розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Собковський Сергій Сергійович, на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області, у складі судді Івасюти А. О., від 22 червня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Киці С. І., від 16 грудня 2021 року,

У червні 2011 року публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі -

ПАТ "Сведбанк", банк), яке в подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (далі - ПАТ "Омега Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 07 листопада 2011 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 0201/0908/71-126 від 09 серпня 2008 року в сумі 34 895, 04 доларів США, та судові витрати, пов`язані із розглядом справи в сумі 1 820 грн.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 07 листопада 2011 року набрало законної сили 21 червня 2012 року та на його виконання 19 лютого 2013 року цим же судом видано виконавчий лист.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада

2013 року заяву ПАТ "Омега Банк" задоволено. Поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

У квітні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи", товариство) звернулось із заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-4617/11, виданого

19 лютого 2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області.

Заяву мотивовано тим, що на виконанні Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк перебував виконавчий лист № 2-4617/11, виданий 19 лютого 2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в сумі

34 895, 04 доларів США. Постановою державного виконавця відповідне виконавче провадження було завершено, однак до теперішнього часу вказаний виконавчий документ органом державної виконавчої служби стягувачу не повернуто. У зв`язку з викладеним товариство вважало, що виконавчий лист втрачено.

З урахуванням викладеного, просило видати дублікат виконавчого листа в справі № 2-4617/11, виданого 19 лютого 2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання рішення суду про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованості в сумі 34 895, 04 доларів США.

Короткий зміст оскаржених судових рішень

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, заяву ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-4617/2011 за позовом ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0207/0908/71-126 від 09 вересня 2008 року та поновлено ТОВ "Кредитні ініціативи" строк пред`явлення його до виконання.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ "Кредитні ініціативи" не отримало оригінал виконавчого документу після його повернення стягувачу, місцезнаходження оригіналу виконавчого листа невідомо, що є підставою для видачі дубліката виконавчого документу.

Крім того, суди врахували, що 28 листопада 2012 року між

ПАТ "Сведбанк" і ТОВ "ФК "Вектор-Плюс" укладено договір факторингу, за яким банк відступив своє право вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі по кредитному та іпотечному договорами, укладеними з ОСОБА_1 .

У той же день на підставі укладеного між ТОВ "ФК "Вектор-Плюс" та

ТОВ "Кредитні ініціативи" договору про відступлення прав вимоги,

товариство набуло статусу нового кредитора та іпотекодержателя за кредитним та іпотечним договорами, укладеними 09 вересня 2008 року між ПАТ "Сведбанк" і ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В касаційній скарзі на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року ОСОБА_1,в інтересах якого діє адвокат Собковський С. С., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Кредитні ініціативи" відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

01 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат

Собковський С. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 2-4617/11.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-4617/11 за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Собковський С. С., на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в частині вирішення вимог про видачу дубліката виконавчого листа та відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У квітні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржені судові рішення, не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08.

Заявник також посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки тому, що ТОВ "Кредитні ініціативи" не набуло статусу стягувача у цивільній справі № 2-4617/2011, а отже не мало права звертатися із заявою про видачу дубліката виконавчого листа виданого на підставі заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2011 року.

Крім того, ТОВ "Кредитні ініціативи" не заявляло вимогу про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, однак суди таку вимогу вирішили.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Позиція Верховного Суду

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про видачу дублікату виконавчого листа, після її перегляду в апеляційному порядку, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Із наведеними конституційними положеннями кореспондується частина перша статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 в справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Статтею 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV (606-14) , тут і надалі по тексту в редакції, чинній на момент набрання законної сили заочним рішенням суду

від 07 листопада 2011 року в справі № 2-4617/11) було визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Подібні положення викладено у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII (1404-19) ).

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог

ТОВ "Кредитні ініціативи" про видачу дублікату виконавчого листа.

Разом з тим, такі висновки судів є передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (1618-15) передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ (частина друга статті 15 Закону № 1404-VIII).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частини перша, друга, п`ята статті 442 ЦПК України).

Також відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, як і заміни боржника чи стягувача у виконавчому листі (процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення) є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, як і заміна боржника або стягувача у виконавчому листі, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10).

З урахуванням наведених норм права та висновків Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що правом на подання до суду заяви про видачу дублікату виконавчого документу наділені виключно стягувач, державний або приватний виконавець.

При цьому питання видачі дублікату виконавчого документу може бути вирішено судом одночасно або після вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником (заміни стягувача у виконавчому листі).

Однак дублікат виконавчого документу не може бути видано заінтересованій особі, яка не є стягувачем та не порушує питання про заміну сторони виконавчого провадження (заміну стягувача у виконавчому листі).

Процесуальне правонаступництво шляхом заміни сторони виконавчого провадження (заміни боржника або стягувача у виконавчому листі) на стадії виконання судового рішення, має бути підтверджено ухвалою суду, постановленою в порядку статті 442 ЦПК України.

Натомість ТОВ "Кредитні ініціативи", подаючи до суду в квітні 2021 року заяву про видачу дубліката виконавчого листа, питання щодо заміни стягувача у справі не порушувало.

Ухвала суду про заміну стягувача ПАТ "Сведбанк" на ТОВ "Кредитні ініціативи" в матеріалах справи № 2-4617/11 відсутня, а саме по собі зазначення у постанові Волинського апеляційного суду від 12 січня

2021 року в справі № 161/5198/20 про обставини набуття ТОВ "Кредитні ініціативи" статусу нового кредитора та іпотекодержателя за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1,

не є належним підтвердженням заміни сторони виконавчого провадження (заміни стягувача у виконавчому листі) в справі № 2-4617/11.

Таким чином, вирішуючи вимоги заяви ТОВ "Кредитні ініціативи" про видачу дублікату виконавчого листа, суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення, які не відповідають вимогам закону.

ТОВ "Кредитні ініціативи" не позбавлено права звернення до суду із заявою в порядку передбаченому статтею 442 ЦПК України про заміну сторони виконавчого провадження (заміну стягувача у виконавчому листі) та вирішення одночасно із цим питання про видачу дубліката виконавчого документа і поновлення строку пред`явлення його до виконання, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки відсутня необхідність переоцінки доказів чи встановлення нових обставин, проте судові рішення, в частині, яка є предметом касаційного перегляду, ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржених судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Кредитні ініціативи" про видачу дублікату виконавчого листа.