Іменем України21 грудня 2021 рокумісто Київсправа № 296/10202/19провадження № 61-18193ск21Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,учасники справи: позивач - Акціонерне товариство "УКРСИББАНК",відповідач - ОСОБА_1,розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" (далі - АТ "УКРСИББАНК") у жовтні 2019 року звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 86 648, 33 грн.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 травня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "УКРСИББАНК"інфляційні втрати у розмірі 11 446, 26 грн та три відсотка річних - 5 405, 01 грн. В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АТ "УКРСИББАНК" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "УКРСИББАНК" на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 травня 2021 року закрито, оскільки апеляційна скарга підписана адвокатом Гладиш Ярославою Миколаївною, повноваження якої у Житомирському апеляційному суді не підтверджено, долучений до апеляційної скарги ордер свідчить про повноваження згаданого адвоката у Київському апеляційному суді.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

АТ "УКРСИББАНК" 03 листопада 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для її виконання.

Недоліки касаційної скарги усунуто.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суд апеляційної інстанції всупереч пункту 1 частини третьої статті 356 ЦПК України не врахував, що долучення до апеляційної скарги ордера адвоката, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, не є обов`язком заявника, а той, що долучений до апеляційної скарги, є формальною помилковою адвоката.

Суд апеляційної інстанції поновив заявнику строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відкрив апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду.

На переконання заявника, суд апеляційної інстанції допустив надмірний формалізм, що суперечить правовому висновку, викладеному, зокрема у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2021 року у справі № 160/7139/20 (провадження № К/9901/22505/21), щодо недопустимості застосування надмірного формалізму.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд дослідив касаційну скаргу з доданими документами, під час вирішення процесуального питання про відкриття касаційного провадження зробив такі висновки.

Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності.

Такий висновок Суд зробив з огляду на таке.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін

(частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За правилом частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (5076-17) .

Відповідно до підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18, звернення до суду адвоката при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, яка є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Житомирський апеляційний суд встановив, що апеляційна скарга на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 травня 2021 року від імені АТ "УКРСИББАНК" підписана та подана адвокатом Гладиш Я. М.

На підтвердження повноважень адвоката долучено ордер на представництво інтересів АТ "УКРСИББАНК" у Київському апеляційному суді.

За висновками суду апеляційної інстанції адвокатом Гладиш Я. М. не надано доказів на підтвердження її повноважень як представника у судовому провадженні у Житомирському апеляційному суді.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Тобто наведене положення процесуального закону визначає підстави для закриття апеляційного провадження у справі у разі, якщо після відкриття провадження суд апеляційної інстанції виявить відсутність доказів на підтвердження повноважень адвоката, який звернувся із апеляційною скаргою в інтересах учасника справи.

Доводи касаційної скарги, що адвокат, долучаючи до апеляційної скарги ордер на представництво інтересів позивача, припустився формальної помилки, оскільки відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України не мав такого обов`язку, Верховний Суд визнає безпідставним, оскільки за правилом частини третьої статті 359 ЦПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Тобто до відкриття апеляційного провадження у справі, за відсутності матеріалів справи, суд апеляційної інстанції не має об`єктивної можливості перевірити повноваження адвоката, який звернувся із апеляційною скаргою в інтересах учасника справи, відповідно особа, яка здійснює представництво інтересів іншої особи, має долучити до апеляційної скарги докази на підтвердження її повноважень з метою уникнення будь-яких сумнівів, що апеляційна скарга подана уповноваженою особою.

Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши після відкриття апеляційного провадження у справі, що адвокатом Гладиш Я. М. не надано докази на підтвердження повноважень на представництво інтересів АТ "УКРСИББАНК" саме у Житомирському апеляційному суді, підставно закрив апеляційне провадження у справі № 296/10202/19.

Також Верховний Суд врахував, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 296/10202/19 АТ "УКРСИББАНК" реалізувало своє право на повторне звернення із апеляційною скаргою на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 травня 2021 року. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2021 року поновлено строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення, відкрито апеляційне провадження за загаданою апеляційною скаргою, ухвалою цього ж суду від 09 грудня 2021 року справу № 296/10202/19 призначено до розгляду на 30 березня 2022 року.

Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції допустив надмірний формалізм, що суперечить правовому висновку, викладеному, зокрема у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2021 року у справі № 160/7139/20 (провадження № К/9901/22505/21) щодо недопустимості застосування надмірного формалізму, Верховний Суд визнає безпідставними, оскільки виконання процесуального обов`язку представника долучити до апеляційної скарги докази на підтвердження повноважень для представництва інтересів учасника справи відповідає вимогам добросовісної реалізації процесуальних прав усіма учасниками розгляду судових справи.

Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що повноваження адвоката Гладиш Я. М. на представництво інтересів АТ "УКРСИББАНК" не підтверджено у Житомирському апеляційному суді, підставно закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "УКРСИББАНК" на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28травня 2021 року.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (§ 42 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Пономарьов проти України" № 3236/03).

ЄСПЛ зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 року у справі "Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції", рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі "Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії").

З урахуванням наведеного, Верховний Суд визнає підставним висновок, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга АТ "УКРСИББАНК" на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року є необґрунтованою.

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 3 частини першої, частиною другою статті 389, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року у справі за позовом Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.