Постанова

Іменем України 22 грудня 2021 рокум. Київсправа № 369/15976/18провадження № 61-15431св20Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Червинської М. Є.,суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),учасники справи:позивач - ОСОБА_1,відповідач - Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електричні мережі",розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2020 року у складі судді Ковальчук Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року в складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго") та просила визнати недійсним та скасувати рішення комісії ПрАТ "Київобленерго" з розгляду акта від 19 травня 2018 року № К 039285 про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 28 листопада 2018 року № 163.В обґрунтування позову зазначала, що вона є власником домоволодіння АДРЕСА_1 .29 вересня 2014 року вона уклала з ПАТ "Київобленерго", правонаступником якого є ПрАТ "Київобленерго", договір № 200836643 на користування електричною енергією.19 травня 2018 року представники ПрАТ "Київобленерго" склали акт про порушення № К 039285, в якому зазначено, що споживачем при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 порушено пункт 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (z0417-96) (далі - ПКЕЕ), та пункт № 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , які були чинними на час складення акта про порушення (далі - ПКЕЕН), а саме виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів - вплив на лічильник електричної енергії зовнішнім полем стороннього пристрою, шляхом встановлення стороннього пристрою на кожух лічильника, внаслідок чого спожита електроенергія не обліковувалася.28 листопада 2018 року відбулось засідання комісії відповідача з розгляду Акта про порушення від 19 травня 2018 року № К 039285, оформлене протоколом № 163. У вказаному протоколі було зазначено про порушення нею Правил користування електричною енергією у вигляді втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів та прийнято рішення про нарахування в період з 21 травня 2015 року до 19 травня 2018 року за 1095 днів згідно з пунктом 5 пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ, та за формулою № 3.1.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.Вона не здійснювала жодних дій, направлених на не облікове споживання електричної енергії (зменшення його обсягу). Також позивач зазначала, що не погоджується ні з актом про порушення від 19 травня 2018 року № К 039285, ні з висновком експертизи від 08 жовтня 2018 року № 9176, проведеної на замовлення ПрАТ "Київобленерго", який покладений в основу рішення комісії ПрАТ "Київобленерго" від 28 листопада 2018 року № 163, оскільки всупереч пункту 53 ПКЕЕН акт про порушення від 19 травня 2018 року не був розглянутий протягом 50 календарних днів від дня його складення, а тому цей акт та протокол за наслідками його розгляду є недійсними та підлягають скасуванню в судовому порядку.Крім того, при знятті та опломбуванні лічильника вона не була присутньою. На неодноразові звернення її представника, ПрАТ "Київобленерго" не надало відеозапису та фотофіксації події вилучення лічильника, з яких можна було б встановити його стан в момент вилучення, як і не надало інформацію про осіб, які складали акт про порушення та вилучали лічильник, і їх посадові інструкції, які давали б підстави вважати, що ці особи є уповноваженими на вчинення таких дій та мають відповідну кваліфікацією. У пункті 9 акта від 19 травня 2018 року № К 039285 зазначено, що вилучений лише сам прилад обліку без будь-яких інших предметів. Пакет, в який укладений лічильник, не був опломбований пломбою, що передбачено Формою акта, затвердженої постановою НКРЕ від 14 жовтня 2010 року № 1338. ПрАТ "Київобленерго" передавало лічильник на експертизу без її відома та ймовірно долучило до нього невідомий пристрій, на підставі якого експертом і було зроблений помилковий висновок про наявність ознак вручання у прилад обліку електричної енергії.Її не було повідомлено про час, дату та місце проведення експертизи, внаслідок чого вона була позбавлена можливості подати пояснення щодо зазначених вище подій.Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішеньРішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності позовних вимог. Дії працівників ПрАТ "Київобленерго" щодо перевірки стану споживання позивачкою електричної енергії, стану засобів обліку електричної енергії та складання акта про порушення правил користування електричної енергією були вчинені відповідно до вимог статті 24 Закону України "Про електроенергетику", статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 11.1 ПКЕЕН, та пунктів 6.40, 6.41 ПКЕЕ. Крім того апеляційний суд виходив з того, що доводи позивача про порушення відповідачем порядку розгляду акта про порушення від 19 травня 2018 року № К039285, а саме: не розгляд зазначеного акта протягом 60 календарних днів з дати отримання висновку експертної установи, як того вимагають Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії) є необґрунтованими.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скаргиУ жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.В обґрунтування касаційної скарги заявник посилалася на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначала, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 300/198/17.Окрім того оскаржила судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з пунктом 53 ПКЕЕН акт про порушення Правил не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, тому вважається недійсним та підлягає скасуванню. Оскільки акт про порушення правил складено 19 травня 2018 року, а протокол комісії № 163 з розгляду зазначеного акта про порушення від 19 травня 2018 року № К 039285 оформлений 28 листопада 2018 року, він є недійсним, оскільки відповідач перевищив строки розгляду зазначеного акта, що є безумовною підставою для його скасування. Також вказувала, що суди попередніх інстанцій взагалі не надали оцінку висновку експерта від 08 жовтня 2018 року № 9176, а лише обмежилися висновком про його достатність. Суди не надали належну правову оцінку доводам і доказам сторін.

Рух справи в суді касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Києво-Святошинського районного суду Київської області.03 грудня 2020 року справа № 369/15976/18 надійшла до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного СудуЗгідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судамиСуди встановили, що ОСОБА_1 на праві власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .20 січня 2013 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу, за умовами якого придбала б/у електростанцію в селі Осиково - КТП 720, КЛ 10 КВ. Л-47 "Осиково", 180 кВт.29 вересня 2014 року між ПрАТ "Київобленерго" та ОСОБА_1 був укладений договір про користування електричною енергією № 200836643 за адресою споживання: АДРЕСА_1 (ТП-720/180 кВА), за умовами якого постачальник зобов`язався постачати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок з дозволеною потужністю 180 кВт гарантійним рівнем надійності, безпеки і якості, споживач зобов`язався сплачувати спожиту ним електричну енергію за тарифами (цінами) встановленими НКРЕКП у строки, передбачені договором.30 січня 2018 року сторони переуклали договір про користування електричною енергією. 19 травня 2018 року представниками ПрАТ "Київобленерго" було здійснено виїзд до домоволодіння ОСОБА_1 з метою перевірки дотримання нею правил користування електричною енергією за місцем проживання та складено акт про порушення № К 039285, в якому зазначено, що споживачем при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 було порушено пункт 6.40 ПКЕЕ, та пункт 48 ПКЕЕН, які були чинними на час складення акта про порушення, а саме виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів - вплив на лічильник електричної енергії зовнішнім полем стороннього пристрою, шляхом встановлення стороннього пристрою на кожух лічильника, внаслідок чого спожита електроенергія не враховується. Цього ж дня працівники ПрАТ "Київобленерго" вилучили у ОСОБА_1 лічильник та сторонній пристрій, які упаковані в пакет UA 00108970.27 червня 2018 року відбулося засідання комісії ПрАТ "Київобленерго" з розгляду акта про порушення від 19 травня 2018 року № К 039285, оформлене протоколом № 008, на якому було прийнято рішення про направлення вилучених речових доказів, які упаковані в пакет UA 00108970, на експертизу.Згідно з рішенням комісії вилучені прилад обліку та пристрій були направлені ПрАТ "Київобленерго" до Незалежного Інституту Судових Експертиз для проведення експертного дослідження.З висновку судового експерта Незалежного інституту судових експертиз Пампухи Г. Г. за результатами проведення електротехнічного дослідження від 08 жовтня 2018 року № 9173 вбачається, що при підключенні наданого на дослідження пристрою, який розміщений в полімерному корпусі чорного кольору, до джерела змінного струму напругою 220 В та частиною 50 Гц, при розміщенні його робочої частини антени чорного кольору біля лицьової частини прозорої кришки лічильника електричної енергії НІК 2301 АК1 зав. № 0783388 2012 року, здійснюється високочастотний вплив на лічильник електричної енергії, а саме повне блокування обліку електричної енергії протягом всього періоду впливу.28 листопада 2018 року в присутності представника ОСОБА_1 відбулося засідання комісії по розгляду акта про порушення від 19 травня 2018 року № К 039285, оформлене протоколом № 163.Згідно з висновками комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, з врахуванням висновку експертного дослідження, було прийнято рішення щодо нарахування споживачу вартості спричинених постачальнику електричної енергії збитків у період 1095 днів з 21 травня 2015 року до 19 травня 2018 року. Сума до нарахування вартості необлікованої електричної енергії становить 1 165 189, 22 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваВідповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено обов`язки та відповідальність споживачів енергії, а також, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) дійшла висновку про те, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка, зокрема посилалася на те, що всупереч пункту 53 ПКЕЕН акт про порушення від 19 травня 2018 року не був розглянутий протягом 50 календарних днів від дня його складення, а тому цей акт тапротокол за наслідками його розгляду є недійсними та підлягають скасуванню в судовому порядку. Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що акт розглянуто у визначений строк відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, які були чинними на час розгляду акта про порушення.Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками Конституційного Суду України закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом ( рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп (v001p710-97) , від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).Окрім того, Конституційний суд України в рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 (справа № 1-25/2010) зазначив, що "одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями" (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.Аналогічних за змістом висновків при розгляді питання щодо застосування норм права в часі при розгляді акта про порушення дійшов Верховних Суд у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 300/198/17 та від 19 березня 2021 року у справі № 908/3049/19 де зазначено, що дія нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності.У зв`язку з цим колегія суддів вважає необґрунтованими висновки апеляційного суду про те, що відповідач дотримався встановленого Правилами роздрібного ринку електричної 60-ти денного строку розгляду акта з дати отримання висновку експертної установи, оскільки зазначені правила не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з огляду на таке.Правила роздрібного ринку електричної енергії, якими збільшений строк розгляду акта про порушення до 60 календарних днів, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки згідно з пунктом 12 Постанови від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур`єр", крім пунктів 1 та 12, які набирають чинності з 11 червня 2018 року.Пунктом 1 зазначеної Постанови № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.Враховуючи наведене, Правила роздрібного ринку електричної енергіїнабрали чинності з 11 червня 2018 року.Відповідно до пунктів 2, 6 Постанови № 312, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.До укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.Ні на час складення акта про порушення, ні на час його розгляду комісією, між позивачкою та енергопостачальником новий договір відповідно до пункту 2 Постанови № 312, не укладався, а тому Правила роздрібного ринку електричної енергіїне підлягали застосуванню до спірних правовідносин, як це помилково вважав апеляційний суд.Таким чином на спірні правовідносини поширювалися ПКЕЕН, які були чинними на час складення акта про порушення.Пунктом 53 ПКЕЕН, які були чинними станом на день виявлення порушення, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Електропостачальник повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення цих Правил, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники НКРЕКП, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, обласних державних адміністрацій, обласних відділень Антимонопольного комітету, спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність побутового споживача (у разі відсутності зазначити причини відсутності побутового споживача); перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії. Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню. Якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.Таким чином, акт про порушення Правил мав бути розглянутий комісією протягом 50 календарних днів від дня його складення, у разі порушення строку розгляду акта цей акт і протокол за наслідками його розгляду вважається недійсним та підлягає скасуванню.Суди попередніх інстанцій встановили, що акт про порушення представники енергопостачальника склали 19 травня 2018 року, а розглянутий він був на засіданні комісією 28 листопада 2018 року, тобто більше ніж через шість місяців після складення акта, що є порушенням строку розгляду акта, визначеного пунктом 53 ПКЕЕН.Враховуючи, що відповідач перевищив строки розгляду акта, встановлені ПКЕЕН, він та протокол, складений за насідками розгляду цього акта, є недійсними і, відповідно, підлягають скасуванню.За таких обставин та з огляду на те, що дія нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що складення акта про порушення відбулося до набрання чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а чинні на той час ПКЕЕН встановлювали 50-ти денний строк розгляду такого акта, ОСОБА_1 мала законне сподівання на застосування норм саме нормативного акта, який регламентував часові обмеження для розгляду акта про порушення, і на який посилалися представник енергопостачальника при складені акта та комісія при його розгляді.Таким чином, висновки судів про відсутність підстав для задоволення позову зроблені з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а доводи касаційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, однак судами порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Щодо судових витратЗгідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.За подання позовної заяви ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 704,80 грн, а за подання апеляційної та касаційної скарг 1 261,20 грн та 1 681,60 грн відповідно.У зв`язку із цим з ПрАТ "Київобленерго", яке змінило назву на ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електричні мережі" на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 647,60 грн.Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електричні мережі", про визнання недійсним та скасування рішення комісії про порушення правил користування електричною енергією задовольнити.Визнати недійсним та скасувати рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" по розгляду акта від 19 травня 2018 року № К 039285 про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 28 листопада 2018 року № 163.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електричні мережі", на користь ОСОБА_1 3 647, 60 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.Головуючий М. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов