Постанова
Іменем України20 грудня 2021 рокум. Київсправа № 369/2338/19провадження № 61-8933св21Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,учасники справи:позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Омокс",відповідач - ОСОБА_1,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 рокуу складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В. та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В,ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимогУ лютому 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Омокс" (далі - ТОВ "Омокс") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру.Позов мотивовано тим, що 16 липня 2018 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 16 липня 2018 року № 25/1/11/61/Ж-ИП, згідно з пунктом 1.2 якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов`язався прийняти у власність майнові права на квартиру будівельний АДРЕСА_1 та оплатити ціну таких майнових прав в порядку та на умовах, визначених цим договором. Позивач вказував, що пунктом 3.1 зазначеного договору ціна майнових прав на квартиру за цим договором становить 347 025,00 грн, в тому числі ПДВ. Ціна майнових прав на один квадратний метр квартири становить 7 500,00 грн, в тому числі ПДВ 1 250,00 грн. Згідно з пунктом 3.6 договору сторони погодили, що у будь-якому випадку ціна майнових прав на квартиру має бути внесена покупцем у розмірі 100% до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати підписання Акту прийому-передачі. Будинок, в якому знаходиться спірна квартира, введено в експлуатацію 02 липня 2015 року. 16 жовтня 2018 року між сторонами було підписано Акт прийому-передачі квартири, що, на думку позивача, вказує на виконання з його боку зобов`язань за договором. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01 листопада 2018 року за відповідачем було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Проте, відповідач станом на дату звернення до суду не сплатила ціну майнових прав за вище згаданим договором. Позивачем було двічі направлено відповідачу претензію щодо сплати заборгованості за договором. Позивач вважав, що відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання по оплаті майнових прав на квартиру. ТОВ "Омокс" просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 16 липня 2018 року № 25/1/11/61/Ж-ИП у розмірі 347 025,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на невиконання відповідачем зобов?язань щодо сплати коштів за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 16 липня 2018 року № 25/1/11/61/Ж-ИП у розмірі 347 025,00 грн.Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2020 року стягнуто з ТОВ "Омокс" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.Постановою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Омокс" задоволено.Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 серпня 2020 року скасовано та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Омокс" заборгованість за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 16 липня 2018 року № 25/1/11/61/Ж-ИП у розмірі 347 025,00 грн та судовий збір у розмірі 13 013,45 грн.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач взяті не себе зобов?язання щодо сплати коштів за договором купівлі-продажу не виконала, а відтак вказані кошти підлягають стягненню в судовому порядку. При цьому апеляційний суд вказав, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами сплату коштів за договором купівлі-продажу.Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ТОВ "Омокс" - Литвиненко А. В. задоволено.Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2020 року скасовано.У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ломанової В. І. про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг28 травня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року та залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 серпня 2020 року.Касаційна скарга, мотивована тим, що у договорі від 16 липня 2018 року № 25/1/11/61/Ж-ИП відсутній предмет договору, а відтак він є неукладеним, тому не може породжувати правових наслідків.Підставою касаційного оскарження судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного суду України від 25 травня 2016 року в справі № 6-503/цс16, постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 552/2660/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 910/793/20, постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 910/11702/18, постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).23 червня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року та залишити в силі додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2020 року.Касаційна скарга, мотивована тим, що факт незаконності додаткового рішення суду першої інстанції, апеляційним судом встановлено не було.
Доводи інших учасників справиТОВ "Омокс" подало до Верховного Суду відзиви, у яких просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Рух касаційних скарг та матеріалів справиУхвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Києво-Святошинського районного суду Київської області.Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 26 квітня2021 рокудо закінчення її перегляду в касаційному порядку.Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року у даній справі.19 серпня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Перевіривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційній скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи16 липня 2018 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 25/1/11/61/Ж-ИП, згідно з пунктом 1.2 якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов`язався прийняти у власність майнові права на квартиру, будівельний номер АДРЕСА_1 та оплатити ціну таких майнових прав в порядку та на умовах, визначених цим договором.Пунктом 1.5 вказаного договору сторони узгодили, що майнові права на квартиру за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі квартири (як сукупність майнових прав), який є невід`ємною частиною цього договору та зразок якого сторони погодили в додатку № 2 до цього договору. Акт прийому-передачі підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва, у строк, визначений продавцем, та за умови повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру. Факт повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру буде підтверджуватися наданням довідки згідно з пунктом 1.6 договору. Квартира (як сукупність майнових прав) переходить від продавця до покупця після підписання Акту прийому-передачі.За змістом пункту 1.6 договору, умови, розмір і порядок перерахування грошових коштів покупцем на користь продавця визначаються цим договором, додатками до нього, а також додатковими угодами, укладеними до цього договору. На підтвердження виконання покупцем своїх зобов`язань, передбачених цим договором щодо зобов`язань по оплаті ціни майнових прав на квартиру, продавець надає покупцю довідку про виконання зобов`язань по оплаті ціни майнових прав на квартиру, але не раніше здійснення оплати за даними технічної інвентаризації суб`єктами господарювання. Довідка надається продавцем покупцю одночасно з укладенням Акту прийому-передачі.Пунктом 3.1 зазначеного договору визначено, що ціна майнових прав на квартиру за цим договором становить 347 025,00 грн, в тому числі ПДВ. Ціна майнових прав на один квадратний метр квартири становить 7 500,00 грн, в тому числі ПДВ 1 250,00 грн.У пункті 3.5 договору сторони погодили, що покупець сплачує продавцеві ціну майнових прав на квартиру за цим договором шляхом перерахування платежів на банківський рахунок продавця в АБ "Укргазбанк", МФО 320478.Згідно пункту 3.7 покупець перераховує кошти на поточний банківський рахунок продавця, вказаний у пункті 3.5 Договору.Датою оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру вважається дата зарахування коштів покупця на поточний банківський рахунок продавця, вказаний у цьому Договорі (пункт 3.8 договору).Згідно з пунктом 3.6 договору сторони погодили, що у будь-якому випадку ціна майнових прав на квартиру має бути внесена покупцем у розмірі 100 % до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати підписання Акту прийому-передачі.Будинок, в якому знаходиться спірна квартира, введено в експлуатацію 02 липня 2015 року.16 жовтня 2018 року між сторонами було підписано Акт прийому-передачі квартири.01 листопада 2018 року за відповідачем було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .Позивачем було направлено відповідачу претензію № 16/01 від 16 січня 2019 року з вимогою сплати заборгованості у розмірі 347 025,00 грн.Позивачем було сформовано довідку № 107/02 від 20 лютого 2019 року про те, що станом на 11 лютого 2019 року заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу від 16 липня 2018 року № 25/1/11/61/Ж-ИП становить 347 025,00 грн.Відповідно до листа ПАТ "АБ "Укргазбанк" № 5-70/2162/2019 від 13 серпня 2019 року було повідомлено, що на рахунок позивача у період з 16 липня 2018 року по 13 серпня 2019 року кошти від відповідача ОСОБА_1 не надходили.Згідно з довідкою позивача № 497/1 від 25 листопада 2019 року відповідачем до каси позивача відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 16 липня 2018 року № 25/1/11/61/Ж-ИП грошові кошти у розмірі 347 025,00 грн не вносились, на підтвердження чого було надано витяг з касової книги позивача за жовтень 2018 рік.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми праваУ частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.Зі змісту пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України вбачається, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Відповідно до частини першої статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.Згідно з частиною першою статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.Відповідно до частини першої статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.Пунктом 2.9 глави 2 "Приймання готівки" розділу IV "Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами" Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління НБУ від 01 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція № 174), передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірні" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом системи автоматизації банку.Виходячи з положень статті 1059 ЦК України, пункту 1.4 Положення, пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції № 174, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.Зазначена правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 29 січня 2014 року у справі № 6-149цс13 та від 29 жовтня 2014 року № 6-118цс14.Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України (1618-15) ).Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.Суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів встановив, що відповідач не надала суду доказів внесення коштів у розмірі 347 025,00 грн на поточний рахунок позивача у ПАТ "Укргазбанк", як передбачено умовами договору, укладеного між сторонами, апеляційний суд зробив правильний та обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем у порушення вимог договору купівлі-продажу не було виконано взяті на себе зобов?язання щодо здійснення оплати за товар.Верховний Суд також погоджується з висновком суду щодо наявності підстав для скасування додаткового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2020 року з таких підстав.Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Омокс", то додаткове рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2020 року в силу закону підлягає скасуванню, з ухваленням нового про відмову у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ломанової В. І. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постановах, що зазначені заявником у касаційній скарзі.Інші доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновком суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційних скаргЧастиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційні скарги без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,ПОСТАНОВИВ:Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.Постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 рокузалишити без змін.Поновити виконання постанови Київського апеляційного суду від 26 квітня2021 року.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.Судді: В. М. КоротунС. Ю. БурлаковМ. Є. Червинська