Постанова
Іменем України26 січня 2022 рокум. Київсправа № 394/538/19провадження № 61-17553св20Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Луспеника Д. Д.,суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідачі: Торговицька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області, ОСОБА_2,розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Єгорової С. М., Черненка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимогУ червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним скасування заповіту та скасування свідоцтва про право на спадщину.Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра ОСОБА_3, після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки, площею 3,47 га, кадастровий номер 3523687700:02:000:0632, що належала спадкодавцю на підставі державного акта серії КР № 090266, виданого 01 серпня 2005 року Новоархангельською районною державною адміністрацією Кіровоградської області.Відповідно до заповіту від 23 березня 2017 року, посвідченого Торговицькою сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області за реєстровим № 171, ОСОБА_3 заповіла йому зазначену земельну ділянку.У зв`язку із пропуском строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, відмовою нотаріуса в оформленні спадщини та видачі йому свідоцтва про її прийняття він звернувся до Новоархангельського районного суду із позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2019 року у справі № 394/8/19 йому визначено додатковий строк для прийняття спадщини у два місяці з дня набрання рішенням законної сили. Отримавши рішення суду, він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак при перевірці його заяви нотаріусом було встановлено, що виданий на його ім`я заповіт від 23 березня 2017 року, який зареєстрований у спадковому реєстрі за № 60726085, скасовано. Місцем посвідчення скасування заповіту та місцем його зберігання є Торговицька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області. Заява про скасування заповіту зареєстрована за № 61730425, номер в реєстрі нотаріальних дій 378, дата посвідчення 18 серпня 2017 року. Таким чином, спадщину ОСОБА_3 за законом прийняв ОСОБА_2 ОСОБА_1 вважає, що при оформленні скасування заповіту секретарем Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області було допущено порушення норм цивільного законодавства України, оскільки не було перевірено особу, яка складала заяву про скасування заповіту, у зв`язку з тим, що паспорт ОСОБА_3 на час складання заяви про скасування заповіту знаходився на зберіганні у завідуючого стаціонарним відділенням територіального центру соціального обслуговування Новоархангельського району Кіровоградської області.Крім того, заява про скасування заповіту написана та підписана сторонньою особою без належного оформлення, оскільки ОСОБА_3 мала ознаки інвалідності.Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним скасування заповіту від 23 березня 2017 року, посвідченого секретарем Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, який зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 171 та зареєстрований у спадковому реєстрі за № 60726085, складеного ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1, та який скасовано за заявою про скасування заповіту, зареєстрованою за № 61730425, номер в реєстрі нотаріальних дій 378, дата посвідчення 18 серпня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанціїРішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2020 року у складі судді Краснопольської Л. П. позов ОСОБА_1 задоволено частково.Визнано недійсним скасування заповіту ОСОБА_3, складеного на ім`я ОСОБА_1 18 серпня 2017 року, зареєстрованого у спадковому реєстрі за № 61730425, номер в реєстрі нотаріальних дій 378, посвідченого секретарем Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.У іншій частині позовних вимог відмовлено.Суд першої інстанції виходив із того, що складання і посвідчення заяви про скасування заповіту відбулося з порушенням вимог чинного законодавства України щодо посвідчення та реєстрації в спадковому реєстрі, в результаті чого було порушено права та інтереси позивача, тому наявні підстави для визнання такого скасування заповіту недійсним.Відмову у задоволенні позовної вимоги про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом суд обґрунтував тим, що спір щодо права власності можливий, якщо оспорюється належність майна на праві власності спадкоємцеві, але не його спадково-правовий статус.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанціїПостановою Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року апеляційні скарги Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області та ОСОБА_2 задоволено, рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2020 року в частині визнання недійсним скасування заповіту скасовано.У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним скасування заповіту відмовлено.Суд апеляційної інстанції постановив, що позивач у строки, визначені вимогами статей 1269, 1270 ЦК України, не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а постановою Кропивницького апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року позивачу відмовлено у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини. Тому позивач вважається таким, що спадщину не прийняв, його права не можна визнати порушеними, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводівУ касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.Підставою касаційного оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норми матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18 (провадження № 61-14962св19).Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що позивач є рідним братом померлої ОСОБА_3, відповідно до вимог частини другої статті 1258 та статті 1262 ЦК України отримання позивачем права на спадкування за законом пов`язується із відсутністю спадкоємців попередньої - першої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 ЦК України, однак суд апеляційної інстанції ці обставини не досліджував.Також суд апеляційної інстанції неправильно застосував вимоги статей 1223, 1258, 1272 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно визначено час виникнення у скаржника права на спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_3 .
Короткий зміст позиції інших учасників справиУ відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Міхальова В. В., зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.Відзив на касаційну скаргу від Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року і витребувано із Новоархангельського районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 394/538/19.Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного СудуВідповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справиІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 15 травня 2018 року виконавчим комітетом Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,47 га, кадастровий номер 3523687700:02:000:0632, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акта серії КР № 090266, виданого 01 серпня 2005 року Новоархангельською районною державною адміністрацією Кіровоградської області.Відповідно до заповіту від 23 березня 2017 року, посвідченого Торговицькою сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області за реєстровим № 171, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 3,47 га, кадастровий номер 3523687700:02:000:0632, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2019 року у справі № 394/8/19 позов ОСОБА_1 до Торговицької сільської ради про визнання додаткового строку для прийняття спадщини задоволено.Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, строком в 2 місяці з дня набрання рішення законної сили.Постановою Кропивницького апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23 березня 2020 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Міхальової В. В. задоволено, рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.Відповідно до листа завідуючого відділенням стаціонарного догляду постійного проживання територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельського району Кіровоградської області від 17 квітня 2019 року ОСОБА_3 перебувала в територіальному центрі соціального обслуговування Новоархангельського району, який знаходиться в с. Надлак. У період з 17 серпня 2017 року до 17 вересня 2017 року ОСОБА_3 була тимчасово знята з обліку за заявою сина ОСОБА_2, при цьому, її паспорт залишився на зберіганні у завідуючого стаціонарним відділенням і на період відсутності ОСОБА_3 на руки не видавався.Згідно із заявою ОСОБА_3 від 18 серпня 2017 року вона просила скасувати заповіт від 23 березня 2017 року за № 171.08 грудня 2017 року секретарем Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області було подано до Спадкового реєстру заяву № 536 про реєстрацію зміни і скасування заповітів та зміни і розірвання спадкових договорів.13 грудня 2017 року Торговицькою сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області відповідно до заяви від 18 серпня 2017 року було скасовано заповіт від 23 березня 2017 року, про що внесено відомості до Спадкового реєстру за реєстраційним номером 61730425, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.Із копій матеріалів спадкової справи вбачається, що 20 червня 2018 року приватному нотаріусу Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк А. В. від ОСОБА_2 надійшла заява про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .24 жовтня 2018 року ОСОБА_4, який є братом ОСОБА_2, звернувся до приватного нотаріуса Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк А. В. із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти, спадкові договори) від 20 червня 2018 року вбачається, що 23 березня 2017 року ОСОБА_3 було складено заповіт, який 13 грудня 2017 року відповідно до заяви від 18 серпня 2017 року було скасовано, місцем посвідчення такої дії є Торговицька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області.Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_3 таке майно: земельну ділянку № НОМЕР_2, площею 3,4722 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області; земельні ділянки, площею 0,3289 га, 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства та обслуговування житлового будинку в с. Волиця Фастівського району Київської області; земельні ділянки, площею 0,0453 га, 0,10 га, на АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2 .З витребуваної судом із архіву територіального центру соціального обслуговування особової справи ОСОБА_3 вбачається, що до Новоархангельського управління соціального захисту населення звернулася ОСОБА_3 із заявою про прийняття її на постійне місце проживання в будинок - інтернат, так як вона потребує сторонньої допомоги. Згідно з довідкою про склад сім`ї від 11 квітня 2017 року № 2415 ОСОБА_3 була зареєстрована одна на АДРЕСА_3 .Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_3 за адресою її проживання на АДРЕСА_3 комісія засвідчила, що вона одинока, часто хворіє, власного житла не має, доходів, окрім пенсії, не має, тому потребує стаціонарного догляду.Згідно з наказом директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельського району Кіровоградської області від 12 квітня 2017 року № 97 ОСОБА_3 взято на облік у відділення стаціонарного догляду для постійного проживання.17 серпня 2017 року ОСОБА_2 просив зняти ОСОБА_3 з обліку на канікули з 17 серпня 2017 року до 17 вересня 2017 року включно у зв`язку з його перебуванням в смт Новоархангельськ Кіровоградської області.Відповідно до наказу директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельського району Кіровоградської області від 19 серпня 2017 року № 217 ОСОБА_3 було тимчасово знято з обліку на канікули з 17 серпня 2017 року до 17 вересня 2017 року включно, на підставі заяви сина ОСОБА_2 .Наказом директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельського району Кіровоградської області від 14 травня 2018 року № 128 ОСОБА_3 14 травня 2018 року знято з обліку у відділенні стаціонарного догляду для постійного проживання територіального центру у зв`язку із смертю.Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 14 травня 2018 року № 9 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у стаціонарному відділення для одиноких.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права Рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування свідоцтва про право на спадщину в апеляційному порядку не оскаржувалося, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не переглядається в касаційному порядку.Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.Зазначені норми права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про визнання недійсним скасування заповіту та скасування свідоцтва про право на спадщину.Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.Нормами ЦПК України (1618-15) не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.У цій справі суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним скасування заповіту, виходив з відсутності порушення прав позивача, оскільки позивач у строки, визначені вимогами статей 1269, 1270 ЦК України, спадщину не прийняв і постановою Кропивницького апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 394/8/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23 березня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Торговицької сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком апеляційного суду про те, що позивач ОСОБА_1 вважається таким, що спадщину не прийняв, тому його права не можна визнати порушеними. Зазначене є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.Колегія суддів Верховного Суду не бере до уваги доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18 (провадження № 61-14962св19), оскільки встановлені судами фактичні обставини є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.Таким чином, суд апеляційної інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиВідповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Щодо розподілу судових витратОскільки касаційна скарга залишаються без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат не проводиться.Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.Постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року залишити без змін.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк