зброї та пристроїв від особи, яка їх успадкувала після смерті власника, особі, що має дозвіл органів поліції на їх придбання.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що оформлення права власності на зброю, у тому числі у порядку спадкування, за спеціальним дозволом, має відбуватися уповноваженим на те органом - Національною поліцією України, як на об`єкт, який обмежений у обороті. Натомість, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що у спірних правовідносинах слід керуватися виключно Книгою шостою "Спадкове право" ЦК України (435-15) , хоча чинне законодавство не передбачає видачу нотаріусами свідоцтва про право на спадщину на зброю.

Підставою для звернення до суду з позовом слугувала правова невизначеність у вирішенні питанні, яким чином спадкоємець може оформити своє право на спадкування зброї ураховуючи, що органи Національної поліції України вимагають від спадкоємця документ на підтвердження спадкування зброї, а органи Міністерства юстиції України, у свою чергу, зазначають, що таких документів не надають, а тому, на думку заявника, Верховний Суд має сформулювати правовий висновок та вирішити питання, яким чином діяти особі, що має намір оформити в порядку спадкування у власність зброю, як об`єкт, що обмежений в обороті.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справи та витребувано матеріали справи.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Матеріали справи надійшли до Верховного Суду у вересні 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_5 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена приватним нотаріусом Карнарук Н. В. Із заявами про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 до приватного нотаріуса звернулися: ОСОБА_4, ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

За життя спадкодавцю ОСОБА_5 належали мисливські гладкоствольні рушниці ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, № НОМЕР_2, які після його смерті ОСОБА_4 передала на зберігання до ВП № 1 ПВП ГУНП в Полтавській області.

17 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до начальника ВП №1 ПВП ГУНП в Полтавській області із заявою, у якій просив дозволу перереєструвати мисливську гладкоствольну зброю на його ім`я. До вказаної заяви позивачем додано дозвіл на придбання двох одиниць мисливської зброї.

Листом ВП №1 ПВП ГУНП в Полтавській області від 13 січня 2020 року

№ Н-272/115/1020/20 позивача повідомлено, що для здійснення реєстрації за ним мисливської гладкоствольної зброї необхідно надати документи, що підтверджують право на спадщину. За таких умов вказана зброя відповідно до пункту 12.14 Інструкції № 622 буде зареєстрована в органах поліції за місцем проживання позивача. 20 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Полтавській області із заявою про надання дозволу перереєструвати мисливську гладкоствольну зброю.

Листом від 27 січня 2020 року ГУНП в Полтавській області повідомило позивача, що ГУНП в Полтавській області звернулося до приватного нотаріуса Карнарук Н. В. з проханням повідомити, чи вирішено на даний час остаточно питання щодо спадкування майна, яке належить ОСОБА_5, та чи перейшло до ОСОБА_1 право спадкоємства на мисливську гладкоствольну рушницю ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, № НОМЕР_2 .

Листом ГУНП в Полтавській області від 05 березня 2020 року № Н-44/0П позивача повідомлено, що для здійснення реєстрації за ОСОБА_1 мисливської гладкоствольної зброї, яка належала ОСОБА_5 позивачу необхідно надати документи, що підтверджують факт вирішення питання щодо спадкування вказаного майна.

07 квітня 2020 року ГУНП в Полтавській області повідомило позивача (лист за № Н-574/0П), що для реєстрації за ОСОБА_1 мисливської гладкоствольної зброї,необхідно надати дозвіл на придбання мисливської гладкоствольної зброї та документи, що підтверджують факт вирішення питання щодо спадкування вказаного майна.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2020 року, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна, задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з 01 січня 2004 року по 14 вересня 2019 року.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_5 ; ОСОБА_4 - спадкоємицею четвертої черги; ОСОБА_2, ОСОБА_3 - спадкоємцями п`ятої черги.

Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Карнарук Н. В. від 28 вересня 2020 року № 110/01-16, позивачеві роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 42 Закону України "Про нотаріат" нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, тоді як ОСОБА_1 не оплачений рахунок від 04 березня 2020 року № 8 за "підготовку документів, видачу запитів, а також плати за вчинення нотаріальних дій, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину".

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - адвокатом Остапенком О. П., не підлягає задоволенню з таких підстав.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно із загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду.

Згідно зі статтею 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до частини першої статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право завернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу особи на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способами, що встановлені чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Установивши, що інші спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не оспорюють право позивача на спадкування після нього мисливської зброї, а також, що приватний нотаріус Карнарук Н. В. не відмовляла ОСОБА_1 в оформленні права на зазначене спадкове майна, а невидача свідоцтва про право на спадщину на мисливську зброю пов`язана з незгодою позивача з вимогою нотаріуса щодо оплати за вчинення нотаріальних дій та їх вартістю, суди дійшли правильного висновку, що позивач не позбавлений можливості оформити право на спадщину у позасудовому порядку, а тому його право на отримання свідоцтва про право на спадщину на мисливську зброю в нотаріальному порядку не порушено, що є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання права власності у порядку спадкування в судовому порядку.

Верховний Суд відхиляє доводи заявника про неврахування судами попередніх інстанцій правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц про те, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має бути ефективним, тобто призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу, тоді як у спірних правовідносинах оскарження дій приватного нотаріуса не призведе до захисту порушеного права, оскільки у зазначеній справі, як правильного зазначили суди, право ОСОБА_1 на отримання свідоцтва про право на спадщину на мисливську зброю ніким не оспорюється. Заявляючи вимогу про визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку, позивач фактично оскаржує дії нотаріуса щодо покладення на нього обов`язку зі сплати вчинених відповідачем нотаріальних дій, пов`язаних з оформленням свідоцтва про право на спадщину та розмір оплати, що підлягають оскарженню у встановленому законом порядку, а не у спосіб звернення з позовом до суду про визнання права власності на спадкове майно.

Не є обґрунтованими і посилання заявника на існування правової невизначеності щодо порядку оформлення права власності у порядку спадкування на зброю як на об'єкт, обмежений в обороті, а саме яким із уповноважених органів держави має відбуватися таке оформлення: органам Міністерства юстиції України чи Національної поліції України, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої-другої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (частина перша статті 1297 ЦК України).

Згідно зі статтею 66 Закону України "Про нотаріат" на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину встановлений статтею 67 зазначеного Закону.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що питання спадкування, у тому числі, визначення складу спадщини, кола спадкоємців, їх черги, оформлення свідоцтва про право на спадщину на майно, належить до виключної компетенції органів юстиції - органів нотаріату чи прирівняних до них органів.

Реєстрація права власності у порядку спадкування на зброю має ряд особливостей, викликаних тим, що такий об'єкт є обмеженим у цивільному обороті.

Відповідно до пункту 12.15 Інструкції № 622 дозволено оформлення документів в органах поліції про передачу мисливської вогнепальної (за наявності основних частин зброї), пневматичної, холодної (у тому числі поміщеної в колекцію) і охолощеної зброї, пристроїв від одного власника іншому, а також переоформлення мисливської вогнепальної (за наявності основних частин зброї), пневматичної, холодної (у тому числі поміщеної в колекцію) і охолощеної зброї та пристроїв від особи, яка їх успадкувала після смерті власника, особі, що має дозвіл органів поліції на їх придбання.

У разі смерті власника нагородна, нарізна вогнепальна та інша зброя військових зразків, мисливська нарізна або гладкоствольна вогнепальна зброя, основні частини зброї та бойові припаси до неї, пневматична, холодна та охолощена зброя, пристрої та патрони до них у п`ятиденний строк здаються близькими особами до органів поліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна (але на строк не більше шести місяців) (пункт 12.16 Інструкції № 622).

Наведене дає підстави для висновку, що чинне законодавство розрізняє поняття "спадкування зброї спадкоємцем" та "її реєстрації за спадкоємцем", оскільки сам факт отримання свідоцтва про право на спадщину на зброю не надає спадкоємцю права на зберігання зброї чи володіння нею, такі правомочності доступні спадкоємцю виключно за умови наявності у нього дозволу органу поліції на придбання зброї, а також перереєстрації (переоформлення) зброї на спадкоємця в органах Національної поліції.

Тобто пункти 12.15, 12.16 Інструкції № 622 містять чітку вказівку, що реєстрації зброї особою, яка їх успадкувала після смерті власника, можлива виключно за умови наявності у спадкоємця дозволу органу поліції на придбання зброї та свідоцтва про право на спадщину, що свідчить про успадкування зброї.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про існування правової невизначеності щодо порядку оформлення права власності на зброю у порядку спадкування.

У контексті зазначеного, колегія суддів ураховує, що пред`явленню до суду зазначеного позову передувало звернення ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ГУНП в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Полтавській області щодо не передачі та не реєстрації на ім`я ОСОБА_1 мисливських гладкоствольних рушниць ІЖ-27, к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, № НОМЕР_2 та зобов`язання ГУНП в Полтавській області передати та зареєструвати на ім`я ОСОБА_1 мисливські гладкоствольні рушниці ІЖ-27,

к-12, № НОМЕР_1 та LIEGE, к-12, № НОМЕР_2 .

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року, у справі № 440/2568/20 у задоволенні зазначеного адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що спір у справі № 440/2568/20 виник з питання наявності чи відсутності в органу Національної поліції повноважень самостійного встановлення спадкоємця зброї, що належала власнику, який помер, за встановлених ними обставин ненадання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, яким би посвідчувалося, що він є спадкоємцем зброї після померлого власника цього майна. Суди дійшли висновку, що питання спадкування, у тому числі, визначення складу спадщини, спадкоємців, їх черги, оформлення та видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, виходить за межі повноважень органів Національної поліції. Пункт 12.15 Інструкції № 622 регулює правовідносини між особою, яка успадкувала зброю після смерті власника та особою, що має дозвіл органів поліції на її придбання, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Пункт 12.16 Інструкції № 622 містить чітку вказівку на те, що реєстрація зброї на ім`я спадкоємця може бути здійснена лише після вирішення питання щодо спадкування ним майна.