Постанова

Іменем України09 лютого 2022 рокум. Київсправа № 569/18319/20провадження № 61-13694св21Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Червинської М. Є.,суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,учасники справи:заявник - ОСОБА_1,суб?єкт оскарження - Рівненський міський відділ Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2021 року у складі судді Ковальова І. М. та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 липня 2021 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М.,ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимогУ листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправним та скасування повідомлення державного виконавця, зобов`язання вчинити дії.Скарга мотивована тим, що державний виконавець, не виконавши всі вимоги, передбачені чинним законодавством, передчасно прийняла рішення про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" з тих підстав, що рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення.ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати повідомлення державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лугової Л. С. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 26 жовтня 2020 року та зобов`язати Рівненський міський відділ державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 569/13068/19 виданого 20 жовтня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанціїУхвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.Визнано протиправним та скасовано повідомлення державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лугової Л. С. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 26 жовтня 2020 року № 165024.Зобов`язано Рівненський міський відділ державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 569/13068/19 виданого 20 жовтня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області.Ухвала суду мотивована тим, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на пункт 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірними. Державний виконавець помилково дійшов висновку про те, що виконання судового рішення не передбачає застосування заходів примусового його виконання.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанціїПостановою Рівненського апеляційного суду від 22 липня 2021 року апеляційну скаргу начальника Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Іщук Н. В. задоволено частково.Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2021 року в частині зобов`язання вчинити дії змінено, викладено абзац 3 резолютивної частини в такій редакції: "Зобов`язано Рівненський міський відділ державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вирішити питання про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 569/13068/19 виданого 20 жовтня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області".В решті судове рішення залишено без зміни.Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги16 серпня 2021 року начальник Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 липня 2021 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.Касаційна скарга мотивована тим, що обтяження у вигляді застави не вноситься і не припиняється державним чи приватним виконавцем в силу положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) . Орган державної служби не має компетенції вникати в наявність приватного обтяження боржника та припиняти його.

Рух касаційних скарг та матеріалів справиУхвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 липня 2021 року у даній справі.Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2019 року по цивільній справі № 569/13068/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Ощадбанк" про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання звільнити автомобіль з-під застави позов задоволено частково; припинено право застави за договором застави транспортних засобів від 27 жовтня 2006 року, укладеним між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1, легкового автомобіля марки "Ford Focus С-Мах" 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_1, в зв`язку з припиненням зобов`язання, забезпеченого заставою.Рішення набрало законної сили 11 лютого 2020 року.20 жовтня 2020 року Рівненським міським судом було видано виконавчий лист по вищевказаній цивільній справі, який в подальшому було пред`явлено стягувачем - ОСОБА_1, до виконання у Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).Повідомленням державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лугової Л. С. від 26 жовтня 2020 року № 165024 виконавчий лист № 569/13068/19, виданий 20 жовтня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області про припинення права застави за договором застави транспортних засобів від 27 жовтня 2006 року, повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми праваУ частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і надалі у редакції, чинній на час винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень органів та посадових осіб - є сукупністю дій що спрямованні на примусове виконання рішень, які проводяться на підставі у межах та у спосіб, що визначенні Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, нормативно правовими актами, які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.Положеннями частин першої, другої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь, чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.Відповідно до частини першої статті 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України (1618-15) з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересована особа залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про задоволення скарги, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що боржник - АТ "Ощадбанк" до участі у справі не залучений, не перевірив чи буде рішення стосуватися прав та інтересів АТ "Ощадбанк", як боржника у виконавчому провадженні, який не був залучений до участі у справі, чим порушено його право як боржника, оскільки предметом вимог скарги є питання, вирішення яких безпосередньо впливає на права, обов`язки та інтереси останнього.Проте суд апеляційної інстанції на пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України увагу не звернув.

Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиЗ огляду на статтю 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України). У зв`язку з вказаними вище порушеннями судом апеляційної інстанції норми процесуального права, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у справі не перевіряється.За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова Рівненського апеляційного суду від 22 липня 2021 року - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) задовольнити частково.Постанову Рівненського апеляційного суду від 22 липня 2021 рокускасувати, а справу № 569/18319/20 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов