Зміст вимог позовної заяви У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Перша Слов`янська державна нотаріальна контора, про встановлення факту визнання батьківства.Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є її батьками, які з 1949 року спільно проживали однією сім`єю та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .25 лютого 1952 року під час спільного проживання її батьків однією сім`єю народилася вона.23 березня 1952 року Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району видане свідоцтво про її народження серії НОМЕР_1 . Її прізвище в свідоцтві про народження вказано за прізвищем матері " ОСОБА_1" у зв`язку з тим, що її батьки не перебували в зареєстрованому шлюбі.Проте за час свого життя ОСОБА_6 визнавав її своєю донькою, піклувався про неї.До спільного проживання її батьків однією сім`єю ОСОБА_6 перебував у шлюбі із ОСОБА_9, від якого в них народилися: син ОСОБА_10, доньки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Донька її батька від першого шлюбу ОСОБА_12 постійно приїжджала до них у гості та підтримувала родинні відносини між ними.ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.Вона весь час підтримувала родинні відносини із ОСОБА_13, яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 померла, після смерті якої вона забезпечила організацію та проведення її поховання на кладовищі в місті Слов`янську.Після смерті ОСОБА_13 відкрилася спадщина, зокрема, на квартиру АДРЕСА_3, яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину.Вона зверталася до Першої Слов`янської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_13 на підставі якої заведено спадкову справу № 557/2018.У листопаді 2018 року вона звернулася до Першої Слов`янської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири після смерті ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_2 .Постановою державного нотаріуса Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Макаровою Н. І. від 29 листопада 2018 року № 3724/02-31 їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (та на інше майно) після смерті ОСОБА_13 через те, що нею не надано документів, що підтверджують родинний зв`язок між нею і ОСОБА_13 .Вона не має можливості надати документи, що підтверджують родинний зв`язок між нею та ОСОБА_13, оскільки в свідоцтві про народження ОСОБА_13 серії НОМЕР_2, яке видане повторно 09 липня 1984 року Маяківською сільською радою Слов`янського району, в графі "батько" записаний ОСОБА_6, в графі "мати" записана ОСОБА_9, проте, в її свідоцтві про народження серії НОМЕР_1, яке видане 23 березня 1952 року Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району, в графі "батько" запис відсутній, в графі "мати" записана ОСОБА_7 .У зв`язку з наведеним просила встановити факт, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнавав себе її батьком та внести зміни в актовий запис від 23 березня 1952 року № 18, складений Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району Донецької області, про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: в графі "батько" записати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт того, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнавав себе батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка народилася в селищі Андріївка Слов`янського району Сталінської (Донецької) області.Внесено зміни до актового запису від 23 березня 1952 року № 18, складеного Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району Донецької області, про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме в графі "батько" зобов`язано записати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 .Суд першої інстанції виходив з того, що:- позивачка, дошлюбне прізвище якої ОСОБА_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, про що 23 березня 1952 року Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району було видане свідоцтво про її народження серії НОМЕР_1 . Матір`ю у свідоцтві про її народження записана ОСОБА_7, а запис в графі "Батько" відсутній;- ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, місце смерті село Ясногірка, місто Краматорськ Донецької області;- відповідно до довідки відділу кадрів ПрАТ НКМЗ про ОСОБА_6 на період його роботи з 10 листопада 1949 року до 06 січня 1953 року в його особистій картці № НОМЕР_3 зазначено домашню адресу: село Герасимівка, Слов`янський район, Донецька область;- згідно з дослідженими рішеннями Донецького облвиконкому № № 307, 393 село Герасимівка було включено до смт Андріївка, а потім південна частина смт Андріївки Слов`янського району було включено до смт Ясногірка;- суд вважає, що вищевказані докази об`єктивно підтверджують показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 щодо проживання ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 однією сім`єю з 1949 року, тобто ще до народження позивачки;- судом оглянуто фотографії, на яких зображена позивачка з малолітства та в різні періоди життя разом із ОСОБА_6 . Відповідачі не спростували належність фотознимків позивачці та те, що на цих світлинах зображена саме позивачка з ОСОБА_6 ;- зазначені фотознімки об`єктивно підтверджують показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 в частині того, що ОСОБА_6 займався вихованням позивачки та опікувався нею;- до того ж показання свідків щодо факту батьківства узгоджуються із зазначенням у свідоцтві про народження позивачки її по батькові саме " ОСОБА_1";- ці обставини свідчать про об`єктивність пояснень позивачки про те, що її батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживали однією сім`єю та спільно займались її вихованням і утриманням;- судом також досліджено інші надані докази: генеральний план (схема) від 18 серпня 1957 року; свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, видане 23 березня 1952 року; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 16 жовтня 2018 року; свідоцтво про народження серії НОМЕР_4, видане 25 березня 1969 року; свідоцтво про народження серії НОМЕР_5, видане 05 березня 1969 року; сторінки книги державного архіву Донецької області "Історія адміністративно-територіального поділу Донецької області 1919-2000 рр. збірник документів та матеріалів"; свідоцтво про право на спадщину за законом від 09 серпня 1991 року; розпорядження Ясногірівського селищного голови від 17 лютого 2016 року за № 6р; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6, видане 18 травня 1973 року; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7, видане 03 липня 1990 року; свідоцтво про народження серії НОМЕР_8, видане 09 липня 1984 року; посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_9, видана 26 січня 2008 року; договір замовлення на організацію та проведення поховання від 22 травня 2018 року; свідоцтво про поховання від 22 травня 2018 року № 368; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 21 травня 2018 року; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 грудня 2018 року; заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 25 вересня 2018 року; постанова державного нотаріуса Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Макаровою Н. І. від 29 листопада 2018 року за № 3724/02-31; трудова книжка ОСОБА_6 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть; довідка Ясногірської селищної ради про перенумерування будинку; історична довідка, видана Андріївською селищною радою;- показання відповідачів та свідків з їх боку не спростовують висновків суду, оскільки з огляду на їх вік вони не були безпосередніми свідками усіх зазначених ними подій, не могли сприймати їх об`єктивно у силу малолітнього віку та дізналися їх зі слів своїх батьків;- встановлення факту визнання батьківства має для позивачки юридичне значення, оскільки надасть їй можливість отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті її рідної сестри ОСОБА_13 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

- в матеріалах справи відсутні докази, які достовірно підтверджують визнання ОСОБА_6 за життя батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства ОСОБА_6 та матір`ю позивачки до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини;

- належних доказів, окрім показань свідків та світлин, на підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 не надала. При цьому, самі по собі світлини не можуть свідчити про те, що батьком позивачки є померлий ОСОБА_6 ;

- вказане узгоджується з правовим висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 20 липня 2020 року (справа № 755/28228/13-ц) та від 24 червня 2020 року (справа № 462/8604/15-ц);

- за таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що для задоволення позову у даній справі достатньо пояснень свідків, світлин та зазначення у свідоцтві про народження позивача прізвища по батькові " ОСОБА_1".

Аргументи учасників

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У жовтні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року, в якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 січня 2020 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що:

- апеляційний суд не врахував, що вона довела, що перебувала на утриманні батька ОСОБА_6 та те, що за життя він визнавав себе її батьком, а саме належними та достовірними доказами, зокрема, показаннями свідків, які були прийняті судом першої інстанції;

- апеляційний суд помилково застосував до спірних правовідносин положення статті 53 КпШС;

- суд апеляційної інстанції безпідставно не приєднав в якості письмових доказів наданих нею документів (акту, фотографій).

Короткий зміст відзиву

У листопаді 2020 року до Верховного Суду від відповідачів надійшов відзив, у якому вони просять касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків про те, що позивачка не довела того, що ОСОБА_6 був її батьком.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року в справі № 570/2797/13-ц, 28 серпня 2019 року в справі № 183/3834/15-ц, 29 січня 2020 року в справі № 687/1557/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389, стаття 411 ЦПК України).

Фактичні обставини справиСуди встановили, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 23 березня 1952 року Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Андріївка Слов`янського району, в графі "Мати" зазначена ОСОБА_7, запис у графі "Батько" відсутній (а. с. 12, т. 1).Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян вбачається, що ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_21 та змінила прізвище на ОСОБА_1 (а. с. 13, т. 1).Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10, виданого 09 липня 1984 року, ОСОБА_13 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Маяки Слов`янського району Донецької області, її батьком є ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (а. с. 23, т. 1).ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, місце смерті с. Ясногірка, місто Краматорськ Донецької області (а.с. 21, том 1).ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_13 . З договору-замовлення та свідоцтва про поховання від 22 травня 2018 року № 368 вбачається, що замовником послуг поховання ОСОБА_13 є ОСОБА_1 (а. с. 25, 26, т. 1).Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 20 грудня 2018 року ОСОБА_13 належала квартира АДРЕСА_3 (а. с. 28, т. 1).25 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Першої Краматорської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 (а. с. 29, т. 1).Постановою Першої Слов`янської державної нотаріальної контори № 3724/02-31 від 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_13 у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих родинні відносини з померлою (а. с. 30-31, т. 1).01 листопада 2018 року ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулись до Першої Слов`янської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_13 (а. с. 99, 100, 103, 104, т. 1).Відповідно до рішення Донецького облвиконкому № 393 південну частину селища міського типу Андріївка Слов`янського району передано у підпорядкування Ясногірській селищній раді Краматорської міської ради, включивши її в межі селища міського типу Ясногірка (а. с. 18, т. 1).

Позиція Верховного СудуКолегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до ІНФОРМАЦІЯ_7, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України (2006-07) , беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.Оскільки позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, то спірні правовідносини регулюються нормами КпШС України (2006-07) , що правильно установлено судом апеляційної інстанції. Відповідно до частини другої статті 53 КпШС України у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.Частиною третьою статті 53 КпШС України визначено чотири юридично значимі обставини встановлення батьківства, кожна з яких є необхідною і достатньою для задоволення позову: а) спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження; б) спільне виховання батьками дитини; в) спільне утримання батьками дитини; г) визнання батьківства відповідачем.Згідно зі статтею 53 КпШС України підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. У необхідних випадках суд для з`ясування питань, пов`язаних із походженням дитини, може з урахуванням обставин справи призначити відповідну судову експертизу.Відповідно до частин першої і шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.У справі, що переглядається:- суд апеляційної інстанції установив, що позивачка не надала будь-яких документів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема, акту обстеження місця її народження та проживання її матері або довідку про реєстрацію осіб за даною адресою з відомостями про реєстрацію ОСОБА_6 ;- апеляційний суд зазначив, що пояснення свідків не можуть бути визначені судом достатніми та належними доказами, оскільки з цих пояснень не вбачається, що ОСОБА_6 до 1952 року проживав сумісно однією сім`єю із ОСОБА_7, що вони вели спільне господарство, мали єдиний побут, спільний бюджет, взаємні права та обов`язки. У своїх поясненнях свідки не вказували про те, що ОСОБА_6 здійснював будь-які дії по догляду за позивачкою, займався її вихованням, цікавився її успіхами та здоров`ям, тощо;- апеляційний суд вказав, що надані до позову фотографії не можуть бути прийняті в якості допустимих та достовірних доказів у справі, оскільки на таких фотографіях відсутня дата їх створення та відсутні докази того, що на них засвідчено саме особу ОСОБА_6 .Таким чином, установивши, що позивачка не надала належних доказів на підтвердження того, що за життя ОСОБА_6 визнавав її своєю донькою, виховував її та утримував, виконував відносно неї свої батьківські обов`язки, як вона на це посилалася у позовній заяві, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.Висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року в справі № 570/2797/13-ц, 28 серпня 2019 року в справі № 183/3834/15-ц, 29 січня 2020 року в справі № 687/1557/17, на які міститься посилання в касаційній скарзі, не суперечать висновкам апеляційного суду.Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина перша статті 410 ЦПК України).