Короткий зміст позовних вимогУ липні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан" (далі -ТОВ "Каштан"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Хустська міська рада, управління Держгеокадастру в Хустському районі Закарпатської області, про скасування рішень міської ради, договорів купівлі-продажу, державного акта на право власності на земельну ділянку.Позовну заяву обґрунтовувано тим, що згідно з державним актом на право власності на землю серії ІІІ-ЗК № 029622 їм належить земельна ділянка площею 0,0306 га. Також вони є власниками будинку АДРЕСА_1, який фактично розташований на земельній ділянці площею 884 кв. м. На частині вказаної земельної ділянки, площею 0,0028 га, була розташована тимчасова споруда - павільйон прийому склотари. Рішенням Хустської міської ради від 26 вересня 2007 року № 447 ТОВ "Каштан" надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 для комерційної діяльності - обслуговування павільйону з метою її подальшого викупу. На підставі цього рішення між Хустською міською радою та ТОВ "Каштан" укладено попередній договір оренди земельної ділянки.Рішенням Виконавчого комітету Хустської міської ради від 31 липня 2008 року № 627 будівлі павільйону присвоєно окрему поштову адресу: АДРЕСА_3 та зареєстровано її на праві приватної власності за ТОВ "Каштан".Рішенням Хустської міської ради від 19 січня 2009 року № 1092 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2, площею 0,0028 га, для надання в оренду ТОВ "Каштан" для комерційного використання за рахунок земель комунальної власності.Пунктом 3 рішення Хустської міської ради від 19 січня 2009 року № 1092 ТОВ "Каштан" надано дозвіл на викуп орендованої земельної ділянки.12 березня 2009 року між Хустською міською радою та ТОВ "Каштан" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0028 га, на АДРЕСА_3 . 10 вересня 2009 року ТОВ "Каштан" отримало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 440913.Договір купівлі-продажу земельної ділянки Хустська міська рада уклала з ТОВ "Каштан" на підставі постанови Господарського суду Закарпатської області від 19 лютого 2007 року, якою Хустську міську раду зобов`язано прийняти рішення про продаж ТОВ "Каштан" земельної ділянки площею 0,0028 га за адресою: АДРЕСА_2 . На виконання постанови Господарського суду від 19 лютого 2007 року Хустською міською радою прийнято рішення від 26 вересня 2007 року № 447 про надання ТОВ "Каштан" дозволу на розробку проекту землеустрою та надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 0,0028 га за адресою: АДРЕСА_2 . Вважають, що державний акт на право власності на земельну ділянку від 10 вересня 2009 року серії ЯЕ № 440913 підлягає скасуванню з огляду на відсутність законних підстав для укладення договору купівлі-продажу між Хустською міською радою та ТОВ "Каштан", оскільки ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року постанову Господарського суду Закарпатської області скасовано. Крім того, 11 вересня 2009 року ТОВ "Каштан" уклало з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, який, на переконання позивачів, є фіктивним.Враховуючи викладене та уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд: скасувати рішення Хустської міської ради від 26 вересня 2007 року № 447, від 19 січня 2009 року та від 04 березня 2009 року; скасувати договори купівлі-продажу, укладені 21 березня 2009 року між Хустською міською радою та ТОВ "Каштан" та 11 вересня 2009 року між ТОВ "Каштан" та ОСОБА_3 ; скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 440913, виданий 10 вересня 2009 року ТОВ "Каштан".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції і постанови апеляційного судуРішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 07 липня 2017 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що жодну із вимог позивачі належним чином не обґрунтували і не довели. Оскаржувані рішення Хустської міської ради винесені в межах її повноважень, законних підстав для їх скасування не встановлено. Також суд не встановив підстави для висновку про порушення прав позивачів як сусідніх землекористувачів.З урахуванням положень частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року та частини четвертої статті 82 ЦПК України суди врахували, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 03 квітня 2009 року у справі № 2-264/2009 року за позовом ОСОБА_2 до Хустської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ "Каштан", про визнання права власності на земельну ділянку площею 28,0 кв. м, і рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2013 року у справі № 713/448/12 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ "Каштан", треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Хустська міська рада, управління Держкомзему в м. Хуст та Хустському районі, про визнання недійсним державного акта на землю, виданого 10 вересня 2009 року на ім`я ТОВ "Каштан", та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 вересня 2009 року, укладеного між ТОВ "Каштан" та ОСОБА_3, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводівУ січні 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, від імені яких діє адвокат Фула М. Ю., звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 07 липня 2017 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.Касаційна скарга мотивована тим, що усупереч вимогам статті 61 ЦПК України 2004 року та статті 82 ЦПК України суди попередніх інстанцій не врахували наявність ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року, якою скасовано постанову Господарського суду від 19 лютого 2007 року, що стала підставою для прийняття Хустською міською радою рішення від 26 вересня 2007 року № 447.

Надходження касаційної скарги до Верховного СудуУхвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_1, від імені яких діє адвокат Фула М. Ю., витребувано із Хустського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 309/2767/14-ц.

Короткий зміст позиції інших учасників справиУ відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у березні 2020 року, ТОВ "Каштан" в особі директора Веждел М. А. заперечувало проти доводів ОСОБА_2, ОСОБА_1, від імені яких діє адвокат Фула М. Ю., а рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 07 липня 2017 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року просило залишити без змін.

Фактичні обставини, встановлені судамиРішенням Хустської міської ради від 26 вересня 2007 року № 447 ТОВ "Каштан" надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 для комерційної діяльності - обслуговування павільйону, з метою її подальшого викупу. На підставі цього рішення між Хустською міською радою та ТОВ "Каштан" укладено попередній договір оренди земельної ділянки.Рішенням Виконавчого комітету Хустської міської ради від 31 липня 2008 року № 627 будівлі павільйону присвоєно окрему поштову адресу: АДРЕСА_3, та зареєстровано її в Хустському державному підприємстві технічної інвентаризації на праві приватної власності за ТОВ "Каштан".Рішенням Хустської міської ради від 19 січня 2009 року № 1092 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2, площею 0,0028 га, для надання в оренду ТОВ "Каштан" для комерційного використання за рахунок земель комунальної власності.Пунктом 3 рішення Хустської міської ради від 19 січня 2009 року № 1092 ТОВ "Каштан" надано дозвіл на викуп орендованої земельної ділянки.Рішенням Хустської міської ради від 04 березня 2009 року № 1113 затверджено звіт про оцінку ринкової вартості земельної ділянки на АДРЕСА_3, площею 0,0028 га, та продано цю ділянку ТОВ "Каштан" для комерційної діяльності. 12 березня 2009 року між Хустською міською радою та ТОВ "Каштан" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0028 га, на АДРЕСА_3 . Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 03 квітня 2009 року, яке набрало законної сили, у справі № 2-264/2009 року за позовом ОСОБА_2 до Хустської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ "Каштан", про визнання права власності на земельну ділянку площею 28,0 кв. м, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2013 року у справі № 713/448/12, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ "Каштан", треті особи, на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Хустська міська рада, управління Держкомзему в м. Хуст та Хустському районі, про визнання недійсним державного акта на землю, виданого 10 вересня 2009 року на ім`я ТОВ "Каштан", та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 вересня 2009 року, укладеного між ТОВ "Каштан" та ОСОБА_3 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуВідповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) ) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми праваВідповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 07 липня 2017 року та постанова Закарпатського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.Позивач самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1, ОСОБА_2 посилались на відсутність підстав для прийняття Хустською міською радою рішень, якими ТОВ "Каштан" було надано дозвіл на розробку проекту відведення спірної земельної ділянки та в подальшому виділено її указаному товариству у власність.Позивачі вважали, що фактично ТОВ "Каштан" було передано у власність частину земельної ділянки площею 0,028 га, яка повинна належати їм.У справі, яка переглядається у порядку касаційного провадження, судами встановлено, що спірна земельна ділянка, площею 0,0028 га, належить ТОВ "Каштан", що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 10 вересня 2009 року серії ЯЕ № 440913.На виконання вимог частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року та частини четвертої статті 82 ЦПК України судами враховано обставини, встановлені рішеннями судів у справах № 2-264/2009 року та № 713/448/12, які набрали законної сили.Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 03 квітня 2009 року у справі № 2-264/2009 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Хустської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ "Каштан", про визнання права власності на земельну ділянку площею 28,0 кв. м (0,0028 га), у задоволенні позовних вимог відмовлено.У вказаній справі встановлено, що на земельній ділянці площею 0,028 га на АДРЕСА_4 знаходиться будівля торгового павільйону, який належить ТОВ "Каштан". Ця земельна ділянка є суміжною із земельною ділянкою, власниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно з Державним актом на право приватної власності на землю від 24 січня 2001 року.Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2013 року у справі № 713/448/12, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ "Каштан", треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Хустська міська рада, управління Держкомзему в м. Хуст та Хустському районі, про визнання недійсним державного акта на землю, виданого 10 вересня 2009 року на ім`я ТОВ "Каштан", та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 вересня 2009 року, укладеного між ТОВ "Каштан" та ОСОБА_3 . У цій справі судом не встановлено підстави для визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 10 вересня 2009 року ТОВ "Каштан", а також договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 11 вересня 2009 року між ТОВ "Каштан" та ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у них будь-яких майнових прав щодо спірної земельної ділянки.Отже, встановивши, що позивачі не є суб`єктами тих прав і законних інтересів, які становлять зміст спірного правовідношення, і їм не може належати право вимоги у цій справі, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні їх позовних вимог за безпідставністю та недоведеністю.У своїй касаційній скарзі позивачі фактично повторюють свою позицію, яка була висловлена ними у позовній заяві та апеляційній скарзі і була належним чином досліджена та оцінена судами попередніх інстанцій.Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 07 липня 2017 року та постанова Закарпатського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду