Постанова
Іменем України
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 824/170/21
провадження № 61-17080ав21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
за участі секретаря судового засідання - Клімковської Х. І.,
учасники справи:
заявник (відповідач у арбітражному спорі) -публічне акціонерне товариство "Тольяттіазот",
представник публічного акціонерного товариства "Тольяттіазот" - Волков Олександр Юрійович,
заінтересована особа (позивач у арбітражному спорі) - державне підприємство "Укрхімтрансаміак",
представники державного підприємства "Укрхімтрансаміак": Пойда Ольга Анатоліївна, Сіткевич Євген Петрович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги державного підприємства "Укрхімтрансаміак"на ухвалу Київського апеляційного суду
від 21 вересня 2021 року та додаткову ухвалу цього ж суду від 02 листопада 2021 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства "Тольяттіазот" про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 12 лютого 2020 року у арбітражній справі № 25/2019,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У липні 2021 року публічне акціонерне товариство "Тольяттіазот" (далі -
ПАТ "Тольяттіазот") звернулось до Київського апеляційного суду із заявою, в якій просило визнати та надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України
від 12 лютого 2020 року у арбітражній справі № 25/2019.
Заява ПАТ "Тольяттіазот" обґрунтована тим, що 12 лютого 2020 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) у справі № 25/2019 було винесене рішення, яким у задоволенні позову державного підприємства "Укрхімтрансаміак" (далі - ДП "Укрхімтрансаміак") до ПАТ "Тольяттіазот" відмовлено. Вирішено питання розподілу арбітражного збору. Стягнуто з
ДП "Укрхімтрансаміак" на користь ПАТ "Тольяттіазот" 25 000 євро у відшкодування витрат, понесених відповідачем у зв`язку із захистом своїх інтересів у МКАС при ТПП України.
Посилаючись на те, що ДП "Укрхімтрансаміак" зазначене рішення арбітражного суду в добровільному порядку не виконало, заявник просив визнати і надати дозвіл на його виконання.
Короткий зміст судових рішень апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року заяву ПАТ "Тольяттіазот" про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду задоволено. Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення МКАС при ТПП Українивід 12 лютого 2020 року у справі № 25/2019 про стягнення на користь ПАТ "Тольяттіазот" з ДП "Укрхімтрансаміак" 25 000 євро у відшкодування витрат, понесених відповідачем в зв`язку із захистом своїх інтересів у МКАС при ТПП України. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при
ТПП Українивід 12 лютого 2020 року у справі № 25/2019. Стягнуто з
ДП "Укрхімтрансаміак" на користь ПАТ "Тольяттіазот" 1 135 грн судового збору.
Київський апеляційний суд, як суд першої інстанції, задовольняючи заяву
ПАТ "Тольяттіазот", виходив з того, що боржника було належним чином повідомлено про арбітражний розгляд справи; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; арбітражне рішення не суперечить публічному порядку України та стало обов`язковим для сторін, не було скасовано і його виконання не зупинено судом. При цьому станом на момент розгляду цієї заяви ДП "Укрхімтрансаміак" рішення міжнародного комерційного арбітражного суду в добровільному порядку не виконало.
24 вересня 2021 року ПАТ "Тольяттіазот" звернулось до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило ухвалити додаткове рішення про стягнення з ДП "Укрхімтрансаміак" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 391,79 євро.
Додатковою ухвалою Київського апеляційного суду від 02 листопада
2021 року заяву ПАТ "Тольяттіазот" задоволено частково. Стягнуто з
ДП "Укрхімтрансаміак" на користь ПАТ "Тольяттіазот" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000 грн. В іншій частині заяву залишено без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, Київський апеляційний суд, врахувавши клопотання
ДП "Укрхімтрансаміак" про зменшення розміру цих витрат та недоведеність стороною заявника підстав для стягнення витрат у розмірі, що перевищують попередній орієнтовний розрахунок, дійшов висновку про зменшення розміру вказаних витрат до 100 000 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
В апеляційних скаргах ДП "Укрхімтрансаміак" просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року та додаткову ухвалу цього ж суду від 02 листопада 2021 року, ухваливши нові судові рішення, якими відмовити у задоволенні заяв ПАТ "Тольяттіазот" про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду та про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Надходження апеляційних скарг до Верховного Суду
У жовтні 2021 року ДП "Укрхімтрансаміак" подало апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Укрхімтрансаміак" на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, а ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року закінчено підготовчі дії та справу за цією скаргою призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У грудні 2021 року ДП "Укрхімтрансаміак" подало апеляційну скаргу на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Укрхімтрансаміак" на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, а ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року закінчено підготовчі дії та справу за цією апеляційною скаргою також призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційні скарги
Апеляційна скарга ДП "Укрхімтрансаміак" на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року мотивована тим, що ПАТ "Тольяттіазот" несвоєчасно здійснило оплату авансу на відшкодування витрат арбітра О. Белоглавека на відрядження, а тому ПАТ "Тольяттіазот" вважається таким, що відмовилось від права на призначення арбітра і у такому разі арбітра мав призначити Президент ТПП України. Також Президент ТПП України мав призначити голову складу арбітражного суду, оскільки О. Белоглавек, який призначений з порушенням порядку, разом з іншим арбітром Нестеренко Л. А. протягом 30 днів з моменту їх призначення не домовилися про призначення третього арбітра.
Арбітражне рішення суперечить публічному порядку України, оскільки
ДП "Укрхімтрансаміак" належить до підприємств хімічної промисловості України, є об`єктом підвищеної небезпеки, а будь-яке примусове стягнення коштів може призвести до арешту рахунків підприємства, що в подальшому призведе до блокування роботи суб`єкта господарювання.
ДП "Укрхімтрансаміак" вважає, що Київський апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 824/241/2018, та не надав оцінки запереченням
ДП "Укрхімтрансаміак".
Крім того, рішення МКАС порушує принцип правової визначеності, конституційні засади юридичної відповідальності, і як наслідок порушує публічний порядок України, адже ПАТ "Тольяттіазот" здійснило односторонню відмову від виконання зобов`язання та вирішило в односторонньому порядку змінити вартість послуг після їх отримання, що не було враховано МКАС. Наведене свідчить про порушення майнових інтересів держави України, яка недоотримала грошових коштів у вигляді чистого прибутку від діяльності
ДП "Укрхімтрансаміак" за 2016 рік.
Апеляційна скарга ДП "Укрхімтрансаміак" на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року мотивована тим, що розмір стягнутої суми на компенсацію правових витрат, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатами час, є завищеним.
Заявник вказує на відсутність доказів того, що адвокат Ключковський М. Ю., який підписав заяву про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, є працівником адвокатського об`єднання "Юридична фірма "Астерс" (далі - АО "ЮФ "Астерс"), яке відповідно до наданих звітів надавало правничу допомогу у цій справі.
Крім того не надано доказів отримання адвокатським об`єднанням завдання від клієнта надавати професійну правничу допомогу в цій справі.
Договір про надання правової допомоги наданий не у повному обсязі, зокрема частково надані умови розділів, що визначають строк його дії та порядок відшкодування витрат.
Умовами вказаного договору передбачено, що між сторонами погоджена вартість погодинних ставок за надані послуги в розмірі від 100 до 390 євро за годину залежно від того, хто надав правничу допомогу (помічники юристів, юристи, партнери), тоді як з наданого звіту вбачається, що правнича допомога надавалась радником, старшим партнером, керуючим партнером, тобто особами, оплата послуг яких непередбачена договором.
Вважає, що оскаржувана додаткова ухвала прийнята судом без аналізу співмірності заявлених до відшкодування витрат з обсягом наданих послуг та складністю справи.
Адвокати АО "ЮФ "Астерс", які забезпечували представництво заявника у справі № 25/2019 МКАС при ТПП України і при його оскаржені у Київському апеляційному суді та Верховному Суді, були знайомі з обставинами справи, а підготовка заяви про визнання і надання дозволу на виконання на території України рішення МКАС при ТПП України не потребувала додаткового аналізу та збору документів, оскільки документи, які були додані до заяви, вже були предметом розгляду в МКАС при ТПП України, надавалися до справи та були в наявності у заявника. Таким чином обсяг роботи представника
ПАТ "Тольяттіазот" при підготовці та подачі заяви у цій справі є незначним та не потребував особливих адвокатських знань та вмінь.
Крім того, більшість послуг, вказаних у звіті АО "ЮФ "Астерс", є тотожними і могли бути виконаними одночасно, а частина наданих послуг не є складними і могли бути виконані помічниками юристів з нижчою оплатою.
ДП "Укрхімтрансаміак" звертає увагу, що заявлена до стягнення сума на професійну правничу допомогу у розмірі 5 391,79 євро складає п`яту частину від суми, яка стягнута рішення МКАС при ТПП України з
ДП "Укрхімтрансаміак" у справі № 25/2019.
Апеляційним судом не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08 вересня 2020 року у справі № 910/3242/18, від 11 листопада 2021 року у справі № 837/137/21.
Наголошує на тому, що відповідно до рекомендацій стосовно застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16 лютого 2018 року, складання позовної заяви за правилами ЦПК України (1618-15) , як майнового так і немайнового характеру, становить 1 600 грн, правовий аналіз правочину
1 000 грн. Аналогічні розцінки визначені рішенням розширеного засідання Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21 березня 2018 року щодо формування розміру гонорару.
Доводи особи, яка подала відзиви на апеляційні скарги
У відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду
від 21 вересня 2021 року, поданому в листопаді 2021 року, ПАТ "Тольяттіазот" заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить оскаржувану ухвалу залишити без змін. Зазначає, що оскаржувана ухвала містить належне обґрунтування відхилення заперечень ДП "Укрхімтрансаміак", яке узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові
від 22 жовтня 2020 року у справі № 824/73/20 за заявою
ДП "Укрхімтрансаміак" про скасування рішенням МКАС при ТПП України у справі № 25/2019.
Вважає зловживанням процесуальними правами, подання
ДП "Укрхімтрансаміак" апеляційної скарги з аналогічними аргументами тим, що вже були заявлені державним підприємством у справі про скасування рішення МКАС при ТПП України від 12 лютого 2020 року у арбітражній справі
№ 25/2019 та були оцінені судами. Вказує, що зловживання процесуальними правами тягне за собою залишення апеляційної скарги без розгляду.
У грудні 2021 року ДП "Укрхімтрансаміак" подало до Верховного Суду письмові пояснення щодо відзиву, в якому наполягає на обґрунтованості доводів, викладених в апеляційній скарзі, та заперечує проти залишення апеляційної скарги без розгляду, вказуючи, що підприємством реалізовано право на апеляційний перегляд справи.
У письмових коментарях, поданих у грудні 2021 року, ПАТ "Тольяттіазот" заперечує щодо письмових пояснень ДП "Укрхімтрансаміак", вказуючи на їх необґрунтованість.
У відзиві на апеляційну скаргу на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, поданому в грудні 2021 року
ПАТ "Тольяттіазот" просить оскаржувану ухвалу залишити без змін. Вказує, що суду надані докази працевлаштування у АО "ЮФ "Астерс" всіх адвокатів, які надавали правову допомогу товариству в межах цієї справи.
Також вважає безпідставними твердження ДП "Укрхімтрансаміак" щодо необхідності надання доказів на підтвердження письмового завдання адвокатському об`єднанню надавати професійну правничу допомогу в цій справі, оскільки умови договору про надання правової допомоги не містять будь-яких вимог стосовно форми отримання завдань від заявника. Обсяг робіт, наданих адвокатами в межах цієї справи, викладений в розгорнутих звітах наданих послуг.
Зауважує, що умови договору не містять фіксованих погодинних ставок кожного адвоката, але встановлюють мінімальну та максимальну межу відповідних ставок для проведення розрахунків, тоді як
ДП "Укрхімтрансаміак" не доведено, що послуги адвокатів були оцінені поза межами визначених договором граничних ставок.
Наданий витяг з договору є достатнім для вирішення питання про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Необхідність залучення кваліфікованих юристів зумовлена невиконанням боржником арбітражного рішення. При цьому частина адвокатів, яка працювала над заявою про визнання та виконання рішення МАКС при ТТП України у арбітражній справі № 25/2019, не були задіяні під час розгляду вказаної арбітражної справи, документи, які були предметом розгляду в арбітражній справі, необхідно було опрацювати та адаптувати для їх використання у справі щодо визнання та виконання арбітражного рішення, а правові межі розгляду цієї справи та арбітражної справи є різними. Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є самостійною стадією арбітражного процесу, яка відрізняється своєю правовою основою та вимогами.
Стверджує, що сума витрат на правовому допомогу є співмірною з критеріями, передбаченими приписами статті 137 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
24 грудня 2007 року між ДП "Укрхімтрансаміак" та ПАТ "Тольяттіазот" було укладено контракт № 026/А/2007, за умовами якого ДП "Укрхімтрансаміак" надає послуги з транзиту аміаку, що постачається ПАТ "Тольяттіазот".
08 жовтня 2015 року сторони підписали додаткову угоду № 26 до вказаного контракту, що діяла до 31 грудня 2016 року і якою були внесені зміни до пунктів 5.1 і 5.2 угоди. За результатами наданих послуг ДП "Укрхімтрансаміак" за період з листопада по грудень 2016 року виставлено ПАТ "Тольяттіазот" відповідні рахунки.
За виставленими рахунками ПАТ "Тольяттіазот" сплатило
ДП "Укрхімтрансаміак" 5 761 042,32 доларів США, однак, як вважало
ДП "Укрхімтрансаміак", залишилася несплачена заборгованість у розмірі
815 736,91 доларів США, через що ДП "Укрхімтрансаміак" звернулося до МКАС при ТПП України із позовом.
У пункті 8.2 контракту № 026/А/2007 на надання послуг з транзиту аміаку рідкого через територію України магістральним трубопроводом, з урахуванням додаткової угоди № 15 до контракту, укладеним між ДП "Укрхімтрансаміак" та ПАТ "Тольяттіазот", сторони домовились, що усі спори та суперечки, що виникли за цим контрактом чи у зв`язку із ним, які не були врегульовані шляхом переговорів, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення до МКАС при ТПП України та відповідно до його регламенту. Арбітражний суд складається із трьох арбітрів.
Зі змісту пункту 8.2 контракту № 026/А/2007 на надання послуг з транзиту аміаку рідкого через територію України магістральним трубопроводом, з урахуванням додаткової угоди № 15 до контракту, вбачається, що сторони не погодили процедуру призначення арбітра чи арбітрів, а тому це питання має бути вирішено згідно Регламенту ТПП України.
У регламенті МКАС при ТПП України передбачено:
сторони можуть на власний розсуд погодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень цього Регламенту. У разі відсутності такої угоди при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра і два призначені таким чином арбітри призначають третього арбітра - голову складу арбітражного суду у даній справі; якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після отримання повідомлення МКАС про це або якщо два арбітри протягом 30 днів з моменту їхнього призначення не домовляться про призначення третього арбітра, арбітр згідно з пунктом 3 статті 11 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" призначається Президентом ТТП України (частина перша статті 31 регламенту МКАС при ТПП України);
Генеральний секретар МКАС (до формування складу Арбітражного суду) або склад арбітражного суду у разі потреби може продовжити строки для здійснення тих чи інших процесуальних дій, встановлених цим Регламентом (частина четверта статті 12 регламенту МКАС при ТПП України).
Рішенням МКАС при ТПП України, у складі голови складу: Аско Похла, арбітрів: Нестиренко Л. А., О. Бєлоглавека, від 12 лютого 2020 року у справі № 25/2019 за позовом ДП "Укрхімтрансаміак" до ПАТ "Тольяттіазот" про стягнення
867 848,02 доларів США, в тому числі 815 736,91 доларів США заборгованості за надані послуги з транзитного транспортування аміаку за період листопад-грудень 2016 року і 52 111,11 доларів США - 3 % річних, а також відшкодування витрат позивача, понесених ним у зв`язку із захистом своїх інтересів в МКАС при ТПП України, і витрат по оплаті арбітражного збору відмовлено та стягнуто з ДП "Укрхімтрансаміак" на користь ПАТ "Тольяттіазот" 25 000 євро у відшкодування витрат, понесених відповідачем у зв`язку із захистом свої інтересів у МКАС при ТПП України.
Вказане рішення в добровільному порядку ДП "Укрхімтрансаміак" не виконано.
З рішення МКАС при ТПП України від 12 лютого 2020 року у справі № 25/2019 вбачається, що листом від 12 липня 2019 року ПАТ "Тольяттіазот" замість ОСОБА_1 призначив арбітром О. Белоглавека (Чеська Республіка). 18 липня 2019 року МКАС при ТПП України отримав лист від О. Белоглавека зі згодою прийняти функції арбітра у даній справі, про що листом № 1261/14-6
від 19 липня 2019 року МКАС при ТПП України повідомив ПАТ "Тольяттіазот" та запропонував у 10-денний строк з моменту отримання листа сплатити аванс на відшкодування витрат на відрядження арбітра О. Белоглавека.
ПАТ "Тольяттіазот" листом від 29 липня 2019 року просив продовжити строк для сплати авансу на відрядження арбітра до 09 серпня 2019 року. Дане клопотання було задоволено МКАС при ТПП України.
24 вересня 2019 року арбітри Нестиренко Л. А., призначена 19 квітня
2019 року, та О. Белоглавек, призначений 12 липня 2019 року, призначили головою складу арбітражного суду Аско Похлу.
ДП "Укрхімтрансаміак" та ПАТ "Тольяттіазот" підтвердили відсутність будь-яких заяв з питання компетенції МКАС при ТПП України та відносно персонального складу арбітражного суду.
Пояснення представників сторін
У судовому засіданні представники ДП "Укрхімтрансаміак" - адвокати
Пойда О. А. та Сіткевич Є. П. підтримали доводи апеляційних скарг у повному обсязі та просили апеляційні скарги задовольнити.
Представник ПАТ "Тольяттіазот" - адвокат Волков О. Ю. просив у задоволенні апеляційних скарг ДП "Укрхімтрансаміак" відмовити з підстав, викладених у відзивах на апеляційні скарги.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін в судовому засіданні, з`ясувавши обставини справи та здійснивши їх перевірку доказами, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року та часткове задоволення апеляційної скарги на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду
від 21 вересня 2021 року
Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею V Нью-Йоркської конвенції:
1. У визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тої сторони, проти якої воно постановлене, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитується визнання та приведення до виконання, докази того що:
a) сторони в арбітражній угоді, зазначені в статті ІІ, були за застосованим до них законом у будь-якій мірі недієздатними, або ця угода є недійсною згідно із законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності такої вказівки, за законом країни, де рішення було винесене, або;
b) сторона, проти якої винесене рішення, не була належним чином повідомленою про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших причин не могла надати свої пояснення, або;
c) зазначена ухвала винесена щодо спору, не передбаченого або такого, що не підпадає під умови арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, проте, що якщо постанови з питань, що охоплюються арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанову з питань, що охоплюються арбітражною угодою або арбітражним застереженням у договорі, може бути визнана та приведена до виконання, або;
d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді сторін або, за відсутності такого, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або;
e) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасоване чи призупинене виконанням компетентною владою країни, де воно було винесене, або країни, закон якої застосовується, або;
2. У визнанні та виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій запитується визнання та приведення до виконання, виявить, що:
а) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного спору відповідно до закону цієї країни, або;
b) визнання та виконання цього рішення, суперечить публічному порядку країни, де запитується визнання та виконання арбітражного рішення.
Відповідно до статті 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
У справі, що переглядається, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що на вирішення питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу не впливають наведенні ДП "Укрхімтрансаміак" заперечення.
Апеляційний суд, як суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що рішення МКАС при ТПП України від 12 лютого 2020 року у справі № 25/2019 відповідно до частини першої статті 66 Регламенту МКАС при ТПП України набрало законної сили, було остаточним для сторін, тоді як
ДП "Укрхімтрансаміак" брало участь у арбітражному розгляді, було належним чином повідомленим про склад арбітражного суду та дату його формування, не було позбавленим права ознайомитись зі всіма матеріалами арбітражної справи і мало можливість заявити про порушення процедури призначення складу арбітражного суду, якщо вважало, що такі порушення існують.
У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 761/5425/16-ц вказано, що: "процесуальна поведінка ПАТ "Компанія "Райз", яке реалізувало своє право на призначення арбітра, висловлювало заперечення по суті спору під час арбітражного провадження, однак не посилалось на дефекти складу арбітражного суду, а отримавши за результатами арбітражного розгляду невигідне для себе рішення, використало притримані підстави для оскарження у державному суді рішення МКАС при ТПП України, містить ознаки зловживання правом та не відповідає принципу добросовісності".
Апеляційний суд належним чином оцінив поведінку ДП "Укрхімтрансаміак" при арбітражному розгляді справи та обґрунтовано відхилив доводи боржника щодо порушення призначення арбітрів, які увійшли до складу арбітражного суду, оскільки ДП "Укрхімтрансаміак" під час арбітражного розгляду справи не посилалось на дефекти складу арбітражного суду.
Доводи апеляційної скарги щодо призначення арбітрів арбітражного спору з порушеннями Регламенту МКАС при ТПП України, Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (4002-12) , арбітражної угоди сторін наведеного не спростовують, а тому підлягають відхиленню.
Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що визнання та виконання рішення МКАС суперечить публічному порядку України, оскільки такі доводи належними та допустимими доказами не підтверджені.
При цьому слід врахувати, що застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення, є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього. Застереження про публічний порядок у міжнародному праві не допускає визнання на території держави рішення арбітражного суду, якщо в результаті його виконання буде вчинено дії, які прямо заборонені законом або заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави.
Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.
Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.
У той же час необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах.
Безпідставна відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення може порушувати гарантії, передбачені частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , становитиме непропорційне втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти.
Водночас, посилання у апеляційній скарзі на те, що стягнення з
ДП "Укрхімтрансаміак", як підприємства підвищеної небезпеки, грошових коштів у розмірі 25 000 євро може призвести до арешту рахунків підприємства, що в подальшому призведе до блокування роботи суб`єкта господарювання, який зобов`язаний забезпечувати безпечну експлуатацію об`єкта підвищеної небезпеки, ґрунтуються на припущеннях та належним чином не підтверджені.
У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З цих же підстав колегія суддів відхиляє посилання ДП "Укрхімтрансаміак" щодо неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 824/241/2018, оскільки за встановлених обставин у розглядуваній справі, висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду у справі
№ 824/241/2018.
Крім того, апеляційний суд, врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 824/73/20 за заявою
ДП "Укрхімтрансаміак" про скасування рішенням МКАС при ТПП України у справі № 25/2019, належним чином та в достатній мірі обґрунтував свої висновки щодо відхилення заперечень ДП "Укрхімтрансаміак".
Посилання апелянта на порушення принципу правової визначеності, конституційних засад юридичної відповідальності є необґрунтованими, адже вони фактично зводяться до незгоди ДП "Укрхімтрансаміак" з рішенням МКАС при ТПП України від 12 лютого 2020 року у арбітражній справі № 25/2019, тоді як, вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 761/41709/17.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд за наслідками перегляду в апеляційному порядку судового рішення Київського апеляційного суду, ухваленого ним як судом першої інстанції, зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ПАТ "Тольяттіазот" про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення МКАС при ТПП України від 12 лютого 2020 року у арбітражній справі
№ 25/2019.
Безпідставна відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення призведе до порушення права
ПАТ "Тольяттіазот" на майно (присуджену суму грошових коштів, належну до виплати заявнику на підставі остаточного і обов`язкового до виконання арбітражного рішення) у розумінні частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) .
Інші доводи апеляційної скарги ДП "Укрхімтрансаміак" аналогічні запереченням, наведеним під час розгляду справи в Київському апеляційному суді, яким надана відповідна оцінка.
Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Щодо клопотання ПАТ "Тольяттіазот" про залишення без розгляду апеляційної скаргина ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання з наступних мотивів.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, у тому числі, диспозитивність і неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні користуватися процесуальними правами добросовісно; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання виконанню судового рішення.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
У розглядуваній справі ПАТ "Тольяттіазот" звернулося до суду із заявою, за наслідками розгляду якої Київським апеляційним судом постановлено ухвалу від 21 вересня 2021 року, зокрема про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 12 лютого 2020 року у справі №25/2019 про стягнення на користь ПАТ "Тольяттіазот" з ДП "Укрхімтрансаміак" 25 000 євро у відшкодування витрат, понесених відповідачем в зв`язку із захистом своїх інтересів в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.
Право на оскарження зазначеної ухвали передбачене приписами частини сьомої статті 479 ЦПК України, а тому подання ДП "Укрхімтрансаміак" апеляційної скарги на вказане судове рішення є суб`єктивним правом цього державного підприємства, спрямованим на доступ до правосуддя.
При цьому обґрунтування апеляційної скарги доводами подібними до тих, що були наведені ДП "Укрхімтрансаміак" у справі про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражного суду, не свідчить про вчинення дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами.
Щодо апеляційної скарги на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної
статті Кодексу).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (5076-17) , про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України (254к/96-ВР) та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частиною першою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частини четвертої статті 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
У заяві ПАТ "Тольяттіазот" про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення МКАС при ТПП України від 12 лютого 2020 року у арбітражній справі № 25/2019 зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат заявника на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом цієї справи становить 100 000 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року задоволено заяву ПАТ "Тольяттіазот" про визнання та надання дозволу на виконання зазначеного рішення МКАС при ТПП України.
24 вересня 2021 року ПАТ "Тольяттіазот" звернулось до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило ухвалити додаткове рішення про стягнення з ДП "Укрхімтрансаміак" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі
5 391,79 євро.
ПАТ "Тольяттіазот" на підтвердження розміру понесених судових витрат було надано суду, зокрема:
- договір про надання правової допомоги № 1822/01-2019 від 08 серпня 2019 року;
- копію рахунку на оплату від АО "ЮФ "Астерс";
- акт № 06.21-263.1822 прийому-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги № 1822/01-2019 від 08 серпня 2019 року;
- акт № 07.21-214.1822 прийому-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги № 1822/01-2019 від 08 серпня 2019 року;
- виписку по рахунку АО "ЮФ "Астерс" у АТ "Альфа Банк", сформовану
20 вересня 2021 року, щодо отримання плати в сумі 8 929,87 грн;
- виписку по рахунку АО "ЮФ "Астерс" у АТ "Альфа Банк", сформовану
22 вересня 2021 року, щодо отримання плати в сумі 159 877,45 грн;
- розгорнуті звіти про надані послуги до акту № 06.21-263.1822
від 02 серпня 2021 року, акту № 07.21-214.1822 від 31 серпня 2021 року.
Також суду було надано довідку № 1677 від 18 жовтня 2021 року, відповідно до якої з 01 січня 2021 року і по час її надання в складі АО "ЮФ "Астерс" є адвокати, зокрема Дідковський О. В., Луканіна Т. В., Ключковський М. Ю., Волков О. Ю., помічник адвоката Ізотов О. А.
Відповідно до довіреності від 08 червня 2021 року ПАТ "Тольяттіазот" уповноважило: Дідковського О. В., Луканіну Т. В., Соляра К. В., Шемеліна Д. А., Пожидаєва А. М., Бауліну В. О., Макарову А. М., Волкова О. Ю.,
Ключковського М. Ю., Тищенка А. В., Ізотова О. А., Солдатенка М. А.,
Бялого Г. А., Монастирського Д. О, Дусановського С. К. представляти інтереси товариства, зокрема в МКАС при ТТП України, а також в загальних, господарських, адміністративних і других судах України з необхідними для цього правами.
З наданих ПАТ "Тольяттіазот" актів прийому-передачі наданих послуг вбачається, що в них зазначений обсяг, вартість наданих адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт, вид наданих послуг, кількість витраченого часу на її надання та вартість кожної послуги окремо.
Таким чином, ПАТ "Тольяттіазот" надані докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.
З огляду на приписи частини четвертої статті 141 ЦПК України, апеляційний суд правильно звернув увагу, що заявлений ПАТ "Тольяттіазот" до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 391,79 євро істотно перевищує суму, зазначену в попередньому (орієнтовному) розрахунку (100 000 грн).
Разом з тим апеляційний суд, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу до 100 000 грн, не в повній мірі надав оцінку доводам
ДП "Укрхімтрансаміак" щодо співмірності заявлених до стягнення витрат критеріям, що визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Верховний Суд звертає увагу, що незважаючи на детальне структурування послуг, у наданих суду звітах АО "ЮФ "Астерс" (наприклад: збір документів для подання заяви про визнання та виконання рішення МКАС; підготовка проекту заяви; аналіз відповідності додатків до заяви; фіналізація першого проекту заяви; перегляд і внесення змін в проект заяви; внесення коментарів до проекту заяви; робота над правками в проект заяви; внесення правок до проекту заяви; узгодження відкритих питань в процесі підготовки проекту заяви; внесення змін і доповнень до проекту заяви), вони переважно зводяться до складання заяви про визнання та виконання рішення МКАС та подання її до Київського апеляційного суду.
При цьому вартість послуг із представництва адвокатами АО "ЮФ "Астерс" інтересів ДП "Укрхімтрансаміак" в судовому засіданні Київського апеляційного суду не входить до заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу в розмірі 5 391,79 євро.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що стягнення із
ДП "Укрхімтрансаміак" на користь ПАТ "Тольяттіазот" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності і вважає за необхідне апеляційну скаргу на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року задовольнити частково, оскаржуване судове рішення змінити, зменшивши суму стягнутих із ДП "Укрхімтрансаміак" на користь ПАТ "Тольяттіазот" витрат за надання правничої допомоги із 100 000 грн до 50 000 грн.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно до частини четвертої статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Керуючись статтями 24, 141, 270, 351, 367, 368, 374, 375, 376, 381- 384, 478 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державного підприємства "Укрхімтрансаміак"на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу державного підприємства "Укрхімтрансаміак" на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року задовольнити частково.
Додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року змінити, зменшивши суму стягнутих із державного підприємства "Укрхімтрансаміак" на користь публічного акціонерного товариства "Тольяттіазот" витрат за надання правничої допомоги із 100 000 грн до
50 000 грн.
Повний текст постанови Верховного Суду складено 03 лютого 2022 року.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта