розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого

2020 року у складі судді Кошель Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року у складі колегії суддів: Шахової О. В.,

Вербової І. М., Саліхова В. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі -

ПрАТ "Київобленерго") про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву мотивовано тим, що 14 грудня 2000 року між нею

та державною акціонерною енергопостачальною компанією "Київобленерго" (далі - ДАЕК "Київобленерго"), правонаступником якої

є ПрАТ "Київенерго", укладено типовий договір на користування електричною енергією, а у 2010 році нею було встановлено у квартирі індивідуальне опалення (електроопалення).

ОСОБА_1 зазначала, що у грудні 2015 року вона зверталась

до відповідача із заявою про зміну тарифу, проте у грудні 2019 року отримала відмову, оскільки електроенергія використовувалася для індивідуального опалення нею не в установленому порядку.

Вважала, відмову відповідача в заміні тарифу на електроенергію незаконною.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:

визнати відмову ПрАТ "Київоленерго" щодо встановлення їй тарифу для електроопалення, згідно пункту 12 тарифів на електроенергію,

що відпускається населенню, з 01 березня 2017 року, згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 26 лютого 2015 року № 220 неправомірною;

визнати за нею право на оплату за спожиту електроенергію у квартирі

АДРЕСА_1, за тарифами для електроопалення, встановленими пунктом 1.2 тарифів на електроенергію, що відпускається населенню,

з 01 березня 2017 року, згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг

від 26 лютого 2015 року № 220, шляхом зобов`язання ПрАТ "Київобленерго" відкликати лист від 21 березня 2018 року № 4971, що був направлений

на адресу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, у частині, що стосується її;

зобов`язати ПрАТ "Київобленерго" здійснити перерахунок спожитої

та оплаченої нею електроенергії у квартирі АДРЕСА_1

з урахуванням тарифів, згідно пункту 1.2 тарифів на електроенергію,

що відпускається населенню, з 01 березня 2017 року, відповідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 26 лютого 2015 року № 220, з моменту самовільної зміни ПрАТ "Київобленерго" тарифу для електроопалювання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 07 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю доказів введення

в експлуатацію технічно переоснащеної під електроопалення квартири, яка свого часу вводилася в експлуатацію у складі багатоквартирного будинку

з системою централізованого опалення та газопостачання, але не введена

в експлуатацію як квартира обладнана електроопалювальною установкою. Наявні у позивача робочий проект - Автономний проект опалення квартири АДРЕСА_1, та інші надані документи не замінюють собою технічний паспорт Бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у розумінні листа Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 07 травня 2013 року № 3100/13/47-13.

Суд першої інстанції вважав, що сам лише факт використання для обігріву помешкання позивача електроопалювальної установки не дає їй права використовувати тариф на електроопалення до вчинення всього комплексу робіт, передбачених листом НКРЕ від 07 травня 2013 року № 3100/13/47-13.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого

2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову правильно виходив із того,

що до введення в експлуатацію в установленому законом порядку електроопалювальної установки, у ОСОБА_1 відсутнє право використовувати електроенергію за тарифами на електроопалення.

Сам лише факт використання для обігріву помешкання позивача електроопалювальної установки не дає їй права використовувати тариф

на електроопалення до вчинення всього комплексу робіт, введення електроустановки в експлуатацію та отримання технічного паспорта БТІ, відповідно до листа НКРЕ від 07 травня 2013 року № 3100/13/47-13.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись

на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої

статті 389 ЦПК України), просить скасувати судові рішення судів першої

та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вважає, що відповідачем фактично була визнана правомірність монтажу індивідуального опалення позивача за адресою:

АДРЕСА_1, оскільки ним були погоджені необхідні документи та було здійснено опломбування лічильника, згідно договору, тому посилання відповідача на те, що квартира позивача обладнана електроопалювальними установками в неустановленому порядку

є необґрунтованими.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 357/11214/19-ц із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на касаційну скаргу, у якому зазначено,

що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

14 грудня 2000 року ОСОБА_1 уклала з ДАЕК "Київобленерго" типовий договір № 406273 на користування електричною енергією.

У 2010 році на замовлення ОСОБА_1 комунальне підприємство інститут "Білоцерківцивільпроект" розробило робочий проект індивідуального опалення квартири

На підставі зазначеного робочого проекту, комісією ВК БМР з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення за участі ОСОБА_1, 01 листопада 2010 року складено акт

на відключення від системи центрального опалення, гарячого водопостачання квартири

У 2014 році за замовленням ОСОБА_1 сертифікована компанія товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма" Компанія Укренергопром", за погодженням ПрАТ "Київобленерго", розробило робочий проект Автономний проект опалення квартири

01 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "Київобленерго" укладено договір № 200074996 про користування електричною енергією, відповідно до умов якого ПрАТ "Київобленерго" зобов`язалося надійно постачати ОСОБА_1 електричну енергію у необхідних обсягах відповідно

до дозволеної потужності 3 кВт.

У розділі 16 указаного договору зазначено, що при укладенні вказаного договору споживач засвідчує своє бажання розрахунку за одержану електричну енергію проводити згідно першого порядку. Категорія споживача щодо застосування тарифу: міське населення. Розмір тарифу для кожної категорії споживача визначається згідно чинного законодавства, доводиться енергопостачальнику регулюючими органами та на момент укладення договору становить: за 1 кВт*год (з ПДВ): 0,456 грн

до 150/100 кВт*год; 0,789 грн від 150/100 до 600 кВт*год; 1,479 грн кВт*год понад 600 кВт*год.

Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради

від 25 квітня 2019 року № 4559 повідомило листом ОСОБА_1 про те, що за інформацією ПрАТ "Київобленерго", викладеною у листі

від 21 березня 2018 року № 4971, у її житловому приміщенні електроенергія використовується для опалення не у встановленому порядку, що стало підставою для відмови у призначенні субсидії.

06 лютого 2019 року ПрАТ "Київобленерго" повідомило листом

ОСОБА_1, що її прохання на зміну тарифу за електроенергію не може бути виконане, оскільки її квартира не може вважатись такою,

що обладнана електроопалювальними установками в установленому законом порядку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Згідно з положеннями пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,

що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму

її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

За змістом пункту 4.28 Правил роздрібного ринку електричної енергії,

що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня

2018 року № 312, оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифом, які встановлюються регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Згідно з пунктом 3.1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258 (далі - ПТЕЕС), для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок у споживача повинно бути технічна документація, зокрема, затверджена проектна документація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма змінами.

Пунктом 4 ПТЕЕС визначено умови прийняття електроустановок

в експлуатацію та порядок їх підключення до електричної мережі.

Повністю закінчені будівництвом електроустановки, їх черги чи пускові комплекси повинні бути прийняті в експлуатацію відповідно до вимог, зокрема Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) , та Правил введення в роботу технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів діючих електричних мереж напругою від 0,38 кВ до 110 (150) кВ, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08 листопада 2011 року № 691 (z1370-11) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року № 1370/20108 (z1370-11) .

Підключення електроустановок до електричної мережі з дефектами

та недоробками забороняється.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що оскільки уведення в експлуатацію - це дія, що фіксує готовність енергоустановки

до використання за призначенням, яка документально оформлена

в установленому порядку, тому встановлення електрообладнання для опалення, приготування їжі, нагрівання води тощо, повинно підтверджуватися документами про уведення в експлуатацію відповідних установок.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 розділу 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 (z0582-01) технічній інвентаризації підлягають як будинки квартирного типу та гуртожитки загалом, так і їх основні елементи, зокрема квартири.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, встановивши, що для застосування ОСОБА_1 тарифу на електроопалення необхідно внести зміни

до договору про користування електричною енергією у частині визначення тарифної групи, обґрунтовано вважав, що відповідні зміни до договору про користування електричною енергією у частині визначення тарифної групи, відповідно до якої проводяться розрахунки за спожиту електричну енергію, можуть бути внесені після проведення комплексу необхідних робіт

з приведення у відповідність до вимог законодавства технічної документації на квартиру позивача та введення електроустановки

в експлуатацію.

При цьому, ураховуючи те, що позивачем під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не було надано доказів уведення

в експлуатацію електроопалювальної установки, суд першої інстанції,

з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що наявні у позивача робочий проект автономного опалення квартири

АДРЕСА_1 та інші надані документи самі по собі не фіксують готовність енергоустановки

до використання за призначенням та не підтверджують факт введення

її в експлуатацію в установленому Законом порядку.

Суд обґрунтовано вважав, що сам лише факт використання для обігріву квартири позивача електроопалювальної установки, не дає їй права використовувати тариф на електроопалення до вчинення всього комплексу робіт, зокрема до введення в експлуатацію в установленому Законом порядку електроопалювальної установки, у зв`язку із цим дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах

не заслуговують на увагу. З урахуванням установлених у цій справі обставин не вбачається неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального або порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до невірного тлумачення заявником норм матеріального права та переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень розгляду справи у суді касаційної інстанції, передбачених у статті 400 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції